Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами рішення Верховного Суду. Ось стислий аналіз для вашого матеріалу:
1. Предметом спору є правомірність стягнення з військової частини середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця та визначення розміру такої компенсації.
2. Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій помилково вважали, ніби після внесення змін до статті 117 КЗпП України (Закон № 2352-IX) критерії співмірності та пропорційності компенсації більше не застосовуються. Верховний Суд наголосив, що навіть при встановленні законодавцем шестимісячного обмеження строку виплати, компенсаційна природа цієї санкції зберігається. **** Суд відступив від попередньої позиції Касаційного адміністративного суду (зокрема, викладеної у справі № 440/6856/22) та підтримав правову позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою суди зобов’язані оцінювати співмірність суми компенсації до розміру основного боргу. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не встановили загальний розмір належних виплат та не застосували формулу пропорційного зменшення відповідальності, рішення було визнано передчасним. Верховний Суд підкреслив, що розмір відшкодування має бути прямо пропорційним частці невиплачених сум, а не автоматично стягуватися у повному обсязі.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для належного встановлення обставин та перерахунку суми компенсації з урахуванням критеріїв пропорційності.
