Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений у форматі професійного коментаря:
1. Предметом спору є правомірність відмови суду у видачі довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням актуального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2. **** Верховний Суд у цій справі фактично відступив від позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 (справа №240/9028/24), зазначивши, що висновки ВП ВС у тій справі стосувалися інших правовідносин і не можуть бути застосовані до перерахунку довічного утримання. Суд наголосив, що спеціальні норми Закону «Про судоустрій і статус суддів» мають пріоритет над положеннями Законів про Державний бюджет, які намагаються штучно обмежити базу для розрахунку окладу судді. Суд підкреслив, що поняття «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» не передбачене законодавством, а судді не є окремою соціальною групою, для якої цей показник може встановлюватися вибірково. Верховний Суд вказав, що Закон про Держбюджет не має вищої юридичної сили, щоб змінювати гарантовані Конституцією складові суддівської винагороди. Відтак, будь-яке зменшення розміру прожиткового мінімуму, що використовується для розрахунку окладу, є порушенням гарантій незалежності суддів. У підсумку, суд визнав, що позивач має право на перерахунок, виходячи з реального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги судді у відставці були задоволені.
