Ось розбір рішення у справі «Семенов та інші проти України»:
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Україна порушила пункт 1 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку) та статтю 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільного провадження в Україні та відсутність ефективних внутрішніх засобів юридичного захисту для вирішення цієї проблеми. Суд об’єднав одинадцять подібних заяв, встановивши, що тривалість провадження була справді надмірною і що заявники не мали доступу до ефективних засобів юридичного захисту для прискорення цих проваджень. Відповідно, Суд присудив заявникам суми від 500 до 5000 євро відшкодування моральної шкоди.
**2. Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення починається з викладу процесуальної історії, зазначаючи, що заяви були подані проти України відповідно до статті 34 Конвенції.
* **Факти:** У ньому підсумовуються ключові факти заяв, зосереджуючись на скаргах заявників щодо надмірної тривалості цивільного провадження та відсутності ефективних засобів юридичного захисту.
* **Право:**
* **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглядати заяви спільно через їхню подібну тематику.
* **Оскаржуване порушення статті 6 § 1 та статті 13:** Цей розділ становить основу рішення. У ньому посилаються на встановлені Судом критерії оцінки обґрунтованості тривалості провадження, включаючи складність справи, поведінку заявників та органів влади, а також те, що було поставлено на карту для заявників. Суд посилається на своє попереднє рішення у справі «Карнаушенко проти України», яке стосувалося подібних питань.
* **Решта скарг:** Суд розглянув додаткові скарги, висловлені в одній із заяв (№ 9200/20), визнавши їх неприйнятними, оскільки вони не відповідали критеріям, встановленим у статтях 34 та 35 Конвенції.
* **Застосування статті 41:** Суд визначив відповідні суми, які слід присудити заявникам за відшкодування моральної шкоди, посилаючись на свою практику, зокрема на справу «Карнаушенко».
* **Резолютивна частина:**
* Суд оголосив скарги щодо надмірної тривалості провадження та відсутності ефективних засобів юридичного захисту прийнятними.
* Він постановив, що було порушено статтю 6 § 1 та статтю 13 Конвенції.
* Він зобов’язав Україну виплатити заявникам зазначені суми відшкодування моральної шкоди протягом трьох місяців разом із відсотками за прострочення платежу.
* **Додаток:** Рішення містить додаток із переліком заяв, де детально вказано імена заявників, дати народження, представників, тривалість провадження, рівні юрисдикції, залучені до справи, та суми, присуджені до виплати.
**3. Основні положення для практичного використання:**
* **Підтвердження системної проблеми:** Рішення підкреслює поточну проблему надмірно тривалого цивільного провадження в Україні та відсутність ефективних внутрішніх засобів юридичного захисту. Це підтверджує системну проблему, яка була раніше виявлена ЄСПЛ.
* **Критерії оцінки «розумного строку»:** Рішення повторює встановлені критерії оцінки того, чи є тривалість провадження «розумною» відповідно до пункту 1 статті 6, надаючи основу для оцінки подібних справ.
* **Присудження компенсації:** Рішення створює прецедент для присудження компенсації особам, які зазнали моральної шкоди внаслідок надмірно тривалого провадження та відсутності ефективних засобів юридичного захисту в Україні. Суми, присуджені в цій справі, можуть слугувати орієнтиром для майбутніх справ.
* **Строки та відсотки:** Рішення визначає термін оплати (три місяці) та відповідну ставку відсотків за прострочення платежу, що має вирішальне значення для забезпечення дотримання.
* **Посилання на справу «Карнаушенко проти України»:** Посилання в рішенні на справу «Карнаушенко проти України» підкреслює неперервність юриспруденції ЄСПЛ щодо цього питання та підсилює необхідність для України вирішувати системні проблеми, виявлені в цих справах.
**** Це рішення безпосередньо стосується України та підкреслює триваючу проблему надмірної тривалості судових проваджень та неефективності засобів юридичного захисту в Україні. Це має наслідки для українців, які шукають справедливості, та для зобов’язань України відповідно до Європейської конвенції з прав людини.
