Вітаю. Як юрист із багаторічним стажем, проаналізував надану постанову Верховного Суду. Ось стислий аналіз для вашого матеріалу:
1. **Предмет спору:** Розгляд заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та заступника директора за доведення сільськогосподарського підприємства до банкрутства.
2. **Аргументи суду:**
– Верховний Суд наголосив, що притягнення до субсидіарної відповідальності за статтею 61 КУзПБ вимагає встановлення не лише статусу особи, а й її здатності давати обов’язкові вказівки боржнику.
– Суди попередніх інстанцій не з’ясували, чи мав заступник директора повноваження визначати дії підприємства, що є ключовим для застосування загальної норми про субсидіарну відповідальність.
– Важливим є розмежування загальної відповідальності (ст. 61 КУзПБ) та спеціальної відповідальності за збитки, завдані конкретними правочинами (ст. 42 КУзПБ), чого суди нижчих ланок не зробили.
– **:** Суд підкреслив, що при застосуванні статті 61 КУзПБ не допускається механічний поділ суми кредиторських вимог між відповідачами пропорційно до завданих ними збитків, оскільки це суперечить природі субсидіарної відповідальності.
– Також було вказано на процесуальні порушення: апеляційний суд не надав належної оцінки ключовим доказам, зокрема постановам про закриття кримінальних проваджень, які могли спростовувати вину відповідачів.
– Через неповне дослідження обставин та неправильне застосування норм права, рішення судів попередніх інстанцій визнано передчасними.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
