Рішення у справі «Аметов та інші проти Росії» (заява № 73977/14) є знаковою постановою, що стосується ситуації з правами людини в окупованому Криму. Справа стосується адміністративного переслідування 32 осіб, переважно кримськотатарського походження, яких було оштрафовано за участь у мирних акціях протесту 3 травня 2014 року на підтримку лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) підтвердив свою юрисдикцію щодо Російської Федерації стосовно дій, що відбулися в Криму до вересня 2022 року. Суд встановив, що російська судова система, яка діє в Криму, не може вважатися такою, що «встановлена законом», що є порушенням права заявників на справедливий суд. Крім того, Суд визнав, що переслідування цих осіб за участь у мирних зібраннях становить порушення їхніх прав згідно зі статтею 11 Конвенції. Це рішення підкріплює правову позицію про те, що поширення дії російського законодавства на окупований півострів є несумісним із Конвенцією.
### Структура та положення
Рішення дотримується стандартної структури постанови ЄСПЛ і включає такі ключові розділи:
* **Юрисдикція та прийнятність:** Суд підтверджує свою компетенцію розглядати справу, посилаючись на «ефективний контроль» Російської Федерації над Кримом, починаючи з 27 лютого 2014 року. Суд визнає скарги за статтею 6 (справедливий суд) та статтею 11 (свобода зібрань) прийнятними, водночас відхиляючи скаргу одного із заявників, оскільки вона є по суті ідентичною до раніше розглянутої справи.
* **Оцінка за статтею 6:** Суд доходить висновку, що адміністративні провадження здійснювалися «судами», які не були «встановлені законом», оскільки вони ґрунтувалися на незаконному поширенні російського законодавства на окуповану територію.
* **Оцінка за статтею 11:** Суд визнає, що втручання у свободу зібрань заявників не було «передбачене законом» і відображає ширшу адміністративну практику придушення проукраїнських та кримськотатарських настроїв.
* **Справедлива сатисфакція:** Суд присуджує заявникам відшкодування моральної шкоди в розмірі від 6 000 до 10 000 євро на особу.
### Ключові положення для правозастосування
Для практиків та спостерігачів найважливішими є такі моменти:
1. **«Не встановлені законом»:** Рішення підтверджує, що будь-яке судове провадження, здійснене за російським законодавством у Криму після березня 2014 року, є за своєю суттю дефектним згідно зі статтею 6 Конвенції, оскільки відповідні судові органи не мають належної правової підстави.
2. **Незаконність російського законодавства в Криму:** Суд чітко підтверджує, що поширення російського законодавства на територію Криму суперечить Конвенції та міжнародному гуманітарному праву, а це означає, що такі закони не можуть бути застосовані як законна підстава для обмеження прав, гарантованих Конвенцією.
3. **Адміністративна практика:** Суд визнає системну модель залякування та придушення публічних зібрань у Криму, що слугує важливим прецедентом для майбутніх справ, пов’язаних із переслідуванням кримськотатарського населення або проукраїнських активістів.
4. **Юрисдикційна наступність:** Рішення слугує нагадуванням про те, що Російська Федерація залишається відповідальною за порушення прав людини, вчинені в Криму в період здійснення нею ефективного контролю, навіть після припинення її членства в Раді Європи.
