Справа №201/9248/20 від 30/10/2024
Предмет спору: Оскарження вироку суду щодо засудження особи за вбивство працівника правоохоронного органу, замах на вбивство іншого працівника поліції та незаконне поводження зі зброєю. Основні аргументи суду: Суд встановив, що засуджений, будучи колишнім правоохоронцем, умисно застрелив одного поліцейського та намагався вбити іншого під час їх законного виконання службових обов’язків. Його дії були цілеспрямованими та усвідомленими, що підтверджується характером поранень, кількістю пострілів та поведінкою після злочину. Суд також врахував надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, відсутність щирого каяття та перебування особи в стані алкогольного сп’яніння. Рішення суду: Верховний Суд залишив без змін вирок першої інстанції про довічне позбавлення волі, визнавши його законним та обґрунтованим.
Справа №174/143/21 від 30/10/2024
Предмет спору – оскарження прокурором вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за нанесення тяжких тілесних ушкоджень та легких тілесних ушкоджень.Суд керувався положеннями про строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначивши, що за легкі тілесні ушкодження (ч.2 ст.125 КК) строк давності закінчився, тому особа підлягає звільненню від покарання за цією статтею. Також суд виключив застосування правил призначення покарання за сукупністю злочинів, оскільки фактично залишилось покарання лише за один злочин.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, змінивши попередні судові рішення та призначивши остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі лише за нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
Справа №394/283/23 від 30/10/2024
Предмет спору – касаційна скарга страхової компанії щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений в ДТП автомобіль. Суд керувався тим, що: 1) розмір шкоди підтверджений висновком експерта і становить 157 044,65 грн, що не перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом (160 000 грн); 2) автомобіль визнано фізично знищеним, оскільки його ремонт економічно необґрунтований – вартість ремонту (960 735,32 грн) значно перевищує вартість авто до ДТП (159 544,65 грн); 3) згідно з практикою Верховного Суду, залишки знищеного транспортного засобу мають бути передані страховій компанії. Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про стягнення з страхової компанії 157 044,65 грн на користь потерпілої та передачу залишків пошкодженого автомобіля у власність страхової компанії.
Справа №396/1750/15-к від 28/10/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що висновки судів нижчих інстанцій про винуватість засудженого базуються на належно досліджених доказах – показаннях потерпілого, свідків, висновках експертиз та інших матеріалах справи. Суди надали належну оцінку всім доказам у їх сукупності, забезпечили рівні можливості сторонам для доведення своєї позиції та дотрималися принципу змагальності. Доводи захисту про недопустимість окремих доказів та неповноту судового розгляду були визнані необґрунтованими.
Справа №394/283/23 від 30/10/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку та ухвали апеляційного суду щодо особи, засудженої за порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.3 ст.286-1 КК України).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови буде проголошено пізніше. Проте з рішення видно, що Верховний Суд погодився з висновками судів нижчих інстанцій та не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги страхової компанії.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги представника страхової компанії ‘Уніка’.
Справа №320/20851/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій.Суд керувався тим, що позивач пропустив місячний строк на оскарження податкового повідомлення-рішення, який обчислюється з дня отримання рішення ДПС за результатами адміністративного оскарження. Суд зазначив, що нове податкове повідомлення-рішення було лише формалізацією результатів адміністративного оскарження попереднього рішення, тому строк оскарження обчислюється саме з моменту отримання рішення ДПС, а не з дати отримання нового податкового повідомлення-рішення.Суд залишив позовну заяву без розгляду через пропуск строку звернення до суду, оскільки позивач не заявив про поновлення пропущеного строку та не надав доказів поважності причин його пропуску.
Справа №826/6964/14 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) подання заяви про зарахування надміру сплачених коштів не звільняє від обов’язку вчасно сплатити податки, оскільки контролюючий орган має 20 днів на розгляд такої заяви; 2) відмова банку прийняти платіжне доручення не може вважатися виною банку, оскільки така відмова була передбачена договором банківського обслуговування і не оскаржувалась позивачем; 3) позивач не оскаржував бездіяльність податкового органу щодо нерозгляду його заяв про зарахування коштів.
Справа №910/3498/21 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету України компанією ‘Волиньгаз’.Оскільки надано лише вступну та резолютивну частини постанови, неможливо визначити конкретні аргументи суду щодо прийнятого рішення. Проте з наявного тексту видно, що справа пройшла розгляд у суді першої інстанції та апеляційному суді, після чого ‘Волиньгаз’ подав касаційну скаргу до Верховного Суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ‘Волиньгазу’ та залишив без змін постанову апеляційного суду.
Справа №640/5670/21 від 07/11/2024
Суд встановив, що ГО ‘Асоціація спеціалістів банківської оцінки України’ не відповідала вимогам закону щодо кількісного складу – із 322 членів організації лише 265 здійснювали оціночну діяльність у складі суб’єктів оціночної діяльності, тоді як за законом таких членів мало бути не менше 290 (90% від загальної кількості). Також суд визнав, що строк проведення перевірки у 21 день стосується лише первинного набуття статусу саморегулівної організації, а не перевірки вже діючої організації.
Справа №813/2807/17 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) господарські операції між позивачем та контрагентом підтверджені належними первинними документами; 2) придбані роботи/послуги були реально використані позивачем у господарській діяльності; 3) порушення податкової дисципліни контрагентом не може бути підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит, якщо не доведено його обізнаність про неправомірні дії контрагента.
Справа №420/17639/22 від 07/11/2024
Предмет спору: оскарження державним службовцем наказів про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади через негативну оцінку результатів службової діяльності.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивачка як керівник управління неналежно виконала свої посадові обов’язки щодо організації роботи підрозділу та контролю за видачею фітосанітарних сертифікатів; 2) виставлені їй негативні бали за результатами оцінювання службової діяльності були належним чином обґрунтовані та відповідали встановленим критеріям; 3) суд не може втручатись у дискреційні повноваження керівника щодо оцінювання роботи підлеглих, якщо така оцінка здійснена з дотриманням встановленої процедури.Суд відмовив у задоволенні позову, визнавши правомірними як накладення дисциплінарного стягнення, так і звільнення позивачки з посади.
Справа №340/2502/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що згідно з абзацом 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку мають особи, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей саме віком до 18 років. Оскільки позивач має на утриманні лише двох дітей до 18 років, а третя дитина вже досягла повноліття, підстав для надання відстрочки немає. Також суд зазначив, що статус багатодітної сім’ї та обов’язок утримувати повнолітню дитину, яка навчається, не є підставою для відстрочки.
Справа №240/28177/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що згідно з Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям №260, при розрахунку допомоги на оздоровлення не враховуються винагороди, в тому числі додаткова винагорода встановлена постановою КМУ №168. Делегуючи Кабміну право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони – порядок його виплати, законодавець встановив ієрархію щодо визначення складових грошового забезпечення при обчисленні окремих виплат.
Справа №320/277/22 від 07/11/2024
Суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, вирішив, що податкова перевірка була проведена з порушенням мораторію на проведення перевірок під час карантину, встановленого Податковим кодексом України. Суд зазначив, що така перевірка не повинна була відбутися в силу закону, тому її результати не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. Постанова Кабміну, на яку посилалась податкова, не могла скасувати мораторій, встановлений Податковим кодексом.
Справа №380/700/21 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що рішення міської ради про затвердження нової нормативної грошової оцінки земель було визнано протиправним та нечинним, оскільки не було належним чином оприлюднене. Крім того, суд врахував, що зміна нормативної грошової оцінки землі не може автоматично змінювати розмір орендної плати без внесення змін до договору оренди.
Справа №360/795/23 від 07/11/2024
Предмет спору: виплата військовослужбовцю Держприкордонслужби додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн за безпосередню участь у бойових діях.Основні аргументи суду: 1) Накази Адміністрації Держприкордонслужби щодо порядку виплати винагороди підлягають застосуванню, хоч і не пройшли державну реєстрацію; 2) Для отримання підвищеної винагороди недостатньо просто перебувати в районі бойових дій – потрібно документально підтвердити безпосередню участь у бойових діях; 3) Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином усі наявні докази щодо участі позивача у бойових діях.Рішення суду: Скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження доказів.
Справа №460/4832/21 від 06/11/2024
Суд встановив, що міська рада правомірно скасувала будівельний паспорт, оскільки: 1) намір позивача збудувати зблокований (багатоквартирний) будинок суперечить цільовому призначенню земельної ділянки, яка призначена для індивідуального житлового будівництва; 2) будівництво не відповідає вимогам державних будівельних норм щодо відстаней від стін будинку до меж ділянки; 3) міська рада має законні повноваження скасовувати акти своїх виконавчих органів, якщо вони прийняті з порушенням законодавства.
Справа №460/4832/21 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) міська рада має законні повноваження скасовувати акти підпорядкованих їй органів, якщо вони прийняті з порушенням законодавства; 2) наміри забудови не відповідали вимогам державних будівельних норм, оскільки на земельній ділянці для індивідуального житлового будівництва планувалось зведення зблокованого багатоквартирного будинку; 3) будівельний паспорт не міг вичерпати свою дію до завершення всіх будівельних робіт.
Справа №466/12606/21 від 14/08/2024
Суд першої інстанції задовольнив позов про визнання шлюбу недійсним. В апеляційній інстанції відповідач заявив про наявність іншої справи щодо визнання недійсним його першого шлюбу. Апеляційний суд двічі зупиняв провадження – спочатку до вирішення першої справи про недійсність першого шлюбу (де було відмовлено), а потім до вирішення другої аналогічної справи. Верховний Суд визнав таке повторне зупинення необґрунтованим, оскільки апеляційний суд не пояснив об’єктивну неможливість розгляду справи та не врахував, що має перевіряти законність рішення першої інстанції в межах обставин, які існували на момент його ухвалення.
Справа №911/22/24 від 29/10/2024
Предмет спору – визнання грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ “Регіональні ресурси”.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) зобов’язання ТОВ “Регіональні ресурси” перед ТОВ “Укрбуд Девелопмент” за договором фінансової допомоги були припинені шляхом зарахування зустрічних вимог, що підтверджено рішенням суду в іншій справі; 2) грошові вимоги ФОП Острянки Б.І. підтверджені договором про надання правничої допомоги та актами виконаних робіт; 3) укладення договору адвокатом як фізичною особою-підприємцем не позбавляє його статусу адвоката.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні вимог ТОВ “Укрбуд Девелопмент” та про визнання вимог ФОП Острянки Б.І.
Справа №200/7805/21 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що правомірність включення підприємством до податкового кредиту спірних податкових накладних вже була підтверджена попередніми судовими рішеннями, які набрали законної сили. Бездіяльність податкового органу щодо невиконання цих судових рішень та незбільшення суми податку в системі адміністрування ПДВ є протиправною. Аргументи податкової про наявність у підприємства податкового боргу та пропуск строку звернення до суду були відхилені як необґрунтовані.
Справа №260/8337/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що податковий орган вперше подав апеляційну скаргу вчасно, хоч і без сплати судового збору, а повторне подання відбулося в розумний строк після повернення першої скарги. При цьому скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації права на оскарження, сплативши збір при повторному зверненні. Суд також врахував, що повернення першої апеляційної скарги не позбавляло права на повторне звернення.
Справа №160/31313/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Дніпровської митниці щодо зміни коду товару (соєвого концентрату в порошку) при митному оформленні.Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином дотримання митницею процедури відбору проб товару, яка вимагає наявності вмотивованого письмового рішення керівника митного органу. Також суди не дослідили надані позивачем докази щодо попереднього митного оформлення ідентичного товару за іншим кодом та не оцінили належним чином обґрунтованість рішення митниці про зміну коду товару.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №380/9564/23 від 07/11/2024
Предмет спору: оскарження податкового повідомлення-рішення про нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Суд при розгляді справи встановив, що позивач здійснив оплату за контрактом на рахунок, вказаний у договорі, а товар був поставлений на митну територію України у встановлені законодавством строки тим же контрагентом, хоч і під дещо іншою назвою (MURAT YILDIZ IMPORT EXPORT замість MOIS MOBILYA LIMITED COMPANY). При цьому було доведено, що ці компанії фактично є частинами однієї корпорації з одним бенефіціаром. Тому суд дійшов висновку про відсутність порушення строків розрахунків, оскільки зобов’язання за контрактом були виконані належним чином та своєчасно. Суд частково задовольнив касаційну скаргу позивача – скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування пені.
Справа №520/31351/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення про накладення штрафу на ТОВ «М’ясокомбінат «ІРИНА» у розмірі 207,812.04 грн.Суд керувався тим, що податкова служба пропустила строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і не надала поважних причин такого пропуску. Зокрема, відсутність коштів для сплати судового збору не може вважатись поважною причиною, особливо враховуючи, що податкова не вжила всіх можливих заходів для своєчасної сплати збору та подала повторну апеляцію із значним запізненням (через 22 дні після отримання ухвали про повернення першої апеляційної скарги).Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою податкової служби.
Справа №910/19949/23 від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що заявлена сума витрат є завищеною та необґрунтованою, враховуючи невисоку складність справи (розгляд процесуальних питань щодо розподілу судових витрат), те що представництво здійснювалось одним і тим же адвокатським об’єднанням в усіх інстанціях, а правова позиція відповідача була сталою. Суд також взяв до уваги критерії реальності, розумності та співмірності адвокатських витрат.
Справа №400/2129/20 від 07/11/2024
Предмет спору – визнання протиправним та нечинним рішення Миколаївської міської ради про затвердження Плану зонування території міста.Суд при винесенні рішення керувався тим, що міська рада після скасування попереднього рішення про затвердження Плану зонування у судовому порядку, прийняла нове рішення про затвердження тієї ж самої містобудівної документації без розроблення нових текстових та графічних матеріалів та без проведення процедури громадських слухань, що є порушенням вимог законодавства. Також суд визнав, що прокурор мав право звертатись з таким позовом, оскільки захищав суспільні інтереси.Верховний Суд залишив касаційну скаргу міської ради без задоволення та підтримав рішення апеляційного суду про визнання протиправним та нечинним рішення про затвердження Плану зонування території міста.
Справа №640/885/21 від 06/11/2024
Суд встановив, що всі господарські операції компанії були реальними та підтверджені належними первинними документами – видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними документами тощо. Податковий орган не надав переконливих доказів фіктивності операцій, а його аргументи щодо порушень з боку контрагентів постачальників не можуть бути підставою для позбавлення компанії права на податковий кредит, оскільки відповідальність має наставати для порушника, а не для добросовісного платника податків.
Справа №906/835/23 від 07/11/2024
Предмет спору – розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі про визнання дій протиправними.Суд касаційної інстанції розглянув скаргу АТ ‘Житомиробленерго’ на додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду щодо розподілу судових витрат. На жаль, з наданого тексту рішення неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки наведена лише резолютивна частина.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу АТ ‘Житомиробленерго’, скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні заяви ТОВ ‘Синтез-М’ про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Справа №910/5925/15-г від 07/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що ТОВ “Укртехвуглевець”, яке є акціонером АТ “Київмедпрепарат”, не має права оскаржувати судове рішення, оскільки воно не було стороною спору, а рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо прав та обов’язків цього товариства. Суд наголосив, що судове рішення у приватноправовому спорі має юридичні наслідки тільки для сторін справи і не може бути протиставлене особі, яка не брала участі в цій справі.
Справа №693/319/20 від 31/10/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору емфітевзису земельної ділянки, укладеного між власницею та користувачем у 2013 році.Суд при розгляді справи керувався тим, що: 1) вимога про визнання недійсним договору не може розглядатись як негаторний позов, на який не поширюється позовна давність; 2) позивачка пропустила строк позовної давності, оскільки звернулась до суду лише у 2020 році, хоча договір був укладений у 2013 році; 3) хоча були підстави для визнання договору недійсним через його укладення під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах, пропуск позовної давності є самостійною підставою для відмови в позові.Суд відмовив у задоволенні позову через пропуск позивачкою строку позовної давності.
Справа №824/47/24 від 07/11/2024
Предмет спору – визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення з Енергоатому на користь німецької компанії WK Energo GmbH заборгованості у розмірі 41 104,46 євро.Суд розглянув апеляційну скаргу Енергоатому на ухвалу Київського апеляційного суду, який раніше задовольнив заяву німецької компанії про визнання арбітражного рішення. Верховний Суд не знайшов підстав для скасування ухвали апеляційного суду, оскільки рішення арбітражу було винесено з дотриманням усіх процесуальних вимог, а підстави для відмови у його визнанні та виконанні відсутні.Верховний Суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги Енергоатому та залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду.
Справа №753/14640/23 від 31/10/2024
Суд зазначив, що вимога про встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю не є належним способом захисту прав, оскільки такий факт має встановлюватися при розгляді основних вимог у справі. Також суд вказав на неможливість визнання майна спільним сумісним з померлою особою. Крім того, суди не забезпечили належного захисту прав малолітньої дитини в процесі, оскільки виник конфлікт інтересів між нею та її законним представником (матір’ю).
Справа №120/6970/23 від 07/11/2024
Предмет спору – виплата військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за безпосередню участь у бойових діях.Суд керувався тим, що довідка військової частини про участь військовослужбовця у бойових діях є достатнім підтвердженням для отримання додаткової винагороди, навіть якщо не було дотримано формальної процедури передачі списків між військовими частинами. Суд наголосив, що порушення порядку передання документів між військовими частинами не може бути підставою для позбавлення військовослужбовця права на винагороду, якщо факт його участі у бойових діях підтверджений довідкою.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про задоволення позову військовослужбовця та зобов’язання військової частини виплатити йому додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень за кожен місяць участі у бойових діях.
Справа №300/5082/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що власник нерухомого майна має право на отримання в користування земельної ділянки під цим майном згідно зі ст.120 Земельного кодексу та ст.377 Цивільного кодексу. Той факт, що ділянка має цільове призначення ‘для ведення фермерського господарства’ не є перешкодою для передачі її в оренду власнику нерухомості. Суд також врахував принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі.
Справа №824/111/22 від 07/11/2024
Предмет спору – заява Енергоатому про відстрочення виконання рішення міжнародного арбітражу щодо стягнення заборгованості на користь швейцарської компанії Zentrum Solutions AG.Суд не навів аргументів у вступній та резолютивній частинах рішення, оскільки це скорочена версія постанови. Для розуміння мотивів суду необхідно дочекатися повного тексту рішення, який буде складено протягом 5 днів.Верховний Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Енергоатому та залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду, якою, вочевидь, було відмовлено у відстроченні виконання арбітражного рішення.
Справа №917/1876/23 від 07/11/2024
Предмет спору: Спір між ТОВ «Чутівський елеватор» та АТ «Полтаваобленерго» щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії.Основні аргументи суду: На жаль, в наданому тексті постанови відсутня мотивувальна частина, тому неможливо визначити аргументи, якими керувався суд. Текст містить лише резолютивну частину рішення без викладення обставин справи та правового обґрунтування.Рішення суду: Верховний Суд залишив касаційну скаргу АТ «Полтаваобленерго» без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Справа №824/113/23 від 07/11/2024
Предмет спору – заява Енергоатому про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі про визнання та виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України.Оскільки в даному рішенні наведена лише резолютивна частина без мотивувальної, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд. Проте з резолютивної частини видно, що суд не знайшов підстав для задоволення вимог Енергоатому щодо невиконання арбітражного рішення.Верховний Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Енергоатому та залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду.
Справа №522/22450/13-ц від 31/10/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що ОСББ ‘Моряк-10’ не має права оскаржувати рішення суду першої інстанції, оскільки цим рішенням безпосередньо не вирішувались питання про права та обов’язки ОСББ. Суд зазначив, що визнання договору дійсним на підставі ст.220 ЦК України ‘зцілює’ лише відсутність нотаріального посвідчення, але не легалізує самочинне будівництво. Також суд врахував, що ОСББ зберігає право окремо звернутися до суду щодо самочинного будівництва як власник/користувач земельної ділянки.
Справа №642/3541/23 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) звільнення було законним, оскільки працівник був відсутній на роботі більше 4 місяців підряд через хворобу; 2) для такого звільнення не обов’язкова наявність виробничої необхідності; 3) начальник військової адміністрації мав повноваження на звільнення директора комунального підприємства в умовах воєнного стану.
Справа №753/4589/19 від 31/10/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору довічного утримання квартири, укладеного між бабусею позивачки та відповідачкою.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) на момент укладення договору бабуся позивачки мала серйозні проблеми з психічним здоров’ям, що підтверджується медичними документами та показаннями свідків; 2) за день до укладення договору бабуся хворіла на гостре респіраторне захворювання, що погіршило її психічний стан; 3) після покращення стану здоров’я бабуся сама звернулась до суду з позовом про визнання договору недійсним, але померла до завершення розгляду справи.Суд задовольнив позов та визнав договір довічного утримання недійсним, оскільки на момент його укладення бабуся позивачки не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Справа №753/9649/20 від 31/10/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що при розгляді справи суди попередніх інстанцій не з’ясували ключові обставини: хто є власником земельної ділянки, на якій розташований спірний паркан, та чи дійсно створює перешкоди позивачу розміщення паркану на земельній ділянці, яка їй не належить. Також не було визначено належне коло осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Справа №2040/5795/18 від 06/11/2024
Суд зазначив, що для визнання операцій нереальними недостатньо лише посилань на порушення контрагентом податкового законодавства чи кримінальне провадження щодо його посадових осіб. Необхідно досліджувати фактичний рух активів, наявність змін у майновому стані платника податків, первинні документи та докази використання придбаних товарів у господарській діяльності. Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином усі обставини справи та докази.
Справа №620/5386/23 від 07/11/2024
Суд зазначив, що попередні інстанції не провели належного дослідження всіх обставин справи, зокрема не з’ясували, які саме завдання і де виконував військовослужбовець у спірний період, хоча він був офіційно відряджений для виконання завдань в зоні бойових дій. Також не було встановлено, чи могло статися так, що військова частина з певних причин не зафіксувала участь позивача у бойових діях у відповідних документах.
Справа №1740/1947/18 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) виконані роботи мали характер поточного, а не капітального ремонту, що підтверджується експертною оцінкою; 2) внесення коштів засновником здійснювалось як на поповнення статутного капіталу, так і як поворотна фінансова допомога за відповідним договором; 3) кредиторська заборгованість перед ПП «Фламінго-Тойс» не була безнадійною, оскільки право вимоги було придбане іншим підприємством.
Справа №640/38063/21 від 07/11/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень, якими платнику податків донараховано податкові зобов’язання з ПДВ.Основні аргументи суду: 1) Первинні документи платника податків (товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт) містять суттєві недоліки та не відповідають вимогам законодавства щодо їх оформлення. 2) Відсутні документи, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання операцій (журнали обліку нафтопродуктів, кошториси робіт тощо). 3) Встановлено відсутність у контрагентів трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарських операцій. 4) Платник податків не довів, що діяв з належною обачністю при виборі контрагентів.Рішення суду: Залишено в силі рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову платника податків та визнано правомірними податкові повідомлення-рішення.
Справа №240/23909/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що додаткова винагорода за Постановою №168 є тимчасовою виплатою на період воєнного стану і не включається до розрахунку грошової допомоги при звільненні та допомоги на оздоровлення. Однак ця винагорода повинна враховуватись при обчисленні компенсації за невикористані відпустки, оскільки вона є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення.
Справа №380/12548/23 від 07/11/2024
Предмет спору: виплата військовослужбовцю Держприкордонслужби додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн за безпосередню участь у бойових діях.Основні аргументи суду: 1) Для отримання підвищеної винагороди недостатньо просто перебувати в районі бойових дій – потрібно документально підтвердити безпосередню участь у бойових діях або заходах; 2) Накази Адміністрації Держприкордонслужби, які визначають порядок підтвердження участі в бойових діях, підлягають застосуванню, хоч і не пройшли державну реєстрацію; 3) Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином усі наявні докази участі позивача в бойових діях (рапорти командирів, журнали бойових дій тощо).Рішення суду: Скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження доказів.
Справа №826/3462/18 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що операції банку з погашення заборгованості за рахунок грошового покриття від пов’язаної особи не підпадають під визначення контрольованих операцій, оскільки не є господарськими операціями з купівлі/продажу товарів та не є доходом банку. Суд також врахував, що податковий орган не надав належних доказів того, що такі операції мали вплив на об’єкт оподаткування банку.
Справа №200/2262/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень компанією ‘Інтер Агролайн’ проти податкових органів Львівської та Донецької областей.Суд не розкриває детальної аргументації в резолютивній частині рішення. Однак з процесуального боку суд встановив підстави для залишення позовної заяви без розгляду, що є процесуальною формою завершення розгляду справи без вирішення спору по суті. Таке рішення зазвичай приймається при недотриманні позивачем обов’язкових процесуальних вимог або процедур досудового врегулювання.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги податкових органів, скасував рішення судів попередніх інстанцій та залишив позовну заяву ПрАТ ‘Інтер Агролайн’ без розгляду.
Справа №400/2129/20 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Миколаївської міської ради за позовом прокуратури.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини постанови без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги Миколаївської міської ради та залишив без змін рішення апеляційного суду.
Справа №910/10442/22 від 16/10/2024
Суд керувався тим, що прокурор неправильно обрав спосіб захисту інтересів держави, оскільки заявив вимогу про стягнення коштів на користь комунального підприємства, а не до бюджету територіальної громади. Суд зазначив, що комунальне підприємство є самостійною юридичною особою і повернення коштів йому не відновлює права територіальної громади як власника бюджетних коштів. Крім того, прокурор не довів відсутність у комунального підприємства достатнього рівня самостійності, що давало б право представляти його інтереси.
Справа №520/36811/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що податковий орган тричі подавав апеляційну скаргу з порушенням процесуальних строків та вимог щодо сплати судового збору. При цьому орган не надав належних доказів поважності причин пропуску строку та проявив недобросовісність, ігноруючи вимоги суду щодо усунення недоліків скарги. Суд зазначив, що відсутність коштів для сплати судового збору є суб’єктивною причиною і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Справа №201/11812/23 від 20/08/2024
Суд керувався тим, що позовна давність за вимогами про стягнення кредиту обчислюється окремо за кожним простроченим платежем з моменту його несплати. Оскільки позивач звернувся до суду через 10 років після останнього платежу, позовна давність сплила. Щодо процентів суд зазначив, що після закінчення строку кредитування (14.02.2013) кредитор не мав права нараховувати проценти, тому вимога про стягнення процентів після цієї дати є необґрунтованою.
Справа №761/32676/23 від 14/08/2024
Суд керувався тим, що у провадженні суду вже є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет (стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку) і з тих самих підстав (затримка розрахунку при звільненні). Суд наголосив, що штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, а захист трудових прав працівника повинен відбуватися в межах одного провадження для найбільш ефективного вирішення спору.
Справа №640/21965/21 від 07/11/2024
Суд зазначив, що для підтвердження реальності господарських операцій необхідно встановити: обставини налагодження господарських зв’язків між сторонами, технічну можливість постачальників виконати поставки, наявність у них необхідних ресурсів та персоналу, конкретних виконавців робіт. Також суд наголосив на важливості надання первинних документів саме під час податкової перевірки, а не після її завершення.
Справа №824/109/22 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження дій та рішень державного виконавця щодо примусового виконання рішення на користь Zentrum Solutions AG проти НАЕК ‘Енергоатом’.Суд не розглядав справу по суті, оскільки виявив процесуальне порушення – Київський апеляційний суд неправильно вирішив питання щодо відкриття провадження у справі. Верховний Суд вказав на необхідність повернення справи для належного вирішення процесуального питання про відкриття провадження.За результатами розгляду Верховний Суд задовольнив апеляційну скаргу НАЕК ‘Енергоатом’, скасував ухвалу Київського апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для вирішення питання про відкриття провадження.
Справа №127/21966/22 від 31/10/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд порушив процесуальний порядок повідомлення учасника справи, надіславши ухвалу лише на електронну пошту, яка не була офіційною. Верховний Суд наголосив, що надсилання документів на електронну адресу може бути лише додатковим способом повідомлення, але не може замінити належне надсилання судового рішення рекомендованим листом відповідно до вимог ЦПК України.
Справа №449/593/22 від 04/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позов про визнання договору дійсним є способом захисту цивільних прав учасників приватних відносин, а законодавець не пов’язує можливість визнання дійсним договору із залученням податкового органу. Для контролю сплати податків існують окремі механізми в публічному праві, які не пов’язані з оскарженням судових рішень про визнання договорів дійсними. Цивільний суд вирішує лише цивільний спір, а не питання сплати податків.
Справа №760/10777/22 від 31/10/2024
Суд встановив, що на земельній ділянці комунальної власності без належних дозволів було здійснено реконструкцію майнового комплексу, внаслідок чого його площа збільшилась з 491,3 кв.м до 1760,6 кв.м. Реєстрація змін площі була проведена лише на підставі технічного паспорту та довідки БТІ, що не є достатніми документами. Оскільки будівництво визнано самочинним, а земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, суд вирішив, що права територіальної громади порушені.
Справа №215/368/24 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що компетенційні спори можуть виникати виключно між суб’єктами владних повноважень, коли один орган вважає, що інший втрутився в його компетенцію. Оскільки позивачка є фізичною особою, а не суб’єктом владних повноважень, вона не має права ініціювати такий спір. Крім того, такі вимоги взагалі не можуть бути розглянуті в жодній судовій юрисдикції, оскільки це неналежний спосіб захисту прав.
Справа №360/814/23 від 07/11/2024
Суд зазначив, що для отримання такої винагороди необхідно документально підтвердити безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки. Саме перебування в районі бойових дій не є достатньою підставою для виплати. Суд також вказав, що порядок виплати визначається наказами Адміністрації Держприкордонслужби, а не Інструкцією №188.
Справа №990/134/24 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та вимога зобов’язати вчинити певні дії.На жаль, з наданого тексту рішення (лише вступної та резолютивної частини) неможливо визначити аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки відсутня мотивувальна частина судового рішення.Суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.
Справа №420/2273/19 від 07/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не довів належними доказами факт самочинної реконструкції – з матеріалів фотофіксації неможливо встановити, чи здійснювалась добудова чи лише ремонт приміщень. Технічні заміри площі не проводились, будівельна експертиза не призначалась. Крім того, згідно висновку експерта з технічної інвентаризації, зміна площі відбулась за рахунок уточнення лінійних розмірів та виконання робіт, які не належать до самочинного будівництва.
Справа №420/31988/23 від 07/11/2024
Предмет спору стосується відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою податкового органу через пропуск строку на оскарження та несплату судового збору. Суд керувався тим, що податковий орган подав повторну апеляційну скаргу із значним запізненням (майже через 2 місяці після повернення першої скарги), що свідчить про надмірне зволікання. Крім того, відсутність у державного органу коштів для сплати судового збору не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку, оскільки це суб’єктивна причина, що виникла через неналежне виконання процесуальних обов’язків. Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Справа №904/2957/22 від 05/11/2024
Предмет спору: стягнення заборгованості за договором оренди, зобов’язання звільнити та повернути орендоване приміщення торгівельно-розважального центру.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) договір оренди був правомірно припинений орендодавцем через неналежне виконання орендарем обов’язків по сплаті орендної плати; 2) після припинення договору орендар продовжував незаконно користуватися приміщенням та відмовлявся його повертати, що підтверджується актом від 13.06.2022; 3) орендар не надав доказів повернення об’єкта оренди чи вжиття заходів для його повернення.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову та зобов’язання орендаря звільнити і повернути орендоване приміщення.
Справа №354/612/15-ц від 31/10/2024
Суд керувався тим, що зупинення провадження можливе лише у випадку перегляду подібної справи палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду. Оскільки справа №354/681/15-ц, до закінчення розгляду якої було зупинено провадження, перебувала на розгляді лише колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, а не вищезазначених судових органів, апеляційний суд порушив норми процесуального права.
Справа №592/12323/20 від 23/10/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд помилково визначив початок перебігу позовної давності з моменту продажу квартири, а не з моменту, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права. Апеляційний суд не дослідив належним чином докази того, коли саме позивач дізнався про продаж квартири, та не спростував його твердження, що він дізнався про це лише у 2019 році.
Справа №545/1241/20 від 31/10/2024
Суд керувався тим, що неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів, які є її власністю. Добровільне перерахування боржником аліментів на особистий рахунок неповнолітньої дитини вважається таким, що здійснене на виконання судового рішення про стягнення аліментів. При цьому державний виконавець повинен враховувати такі платежі при розрахунку заборгованості, якщо в призначенні платежу чітко вказано, що це аліменти.
Справа №420/35536/23 від 07/11/2024
Суд визнав правомірним звільнення позивача, оскільки він не забезпечив належний контроль за дисципліною підлеглих, що призвело до перебування одного з них на службі в стані алкогольного сп’яніння. Суд також врахував, що позивач мав можливість попередити це порушення, але не вжив необхідних заходів, що завдало шкоди авторитету поліції. При цьому суд визнав, що звільнення з посади є пропорційним стягненням, враховуючи характер проступку та посаду порушника.
Справа №817/1370/16 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податку на прибуток та ПДВ через визнання податковим органом нереальності господарських операцій з контрагентами.Суд зазначив, що апеляційна інстанція не провела належного дослідження всіх обставин справи – не з’ясувала обставини налагодження господарських зв’язків між сторонами, не допитала свідків, не оцінила належним чином попереднє судове рішення та результати зустрічної звірки, які могли підтвердити реальність операцій. Верховний Суд наголосив, що для формування податкового кредиту та витрат необхідна сукупність умов: реальність операцій, належне документальне оформлення, наявність ділової мети та спеціальної податкової правосуб’єктності сторін.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд через неповне з’ясування всіх обставин справи.
Справа №991/11063/24 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову у справі про застосування санкцій до низки компаній та фізичних осіб.Суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу представників ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», не знайшов підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції. Суд дійшов висновку, що ухвала про відмову в забезпеченні позову була прийнята законно та обґрунтовано, з дотриманням норм процесуального права.Апеляційний суд залишив без змін ухвалу Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2024 року, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Справа №910/9701/23 від 29/10/2024
Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином всі обставини справи, зокрема: чи дійсно боржник добровільно виявив бажання брати участь у системі соціального страхування; чи можна вважати отримувану ним спеціальну грошову компенсацію як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС соціальною допомогою; а також не врахували наявність у боржника статусу особи з інвалідністю.
Справа №922/2826/23 від 23/10/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) правова позиція позивача була сталою і не змінювалась протягом розгляду справи; 2) нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось; 3) адвокат вже був обізнаний зі справою, оскільки представляв інтереси в судах попередніх інстанцій; 4) у Верховному Суді вже розглядались аналогічні справи за участю позивача. Тому заявлена сума витрат була визнана необґрунтованою та непропорційною.
Справа №920/482/24 від 06/11/2024
Суд встановив, що ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам до виконавчого документа, оскільки не містить дати народження боржника-фізичної особи. Через це виконавча служба повернула документ без виконання. В такому випадку сторона має право звернутися з окремим позовом про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки первинна ухвала не може бути виконана примусово.
Справа №916/5182/23 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що асоційовані члени обслуговуючого кооперативу є носіями корпоративних прав, а відносини між кооперативом та його асоційованими членами щодо сплати членських внесків є корпоративними. Суд врахував, що членські внески справляються для забезпечення поточної діяльності кооперативу, а не пов’язані з інвестиційною діяльністю. Тому такі спори підлягають розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.
Справа №160/9748/22 від 07/11/2024
Предмет спору: оскарження наказів про накладення дисциплінарних стягнень на завідувачку державної нотаріальної контори. Суд керувався тим, що: 1) спір належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки посада завідувача нотаріальної контори прирівнюється до публічної служби; 2) накладенню дисциплінарного стягнення за порушення в організації роботи нотаріальної контори має передувати перевірка, проведена в порядку, встановленому Міністерством юстиції; 3) відповідач не провів таку перевірку, обмежившись лише поясненнями працівників контори. Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень через порушення процедури їх прийняття.
Справа №990/230/24 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення та дій Вищої ради правосуддя.Оскільки це скорочене рішення, в ньому не наведені аргументи суду щодо прийнятого рішення. З тексту рішення видно лише, що справа розглядалася Верховним Судом як судом першої інстанції у складі колегії з п’яти суддів Касаційного адміністративного суду.Суд відмовив у задоволенні позову повністю.
Справа №440/4198/20 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження припису Міністерства культури та інформаційної політики України про припинення будівельних робіт на об’єкті реконструкції в історичному ареалі міста Полтава.Суд керувався тим, що: 1) земельна ділянка розташована в межах історичного ареалу та охоронної зони пам’яток; 2) після пожежі забудовник змінив проект з одноповерхової на чотириповерхову будівлю; 3) скоригована проектна документація потребувала погодження з органом охорони культурної спадщини, чого зроблено не було.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову та визнав припис про зупинення будівництва правомірним.
Справа №240/1597/24 від 07/11/2024
Суд дійшов висновку, що додаткова винагорода, запроваджена під час воєнного стану, є окремим видом грошового забезпечення – винагородою. Згідно з Порядком №260, при обчисленні допомоги на оздоровлення винагороди не враховуються, незалежно від їх виду (щомісячні чи одноразові). Тому військова частина правомірно не включила цю винагороду до розрахунку допомоги на оздоровлення.
Справа №158/536/24 від 07/11/2024
Суд встановив, що на момент прийняття рішення про видворення позивач мав чинну довідку про звернення за захистом в Україні, яка підтверджувала законність його перебування в Україні. Крім того, рішення про позбавлення позивача додаткового захисту було скасовано судом, а отже діяло попереднє рішення про надання йому додаткового захисту. За законом, особи, на яких поширюється дія Закону про біженців, не можуть бути примусово видворені.
Справа №200/2297/23 від 07/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що саме перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди. Ключовою умовою є виконання спеціальних бойових завдань, що має бути підтверджено конкретними документами – бойовими наказами, журналами бойових дій тощо. У справі відсутні докази безпосередньої участі позивача у бойових діях, а надана ним довідка містить лише загальну інформацію про перебування в певному населеному пункті.
Справа №591/1215/21 від 31/10/2024
Суд при розгляді справи виходив з того, що: 1) сам факт відсутності згоди співвласника на будівництво не є достатнім для визнання об’єкта самочинним; 2) згідно з висновком експерта, збудований погріб відповідає будівельним та протипожежним нормам і не порушує дистанції до інших об’єктів; 3) оскільки земельна ділянка є неприватизованою і знаходиться у спільному користуванні, то згода співвласника на будівництво є обов’язковою.
Справа №370/1104/22 від 06/11/2024
Предмет спору – визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна, укладених боржником на користь своїх дочок, які потім подарували це майно своїй бабусі.Суд зазначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно довести умисел всіх сторін та відсутність наміру створити реальні правові наслідки. Оскільки договори дарування були реально виконані (відбулась передача майна та реєстрація права власності), вони не можуть вважатись фіктивними. Крім того, на момент укладення перших договорів дарування строк повернення позики ще не настав, а борг був забезпечений іпотекою майна, вартість якого в 4 рази перевищує суму боргу.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів фіктивність правочинів та недобросовісність дій відповідачів.
Справа №910/7318/23 від 07/11/2024
Предмет спору – визнання недійсними рішення тендерного комітету НАЕК ‘Енергоатом’, договору поставки товару та застосування наслідків недійсності.Суд касаційної інстанції вирішив, що справа потребує нового розгляду в частині визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків недійсності, оскільки суди попередніх інстанцій не дослідили всі обставини справи належним чином. При цьому суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у визнанні недійсним рішення тендерного комітету, вважаючи, що в цій частині рішення є обґрунтованим.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокуратури, скасувавши рішення попередніх інстанцій в частині договору поставки та направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №520/7339/2020 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, виданих ГУ ДПС у Харківській області компанії ТОВ «Агрома».Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд припустився процесуальної помилки, коли залишив позов без розгляду через нібито тотожність з іншою справою. Зокрема, апеляційний суд не проаналізував підстави позову в обох справах, як того вимагав Верховний Суд у попередньому рішенні. Крім того, друга справа, з якою порівнювався позов, була знищена внаслідок військової агресії і не може бути відновлена, а тому неможливо встановити тотожність позовів.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції для розгляду по суті.
Справа №120/13093/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження постанови НКРЕКП про накладення штрафу в розмірі 850 тис. грн на ТОВ «Вінницягаз Збут» за порушення ліцензійних умов.Суд визнав правомірним накладення штрафу, оскільки компанія допустила низку порушень: несвоєчасне збалансування портфоліо, відсутність повідомлення споживачів про зміну умов договору, невиконання зобов’язань щодо повернення переплат та неподання фінансової звітності. При визначенні розміру штрафу НКРЕКП діяла в межах своїх повноважень та дотрималась принципу пропорційності між порушенням і покаранням.Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «Вінницягаз Збут» без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №909/1104/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету підприємцем Нестеруком В.Я.Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, апеляційний суд це рішення скасував, але Верховний Суд погодився з позицією суду першої інстанції. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише резолютивна частина рішення без мотивувальної частини.За результатами розгляду справи Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Антимонопольного комітету, скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено в задоволенні позову підприємця.
Справа №911/3706/23 від 16/10/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки договір купівлі-продажу було укладено до виникнення зобов’язання боржника перед кредитором та до звернення кредитора до суду за стягненням заборгованості. Суд зазначив, що кредитор не може вимагати від боржника утримуватися від здійснення господарської діяльності лише через наявність потенційного спору, оскільки це було б надмірним втручанням у майнові права. Позивач також не довів, що майно було відчужене за заниженою ціною або безоплатно.
Справа №560/21171/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення про накладення штрафу в розмірі 6,2 млн грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов комунального підприємства, керуючись нормами про мораторій на штрафи під час воєнного стану. Однак Верховний Суд вказав, що це було помилкою, оскільки порушення було вчинене до введення воєнного стану (накладні сформовані у 2018-2020 роках), тому потрібно застосовувати норми, які діяли на момент порушення. Також суди не дослідили важливі аргументи позивача щодо повторності перевірки та строків давності.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №440/15760/23 від 07/11/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень про донарахування податку на прибуток та ПДВ, прийнятих за результатами документальної планової перевірки.Суд керувався тим, що перевірка була проведена в період дії мораторію на проведення податкових перевірок, встановленого Податковим кодексом України через COVID-19. Хоча Кабінет Міністрів України постановою №89 від 03.02.2021 скоротив дію мораторію, така постанова суперечила Податковому кодексу, який має вищу юридичну силу. Зміни до Податкового кодексу можуть вноситися лише законами, а не підзаконними актами.Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення, оскільки вони були прийняті за результатами незаконно проведеної перевірки.
Справа №914/484/24 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що скаржник (ТОВ «Град Інвест Ріал Істейт») не виконав вимоги ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме не сплатив судовий збір у повному обсязі та не надав належного обґрунтування для відстрочення його сплати. Також суд зазначив, що скаржник не надав достатніх доказів того, що оскаржуване рішення порушує його права, оскільки він не був стороною справи в суді першої інстанції.
Справа №817/1602/18 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що Рівненська ОДА передчасно відмовила підприємству, не розглянувши додатково подані документи для усунення недоліків. Комісія з питань діяльності підприємств інвалідів є лише дорадчим органом і не може приймати остаточні рішення. Підприємство подало документи вчасно і мало право на їх розгляд у повному обсязі в межах встановленого законом строку.
Справа №910/7485/24 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до виплати коштів за банківськими гарантіями до вирішення спору по суті, що знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову. Також суд врахував, що заборона здійснення виплат є тимчасовою, не втручається в господарську діяльність банку та відповідача, а спрямована на зменшення ризику порушення майнових прав заявника до вирішення спору.
Справа №520/5995/23 від 07/11/2024
Суд встановив, що податковий орган порушив процедуру розгляду заяви платника податків, не надавши можливості подати додаткові документи через попереднє рішення. Крім того, рішення податкового органу не містило оцінки обставин, на які посилався платник (знищення документації та обладнання внаслідок обстрілів), а лише констатувало факт виконання податкових обов’язків. Також суд зазначив, що застосування штрафних санкцій було передчасним, оскільки платник ще мав право подати заяву про неможливість виконання обов’язків до 30 вересня 2022 року.
Справа №520/9243/22 від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що хоча перевірка була призначена правомірно на підставі доручення Прем’єр-міністра, але контролюючий орган порушив процедуру її проведення, встановивши строк перевірки 10 робочих днів замість передбачених законом 2 днів для суб’єктів малого підприємництва. Суд наголосив, що дотримання процедури проведення перевірки є важливою гарантією від зловживань з боку контролюючих органів.
Справа №420/36392/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що Укртрансбезпека пропустила строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, подавши повторну апеляційну скаргу більше ніж через місяць після повернення першої скарги. При цьому відповідач не усунув недоліки щодо несплати судового збору як при першому, так і при повторному поданні апеляційної скарги, а також не надав доказів поважності причин пропуску строку на оскарження. Суд наголосив, що відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку.
Справа №520/10242/24 від 07/11/2024
Предмет спору – відмова Пенсійного фонду у призначенні пенсії за віком на загальних підставах особі, яка вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах. Суд керувався тим, що пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком, а не окремим видом пенсії. Тому особа, яка отримує пільгову пенсію за віком, не має права на повторне призначення пенсії за віком на загальних підставах. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від попередніх правових позицій та сформувала новий підхід, за яким пільгова пенсія за віком призначається в порядку та на умовах Закону про загальнообов’язкове пенсійне страхування. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтвердив правомірність відмови у призначенні другої пенсії за віком.
Справа №280/4494/24 від 07/11/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки відповідач пропустив 10-денний строк на оскарження рішення суду першої інстанції. Суд встановив, що копія рішення була доставлена в електронний кабінет відповідача 31 травня 2024 року, тоді як апеляційна скарга подана лише 27 червня 2024 року. Доводи відповідача про отримання паперової копії рішення 25 червня 2024 року суд визнав неповажною причиною пропуску строку.
Справа №200/525/23 від 07/11/2024
Суд зазначив, що для отримання підвищеної винагороди необхідно документально підтвердити безпосередню участь у бойових діях, а саме надати: бойовий наказ, журнал бойових дій та рапорт командира. Саме перебування в районі бойових дій не є достатньою підставою для виплати підвищеної винагороди. Суд також вказав, що апеляційний суд формально підійшов до розгляду справи і не дослідив усі необхідні докази.
Справа №620/12678/23 від 07/11/2024
Предмет спору стосується оскарження ухвали суду про зупинення провадження у справі щодо виплати військовослужбовцю додаткової винагороди за участь у бойових діях.Суд керувався тим, що апеляційний суд неправильно застосував норми процесуального права, коли зупинив провадження у справі. По-перше, суд не обґрунтував, чому неможливо розглянути справу до вирішення іншої подібної справи. По-друге, помилково застосував норму про зупинення провадження через перегляд подібної справи палатою Верховного Суду, хоча насправді справа розглядалась звичайною колегією суддів.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження як незаконну.
Справа №948/1077/22 від 31/10/2024
Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд помилково зосередився на недоведеності факту колаборації працівниці, хоча підставою звільнення був саме прогул. Крім того, суд не врахував, що відсутність письмового пояснення від працівника не є безумовною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений іншими доказами. Також не була надана належна оцінка суперечливим твердженням позивачки щодо її присутності/відсутності на роботі.
Справа №755/6649/20 від 31/10/2024
Предмет спору: відшкодування майнової та моральної шкоди власниці автомобіля внаслідок його пошкодження пожежею під час ремонту на СТО.Основні аргументи суду: 1) Відповідно до ст. 841 ЦК України підрядник зобов’язаний зберігати передану йому річ та відповідає за її пошкодження. 2) Пошкодження автомобіля сталося після того, як він був переданий СТО, тобто на законних підставах був у віданні відповідача. 3) При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував, що позивачка була на 7-му місяці вагітності та через стрес потрапила до лікарні з загрозою передчасних пологів.Рішення суду: Частково задовольнити касаційну скаргу – збільшити розмір відшкодування моральної шкоди до 50 000 грн (замість 10 000 грн) та витрат на правову допомогу до 21 065 грн (замість 2 000 грн).
Справа №354/657/15-ц від 05/11/2024
Предмет спору: визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та її витребування з незаконного володіння ТОВ «Буковель» на користь держави.Суд при винесенні рішення керувався тим, що вимога про визнання недійсним державного акта є неефективним способом захисту права, оскільки земельна ділянка вже перебуває у власності ТОВ «Буковель». Належним способом захисту в такому випадку є віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння) до останнього набувача, без необхідності оскарження всіх попередніх правочинів. Також суд встановив, що вимога про витребування земельної ділянки від ТОВ «Буковель» підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на суб’єктний склад сторін.Суд відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним державного акта та закрив провадження в частині витребування земельної ділянки, оскільки ця вимога підлягає розгляду в господарському суді.
Справа №532/1550/23 від 04/11/2024
Суд керувався тим, що позивач (колишній чоловік спадкодавиці) у 2021 році добровільно подав заяву про відмову від претензій на частку в спільному майні подружжя та не заперечував проти видачі свідоцтв про спадщину на користь сина. Згідно з доктриною venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), якщо особа добровільно відмовилась від майнового права, вона не може потім змінити своє рішення, оскільки така поведінка суперечить принципу добросовісності. Суд також відзначив, що позивач протягом двох років після відмови не оспорював свідоцтва про спадщину.
Справа №911/1175/18 (911/2805/23) від 29/10/2024
Предмет спору – визнання недійсною додаткової угоди до договору про сплату внесків у кооператив, якою змінено об’єкт нерухомості (квартиру), що підлягає передачі учаснику кооперативу.Суд керувався тим, що на момент укладення оспорюваної додаткової угоди майнові права на спірну квартиру належали ТОВ “Олімпекс Транс” згідно договору про співпрацю з кооперативом. Тому кооператив не мав права відчужувати цю квартиру на користь іншої особи. Також суд врахував, що позивач довів порушення своїх майнових прав оспорюваним правочином, оскільки в подальшому він законно набув майнові права на цю квартиру від ТОВ “Олімпекс Транс”.Суд визнав недійсною додаткову угоду від 20.06.2017 до договору про сплату внесків у кооператив від 08.02.2016.
Справа №910/3313/21 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету України компанією ‘Чернігівгаз’.Суд розглянув касаційну скаргу АТ ‘Оператор газорозподільної системи ‘Чернігівгаз’ на рішення судів нижчих інстанцій. На жаль, з наданого тексту неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №805/1024/18-а від 06/11/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування військового збору та штрафних санкцій компанії ДТЕК Донецькі Електромережі.Суд керувався тим, що: 1) компанія здійснювала виплату заробітної плати працівникам, але не нараховувала та не сплачувала військовий збір; 2) наявність сертифікатів Торгово-промислової палати про форс-мажор не звільняє від обов’язку сплачувати військовий збір; 3) компанія змінила місцезнаходження з окупованої території на підконтрольну Україні територію і мала можливість виконувати податкові зобов’язання.Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про часткове задоволення позову – визнання протиправним податкового повідомлення-рішення лише в частині 61 240,29 грн, а в іншій частині позов відхилив.
Справа №440/18297/23 від 07/11/2024
Суд встановив, що на момент прийняття спірного рішення податковою (листопад 2023 року) норми Податкового кодексу, які забороняють бюджетне відшкодування ПДВ підприємствам під санкціями, ще не набрали чинності – вони почали діяти лише з 29 січня 2024 року. Крім того, єдиною санкцією проти підприємства було анулювання спецдозволу на користування надрами, що само по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ.
Справа №640/16606/21 від 07/11/2024
Суд апеляційної інстанції допустив суттєві порушення, не дослідивши належним чином всі обставини справи. Зокрема, не було перевірено дотримання процедури скасування допуску до державної таємниці (чи проводилась додаткова перевірка), не оцінено докази щодо порушень при обробці секретної інформації, не досліджено повноваження посадових осіб, які приймали рішення про звільнення. Також суд не надав оцінки факту отримання позивачем нового допуску до державної таємниці у 2022 році.
Справа №990/251/24 від 07/11/2024
Суд встановив, що звільнення судді відбулось на підставі рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку – поведінки, що порочить звання судді. Рішення про звільнення є кадровим рішенням, прийнятим повноважним складом ВРП, містить необхідні підстави та мотиви. Той факт, що суддя не змогла бути присутньою на засіданні через погане самопочуття, не є підставою для скасування рішення, оскільки її інтереси представляв адвокат.
Справа №460/11063/23 від 07/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) довідка військової частини, де військовослужбовець перебував у відрядженні, підтверджує його участь у бойових діях; 2) порушення порядку передачі документів між військовими частинами не позбавляє військовослужбовця права на винагороду; 3) накази Адміністрації Держприкордонслужби, які регулюють порядок виплат, є чинними та застосовними до спірних правовідносин, навіть без реєстрації в Мін’юсті.
Справа №500/2106/23 від 07/11/2024
Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не з’ясували всі важливі обставини справи, зокрема: які саме завдання виконував військовослужбовець у спірний період, за яких обставин отримав травму, чи могло бути так, що військова частина не зафіксувала його участь у бойових діях належним чином. Також суд зазначив, що від військовослужбовця не можна вимагати надання документів, які мають оформлятися командуванням.
Справа №520/117/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що для виплати такої винагороди необхідне документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони. Важливим є встановлення фактичних обставин щодо конкретних завдань, які виконував військовослужбовець, та місця їх виконання, особливо з огляду на те, що служба проходила в Харківській області, де велись активні бойові дії. Суд також зазначив, що командування військової частини правомірно керувалось Наказом №89 та затвердженими ним Інструкцією і Порядком при вирішенні питання про виплату винагороди.
Справа №160/21430/23 від 07/11/2024
Суд встановив, що позовна заява була підписана адвокатом Владиславом Матяшуком, однак документи про його повноваження були відсутні. Хоча на титульному аркуші був вказаний інший адвокат (Гомзяк І.А.), суд правомірно оцінив ситуацію з точки зору підпису саме Матяшука В.К. Суд відхилив аргумент про надмірний формалізм, оскільки підпис є важливим юридичним елементом, що підтверджує автентичність документа.
Справа №520/19802/23 від 06/11/2024
Суд встановив, що звільнення було правомірним, оскільки: 1) позивача належним чином попередили про звільнення за 2 місяці; 2) йому запропонували три вакантні посади для подальшого проходження служби; 3) позивач відмовився від запропонованих посад, не подавши рапорт про переведення. Крім того, суд зазначив, що поновлення на посаді в новоствореному управлінні неможливе, оскільки згідно з трудовим законодавством працівник може бути поновлений лише на попередній посаді.
Справа №826/4678/18 від 06/11/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податку на прибуток, ПДВ та штрафних санкцій за порушення касової дисципліни. Основні аргументи суду: Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Зокрема, не було проаналізовано зміст первинних документів, не досліджено зміни в структурі активів платника податків, не надано оцінку фактам оплати за договорами. Також суд зазначив, що незначні недоліки у заповненні реквізитів первинних документів не роблять їх недійсними, якщо можна встановити фактичний зміст операцій. Щодо порушення касової дисципліни суд вказав, що не було належно досліджено питання встановлення ліміту каси та порядку видачі готівкових коштів. Рішення суду: Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №686/5660/23 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що представник позивача дотримався процесуальних строків подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, надав всі необхідні документи на підтвердження понесених витрат (договір, акти, рахунки), а заявлена сума в 20 000 грн є обґрунтованою та пропорційною складності справи. Важливо, що відповідач не подавав заперечень щодо розміру витрат.
Справа №757/43362/15-ц від 06/11/2024
Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій допустили істотні порушення, зокрема: не встановили вартість спільного майна подружжя; не дослідили можливість поділу майна без визначення грошової компенсації; не надали оцінку шлюбній угоді, укладеній у Німеччині; не дослідили належним чином докази щодо рухомого майна. Суди формально поділили нерухоме майно по 1/2 частині кожному з подружжя, що не забезпечує ефективний захист прав сторін.
Справа №369/1053/21 від 31/10/2024
Предмет спору – стягнення витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній та касаційній інстанціях.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) заявник пропустив строк подання доказів витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції без поважних причин; 2) щодо витрат у касаційній інстанції – частина заявлених послуг (робота з вебсайтом, внутрішні наради тощо) не мала реального результату для справи; 3) загальна сума заявлених витрат (понад 630 тис. грн) є надмірною та непропорційною складності справи.Суд частково задовольнив заяву та стягнув з ТОВ “Девелоп Фінанс” на користь заявника 10 000 грн витрат на правничу допомогу замість заявлених 630 580,81 грн.
Справа №205/2955/21 від 06/11/2024
Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 та її сім’я з 1989 року фактично користувались спірною квартирою, мали відкриті особові рахунки. Договір купівлі-продажу від 1999 року, на підставі якого ОСОБА_3 нібито отримав право власності на частку квартири і пізніше подарував її ОСОБА_2, насправді не посвідчувався нотаріусом. Оспорюваний договір дарування має ознаки недобросовісності та порушує права позивачки на приватизацію частки квартири.
Справа №308/5527/22 від 06/11/2024
Суд встановив, що між сторонами виникли договірні відносини щодо майбутнього продажу нерухомості, а передані кошти є авансом, який підлягає поверненню. Оскільки строк виконання зобов’язання не був встановлений, позовна давність почала спливати після отримання боржником вимоги про повернення коштів у 2022 році, а не з моменту передачі коштів у 2008 році. Тому позов про повернення основної суми боргу є обґрунтованим, але вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з 2008 по 2022 рік задоволенню не підлягають.
Справа №910/15936/23 від 23/10/2024
Предмет спору – стягнення пені у розмірі 4,7 млн грн за порушення строків виконання робіт за договором підряду.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) суди попередніх інстанцій неправильно визнали заяву свідка належним доказом притримання результатів робіт підрядником; 2) не було належних доказів повідомлення замовника про притримання робіт через прострочення оплати; 3) суд апеляційної інстанції безпідставно визнав вимогу про стягнення пені зловживанням правом (шиканою).Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для належної перевірки обґрунтованості нарахування пені.
Справа №200/2262/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень компанією ‘Інтер Агролайн’ проти податкових органів Львівської та Донецької областей.Суд не розкриває детальної аргументації в резолютивній частині рішення. Однак з процесуального боку суд встановив підстави для залишення позовної заяви без розгляду, що є процесуальною формою завершення розгляду справи без вирішення спору по суті. Таке рішення зазвичай приймається при недотриманні позивачем обов’язкових процесуальних вимог або процедур досудового врегулювання.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги податкових органів, скасував рішення судів попередніх інстанцій та залишив позовну заяву ПрАТ ‘Інтер Агролайн’ без розгляду.
Справа №420/2528/21 від 07/11/2024
Суд встановив, що податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі неузгодженого податкового зобов’язання. Оскільки первинне податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку і не було прийнято остаточного рішення щодо нього, всі наступні рішення податкового органу, прийняті на його основі, є неправомірними. Суд також врахував, що попередніми судовими рішеннями вже було встановлено неузгодженість первинного податкового зобов’язання.
Справа №420/5354/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження постанови про накладення штрафу за порушення містобудівного законодавства, яку виніс заступник начальника управління архітектурно-будівельного контролю.Суд керувався тим, що згідно з законом право накладати штрафи за порушення у сфері містобудівної діяльності мають виключно керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю, і це повноваження не може бути делеговане іншим посадовим особам через накази про розподіл обов’язків чи посадові інструкції. Верховний Суд спеціально відступив від своєї попередньої позиції у подібній справі та сформулював новий правовий висновок про виключність таких повноважень керівника.Суд визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу, оскільки її виніс неуповноважений посадовець.
Справа №910/9669/21 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що після реєстрації права власності на майновий комплекс за позивачем відсутні докази фактичного володіння цим майном відповідачем чи перешкоджання позивачу у реалізації прав власника. Тому немає підстав вважати рішення суду про витребування майна невиконаним і відновлювати виконавче провадження, оскільки реєстраційне підтвердження володіння нерухомістю є достатнім для виконання такого рішення за відсутності доказів протилежного.
Справа №П/811/736/17 від 07/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином докази реальності господарських операцій, зокрема первинні документи, не проаналізував можливість здійснення операцій контрагентами з урахуванням їх ресурсів, а також неправильно застосував преюдиційне значення вироків у кримінальних справах щодо посадових осіб контрагентів. Суд наголосив, що сам факт наявності вироку щодо контрагента не є достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій.
