Огляд рішення у справі «Акат проти Туреччини» від Європейського суду з прав людини:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Туреччина порушила статтю 5 §§ 1 та 3 (право на свободу та особисту недоторканність) і статтю 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції. Справа стосувалася досудового тримання під вартою пані Айли Акат, турецької політичної діячки, за підозрою у створенні або керівництві збройною терористичною організацією. Суд дійшов висновку, що не було жодних обґрунтованих підозр, які б виправдовували її затримання на підставі її політичних промов, участі в заходах та публікацій у соціальних мережах. ЄСПЛ також встановив, що національні суди не надали достатніх підстав для продовження її тримання під вартою і що її свобода вираження поглядів була порушена.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет розгляду:** Справа стосується законності досудового тримання під вартою заявниці та його впливу на її права на свободу, особисту недоторканність та свободу вираження поглядів.
* **Передісторія:** Пані Акат, політична діячка, відома своєю участю у “курдському питанні”, була заарештована та ув’язнена за підозрою у зв’язках з терористичною організацією PKK/KCK.
* **Обґрунтування:** Суд досліджував, чи існувала “обґрунтована підозра” в тому, що пані Акат вчинила правопорушення, і чи надали національні суди достатнє обґрунтування для її тримання під вартою. Він ретельно вивчив докази, представлені урядом Туреччини, включаючи її роль у Конгресі демократичного суспільства (DTK), її промови та її діяльність у соціальних мережах.
* **Висновки:** Суд встановив, що звинувачення проти пані Акат не були підкріплені конкретними доказами і що її політичні промови та діяльність не були підбурюванням до насильства або правопорушенням, пов’язаним з тероризмом. Він також зазначив, що турецька влада не змогла продемонструвати чіткий зв’язок між її діями та злочином керівництва терористичною організацією.
* **Прийнятність:** Суд відхилив заперечення уряду щодо прийнятності заяви, включаючи аргумент про те, що заявниця не вичерпала національні засоби захисту.
* **Порушення статті 5:** Суд постановив, що було порушено статтю 5 § 1, оскільки тримання заявниці під вартою не ґрунтувалося на обґрунтованій підозрі. Він також встановив порушення статті 5 § 3, оскільки національна влада не надала достатніх підстав для продовження її тримання під вартою.
* **Порушення статті 10:** Суд встановив, що затримання заявниці втручалося в її свободу вираження поглядів і що це втручання не було “передбачене законом”, оскільки воно не ґрунтувалося на обґрунтованій підозрі.
* **Стаття 5 § 4:** Ствердження заявниці за статтею 5 § 4 було визнано неприйнятним через те, що вона не надала копію рішення, яке обмежувало її доступ до матеріалів розслідування.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Суд присудив пані Акат 8 000 євро за моральну шкоду та 1 000 євро за витрати і судові видатки.
3. **Основні положення для використання:**
* **Обґрунтована підозра:** Рішення наголошує на важливості “обґрунтованої підозри”, заснованої на конкретних доказах, при затриманні осіб за підозрою у кримінальних правопорушеннях, особливо у справах, що стосуються політичного вираження поглядів.
* **Свобода вираження поглядів:** Суд підтверджує, що політичні промови та участь у публічних зібраннях, навіть якщо вони критичні до уряду, захищені статтею 10, якщо вони не є підбурюванням до насильства.
* **Обґрунтування затримання:** Рішення підкреслює необхідність для національних судів надавати відповідні та достатні підстави для досудового тримання під вартою, враховуючи конкретні обставини кожної справи.
* **Відступ від зобов’язань згідно зі статтею 15:** Суд повторює, що заходи, вжиті в умовах надзвичайного стану, повинні відповідати основним принципам Конвенції і що жоден відступ від зобов’язань не був застосовний до ситуації заявників.
Це рішення може мати наслідки для подібних справ у Туреччині, пов’язаних із затриманням політичних діячів та активістів, особливо тих, що стосуються “курдського питання”. Воно підсилює необхідність для турецької влади поважати свободу вираження поглядів та забезпечувати, щоб рішення про затримання ґрунтувалися на конкретних доказах та достатньому обґрунтуванні.
