Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний аналіз:
1. **Предмет спору:** Стягнення з ДП «Гарантований покупець» на користь АТ «НАЕК «Енергоатом» інфляційних втрат та 3% річних за прострочення оплати електричної енергії за період 2021–2025 років.
2. **Основні аргументи суду:**
– Суди попередніх інстанцій помилково застосували концепцію преюдиції (обов’язковості обставин, встановлених в іншому рішенні), вважаючи, що оскільки факт прострочення був встановлений у справі №910/20227/21, то будь-які нові докази у цій справі не мають значення.
– Верховний Суд наголосив, що преюдиція не є абсолютною: якщо в новій справі сторона надає докази, які не досліджувалися раніше (зокрема, Угоду про врегулювання взаєморозрахунків від 08.02.2022), суд зобов’язаний їх оцінити.
– Суд підкреслив, що ненадання доказів у попередній справі не позбавляє сторону права подати їх у новій справі для обґрунтування своєї позиції.
– Верховний Суд вказав на необхідність з’ясувати правову природу умов Угоди: чи є вони строком виконання зобов’язання, чи відкладальною обставиною, оскільки це безпосередньо впливає на наявність підстав для нарахування інфляційних та 3% річних.
– Суди не дослідили, чи змінює ця Угода порядок розрахунків за Договором та чи звільняє вона відповідача від відповідальності за прострочення.
– Верховний Суд зазначив, що висновки судів у цій справі можуть відрізнятися від попередніх, якщо вони ґрунтуються на ширшій доказовій базі, і це не є порушенням принципу остаточності судового рішення.
– **** Верховний Суд у цьому рішенні детально роз’яснює застосування ст. 75 ГПК України (преюдиція) та ст. 212 ЦК України (відкладальні обставини), фактично уточнюючи підхід до оцінки доказів, які не були предметом розгляду в попередніх справах між тими ж сторонами.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
