Аналіз проекту закону:
Аналіз Проекту Закону України “Про внесення зміни до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян” (реєстр. № 13574)
Суть проекту закону
Проект закону вносить зміни до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, яка визначає перелік осіб, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації. Зміни стосуються розширення переліку категорій громадян, які можуть отримати відстрочку, та уточнення умов її надання. Зокрема, зміни стосуються здобувачів освіти, наукових і педагогічних працівників, а також військовозобов’язаних, які проходили військову службу за контрактом. Ключова мета – врегулювання питання відстрочки для різних категорій громадян, збалансувавши потреби оборони та соціальну справедливість. Остання редакція має на меті врахувати численні правки та пропозиції, подані народними депутатами.
Структура та основні положення проекту закону
Проект закону складається зі змін до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
- Зміни до частини третьої статті 23: Уточнено, що відстрочку мають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти (бакалаври, магістри, доктори), які навчаються за денною або дуальною формою, але не пізніше року досягнення граничного віку направлення для проходження базової військової служби.
- Доповнення пунктами 1-1 та 1-2: Додано, що відстрочку мають докторанти, лікарі-інтерни та лікарі-резиденти.
- Зміни до пункту 2: Уточнено, що відстрочку мають педагогічні працівники закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої освіти, наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники закладів вищої освіти та наукових установ, які працюють на основному місці роботи не менш як на 0,75 ставки.
- Доповнення новою частиною сьомою: Встановлено, що протягом 12 місяців не підлягають призову військовозобов’язані та резервісти, які під час воєнного стану були прийняті на військову службу за контрактом на один рік (віком від 18 до 25 років) та були звільнені з військової служби, але можуть бути призвані за їх згодою.
Основні положення проекту закону та їх важливість
Основні положення цього проекту закону можуть викликати значний інтерес у різних зацікавлених сторін:
- Для законодавців: Важливо збалансувати потреби оборони з необхідністю забезпечення соціальної справедливості та економічної стабільності.
- Для експертів: Зміни в освітній сфері та науковій діяльності можуть вплинути на якість освіти та наукових досліджень. Увага буде приділена аналізу впливу цих змін на людський капітал країни.
- Для бізнесу: Зміни можуть вплинути на доступність кваліфікованих кадрів, особливо в освітній та науковій сферах.
- Для громадян: Важливо знати, чи підпадають вони під оновлені критерії відстрочки, особливо студенти, викладачі та молоді люди, які розглядають можливість військової служби за контрактом.
Аналіз інших документів:
Аналіз документів щодо проекту Закону України “Про внесення зміни до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”
1. Перелік актів Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади
Автор цього переліку підтримує проект закону, оскільки документ визначає, які нормативно-правові акти потребують перегляду або прийняття для реалізації положень цього проекту.
Основні положення:
- Для реалізації положень законопроекту необхідно внести зміни до “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
- Міністерство оборони України визначено відповідальним за підготовку проекту змін до вказаного порядку.
- Строк для прийняття або перегляду нормативного акту – один місяць з дня, наступного за днем офіційного опублікування закону.
- Це важливо, оскільки швидкість і якість адаптації підзаконних актів безпосередньо впливає на практичну реалізацію закону.
2. Проект Постанови Верховної Ради України
Цей документ є частиною законодавчої ініціативи Кабінету Міністрів і прямо підтримує проект закону, пропонуючи Верховній Раді прийняти його за основу.
Основні положення:
- Пропонується прийняти за основу проект Закону України “Про внесення зміни до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян”.
- Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки доручено доопрацювати законопроект та внести його на розгляд у другому читанні.
3. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
Комітет з питань бюджету підтримує розгляд законопроекту, підтверджуючи, що його реалізація не вплине на показники бюджету.
Основні положення:
- Реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.
- Міністерство фінансів України не має зауважень до законопроекту в межах своєї компетенції.
4. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України
Головне науково-експертне управління в цілому погоджується з необхідністю вирішення проблеми, порушеної у законопроекті, але висловлює ряд застережень та пропозицій щодо його вдосконалення.
Основні положення:
- Вказується на необхідність вирішення проблеми можливості призову на військову службу під час мобілізації осіб до 25 років, які проходили військову службу за контрактом під час дії воєнного стану.
- Не погоджується з пропозицією надання відстрочки лише на 12 місяців, вважаючи це дискримінаційним.
- Пропонується розглянути можливість встановлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для всіх військовозобов’язаних осіб та резервістів до досягнення ними 25-річного віку.
- Звертається увага на некоректність використання терміну “можуть бути призвані на військову службу за їх згодою”, пропонуючи замінити його на “прийняття громадян на військову службу за згодою або бажанням таких осіб”.
- Рекомендується передбачити більш тривалий строк набрання чинності проектом Закону.
5. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки
Комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому в запропонованій Комітетом редакції.
Основні положення:
- Комітет підготував проект Закону до другого читання та рекомендує Верховній Раді України прийняти його в цілому.
- З 189 поправок і пропозицій, що надійшли, враховано лише незначну частину.
- Пропонується доручити Комітету під час підготовки тексту прийнятого Закону для підпису Головою Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання.
6. Висновок Головного управління документального забезпечення Апарату Верховної Ради України
Головне управління документального забезпечення підтверджує, що редакційні правки, надані при здійсненні попередньої експертизи, враховані в тексті законопроекту. Зауважень до тексту законопроекту немає.
Основні положення:
- Підтверджено врахування редакційних правок.
- Відсутні зауваження до тексту законопроекту.
7. Зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України
Головне юридичне управління висловлює зауваження щодо положень законопроекту, які стосуються строків набрання ним чинності та приведення підзаконних актів у відповідність.
Основні положення:
- Наголошується на відсутності достатніх і завершених механізмів для реалізації положень Закону у разі його прийняття, оскільки виконання норм майбутнього Закону ставиться у залежність від прийняття відповідних підзаконних актів.
- Положення пунктів | та 2 розділу П «Прикінцеві положення» законопроекту свідчать про відсутність достатніх і завершених механізмів для реалізації положень Закону у разі його прийняття, оскільки виконання норм майбутнього Закону ставиться у залежність від прийняття відповідних підзаконних актів.
- Пропонується відтермінувати набрання чинності цим законопроектом на строк, необхідний Кабінету Міністрів України для підготовки проектів підзаконних актів, що випливають з нього, з тим, щоб їх прийняття та набрання ними чинності було синхронізовано зі строком набрання чинності цим Законом.
