1. Предметом спору є оскарження податкових повідомлень-рішень, якими Товариству збільшено суму грошових зобов’язань з податку на прибуток, ПДВ, податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також застосовано штрафні санкції.
2. Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення апеляційного суду, наголосив на тому, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік на підставі первинних документів, які мають підтверджувати реальність господарських операцій, тобто зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Суд підкреслив, що незначні недоліки в первинних документах, які не впливають на встановлення змісту та обсягу операцій, не можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Важливо, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа, якщо він не вносив до нього неправдиві відомості, а контролюючий орган має довести, що платник діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності, приймаючи документи від контрагентів. Суд також врахував, що сам факт порушення кримінального провадження щодо контрагентів платника податків не є безумовною підставою для визнання господарських операцій нереальними, особливо за відсутності вироків суду. Щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб, суд вказав на необхідність доведення факту отримання додаткового блага безпосередньо фізичною особою. **** Суд також зазначив, що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку про те, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною діяльністю.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги Товариства.
