Огляд законодавства ЄС за 03/10/2025

Делегований регламент Комісії (ЄС) 2025/1264 щодо управління ліквідністю для токенів, прив’язаних до активів, та електронних грошей

Цей регламент встановлює правила щодо політики та процедур управління ліквідністю для емітентів токенів, прив’язаних до активів (ART), та токенів електронних грошей. Він застосовується до значних ART та токенів електронних грошей, а також, можливо, до незначних, якщо цього вимагають компетентні органи. Суть регламенту полягає в забезпеченні того, щоб емітенти могли задовольняти запити на погашення та підтримувати безперервність діяльності. Ключові аспекти включають ідентифікацію та управління ризиками ліквідності, створення планів на випадок непередбачених обставин та проведення стрес-тестів для оцінки стійкості резервних активів. Правила структуровані в декілька статей, включаючи політику щодо ризику ліквідності, політику на випадок непередбачених обставин, відокремлення управління ліквідністю та процедури стрес-тестування.

Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/1985 про внесення виправлень до антидемпінгових та компенсаційних мит на кабелі оптичного волокна з Індії

Цей регламент виправляє помилки в застосуванні антидемпінгових та компенсаційних мит на імпорт кабелів оптичного волокна, що походять з Індії. Зокрема, він стосується неправильних ставок мита, застосованих до компаній, які співпрацювали з антидемпінговим розслідуванням, але не з розслідуванням щодо субсидій. Регламент вносить зміни до Регламенту імплементації (ЄС) 2025/1135, змінюючи ставки мита для конкретних компаній та доручаючи митним органам виправити надмірні виплати. Два нові додатки містять перелік компаній, які співпрацювали як в антисубсидійному, так і в антидемпінговому розслідуваннях, а також тих, які співпрацювали лише в антидемпінговому розслідуванні.

Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/2009 про коригування імпортних тарифних квот для продуктів з Молдови

Цей регламент коригує імпортні тарифні квоти для продуктів з Молдови, відповідно до змін до Угоди про асоціацію між ЄС та Молдовою. Він збільшує обсяги певних молдовських продуктів, дозволених до ввезення в ЄС за конкретними тарифними квотами, та повністю скасовує деякі квоти через торгівлю.

Виконавчий регламент Комісії (ЄС) 2025/1905 про надання дозволу Союзу на біоцидний продукт «desmanol pure»

Цей регламент надає дозвіл Союзу на сімейство біоцидних продуктів «desmanol pure», виробництва Schülke & Mayr GmbH, для цілей гігієни людини, зокрема для дезінфекції рук. Активною речовиною є пропан-2-ол. Дозвіл дійсний з 23 жовтня 2025 року до 30 вересня 2035 року. Регламент містить Коротку характеристику продукту (SPC), що деталізує адміністративну інформацію, склад продукту, попередження про небезпеку, дозволені види використання та інструкції щодо використання.

Виконавчий регламент Комісії (ЄС) 2025/1977 про надання дозволу Союзу на біоцидний продукт «Aqua-Clean»

Цей регламент надає дозвіл Союзу на біоцидний продукт «Aqua-Clean», дозволяючи його розміщення на ринку та використання для конкретних типів продуктів, пов’язаних з дезінфекцією. Додаток містить детальну інформацію про характеристики продукту, включаючи адміністративну інформацію, склад продукту, попередження про небезпеку, дозволені види використання та загальні інструкції щодо використання, а також конкретні інструкції, заходи щодо зменшення ризиків та інформацію про безпеку використання.

Виконавчий регламент Комісії (ЄС) 2025/1960, що визначає дизайн та зміст гармонізованих повідомлень про гарантію та етикеток

Цей регламент визначає дизайн та зміст гармонізованого повідомлення про юридичну гарантію відповідності та гармонізованої етикетки для комерційної гарантії довговічності. Мета полягає в підвищенні обізнаності споживачів та сприянні більш стійким рішенням щодо покупок. Додаток I містить дизайн та зміст гармонізованого повідомлення, включаючи специфікації щодо кольорів, функціональності QR-коду та форматів відображення. Додаток II деталізує дизайн та зміст гармонізованої етикетки, включаючи елементи, які можна та не можна редагувати, та вказівки щодо відображення етикетки в режимі онлайн та офлайн.

## Commission Implementing Regulation (EU) 2025/1995 Реєстрація “Olive taggiasche liguri” як захищеного географічного зазначення (PGI)

Цим регламентом реєструються “Olive taggiasche liguri” як захищене географічне зазначення (PGI) у реєстрі Союзу. Це забезпечує, що назва тепер захищена в усьому ЄС, і лише оливки, вироблені відповідно до специфікації продукту, можуть продаватися під цією назвою.

## Commission Implementing Regulation (EU) 2025/1994 Реєстрація “Tharsys” як захищеної назви походження (PDO)

Цим регламентом реєструється “Tharsys” як захищена назва походження (PDO) у реєстрі Союзу. Цей правовий захист гарантує, що лише продукти, що походять із зазначеної географічної зони та відповідають конкретним стандартам виробництва, можуть продаватися під назвою “Tharsys”.

## Commission Implementing Regulation (EU) 2025/2011 Внесення змін до переліків третіх країн, авторизованих для ввезення птиці та свіжого м’яса до Союзу

Цим регламентом вносяться зміни до Додатків V та XIV до Виконавчого регламенту (ЄС) 2021/404, що стосуються переліків третіх країн, територій або зон, авторизованих для ввезення до Союзу птиці, зародкових продуктів птиці та свіжого м’яса птиці та дичини. Він тимчасово призупиняє або повторно дозволяє ввезення певних продуктів птахівництва з певних зон у Канаді, Сполученому Королівстві та Сполучених Штатах через нещодавні спалахи високопатогенного пташиного грипу (HPAI). Додатки V та XIV деталізують уражені зони.

## Commission Regulation (EU) 2025/1988 Обмеження PFAS у протипожежних пінах

Цей регламент вносить зміни до Додатку XVII Регламенту REACH (ЄC) № 1907/2006, вводячи обмеження на пер- і поліфторалкільні речовини (PFAS) у протипожежних пінах

А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:

Цей Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2025/1264 визначає мінімальний зміст політики та процедур управління ліквідністю для емітентів токенів, прив’язаних до активів (ART), та токенів електронних грошей. Він має на меті забезпечити, щоб ці емітенти підтримували достатні ліквідні активи для задоволення запитів на погашення від власників токенів, навіть за умов стресових сценаріїв, і забезпечити безперервність їхньої діяльності. Регламент зосереджується на ідентифікації, вимірюванні та управлінні ризиками ліквідності, встановленні планів реагування на надзвичайні ситуації та проведенні стрес-тестів для оцінки стійкості резервних активів. Він доповнює Регламент (ЄС) 2023/1114 про ринки криптоактивів (MiCA).

Регламент структуровано у 6 статей.

* **Стаття 1** визначає сферу застосування, вказуючи, що вона застосовується до емітентів значних токенів, прив’язаних до активів, установ електронних грошей, що випускають значні токени електронних грошей, та, якщо цього вимагають компетентні органи, до емітентів незначних токенів, прив’язаних до активів, і токенів електронних грошей.
* **Стаття 2** визначає політику та процедури для ідентифікації, вимірювання та управління ризиком ліквідності. Вона вимагає від емітентів підтримувати адекватні рівні резервних активів, здійснювати моніторинг ризиків та встановлювати механізми для належного управління внутрішньоденним ризиком ліквідності.
* **Стаття 3** зосереджується на політиці реагування на надзвичайні ситуації та інструментах пом’якшення ризику ліквідності, вимагаючи від емітентів розробляти сигнали раннього попередження та підтримувати диверсифіковані джерела фінансування для реагування на ці сигнали за нормальних і стресових сценаріїв.
* **Стаття 4** передбачає відокремлення політики та процедур управління ліквідністю, забезпечуючи їх застосування окремо для кожного токена, прив’язаного до активів, або токена електронних грошей та їх відокремлення від іншої діяльності емітента.
* **Стаття 5** деталізує процес і процедури тестування сценаріїв ліквідного стресу, включаючи ризики, які покриваються, параметри, які враховуються, та використання історичних даних і припущень. Вона також вимагає проведення зворотного стрес-тесту для оцінки межі стійкості профілю ліквідності кожного резерву активів.
* **Стаття 6** визначає дату набрання чинності Регламентом, якою є двадцятий день після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу.

Найважливішими положеннями для практичного застосування є положення, що стосуються встановлення надійних стратегій управління ризиком ліквідності (Стаття 2), розробки сигналів раннього попередження та інструментів пом’якшення ризику ліквідності (Стаття 3) та детальних вимог до стрес-тестування (Стаття 5). Ці положення забезпечують, щоб емітенти були добре підготовлені до управління ризиками ліквідності та підтримки стабільності своїх токенів, що є вирішальним для захисту власників токенів і підтримки довіри до ринку.

Цей Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/1985 стосується помилок у застосуванні антидемпінгових та компенсаційних мит на імпорт кабелів оптичного волокна походженням з Індії. Він виправляє ставки мита, застосовані до конкретних компаній, які співпрацювали з антидемпінговим розслідуванням, але не з розслідуванням щодо субсидій. Регламент має на меті забезпечити, щоб компанії не піддавалися надмірним митам, та зобов’язує митні органи виправити будь-які переплати.

Регламент вносить зміни до Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2025/1135, зокрема змінюючи статтю 1(2) та статтю 2, щоб відобразити виправлені ставки мита для перелічених компаній. Він також замінює оригінальний додаток двома новими додатками (Додаток I та Додаток II), які перелічують компанії, що співпрацюють як в антисубсидійному, так і в антидемпінговому розслідуваннях, та ті, що співпрацюють лише в антидемпінговому розслідуванні, відповідно, разом з їхніми відповідними додатковими кодами TARIC.

Найважливішими положеннями цього регламенту є ті, що визначають виправлені ставки мита для окремих компаній та інструкції національним митним органам щодо повернення або зарахування будь-яких надлишкових мит, зібраних відповідно до попередніх, неправильних регламентів. Це забезпечує справедливе застосування заходів торгового захисту та дотримання зобов’язань ЄС відповідно до міжнародного торгового права.

****

Цей Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/2009 Комісії вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2020/1988 з метою коригування імпортних тарифних квот на продукцію з Молдови після внесення змін до Угоди про асоціацію між ЄС і Молдовою. Регламент збільшує обсяги певної молдовської продукції, яка може бути імпортована до ЄС в рамках конкретних тарифних квот, і скасовує деякі квоти взагалі у зв’язку з лібералізацією торгівлі.

Регламент складається з трьох статей та додатку. Стаття 1 вносить зміни до Додатку I Імплементаційного регламенту (ЄС) 2020/1988 відповідно до нових обсягів. Стаття 2 визначає перехідні положення для поточних періодів дії тарифних квот, розглядаючи питання про те, як обробляти обсяги, вже розподілені до застосування регламенту. Стаття 3 визначає дату набрання чинності та дату застосування регламенту. Додаток деталізує конкретні зміни до Додатку I Імплементаційного регламенту (ЄС) 2020/1988, включаючи скасування певних тарифних квот і зміну обсягів для інших у секторах фруктів, овочів і вина.

Найважливішими положеннями для практичного застосування є положення Додатку, які безпосередньо змінюють обсяги конкретних тарифних квот для молдовської продукції. Наприклад, він збільшує дозволені обсяги для тарифних квот з порядковими номерами 09.6802, 09.6803, 09.6804 та 09.6806, одночасно скасовуючи квоти 09.6800, 09.6801 та 09.6805. Крім того, перехідні положення у статті 2 є вирішальними для операторів, які вже імпортували товари в період з 25 липня 2025 року до дати застосування цього регламенту, оскільки вони можуть мати право на відшкодування імпортних мит, якщо нові тарифні квоти принесуть їм вигоду.

Цей Виконавчий регламент (ЄС) 2025/1905 Комісії надає дозвіл Союзу на сімейство біоцидних продуктів під назвою «desmanol pure». Продукт, вироблений компанією Schülke & Mayr GmbH, дозволений для цілей гігієни людини, зокрема для дезінфекції рук. Активною речовиною в «desmanol pure» є пропан-2-ол. Дозвіл дійсний з 23 жовтня 2025 року до 30 вересня 2035 року.

Регламент складається з двох статей і додатка. Стаття 1 надає дозвіл Союзу компанії Schülke & Mayr GmbH на «desmanol pure» і визначає номер дозволу та термін дії. Стаття 2 стверджує, що регламент набирає чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу та є обов’язковим у своїй повноті та безпосередньо застосовним у всіх державах-членах. Додаток містить Коротку характеристику продукту (SPC) для сімейства біоцидних продуктів «desmanol pure», включаючи адміністративну інформацію, склад продукту, заяви про небезпеку та застережні заходи, дозволені способи використання, інструкції з використання та іншу відповідну інформацію. SPC структуровано на трьох інформаційних рівнях і кількох Meta SPC, кожен з яких охоплює різні склади продуктів і способи використання.

Найважливіші положення щодо використання цього акту містяться в Додатку, де детально описані конкретні умови для дозволених способів використання «desmanol pure». Це включає цільові організми, сфери застосування, методи застосування, норми та частоту, категорії користувачів, розміри упаковки, конкретні інструкції щодо використання, заходи щодо пом’якшення ризиків та умови зберігання та термін придатності. У Додатку також перелічено торгові назви, номери дозволів і конкретні склади кожного окремого продукту в межах сімейства «desmanol pure».

Це опис Імплементаційного регламенту (ЄС) 2025/1977 Комісії, який надає дозвіл Союзу на єдиний біоцидний продукт «Aqua-Clean». Регламент дозволяє надання на ринку та використання «Aqua-Clean» для конкретних типів продуктів, пов’язаних з дезінфекцією. Він визначає умови, характеристики та види використання, для яких біоцидний продукт схвалено в межах Європейського Союзу.

Структура акту проста. Він складається з преамбули, в якій викладено правову основу та обґрунтування регламенту, за якою йдуть дві статті, які надають дозвіл і визначають дату набрання регламентом чинності. Додаток містить детальний опис характеристик біоцидного продукту, включаючи адміністративну інформацію, склад продукту, заяви про небезпеку, дозволені види використання та загальні інструкції щодо використання. Попередні версії не згадуються, тому це абсолютно новий акт.

Найважливіші положення для користувачів містяться в Додатку, який деталізує дозволені види використання Aqua-Clean (PT02, PT03, PT04), включаючи конкретні інструкції щодо використання, заходи щодо зменшення ризиків та інформацію про безпеку. Це включає коефіцієнти розведення, методи застосування, необхідні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) та заходи першої допомоги. Користувачі повинні дотримуватися цих інструкцій для забезпечення безпечного та ефективного використання продукту.

Регламент (ЄС) 2025/1960 Комісії від 25 вересня 2025 року щодо розробки та змісту гармонізованого повідомлення про юридичну гарантію відповідності та гармонізованого маркування для комерційної гарантії довговічності

Цей імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1960 Комісії визначає дизайн та зміст гармонізованого повідомлення про юридичну гарантію відповідності та гармонізованого маркування для комерційної гарантії довговічності, з метою підвищення обізнаності споживачів та сприяння більш стійким рішенням щодо покупок. Регламент передбачає обов’язкове гармонізоване повідомлення для інформування споживачів про їхні права на юридичну гарантію та запроваджує добровільне гармонізоване маркування для виробників, які пропонують комерційні гарантії довговічності. Ці інструменти розроблені для спільної роботи, підкреслюючи відмінності між двома типами гарантій та надаючи споживачам можливість робити обґрунтований вибір.

Регламент складається з трьох статей та двох додатків. Стаття 1 визначає, що гармонізоване повідомлення про юридичну гарантію відповідності має відповідати дизайну та змісту, викладеним у Додатку I. Стаття 2 передбачає, що гармонізоване маркування для комерційної гарантії довговічності має відповідати дизайну та змісту, викладеним у Додатку II. Стаття 3 визначає дату набрання чинності та дату застосування регламенту. Додаток I містить дизайн та зміст для гармонізованого повідомлення про юридичну гарантію відповідності, включаючи специфікації для кольорів, функціональність QR-коду та формати відображення. Додаток II деталізує дизайн та зміст для гармонізованого маркування для комерційної гарантії довговічності, включаючи елементи, які можна редагувати та які не можна редагувати, специфікації кольорів, вимоги до шрифтів та інструкції щодо відображення маркування в різних контекстах, таких як онлайн-інтерфейси.

Найважливішими положеннями для практичного використання є ті, що деталізують точні вимоги до дизайну та змісту в Додатках I та II. Ці додатки визначають елементи, які повинні бути включені до гармонізованого повідомлення та маркування, такі як QR-коди, що посилаються на додаткову інформацію, кольори, які потрібно використовувати, та поля, які можна редагувати для тривалості комерційної гарантії, бренд та ідентифікатор моделі. Крім того, регламент розрізняє вимоги до представлення для онлайн та офлайн контекстів, з конкретними інструкціями щодо використання кольорів та форматів відображення.

Цей Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/1993 офіційно реєструє «Carne Salada del Trentino» як захищене географічне зазначення (PGI) у реєстрі Союзу. Ця реєстрація підтверджує, що «Carne Salada del Trentino» відповідає критеріям для PGI згідно із законодавством ЄС, зокрема Регламенту (ЄС) 2024/1143. Регламент визнає, що заявку на цю реєстрацію було отримано до того, як Регламент (ЄС) 2024/1143 набрав чинності, і що протягом періоду заперечень не було висловлено жодних заперечень. Цей правовий акт забезпечує захист назви «Carne Salada del Trentino» в усьому ЄС, запобігаючи зловживанням і гарантуючи споживачам конкретне походження та якість продукту.

Регламент складається з преамбули, яка визначає правову основу та обґрунтування реєстрації, за якою йдуть дві статті. Стаття 1 офіційно реєструє «Carne Salada del Trentino» як PGI. Стаття 2 визначає, що регламент набуде чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу, і підтверджує, що регламент є обов’язковим і безпосередньо застосовним у всіх державах-членах. Цей регламент скасовує Регламент (ЄС) № 1151/2012.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка надає «Carne Salada del Trentino» статус захищеного географічного зазначення в межах ЄС. Цей правовий захист означає, що лише продукти, вироблені у визначеній географічній зоні (Трентіно) та відповідно до визначених специфікацій, можуть продаватися під цією назвою. Це захищає інтереси виробників у регіоні Трентіно та запевняє споживачів в автентичності та якості «Carne Salada del Trentino».

Цей Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/1995 реєструє ‘Olive taggiasche liguri’ як Захищене географічне зазначення (PGI) в реєстрі Союзу. Це означає, що назва тепер захищена на всій території ЄС, і лише оливки, вироблені відповідно до специфікації продукту, можуть продаватися під цією назвою. Реєстрація ґрунтується на заявці з Італії та відповідає процедурам, викладеним у Регламенті (ЄС) 2024/1143.

Регламент складається з преамбули, в якій викладено правову основу та обґрунтування рішення, за якою йдуть дві статті. Стаття 1 офіційно реєструє назву ‘Olive taggiasche liguri’ (PGI) в реєстрі географічних зазначень Союзу, посилаючись на статтю 22 Регламенту (ЄС) 2024/1143. Стаття 2 визначає, що Регламент набирає чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу, і підтверджує, що він є обов’язковим і безпосередньо застосовним у всіх державах-членах. Цей Регламент скасовує та замінює попередній Регламент (ЄС) № 1151/2012.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка надає правовий захист географічному зазначенню ‘Olive taggiasche liguri’ (PGI). Цей захист запобігає зловживанню, імітації або натякам на назву та гарантує, що споживачі можуть довіряти походженню та якості оливок, що мають це позначення.

Цей Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1994 Комісії реєструє географічне зазначення «Tharsys» як Захищене зазначення походження (PDO) у реєстрі Союзу. Це означає, що «Tharsys», продукт з Іспанії, тепер має юридичний захист на рівні ЄС від зловживань, імітацій або натяків. Реєстрація ґрунтується на відсутності заперечень після публікації заявки Іспанії. Регламент офіційно додає «Tharsys» до переліку визнаних географічних зазначень в межах ЄС.

Регламент складається з двох статей. Стаття 1 офіційно реєструє географічне зазначення «Tharsys» (PDO) у реєстрі Союзу, посилаючись на статтю 22 Регламенту (ЄС) 2024/1143, який засновує реєстр. Стаття 2 визначає, що регламент набирає чинності на двадцятий день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу, що робить реєстрацію юридично чинною з цієї дати. Цей регламент ґрунтується на положеннях, викладених у Регламенті (ЄС) 2024/1143, який замінив Регламент (ЄС) № 1151/2012, та імплементує їх.

Найважливішим положенням є Стаття 1, оскільки вона безпосередньо надає захищений статус географічному зазначенню «Tharsys». Ця реєстрація забезпечує правовий захист в межах ЄС, гарантуючи, що лише продукти, що походять із зазначеної географічної зони та відповідають конкретним стандартам виробництва, можуть продаватися під назвою «Tharsys».

Цей Виконавчий регламент (ЄС) 2025/2011 Комісії вносить зміни до додатків V та XIV Виконавчого регламенту (ЄС) 2021/404, зокрема щодо переліків третіх країн, територій або зон, з яких дозволено ввезення до Союзу птиці, зародкових продуктів птиці та свіжого м’яса птиці та дикої птиці. Регламент реагує на нещодавні спалахи високопатогенного пташиного грипу (ВППГ) в Канаді та Сполучених Штатах, а також враховує оновлену інформацію від Сполученого Королівства щодо попередніх спалахів ВППГ. Внаслідок цих спалахів, регламент тимчасово призупиняє або повторно дозволяє ввезення певних продуктів птахівництва з конкретних зон у цих країнах для захисту стану здоров’я тварин у Союзі.

Структура акта проста. Він складається з двох статей та додатка. Стаття 1 зазначає, що додатки V та XIV до Виконавчого регламенту (ЄС) 2021/404 змінюються відповідно до Додатка до цього регламенту. Стаття 2 вказує дату набрання чинності. Додаток містить конкретні зміни до додатків V та XIV оригінального регламенту, деталізуючи уражені зони в Канаді, Сполученому Королівстві та Сполучених Штатах. Ці зміни передбачають додавання нових зон, де застосовуються обмеження через нещодавні спалахи ВППГ, та оновлення існуючих зон на основі останньої епідеміологічної інформації. Порівняно з попередньою версією, цей регламент вводить конкретні обмеження та дозволи на основі мінливої ситуації зі здоров’ям тварин у перелічених країнах.

Найважливішими положеннями для користувачів є конкретні зміни до переліків дозволених третіх країн, територій або зон. Для Канади та Сполучених Штатів додано нові зони, де ввезення птиці та пов’язаних з нею продуктів до ЄС призупинено через нещодавні спалахи ВППГ. Для Сполученого Королівства регламент оновлює статус певних зон, повторно дозволяючи ввезення на основі останньої інформації, наданої владою Великобританії. Підприємства, що займаються імпортом та експортом птиці та пов’язаних з нею продуктів, повинні уважно переглянути оновлені переліки у додатках V та XIV, щоб забезпечити відповідність правилам ЄС та уникнути збоїв у торгівлі. Ефективні дати для обмежень та дозволів також мають вирішальне значення для забезпечення відповідності.

Регламент Комісії (ЄС) 2025/1988 від 2 жовтня 2025 року, що вносить зміни до Додатка XVII до Регламенту (EC) № 1907/2006 Європейського Парламенту та Ради щодо пер- і поліфторалкільних речовин у піноутворювачах для пожежогасіння

Ось розбивка ключових аспектів Регламенту Комісії (ЄС) 2025/1988:

Цей регламент вносить зміни до Додатка XVII Регламенту REACH (EC) № 1907/2006, накладаючи обмеження на пер- і поліфторалкільні речовини (PFAS) у піноутворювачах для пожежогасіння. Він спрямований на мінімізацію ризиків для здоров’я людини та навколишнього середовища, спричинених використанням PFAS у цих піноутворювачах, шляхом встановлення обмежень концентрації та термінів їх поступової відмови. Регламент регулює розміщення на ринку та використання PFAS у піноутворювачах для пожежогасіння, враховуючи соціально-економічні наслідки та наявність альтернатив.

Регламент додає новий пункт, номер 82, до Додатка XVII Регламенту REACH. Цей пункт визначає PFAS і встановлює обмеження на їх використання в піноутворювачах для пожежогасіння. Він містить кілька параграфів, що визначають конкретні умови, дерогації та терміни. Регламент забороняє розміщення на ринку та використання піноутворювачів для пожежогасіння, що містять PFAS у концентраціях, що дорівнюють або перевищують 1 мг/л, після певного перехідного періоду, з деякими винятками для конкретних видів використання та ситуацій. Він також встановлює вимоги до маркування, утилізації відходів і створення планів управління піноутворювачами для пожежогасіння, що містять PFAS. Порівняно з попередніми регламентами, цей акт передбачає більш комплексне обмеження на всі PFAS, а не на конкретні PFAS або підгрупи PFAS.

Кілька положень цього регламенту є особливо важливими:

* **Обмеження на розміщення на ринку та використання:** З 23 жовтня 2030 року піноутворювачі для пожежогасіння не можуть розміщуватися на ринку або використовуватися, якщо вони містять PFAS у концентрації, що дорівнює або перевищує 1 мг/л.
* **Дерогації:** Існує кілька дерогацій, зокрема для піноутворювачів для пожежогасіння, що не містять фтору, які походять з очищеного обладнання (до 50 мг/л PFAS), і тимчасові дерогації для конкретних видів використання, таких як переносні вогнегасники, підприємства, на які поширюється дія Директиви 2012/18/EU, морські нафтові та газові установки, військові судна та цивільні кораблі.
* **Умови використання протягом перехідних періодів:** З 23 жовтня 2026 року користувачі повинні дотримуватися суворих умов, включаючи використання піноутворювачів лише для пожеж класу B, мінімізацію викидів, забезпечення роздільного збору та належної обробки відходів, а також розробку плану управління піноутворювачами для пожежогасіння, що містять PFAS.
* **Вимоги до маркування:** З 23 жовтня 2026 року піноутворювачі для пожежогасіння з концентрацією PFAS, що дорівнює або перевищує 1 мг/л, повинні бути промарковані попередженням про наявність PFAS.
* **Визначення:** Регламент містить чіткі визначення таких термінів, як “переносний вогнегасник”, “піноутворювач для пожежогасіння” та “запас невикористаного піноутворювача для пожежогасіння”, щоб забезпечити послідовну інтерпретацію та правозастосування.

Регламент Комісії (ЄС) 2025/1989 стосується помилок, виявлених у Регламенті (ЄС) № 1408/2013, який регулює застосування статей 107 та 108 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) до допомоги de minimis у сільськогосподарському секторі. Регламент виправляє неточності, внесені попереднім регламентом про внесення змін, забезпечуючи точність і послідовність правил, що регулюють мінімальну державну допомогу в сільському господарстві. Ці виправлення включають коригування дат, сум і посилань на інші пов’язані регламенти.

Структура регламенту є простою. Він складається з двох статей: Стаття 1 перелічує конкретні виправлення, які необхідно внести до Регламенту (ЄС) № 1408/2013, виправляючи неточності у статті 1(2), статті 5(2), статті 7(3a) та Додатку. Стаття 2 визначає дату набрання чинності та застосування регламенту про виправлення, забезпечуючи його узгодження з датою набрання чинності регламенту, який вніс помилки. Зміни включають виправлення посилань на інші регламенти, коригування дат і виправлення максимальної сукупної суми допомоги для Північної Ірландії.

Найважливішими положеннями для користувачів є виправлення, внесені до дат і сум, а також оновлені посилання на відповідні регламенти. Зокрема, виправлення дати в статті 7(3a) на “16 грудня 2024 року” є вирішальним для визначення права на допомогу, надану протягом певного періоду. Коригування максимальної сукупної допомоги для Північної Ірландії в Додатку до “65,37 мільйона євро” також є значним для суб’єктів, що працюють у цьому регіоні. Крім того, оновлені посилання на Регламенти (ЄС) 2023/2831 та (ЄС) № 717/2014 у статтях 1(2) та 5(2) забезпечують застосування правильної правової бази під час оцінки допомоги de minimis у сільськогосподарському секторі, особливо коли підприємства здійснюють діяльність у кількох секторах.

Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення Директиви про ПДВ (2006/112/ЄС), зокрема, стосовно поняття “постачання послуг за відшкодування” та “безоплатне надання послуг”. Справа стосується болгарської компанії “Свілоза”, яка намагалася відшкодувати витрати, пов’язані з позикою, наданою нею фонду. “Свілоза” відрахувала вхідний ПДВ за юридичні послуги, використані для стягнення цих витрат, але болгарські податкові органи стверджували, що “Свілоза” надавала послуги фонду безоплатно, що робить їх об’єктом оподаткування ПДВ. Болгарський суд звернувся до CJEU за роз’ясненнями щодо того, чи дії, вжиті “Свілозою” для стягнення боргу, можуть вважатися постачанням послуг за відшкодування або розглядатися як такі.

Рішення роз’яснює тлумачення статті 2(1)(c) та статті 26(1)(b) Директиви про ПДВ у контексті дій зі стягнення заборгованості, вжитих кредитором без чіткої згоди боржника. Суд підкреслює, що для того, щоб транзакція вважалася “постачанням послуг за відшкодування”, має існувати прямий зв’язок між наданою послугою та отриманою винагородою, що передбачає взаємну угоду. Дії, вжиті кредитором в односторонньому порядку для стягнення боргу, навіть якщо вони опосередковано приносять користь боржнику, не є постачанням послуг за відшкодування, якщо немає такої взаємної угоди або винагороди. Крім того, Суд роз’яснює, що дії, вжиті для стягнення боргу з комерційною метою, не підпадають під категорію послуг, що надаються безоплатно для некомерційних цілей, як це визначено в статті 26(1)(b) Директиви про ПДВ.

Ключовим положенням цього рішення є роз’яснення, що односторонні дії зі стягнення заборгованості, вжиті кредитором без мандата від боржника, не кваліфікуються як “постачання послуг за відшкодування” згідно з Директивою про ПДВ. Це означає, що ПДВ не може стягуватися з таких дій. Це розмежування є вирішальним для підприємств, що займаються стягненням заборгованості, оскільки воно роз’яснює умови, за яких ПДВ застосовується до їхньої діяльності. Наголос Суду на необхідності прямого зв’язку та взаємного виконання для встановлення оподатковуваного постачання послуг надає важливі вказівки як податковим органам, так і підприємствам.

Це рішення стосується тлумачення статті 12(2) Директиви 2004/80/ЄС, яка стосується компенсації жертвам насильницьких умисних злочинів. Центральним питанням є те, чи можуть національні схеми компенсації виключати компенсацію за біль і страждання (нематеріальну шкоду), перенесені жертвами, при цьому забезпечуючи “справедливу та належну компенсацію”, як цього вимагає Директива. Суд постановляє, що повне виключення компенсації за біль і страждання не допускається відповідно до Директиви.

Рішення роз’яснює, що, хоча держави-члени мають дискреційні повноваження щодо визначення рівня та деталей компенсації, вони не можуть встановлювати її на суто символічному рівні. Суд підкреслює, що “справедлива та належна компенсація” повинна враховувати серйозність наслідків злочину для жертви, включаючи як матеріальну, так і нематеріальну шкоду. Він посилається на Директиву 2012/29/ЄС, яка визначає жертв як тих, хто зазнав фізичної, психічної чи емоційної шкоди, таким чином включаючи біль і страждання. Суд також зазначає, що компенсація повинна сприяти відшкодуванню страждань, перенесених жертвами.

Суд доходить висновку, що стаття 12(2) Директиви 2004/80/ЄС виключає національні схеми, які, як правило, виключають будь-яку компенсацію за біль і страждання, перенесені жертвами насильницьких умисних злочинів. Хоча держави-члени не зобов’язані забезпечувати повне відшкодування всіх збитків, компенсація повинна враховувати серйозність наслідків злочину та можливість отримання відшкодування від правопорушника.

Рішення Суду (шоста палата) від 2 жовтня 2025 року. WV проти Європейської служби зовнішніх справ. Апеляція – Державна служба – Посадові особи – Дисциплінарне провадження – Дисциплінарне стягнення – Звільнення без зменшення пенсійних прав – Необґрунтовані прогули – Склад Трибуналу Європейського Союзу – Уявна відсутність неупередженості – Помилки в оцінці – Заміна мотивації – Тягар доведення – Пропорційність – Обов’язковість судового рішення. Справа C-243/24 P.

Це рішення Суду Європейського Союзу (шоста палата) щодо апеляції WV проти рішення Трибуналу державної служби Європейського Союзу. Справа стосується дисциплінарного провадження, ініційованого Європейською службою зовнішніх справ (ЄСЗД) проти WV, колишньої посадової особи ЄС, яке призвело до її звільнення без зменшення пенсійних прав через нібито необґрунтовані прогули та інші порушення її обов’язків як співробітника.

**Структура та основні положення:**

У рішенні розглядається апеляція WV проти рішення Трибуналу, який підтримав рішення ЄСЗД про її звільнення. Суд розглядає декілька підстав для апеляції, висунутих WV, зокрема:

1. **Неупередженість Трибуналу:** WV стверджувала, що суддя Трибуналу мала відмовитися від участі у справі через попередні професійні відносини з посадовою особою в ЄСЗД.
2. **Помилки в оцінці фактів і доказів:** WV стверджувала, що Трибунал допустив помилки в оцінці фактів, неправильно витлумачив докази та не врахував усі відповідні документи.
3. **Порушення правових принципів:** WV стверджувала про порушення принципу res judicata (обов’язковості судового рішення), принципу вільної оцінки доказів та правил щодо тягаря доведення.
4. **Пропорційність санкції:** WV стверджувала, що дисциплінарна санкція була непропорційною до нібито неправомірної поведінки.

Суд систематично розглядає кожен з цих аргументів, посилаючись на конкретні пункти рішення Трибуналу та відповідні статті Положення про персонал посадових осіб Європейського Союзу. Зрештою, Суд відхиляє всі підстави для апеляції та підтримує рішення Трибуналу, підтверджуючи звільнення WV.

**Основні положення для використання:**

* **Стаття 21 Положення про персонал:** У цій статті викладено обов’язки посадових осіб, зокрема надання допомоги керівництву та виконання поставлених завдань.
* **Стаття 55 Положення про персонал:** У цій статті зазначено, що посадові особи повинні бути доступними для своєї установи в будь-який час.
* **Стаття 60 Положення про персонал:** Ця стаття стосується відсутності посадових осіб і вимагає попереднього дозволу на відсутність, за винятком випадків хвороби або нещасного випадку.
* **Стаття 47 Хартії основних прав Європейського Союзу:** Гарантує право на ефективний засіб правового захисту та справедливий судовий розгляд.
* **Стаття 18 Статуту Суду Європейського Союзу:** Розглядає питання неупередженості суддів та їхньої участі у справах, де вони можуть мати конфлікт інтересів.

Рішення роз’яснює тлумачення та застосування цих положень у контексті дисциплінарних проваджень проти посадових осіб ЄС. Воно також підсилює принципи неупередженості та тягаря доведення в таких справах.

### **Рішення Суду (десята палата) від 2 жовтня 2025 року.**

**Запит про попереднє рішення – Простір свободи, безпеки та правосуддя – Судове співробітництво у кримінальних справах – Рамкове рішення 2008/947/JAI – Взаємне визнання судових рішень і рішень про пробацію – Стаття 1 – Сфера застосування – Звільнення під наглядом з обов’язком пройти курс стаціонарного медичного лікування в закритому закладі – Захід, що передбачає позбавлення волі – Обов’язок визнання та виконання. Справа C-391/24.**

Цей документ є рішенням Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення Рамкового рішення 2008/947/JHA про взаємне визнання судових рішень і рішень про пробацію. Справа походить з Бельгії і стосується запиту про попереднє рішення щодо виконання наказу про звільнення під наглядом у поєднанні з обов’язковим стаціонарним лікуванням у Нідерландах. CJEU роз’яснює сферу застосування Рамкового рішення 2008/947 стосовно заходів, що передбачають позбавлення волі.

**Структура та основні положення:**

Рішення структуровано наступним чином:

* **Вступ:** Коротко викладається запит про попереднє рішення та відповідний правовий контекст.
* **Правовий контекст:** Детально описуються відповідні статті з Рамкового рішення 2008/909/JHA (про вироки до позбавлення волі) та Рамкового рішення 2008/947/JHA (про заходи пробації), а також відповідні положення бельгійського законодавства.
* **Факти та питання:** Підсумовується фактична основа справи, включаючи дилему бельгійського суду щодо виконання наказу про звільнення під наглядом із стаціонарним лікуванням у Нідерландах. Потім представляється конкретне питання, передане до CJEU.
* **Прийнятність:** Розглядає та відхиляє сумніви, висловлені урядом Нідерландів щодо прийнятності запиту про попереднє рішення.
* **Розгляд питання:** Це є ядром рішення, де CJEU аналізує сферу застосування Рамкового рішення 2008/947 та його зв’язок із Рамковим рішенням 2008/909.
* **Відповідь:** Надає чітку та стислу відповідь на запитання суду, що звернувся.
* **Витрати:** Розглядає розподіл витрат у провадженні.

**Основні положення та зміни:**

Рішення зосереджується на роз’ясненні розподілу сфери застосування між Рамковим рішенням 2008/947 та Рамковим рішенням 2008/909. Воно підкреслює, що 2008/947 застосовується до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та заходів пробації, тоді як 2008/909 охоплює вироки до позбавлення волі та заходи, що передбачають позбавлення волі. Рішення підкреслює, що ключовим фактором у визначенні того, яке рамкове рішення застосовується, є те, чи передбачає захід, про який йдеться, позбавлення волі.

**Найважливіші положення:**

Найважливішим положенням є тлумачення CJEU сфери застосування Рамкового рішення 2008/947. Суд доходить висновку, що наказ про звільнення під наглядом у поєднанні з обов’язковим стаціонарним лікуванням у закритій установі є заходом, що передбачає позбавлення волі. Тому він виходить за межі сфери застосування Рамкового рішення 2008/947 і підпадає під сферу застосування Рамкового рішення 2008/909. Це означає, що Нідерланди не зобов’язані згідно з Рамковим рішенням 2008/947 визнавати та виконувати бельгійське рішення.

Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо запиту про попереднє рішення щодо чинності правила, що визначає походження певних сталевих труб для митних цілей. Справа стосується тлумачення та застосування Митного кодексу Союзу та імплементаційних регламентів до нього, зокрема щодо критерію “останньої суттєвої переробки або обробки” для визначення походження товарів. Суд має оцінити, чи є регламент чинним у своєму розрізненні між різними типами сталевих труб, що піддаються холодній обробці.

Рішення структуровано наступним чином: Воно починається з вступу, в якому окреслено контекст запиту про попереднє рішення. Далі деталізуються правові рамки, включаючи відповідне міжнародне право (Гармонізована система – ГС), право ЄС (Митний кодекс Союзу) та конкретний Делегований регламент 2015/2446. Далі в рішенні описується спір у основному провадженні, питання, передане національним судом, та процедура в CJEU. Основною частиною рішення є розгляд питання Судом, де він аналізує чинність основного правила у світлі статті 60(2) Митного кодексу. Нарешті, Суд надає своє рішення та розглядає питання витрат.

Найважливішим положенням акту є рішення Суду про те, що розгляд поставленого питання не виявив жодного фактора, який би впливав на чинність основного правила, що застосовується до товарів, що підпадають під підпозицію 7304 41 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, передбаченого в Додатку 22-01 до Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2015/2446. Суд встановив, що різниця в ставленні щодо визначення походження, встановлена основним правилом, між холодною обробкою труб і трубок, що підпадають під підпозицію ГС 7304 11, та холодною обробкою труб і трубок, що підпадають під підпозицію ГС 7304 49, є об’єктивно обґрунтованою. Відповідно, Комісія не допустила явної помилки в оцінці при прийнятті цього правила.

Рішення Суду (Сьома палата) від 2 жовтня 2025 року. MET Magyarország Energiakereskedő Zrt. і Global NRG ROM SRL проти Magyar Energetikai és Közmű-szabályozási Hivatal. Запит про попереднє рішення – Внутрішній ринок природного газу – Регламент (ЄС) 2017/460 – Система передачі природного газу – Методологія визначення базової ціни – Стаття 35(1) – Звільнення для контрактів, укладених до 6 квітня 2017 року, які не передбачають змін у рівнях тарифів на передачу, за винятком індексації – Поняття «індексація». Справа C-369/24.

Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення статті 35(1) Регламенту (ЄС) 2017/460, який встановлює мережевий кодекс щодо гармонізованих структур тарифів на передачу газу. Справа стосується спору між MET Magyarország Energiakereskedő Zrt. і Global NRG ROM SRL та Угорським регуляторним органом для енергетичного сектору та комунальних послуг (MEKH) щодо методології визначення базової ціни для тарифів на передачу газу. Основне питання полягає в тому, чи звільнені довгострокові контракти на бронювання потужностей газу, укладені до 6 квітня 2017 року, від застосування Регламенту 2017/460, якщо їх коригування тарифів враховують фактори, що виходять за рамки простої індексації.

Рішення роз’яснює сферу дії звільнення, передбаченого статтею 35(1) Регламенту 2017/460 для існуючих контрактів. У ньому зазначено, що звільнення застосовується лише до контрактів, укладених до 6 квітня 2017 року, де зміни в рівнях тарифів на передачу ґрунтуються виключно на індексації. Суд підкреслює, що якщо коригування тарифів враховують інші фактори, такі як офіційні тарифи або нові бронювання потужностей, звільнення не застосовується. Суд також наголошує, що різні мовні версії статті 35 Регламенту 2017/460 слід тлумачити з урахуванням загальної схеми та мети правил, частиною яких вона є.

Ключовим положенням рішення є тлумачення статті 35(1) Регламенту 2017/460. CJEU постановив, що звільнення застосовується виключно до контрактів, де зміни тарифів ґрунтуються виключно на індексації. Це означає, що якщо коригування тарифів контракту включають додаткові елементи, такі як офіційний тариф, встановлений національним органом, або доходи від нових бронювань потужностей, контракт виходить за межі дії звільнення. Таке тлумачення забезпечує послідовне застосування гармонізованих структур тарифів на передачу газу в усьому ЄС, сприяючи недискримінації та належному функціонуванню внутрішнього ринку.

Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо запиту про попереднє рішення. Справа стосується визнання професійної кваліфікації, зокрема, заяви громадянина третьої країни (громадянина Сербії, який перебуває у шлюбі з громадянкою Німеччини) на отримання ліцензії на медичну практику в Німеччині. Німецька влада відмовила у видачі ліцензії, і справа потрапила до німецького суду, який звернувся до CJEU за роз’ясненнями щодо того, як слід тлумачити законодавство ЄС у цій ситуації.

Рішення стосується прийнятності запиту про попереднє рішення. CJEU розглядає, чи застосовується до цієї справи Директива 2005/36/ЄС про визнання професійної кваліфікації, враховуючи, що заявник є громадянином третьої країни. Він також розглядає, чи може Директива 2004/38/ЄС про право на свободу пересування та проживання розширити сферу дії Директиви 2005/36/ЄС на заявника як члена сім’ї громадянина Союзу.

CJEU робить висновок, що запит про попереднє рішення є неприйнятним. Він мотивує це тим, що Директива 2005/36/ЄС застосовується лише до громадян держав-членів, і що Директива 2004/38/ЄС не надає похідних прав громадянам третіх країн, які є членами сімей громадян Союзу у їхній власній державі-члені, особливо коли громадянин Союзу не скористався своїм правом на свободу пересування. Тому положення законодавства ЄС, на які посилаються, не застосовуються до основної суперечки, що робить запит про попереднє рішення непотрібним.

Це рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ про внесення змін до Додатку XIII (Транспорт) до Угоди про ЄЕЗ. Рішення включає імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/111 щодо підтримання льотної придатності повітряних суден з електричними та гібридними силовими установками та інших нетрадиційних повітряних суден до Угоди про ЄЕЗ. Це забезпечує застосування оновлених правил ЄС щодо льотної придатності також у межах Європейської економічної зони.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає новий абзац до пункту 66q Додатку XIII до Угоди про ЄЕЗ, конкретно посилаючись на імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/111. Стаття 2 стверджує, що версії ісландською та норвезькою мовами імплементаційного Регламенту (ЄС) 2025/111, які будуть опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного віснику, є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, що залежить від завершення повідомлень, необхідних відповідно до статті 103(1) Угоди про ЄЕЗ. Стаття 4 передбачає обов’язкову публікацію Рішення у відповідних розділах Офіційного віснику Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає регламент ЄС щодо льотної придатності для нових типів повітряних суден до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що повітряні судна, які експлуатуються в межах ЄЕЗ, включаючи електричні та гібридні моделі, повинні дотримуватися стандартів, викладених в імплементаційному Регламенті Комісії (ЄС) 2025/111, для забезпечення підтримання льотної придатності.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ про внесення змін до Додатка XI до Угоди про ЄЕЗ. Зміна включає в себе Імплементаційне рішення Комісії (ЄС) 2024/1983 про гармонізацію діапазону частот 40,5-43,5 ГГц для послуг бездротового широкосмугового електронного зв’язку до Угоди про ЄЕЗ. Це забезпечує відображення в Угоді про ЄЕЗ останніх правил ЄС у сфері електронних комунікацій.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 вносить зміни до Додатка XI до Угоди про ЄЕЗ, додаючи новий пункт із посиланням на Імплементаційне рішення Комісії (ЄС) 2024/1983. Стаття 2 передбачає, що автентичними є версії Імплементаційного рішення (ЄС) 2024/1983 ісландською та норвезькою мовами, які будуть опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного журналу. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, що залежить від завершення повідомлень, передбачених статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ. Стаття 4 передбачає обов’язкову публікацію Рішення у відповідних розділах Офіційного журналу Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає Імплементаційне рішення Комісії (ЄС) 2024/1983 до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що гармонізація діапазону частот 40,5-43,5 ГГц для послуг бездротового широкосмугового електронного зв’язку, як зазначено в Імплементаційному рішенні ЄС, тепер також застосовуватиметься в межах Європейської економічної зони.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ оновлює Додаток IX до Угоди про ЄЕЗ, що стосується фінансових послуг. Воно включає в себе Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2024/3117, який встановлює імплементаційні технічні стандарти для наглядової звітності установ згідно з Регламентом (ЄС) № 575/2013. Цей новий регламент замінює та скасовує Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2021/451. Відповідно, Рішення також вилучає посилання на скасований Регламент (ЄС) 2021/451 з Додатка IX до Угоди про ЄЕЗ, що набуває чинності з 31 грудня 2025 року.

Рішення структуровано на чотири статті. Стаття 1 вносить зміни до Додатка IX до Угоди про ЄЕЗ шляхом включення посилання на Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2024/3117 та вилучення посилання на Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2021/451 з набуттям чинності з 31 грудня 2025 року. Стаття 2 забезпечує автентичність версій Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2024/3117 ісландською та норвезькою мовами. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, яка залежить від повідомлень згідно зі статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ. Стаття 4 передбачає обов’язкову публікацію Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка безпосередньо вносить зміни до Додатка IX Угоди про ЄЕЗ. Вона забезпечує інтеграцію останніх стандартів ЄС для наглядової звітності фінансових установ в Угоду про ЄЕЗ, підтримуючи узгодженість у регулюванні фінансових послуг між ЄС та державами-членами ЄЕЗ. Скасування попереднього регламенту та його заміна новим також є ключовим аспектом, який слід враховувати для цілей дотримання вимог.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатку XXI до Угоди про ЄЕЗ з метою включення Делегованого регламенту (ЄС) 2024/2515 Комісії. Регламент визначає змінні для статистики інформаційно-комунікаційних технологій на 2025 рік. Це забезпечує узгодження держав-членів ЄЕЗ з ЄС у зборі та звітуванні статистичних даних про використання ІКТ.

**Структура та основні положення:**

* **Стаття 1:** Вносить зміни до Додатку XXI до Угоди про ЄЕЗ шляхом включення посилання на Делегований регламент (ЄС) 2024/2515 Комісії. Це включає регламент до Угоди про ЄЕЗ.
* **Стаття 2:** Зазначає, що ісландська та норвезька мовні версії Делегованого регламенту (ЄС) 2024/2515 будуть опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника та є автентичними.
* **Стаття 3:** Встановлює дату набрання чинності 14 червня 2025 року, за умови здійснення всіх повідомлень, передбачених статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ.
* **Стаття 4:** Зобов’язує опублікувати Рішення у Розділі ЄЕЗ та Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу.

**Ключові положення для практичного використання:**

Найважливішим положенням є стаття 1, яка включає Делегований регламент (ЄС) 2024/2515 Комісії до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що держави-члени ЄЕЗ тепер юридично зобов’язані виконувати вимоги цього регламенту, зокрема щодо збору та звітування статистичних даних про використання інформаційно-комунікаційних технологій. Підприємства та організації, що працюють в межах ЄЕЗ, повинні бути обізнані про ці вимоги щодо статистичної звітності за звітний 2025 рік.

Це рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ, що вносить зміни до Додатку XX до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо екологічних норм. Рішення включає Делегований регламент Комісії (ЄС) 2024/1765 до Угоди про ЄЕЗ. Цей регламент доповнює Регламент (ЄС) 2020/741 щодо технічних специфікацій ключових елементів управління ризиками. Зміна гарантує, що Угода про ЄЕЗ узгоджується з екологічними стандартами ЄС шляхом включення останніх норм щодо управління ризиками, пов’язаними з повторним використанням води.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 вносить новий пункт, що посилається на Делегований регламент Комісії (ЄС) 2024/1765, до Додатку XX Угоди про ЄЕЗ. Стаття 2 вимагає публікації тексту Делегованого регламенту (ЄС) 2024/1765 ісландською та норвезькою мовами в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника, забезпечуючи його автентичність цими мовами. Стаття 3 визначає, що Рішення набуде чинності 14 червня 2025 року за умови завершення повідомлень, передбачених статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ. Нарешті, стаття 4 наказує опублікувати Рішення у Розділі ЄЕЗ та Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає Делегований регламент (ЄС) 2024/1765 до Угоди про ЄЕЗ, роблячи його технічні специфікації для управління ризиками юридично обов’язковими в межах ЄЕЗ. Це включення забезпечує гармонізований підхід до управління екологічними ризиками, пов’язаними з повторним використанням води, на всій території Європейської економічної зони.

Це рішення Спільного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатку I до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо ветеринарних і фітосанітарних питань. Зміна включає кілька імплементаційних регламентів Комісії, що стосуються кормових добавок, до Угоди про ЄЕЗ та скасовує застарілі регламенти. Це забезпечує відповідність Угоди про ЄЕЗ останньому законодавству ЄС щодо кормів для тварин.

Рішення змінює Главу II Додатку I до Угоди про ЄЕЗ, додаючи посилання на чотири нові імплементаційні регламенти Комісії: (EU) 2024/3166, (EU) 2024/3162, (EU) 2024/3167 та (EU) 2024/3168. Ці регламенти стосуються авторизації та поновлення авторизацій для різних кормових добавок, включаючи Bacillus velezensis ATCC PTA-6737, хелат тирозину заліза, ціанокобаламін (вітамін B12) та цинк-L-селенометіонін. Крім того, Рішення вилучає посилання на імплементаційні регламенти (EU) № 306/2013, (EU) № 787/2013 та (EU) 2017/2276, які були скасовані імплементаційним регламентом (EU) 2024/3166.

Найважливішим положенням цього Рішення є включення нових регламентів щодо кормових добавок до Угоди про ЄЕЗ, що забезпечує дотримання державами-членами ЄЕЗ тих самих стандартів, що й ЄС, щодо кормів для тварин. Це оновлення є вирішальним для підприємств, які займаються виробництвом і дистрибуцією кормів для тварин у межах ЄЕЗ, оскільки воно безпосередньо впливає на те, які добавки дозволені для використання. Рішення також передбачає, що воно не застосовується до Ліхтенштейну за певних умов, пов’язаних із торгівлею сільськогосподарською продукцією зі Швейцарією.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатка XIII (Транспорт) до Угоди про ЄЕЗ з метою включення Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2023/1770 щодо обладнання повітряних суден та правил експлуатації для єдиного європейського неба. Цей регламент має на меті забезпечити узгоджені стандарти та процедури управління повітряним рухом у межах єдиного європейського неба. Рішення також скасовує кілька попередніх регламентів, які наразі замінені Імплементаційним регламентом (ЄС) 2023/1770.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 вносить зміни до Додатка XIII до Угоди про ЄЕЗ шляхом вставки пункту 66wp, який включає Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2023/1770. Він також містить конкретну адаптацію для застосування регламенту в межах ЄЕЗ, додаючи посилання на район польотної інформації (FIR) Polaris. Крім того, стаття 1 вилучає пункти 66we, 66wg, 66wj та 66wl, які посилаються на скасовані регламенти. Стаття 2 передбачає, що тексти Імплементаційного регламенту (ЄС) 2023/1770 ісландською та норвезькою мовами є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності, а стаття 4 вимагає опублікування Рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є включення Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2023/1770 до Угоди про ЄЕЗ, що забезпечує уніфіковане застосування правил щодо обладнання повітряних суден та процедур експлуатації для єдиного європейського неба на всій території ЄЕЗ. Адаптація щодо Polaris FIR також заслуговує на увагу, оскільки вона пристосовує регламент до конкретних географічних обставин в межах ЄЕЗ.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатку XIII (Транспорт) до Угоди про ЄЕЗ з метою включення останніх правил ЄС щодо льотної придатності та нагляду за системами безпілотних повітряних суден (UAS), також відомими як дрони. Зокрема, воно інтегрує Делегований регламент (ЄС) 2024/1107 Комісії та Імплементаційний регламент (ЄС) 2024/1109 Комісії до Угоди про ЄЕЗ. Це забезпечує узгодженість правил експлуатації та безпеки дронів на всій території Європейської економічної зони.

Рішення змінює Додаток XIII до Угоди про ЄЕЗ, додаючи посилання на два нові регламенти ЄС. Воно додає відступ до пункту 66zbh щодо Імплементаційного регламенту (ЄС) 2023/203 та вставляє нові пункти 66zbk та 66zbl для включення Делегованого регламенту (ЄС) 2024/1107 та Імплементаційного регламенту (ЄС) 2024/1109, відповідно. Рішення також визначає, що ісландська та норвезька мовні версії включених регламентів будуть опубліковані та вважатимуться автентичними. Воно визначає дату набрання чинності на основі завершення повідомлень, передбачених Угодою про ЄЕЗ, або набрання чинності Рішенням № 146/2025, залежно від того, що настане пізніше.

Найважливішим аспектом цього Рішення є поширення правил ЄС щодо систем безпілотних повітряних суден на країни ЄЕЗ. Це означає, що стандарти щодо підтримання льотної придатності сертифікованих дронів, а також вимоги до компетентних органів щодо нагляду за цими дронами, тепер застосовуватимуться на всій території ЄЕЗ. Це, ймовірно, вплине на операторів дронів, виробників і національні авіаційні органи в ЄЕЗ, оскільки їм потрібно буде дотримуватися цих оновлених правил.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатка XIII (Транспорт) до Угоди про ЄЕЗ з метою включення Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2024/1473, який виправляє франкомовну версію Делегованого регламенту (ЄС) 2023/1768. Останній регламент встановлює детальні правила сертифікації та декларування систем управління повітряним рухом/аеронавігаційного обслуговування та їхніх складових. Рішення забезпечує застосування виправленого регламенту в межах Європейської економічної зони.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає посилання на Делегований регламент Комісії (ЄС) 2024/1473 у пункті 66zbi Додатка XIII до Угоди про ЄЕЗ, який вже містить посилання на оригінальний Делегований регламент (ЄС) 2023/1768. Стаття 2 передбачає, що версії Делегованого регламенту (ЄС) 2024/1473 ісландською та норвезькою мовами будуть автентичними та опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, пов’язуючи її із завершенням повідомлень, необхідних відповідно до Угоди про ЄЕЗ, або з набранням чинності Рішенням № 147/2025, залежно від того, що настане пізніше. Стаття 4 передбачає опублікування Рішення у Секції ЄЕЗ та в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка фактично інтегрує виправлення, внесені Регламентом 2024/1473, до Угоди про ЄЕЗ, забезпечуючи точне застосування правил для систем управління повітряним рухом та аеронавігаційного обслуговування в межах ЄЕЗ.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕП вносить зміни до Додатка IX до Угоди про ЄЕП, що стосується фінансових послуг. Зміна включає Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2024/3172 до Угоди про ЄЕП і скасовує Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2021/637, який наразі є частиною Угоди про ЄЕП. Скасування набуде чинності з 31 грудня 2025 року.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 вносить зміни до Додатка IX шляхом включення посилання на Імплементаційний регламент (ЄС) 2024/3172 та вилучення посилання на Імплементаційний регламент (ЄС) 2021/637 з набранням чинності з 31 грудня 2025 року. Стаття 2 визначає, що ісландська та норвезька мовні версії Імплементаційного регламенту (ЄС) 2024/3172 є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, яка залежить від повідомлень згідно зі статтею 103(1) Угоди про ЄЕП. Стаття 4 зобов’язує опублікувати Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка безпосередньо вносить зміни до Додатка IX Угоди про ЄЕП. Вона забезпечує застосування найновіших стандартів ЄС щодо публічного розкриття інформації установами, як детально описано в Регламенті (ЄС) № 575/2013, в межах ЄЕП шляхом включення Імплементаційного регламенту (ЄС) 2024/3172. Одночасно вона вилучає попередній регламент (Імплементаційний регламент (ЄС) 2021/637), щоб уникнути конфліктів і забезпечити регуляторну ясність. Дата набрання чинності скасуванням (31 грудня 2025 року) також має вирішальне значення для забезпечення плавного переходу.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ про внесення змін до Додатку VII до Угоди про ЄЕЗ щодо визнання професійних кваліфікацій. Зокрема, воно включає Директиву (ЄС) 2024/505 щодо визнання професійних кваліфікацій медсестер, відповідальних за загальний догляд, які пройшли навчання в Румунії, до Угоди про ЄЕЗ. Це забезпечує застосування оновлених правил ЄС щодо визнання цих кваліфікацій також у межах Європейського економічного простору.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає Директиву (ЄС) 2024/505 до переліку директив, включених до Додатку VII до Угоди про ЄЕЗ, який стосується визнання професійних кваліфікацій. Стаття 2 передбачає, що автентичними є ісландська та норвезька мовні версії Директиви (ЄС) 2024/505, опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника. Стаття 3 визначає дату набрання чинності рішенням, яка залежить від завершення необхідних повідомлень згідно з Угодою про ЄЕЗ. Стаття 4 зобов’язує опублікувати Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, оскільки вона безпосередньо інтегрує нову директиву ЄС про визнання румунських медсестер до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що держави-члени ЄЕЗ (Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія) тепер зобов’язані визнавати професійні кваліфікації медсестер, відповідальних за загальний догляд, які пройшли навчання в Румунії, відповідно до положень Директиви (ЄС) 2024/505.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕП про внесення змін до Додатка XX до Угоди про ЄЕП. Зміна включає в себе Імплементаційне рішення Комісії (ЄС) 2025/57, яке встановлює формат звітування держав-членів про імплементацію Директиви (ЄС) 2015/2193 щодо скорочення викидів певних забруднюючих речовин у повітря від середніх спалювальних установок. Це забезпечує узгодження держав-членів ЄЕП зі стандартами ЄС щодо екологічної звітності, пов’язаної із забрудненням повітря від цих установок. Рішення спрямоване на гармонізацію екологічних норм і зобов’язань щодо звітності в межах Європейської економічної зони.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 включає Імплементаційне рішення Комісії (ЄС) 2025/57 до Додатка XX Угоди про ЄЕП шляхом додавання нового пункту з посиланням на рішення. Стаття 2 передбачає, що версії Імплементаційного рішення (ЄС) 2025/57 ісландською та норвезькою мовами, які будуть опубліковані в Додатку ЄЕП до Офіційного журналу, є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання рішенням чинності, яка залежить від завершення повідомлень, передбачених статтею 103(1) Угоди про ЄЕП. Стаття 4 зобов’язує опублікувати Рішення у відповідних розділах Офіційного журналу Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка безпосередньо включає Імплементаційне рішення Комісії (ЄС) 2025/57 до Угоди про ЄЕП. Це означає, що держави-члени ЄЕП тепер зобов’язані дотримуватися формату, встановленого в Імплементаційному рішенні (ЄС) 2025/57, під час звітування про імплементацію Директиви (ЄС) 2015/2193. Це забезпечує послідовну та порівнянну звітність в межах ЄЕП, сприяючи кращому моніторингу та забезпеченню дотримання екологічних стандартів, пов’язаних з викидами в повітря від середніх спалювальних установок.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ, що вносить зміни до Додатку IX до Угоди про ЄЕЗ з метою включення двох делегованих регламентів Комісії, пов’язаних із забезпеченням операційної стійкості в цифровому форматі для фінансового сектора. Рішення оновлює перелік актів ЄС, застосовних у ЄЕЗ, щоб включити конкретні положення щодо наглядової діяльності та звітності про інциденти, пов’язані з інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ). Це забезпечує узгодження країн ЄЕЗ із рамками ЄС для управління цифровими ризиками у фінансовій індустрії.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 включає Делеговані регламенти Комісії (ЄС) 2025/295 та (ЄС) 2025/301 до Додатку IX Угоди про ЄЕЗ шляхом додавання пунктів 31qg та 31qh відповідно. Стаття 2 передбачає, що тексти включених регламентів ісландською та норвезькою мовами є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, пов’язуючи її із завершенням повідомлень, необхідних відповідно до Угоди про ЄЕЗ, або з датою набрання чинності іншим рішенням Об’єднаного комітету ЄЕЗ, залежно від того, яка з цих дат настане пізніше. Стаття 4 зобов’язує опублікувати Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу та його Додатку ЄЕЗ.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка безпосередньо включає два регламенти ЄС до Угоди про ЄЕЗ. Регламент 2025/295 зосереджується на гармонізації умов для здійснення наглядової діяльності, пов’язаної з операційною стійкістю в цифровому форматі. Регламент 2025/301 визначає зміст і терміни звітності про значні інциденти, пов’язані з ІКТ, і суттєві кіберзагрози.

Це Рішення Спільного комітету ЄЕЗ про внесення змін до Додатка XIII до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо транспортних правил. Зміна включає імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/134, який вводить ліцензію пілота автожира, до Угоди про ЄЕЗ. Це забезпечує застосування оновлених правил авіаційної безпеки ЄС також у межах Європейської економічної зони.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає посилання на імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/134 у пункті 66ne Додатка XIII до Угоди про ЄЕЗ, який стосується Регламенту Комісії (ЄС) № 1178/2011. Стаття 2 передбачає, що версії імплементаційного Регламенту (ЄС) 2025/134 ісландською та норвезькою мовами, які мають бути опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника, є автентичними. Стаття 3 встановлює, що рішення набирає чинності за умови здійснення всіх повідомлень, передбачених статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ, з датою набрання чинності 14 червня 2025 року. Стаття 4 передбачає публікацію Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає регламент ЄС щодо ліцензій пілотів автожирів до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що вимоги та стандарти для отримання ліцензії пілота автожира, як визначено в імплементаційному Регламенті Комісії (ЄС) 2025/134, тепер будуть застосовні в державах-членах ЄЕЗ.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатку I до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо ветеринарних та фітосанітарних питань. Рішення включає три правові акти ЄС до Угоди про ЄЕЗ: Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/127 (щодо виправлення мовних версій регламенту про аналітичні методи визначення залишків фармакологічно активних речовин), Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/328 (щодо внесення змін до Додатку VIII до Регламенту (ЄС) № 999/2001 стосовно затвердження статусу незначного ризику класичної скрейпі для Словенії) та Імплементаційне рішення (ЄС) 2025/403 (щодо внесення змін до додатків до Імплементаційного рішення (ЄС) 2021/260 стосовно національних заходів для обмеження впливу певних хвороб водних тварин). Це забезпечує застосування цих оновлених регламентів та рішень ЄС також у межах Європейської економічної зони.

Структура Рішення є простою. Воно складається з чотирьох статей. Стаття 1 вносить зміни до Глави I Додатку I до Угоди про ЄЕЗ шляхом додавання посилань на три правові акти ЄС. Стаття 2 передбачає, що ісландська та норвезька мовні версії включених регламентів та рішення є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності, а Стаття 4 зобов’язує опублікувати Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу. Рішення не вводить абсолютно нові сфери права, а скоріше оновлює існуючий Додаток I останніми регламентами та рішеннями ЄС у ветеринарній та фітосанітарній сферах.

Найважливішим положенням для практичного використання є Стаття 1, яка безпосередньо включає перелічені правові акти ЄС до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що зацікавлені сторони в межах ЄЕЗ повинні знати та дотримуватися вимог, викладених в Імплементаційних регламентах (ЄС) 2025/127 та (ЄС) 2025/328, та Імплементаційному рішенні (ЄС) 2025/403, оскільки вони тепер є частиною правової бази ЄЕЗ.

Рішення Спільного комітету ЄЕЗ № 142/2025 від 13 червня 2025 року про внесення змін до Додатка XIII (Транспорт) до Угоди про ЄЕЗ [2025/1832]

Це рішення Спільного комітету ЄЕЗ про внесення змін до Додатка XIII до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо транспортних норм. Рішення включає імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2024/1111 до Угоди про ЄЕЗ. Цей регламент встановлює вимоги до експлуатації пілотованих літальних апаратів з вертикальним зльотом і посадкою. Зміна гарантує, що оновлені правила авіаційної безпеки ЄС також застосовуються в межах Європейської економічної зони.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 вносить зміни до Додатка XIII до Угоди про ЄЕЗ, додаючи посилання на імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2024/1111 у розділах, що стосуються відповідних правил ЄС щодо повітряних операцій та ліцензування авіаційного персоналу. Стаття 2 передбачає, що тексти Регламенту (ЄС) 2024/1111 ісландською та норвезькою мовами, які мають бути опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника, є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, що залежить від завершення повідомлень, передбачених Угодою про ЄЕЗ. Стаття 4 передбачає публікацію Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу та його додатку.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає вимоги до експлуатації літальних апаратів з вертикальним зльотом і посадкою до Угоди про ЄЕЗ. Це забезпечує гармонізований підхід до авіаційної безпеки та стандартів у всьому ЄС та ЄЕЗ, що має вирішальне значення для виробників, операторів і пілотів, які працюють з цим типом літальних апаратів.

Це рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ про внесення змін до Додатку XIII (Транспорт) до Угоди про ЄЕЗ. Рішення включає імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2023/1771 до Угоди про ЄЕЗ та скасовує кілька Регламентів Комісії (ЄС) № 1032/2006, (ЄС) № 633/2007 та (ЄС) № 262/2009, які вже включені до Угоди про ЄЕЗ та наразі замінені.

Рішення складається з 4 статей.
* Стаття 1 змінює Додаток XIII до Угоди про ЄЕЗ шляхом додавання посилання на імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2023/1771 у пункті 66xg та вилучення пунктів 66wb, 66wba та 66wh, які посилаються на скасовані Регламенти Комісії.
* Стаття 2 передбачає, що текст імплементаційного Регламенту (ЄС) 2023/1771 ісландською та норвезькою мовами буде опубліковано в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу та буде автентичним.
* Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, яка залежить від виконання повідомлень згідно зі статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ або набрання чинності іншими рішеннями Об’єднаного комітету ЄЕЗ, залежно від того, що настане пізніше.
* Стаття 4 зобов’язує опублікувати Рішення в Розділі ЄЕЗ та в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка оновлює Додаток XIII до Угоди про ЄЕЗ, щоб відобразити нову нормативно-правову базу в галузі управління повітряним рухом та систем аеронавігаційного обслуговування шляхом включення імплементаційного Регламенту (ЄС) 2023/1771 та вилучення скасованих регламентів. Це забезпечує відповідність Угоди про ЄЕЗ найновішому законодавству ЄС у транспортному секторі.

Це Рішення Спільного комітету ЄЕЗ № 146/2025 вносить зміни до Додатку XIII (Транспорт) до Угоди про ЄЕЗ з метою включення до Угоди Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2022/1645 та Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2023/203. Ці регламенти стосуються управління ризиками інформаційної безпеки, які можуть вплинути на безпеку авіації. Включення цих регламентів забезпечує узгодження Угоди про ЄЕЗ з оновленими стандартами безпеки авіації ЄС.

Рішення змінює Додаток XIII до Угоди про ЄЕЗ шляхом додавання посилань на Регламенти (ЄС) 2022/1645 та 2023/203 у конкретних пунктах, пов’язаних з різними регламентами Комісії щодо авіації, такими як ті, що стосуються льотних екіпажів, повітряних операцій, авіадиспетчерів та аеродромів. Воно вставляє нові пункти 66zbg та 66zbh після пункту 66zbf, які чітко перелічують Регламенти (ЄС) 2022/1645 та 2023/203, надаючи їхні повні назви та посилання на Офіційний вісник Європейського Союзу. Крім того, Рішення зазначає, що версії включених регламентів ісландською та норвезькою мовами є автентичними.

Найважливішим положенням цього акту є стаття 1, яка перелічує всі зміни до Додатку XIII до Угоди про ЄЕЗ. Важливо перевірити всі пункти, перелічені у статті 1, щоб переконатися, що всі необхідні зміни внесені.

Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ № 156/2025 від 13 червня 2025 року про внесення змін до Додатку XXI (Статистика) до Угоди про ЄЕЗ [2025/1829]

Це рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ, що вносить зміни до Додатку XXI до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо статистики. Зміна включає імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2023/1472 до Угоди про ЄЕЗ, який стосується періодичності, з якою держави-члени надають звіти про якість. Це забезпечує узгодження Угоди про ЄЕЗ з оновленими правилами ЄС щодо статистичної звітності.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає посилання на імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2023/1472 у пункті 19sb Додатку XXI до Угоди про ЄЕЗ, який стосується Регламенту Комісії (ЄС) № 1055/2008. Стаття 2 передбачає, що автентичними є версії ісландською та норвезькою мовами імплементаційного Регламенту (ЄС) 2023/1472, опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, залежно від завершення повідомлень, передбачених статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ. Стаття 4 зобов’язує опублікувати Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає нове положення ЄС до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що держави-члени ЄЕЗ тепер будуть зобов’язані виконувати оновлені вимоги щодо періодичності звітів про якість, як це зазначено в імплементаційному Регламенті Комісії (ЄС) 2023/1472.

Це Рішення Спільного комітету ЄЕЗ, яке вносить зміни до Додатку XIII до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо транспортних норм. Зміна включає Делегований регламент Комісії (ЄС) 2024/1400 до Угоди про ЄЕЗ. Цей регламент стосується безпеки аеродромів, змін операторів аеродромів і звітності про події. Рішення гарантує, що оновлений регламент ЄС щодо експлуатації аеродромів також застосовується в межах Європейської економічної зони.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає посилання на Делегований регламент Комісії (ЄС) 2024/1400 у межах існуючого пункту щодо Регламенту Комісії (ЄС) № 139/2014 у Додатку XIII до Угоди про ЄЕЗ. Стаття 2 передбачає, що ісландська та норвезька мовні версії Делегованого регламенту (ЄС) 2024/1400, після опублікування в Додатку ЄЕЗ до Офіційного журналу, будуть автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, за умови завершення необхідних повідомлень згідно з Угодою про ЄЕЗ. Стаття 4 зобов’язує опублікувати Рішення у відповідних розділах Офіційного журналу Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає регламент ЄС щодо безпеки аеродромів до Угоди про ЄЕЗ. Це гарантує, що держави-члени ЄЕЗ дотримуються оновлених стандартів для експлуатації аеродромів, включаючи протоколи безпеки, процедури зміни операторів аеродромів та звітування про інциденти.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ № 153/2025 вносить зміни до Додатка XXI (Статистика) до Угоди про ЄЕЗ. Зміна включає Рекомендацію Комісії (ЄС) 2023/397 щодо еталонних метаданих і звітів про якість для Європейської статистичної системи до Угоди про ЄЕЗ, замінюючи попередню Рекомендацію 2009/498/ЄС. Це забезпечує відображення в Угоді про ЄЕЗ останніх стандартів і практик у європейській статистиці.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 замінює посилання на Рекомендацію Комісії 2009/498/ЄС у Додатку XXI до Угоди про ЄЕЗ посиланням на Рекомендацію Комісії (ЄС) 2023/397. Стаття 2 передбачає, що версії Рекомендації (ЄС) 2023/397 ісландською та норвезькою мовами, які мають бути опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу, є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання рішенням чинності, за умови завершення повідомлень, передбачених статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ. Стаття 4 передбачає обов’язкове опублікування Рішення у Розділі ЄЕЗ і в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо оновлює статистичні стандарти в рамках Угоди про ЄЕЗ, замінюючи старішу рекомендацію на новішу. Це забезпечує узгодження державами-членами ЄЕЗ своєї статистичної практики з найновішими стандартами ЄС щодо еталонних метаданих і звітів про якість у рамках Європейської статистичної системи.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕП вносить зміни до Додатка I до Угоди про ЄЕП, зокрема, щодо ветеринарних і фітосанітарних питань. Воно включає імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/330 до Угоди про ЄЕП, оновлюючи статус вільних від хвороб певних держав-членів або зон і затверджуючи програми ліквідації перелічених хвороб. Рішення не застосовується до Ісландії чи Ліхтенштейну через специфічні угоди та адаптації, викладені в Угоді про ЄЕП.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/330 до переліку регламентів згідно з пунктом 13r у Частині 1.1 Глави I Додатка I до Угоди про ЄЕП. Стаття 2 передбачає, що норвезька мовна версія імплементаційного Регламенту (ЄС) 2025/330 буде опублікована в Додатку ЄЕП до Офіційного вісника і є автентичною. Стаття 3 визначає дату набрання рішенням чинності, що залежить від повідомлень згідно з пунктом 1 статті 103 Угоди про ЄЕП. Стаття 4 передбачає обов’язкове опублікування Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка безпосередньо включає імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/330 до Угоди про ЄЕП. Це означає, що оновлені правила щодо статусу вільних від хвороб і програм ліквідації перелічених хвороб тепер застосовуються в межах ЄЕП, впливаючи на торгівлю та переміщення живих тварин і продуктів тваринного походження в межах Європейської економічної зони (за винятком Ісландії та Ліхтенштейну).

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатків I та II до Угоди про ЄЕЗ з метою включення кількох останніх регламентів ЄС, що стосуються ветеринарних, фітосанітарних питань, технічних регламентів, стандартів, випробувань та сертифікації. Зміни забезпечують відображення в Угоді про ЄЕЗ останнього законодавства ЄС у цих сферах, підтримуючи узгодженість між ЄС та державами-членами ЄЕЗ. Рішення не застосовується до Ліхтенштейну через його особливу угоду зі Швейцарською Конфедерацією щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Рішення структуровано на п’ять статей. Статті 1 і 2 деталізують конкретні зміни до Додатку I та Додатку II до Угоди про ЄЕЗ відповідно, шляхом додавання посилань на нові регламенти ЄС. Ці регламенти охоплюють широкий спектр тем, включаючи ароматизатори, максимальні рівні залишків пестицидів та дозвіл на нові харчові продукти. Стаття 3 забезпечує доступність включених регламентів ісландською та норвезькою мовами. Стаття 4 визначає дату набрання чинності, а стаття 5 передбачає обов’язкову публікацію Рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Найважливішими положеннями для практичного використання є ті, що включають конкретні регламенти ЄС до Угоди про ЄЕЗ. До них належать регламенти щодо ароматизаторів ((E)-3-бензо[1,3]діоксол-5-іл-N,N-дифеніл-2-пропенаміду та 4-метил-2-фенілпент-2-еналю), максимальних рівнів залишків пестицидів (зоксаміду, ацетаміприду, фенбуконазолу та пенконазолу) та дозволу на нові харчові продукти (Lemna minor, Lemna gibba та глюкозил гесперидину). Підприємства та регуляторні органи в ЄЕЗ повинні знати про ці зміни, щоб забезпечити дотримання оновлених стандартів та регламентів.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ № 123/2025 оновлює Додаток I (Ветеринарні та фітосанітарні питання) та Додаток II (Технічні регламенти, стандарти, випробування та сертифікація) до Угоди про ЄЕЗ. Оновлення включають останні імплементаційні регламенти Європейської Комісії щодо аналітичних методів для залишків фармакологічно активних речовин у харчових тваринах та змісту національних планів контролю на основі ризиків та планів нагляду. Ці зміни гарантують, що держави-члени ЄЕЗ узгоджуються з оновленими правилами ЄС у цих сферах. Рішення не застосовується до Ліхтенштейну через його специфічну угоду зі Швейцарською Конфедерацією про торгівлю сільськогосподарською продукцією.

Рішення складається з п’яти статей. Стаття 1 вносить зміни до Додатку I до Угоди про ЄЕЗ, додаючи посилання на Імплементаційні регламенти Комісії (ЄС) 2024/2563 та (ЄС) 2024/2052. Стаття 2 вносить зміни до Додатку II до Угоди про ЄЕЗ, додаючи посилання на Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2024/2563. Стаття 3 забезпечує автентичність ісландської та норвезької мовних версій включених регламентів. Стаття 4 визначає дату набрання чинності Рішенням, яка залежить від завершення необхідних повідомлень. Стаття 5 передбачає опублікування Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є включення Імплементаційних регламентів (ЄС) 2024/2052 та (ЄС) 2024/2563 до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що держави-члени ЄЕЗ (за винятком Ліхтенштейну) повинні тепер дотримуватися оновлених стандартів для аналітичних методів щодо залишків фармакологічно активних речовин у тваринах, які використовуються для виробництва харчових продуктів, а також оновлених вимог до національних планів контролю на основі ризиків та планів нагляду, пов’язаних із безпечністю харчових продуктів.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ має на меті включення останніх нормативних актів ЄС щодо безпечності харчових продуктів, зокрема стосовно *Listeria monocytogenes*, до Угоди про ЄЕЗ. Рішення оновлює Додаток I (Ветеринарні та фітосанітарні питання) та Додаток II (Технічні регламенти, стандарти, випробування та сертифікація) до Угоди про ЄЕЗ, щоб включити Регламент Комісії (ЄС) 2024/2895 та Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2024/2463. Ці регламенти стосуються стандартів для *Listeria monocytogenes* у харчових продуктах та аналітичних методів для перевірки відповідності цим стандартам.

Рішення структуроване на п’ять статей. Статті 1 і 2 вносять зміни до Додатків I і II Угоди про ЄЕЗ відповідно, додаючи посилання на нові нормативні акти ЄС. Стаття 3 забезпечує автентичність ісландської та норвезької мовних версій включених регламентів. Стаття 4 визначає дату набрання чинності, яка залежить від повідомлення сторін Угоди про ЄЕЗ. Стаття 5 передбачає публікацію Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу. Основна зміна полягає у включенні оновлених правил ЄС щодо безпечності харчових продуктів до Угоди про ЄЕЗ, що забезпечує узгоджені стандарти на всій території Європейської економічної зони.

Найважливішим положенням є включення Регламенту Комісії (ЄС) 2024/2895 та Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2024/2463. Оператори харчового бізнесу в межах ЄЕЗ повинні дотримуватися оновлених стандартів для *Listeria monocytogenes* та дотримуватися визначених аналітичних методів для офіційного контролю. Це забезпечує високий рівень безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у всій ЄЕЗ.

Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ № 127/2025 від 13 червня 2025 року про внесення змін до Додатка II (Технічні регламенти, стандарти, випробування та сертифікація) до Угоди про ЄЕЗ [2025/1824]

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ оновлює Додаток II до Угоди про ЄЕЗ, щоб включити Регламент Комісії (ЄС) 2024/3190, який регулює використання бісфенолу А (BPA) та інших похідних бісфенолу в матеріалах і виробах, призначених для контакту з харчовими продуктами. Рішення гарантує, що Угода про ЄЕЗ відображає останні правила ЄС щодо безпечності харчових продуктів, зокрема щодо речовин із небезпечними властивостями. Воно також скасовує попередній Регламент (ЄС) 2018/213, який тепер замінено новим регламентом.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 вносить зміни до Розділу XII Додатка II до Угоди про ЄЕЗ, додаючи посилання на Регламент (ЄС) 2024/3190 у пункті 55, який стосується Регламенту Комісії (ЄС) № 10/2011, і замінюючи текст пункту 130, пов’язаного зі скасованим Регламентом (ЄС) 2018/213, посиланням на новий Регламент (ЄС) 2024/3190. Стаття 2 передбачає, що версії Регламенту (ЄС) 2024/3190 ісландською та норвезькою мовами будуть опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного журналу та є автентичними. Стаття 3 встановлює дату набрання чинності Рішенням, яка залежить від завершення повідомлень, передбачених Угодою про ЄЕЗ. Стаття 4 зобов’язує опублікувати Рішення у відповідних розділах Офіційного журналу Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка безпосередньо включає Регламент (ЄС) 2024/3190 до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що обмеження та вимоги щодо використання BPA та інших бісфенолів у матеріалах, що контактують з харчовими продуктами, тепер також застосовуються в межах Європейської економічної зони. Підприємства та виробники, які працюють у ЄЕЗ, повинні знати та дотримуватися нових правил щодо використання цих речовин, щоб забезпечити відповідність їхньої продукції необхідним стандартам безпеки.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ, що вносить зміни до Додатку XX (Навколишнє середовище) до Угоди про ЄЕЗ. Рішення включає Делегований регламент Комісії (ЄС) 2025/371 до Угоди про ЄЕЗ. Цей регламент коригує значення TM0 для нових легкових автомобілів та нових легких комерційних транспортних засобів.

Структура акту проста. Він має преамбулу, в якій викладено правову основу та необхідність внесення змін, за якою йдуть чотири статті. Стаття 1 включає Делегований регламент (ЄС) 2025/371 до Додатку XX Угоди про ЄЕЗ. Стаття 2 передбачає, що ісландська та норвезька мовні версії Делегованого регламенту є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності, яка залежить від повідомлень за Угодою про ЄЕЗ. Стаття 4 передбачає опублікування Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка фактично поширює застосовність Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2025/371 на країни ЄЕЗ. Це означає, що скориговані значення TM0 для нових легкових автомобілів та легких комерційних транспортних засобів також застосовуватимуться в межах ЄЕЗ, впливаючи на екологічні норми та потенційно впливаючи на стандарти транспортних засобів та цільові показники викидів у цих країнах.

Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ № 158/2025 від 13 червня 2025 року про внесення змін до Додатка XXII (Законодавство про компанії) до Угоди про ЄЕЗ [2025/1857]

Це рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ, що вносить зміни до Додатка XXII до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо законодавства про компанії. Рішення включає Делеговану Директиву Комісії (ЄС) 2023/2775 до Угоди про ЄЕЗ. Ця директива коригує критерії розміру для мікро-, малих, середніх і великих підприємств або груп. Зміна забезпечує відображення в Угоді про ЄЕЗ оновленого законодавства ЄС у сфері законодавства про компанії.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає відступ до пункту 10і Додатка XXII до Угоди про ЄЕЗ, посилаючись на Директиву 2023/2775. Стаття 2 передбачає, що ісландська та норвезька мовні версії Директиви 2023/2775 будуть опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного віснику та є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, що залежить від завершення повідомлень, передбачених Угодою про ЄЕЗ. Стаття 4 передбачає публікацію Рішення у відповідних розділах Офіційного віснику Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає Директиву 2023/2775 до Угоди про ЄЕЗ, що означає, що скориговані критерії розміру для компаній також застосовуватимуться в межах ЄЕЗ, впливаючи на те, як компанії класифікуються та регулюються в цих країнах.

Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ № 131/2025 від 13 червня 2025 року про внесення змін до Додатка II (Технічні регламенти, стандарти, випробування та сертифікація) до Угоди про ЄЕЗ [2025/1827]

Це рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ про внесення змін до Додатка II до Угоди про ЄЕЗ. Зміна включає Делеговану директиву Комісії (ЄС) 2025/290, яка оновлює перелік продукції, пов’язаної з обороною, відповідно до оновленого Спільного військового списку Європейського Союзу від 19 лютого 2024 року, до Угоди про ЄЕЗ. Це рішення гарантує, що Угода про ЄЕЗ відображає останні правила ЄС щодо продукції, пов’язаної з обороною.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає новий абзац до пункту 3q Глави XIX Додатка II до Угоди про ЄЕЗ, конкретно посилаючись на Делеговану директиву (ЄС) 2025/290. Стаття 2 передбачає, що ісландська та норвезька мовні версії Делегованої директиви (ЄС) 2025/290, які будуть опубліковані у Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу, є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності рішенням, яка залежить від завершення повідомлень, передбачених статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ. Стаття 4 вимагає опублікування Рішення у Розділі ЄЕЗ та у Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає оновлений перелік продукції, пов’язаної з обороною, до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що правила та стандарти для продукції, пов’язаної з обороною, тепер узгоджені між ЄС та державами-членами ЄЕЗ, що забезпечує узгодженість у торгівлі та переміщенні цієї продукції в межах Європейського економічного простору, за винятком Ліхтенштейну.

Це рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ, що вносить зміни до Додатку XIII до Угоди про ЄЕЗ. Зміна включає в Угоду про ЄЕЗ Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/133, зокрема, щодо некомерційних операцій, що проводяться за правилами візуальних польотів з автожирами. Це забезпечує застосування оновлених правил авіаційної безпеки ЄС також у межах Європейського економічного простору.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає посилання на Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/133 у пункті 66nf Додатку XIII до Угоди про ЄЕЗ, формально включаючи регламент. Стаття 2 передбачає, що версії Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2025/133 ісландською та норвезькою мовами, після опублікування в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника, будуть автентичними. Стаття 3 зазначає, що набуття чинності рішенням залежить від завершення всіх необхідних повідомлень згідно зі статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ, при цьому датою набрання чинності є 14 червня 2025 року. Стаття 4 передбачає опублікування Рішення у Розділі ЄЕЗ та Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/133 до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що правила та стандарти, викладені в Регламенті (ЄС) 2025/133 щодо операцій з автожирами, тепер застосовуються не лише в межах ЄС, але й у межах ЄЕЗ, забезпечуючи узгоджені стандарти авіаційної безпеки в усьому регіоні.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ № 130/2025 оновлює Додаток II до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо технічних регламентів, стандартів, випробувань та сертифікації. Рішення включає в себе декілька імплементаційних регламентів та рішень Комісії, пов’язаних із затвердженням, незатвердженням або відтермінуванням дат закінчення терміну дії різних активних речовин, що використовуються в біоцидних продуктах. Ці речовини оцінюються відповідно до Регламенту (ЄС) № 528/2012 про розміщення на ринку та використання біоцидних продуктів.

Рішення структуровано на чотири статті. Стаття 1 вносить зміни до Глави XV Додатку II до Угоди про ЄЕЗ шляхом включення нових пунктів, які перелічують включені імплементаційні регламенти та рішення Комісії. Вона також виключає пункт, пов’язаний з попередньо скасованим імплементаційним рішенням Комісії. Стаття 2 забезпечує автентичність текстів включених регламентів та рішень ісландською та норвезькою мовами. Стаття 3 визначає дату набрання чинності, яка залежить від повідомлень згідно з Угодою про ЄЕЗ. Стаття 4 зобов’язує публікацію Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішими положеннями для користувачів є ті, що перелічені в статті 1, які деталізують конкретні зміни до Додатку II Угоди про ЄЕЗ. Ці зміни безпосередньо впливають на регулювання біоцидних продуктів в межах ЄЕЗ, впливаючи на виробників, постачальників та користувачів цих продуктів. Зокрема, включення рішень щодо таких речовин, як динотефуран, спіносад та інші, а також вилучення скасованого рішення щодо динотефурану, є ключовими для забезпечення відповідності стандартам ЄЕЗ для біоцидних продуктів.

Це Рішення Спільного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатку XXII до Угоди про ЄЕЗ, що стосується, зокрема, компанійського права. Зміна передбачає включення Директиви (ЄС) 2021/2101, яка стосується розкриття інформації про податок на прибуток певними підприємствами та філіями, до Угоди про ЄЕЗ. Крім того, вона визначає, як держави ЄАВТ повинні враховувати список юрисдикцій ЄС, що не співпрацюють з метою оподаткування, під час визначення власних списків у національному законодавстві.

Рішення структуровано з преамбули, в якій викладено причини внесення змін, за якою йдуть чотири статті. Стаття 1 деталізує конкретні зміни до пункту 10і Додатку XXII, який стосується Директиви 2013/34/ЄС. Це включає додавання Директиви (ЄС) 2021/2101 до переліку відповідних директив та введення адаптацій, пов’язаних з тим, як держави ЄАВТ визначають юрисдикції, що не співпрацюють, та юрисдикції, що співпрацюють, з невиконаними зобов’язаннями у своєму національному законодавстві. Стаття 2 передбачає публікацію тексту Директиви (ЄС) 2021/2101 ісландською та норвезькою мовами в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника. Статті 3 та 4 охоплюють набуття чинності та публікацію Рішення, відповідно.

Найважливіші положення для практичного використання стосуються адаптацій, зазначених у статті 1, пункті 3. Ці адаптації роз’яснюють, як держави ЄАВТ повинні інтерпретувати посилання на список юрисдикцій ЄС, що не співпрацюють з метою оподаткування, в контексті Директиви 2021/2101. Замість прямого посилання на список ЄС, адаптації передбачають, що держави ЄАВТ повинні використовувати власне національне законодавство для визначення юрисдикцій, що не співпрацюють, та юрисдикцій, що співпрацюють, з невиконаними зобов’язаннями. Це забезпечує впровадження директиви у спосіб, що відповідає правовим рамкам держав ЄАВТ.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕП вносить зміни до Додатка IX до Угоди про ЄЕП з метою включення Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2022/1959. Регламент стосується регуляторних технічних стандартів щодо договорів ліквідності для акцій емітентів на ринках зростання МСП. Це включення забезпечує застосування однакових стандартів в межах ЄЕП, як і в ЄС.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 включає Делегований регламент Комісії (ЄС) 2022/1959 до Додатка IX Угоди про ЄЕП шляхом додавання нового пункту з посиланням на Регламент. Стаття 2 передбачає, що ісландська та норвезька мовні версії включеного Регламенту будуть опубліковані в Додатку ЄЕП до Офіційного вісника та є автентичними. Стаття 3 встановлює дату набрання чинності Рішенням, яка залежить від повідомлень, передбачених статтею 103(1) Угоди про ЄЕП. Стаття 4 передбачає обов’язкову публікацію Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає Регламент (ЄС) 2022/1959 до Угоди про ЄЕП. Це означає, що регуляторні технічні стандарти, викладені у включеному Регламенті, тепер застосовуються до фінансових інструментів, допущених до торгів на ринках зростання МСП в межах ЄЕП, забезпечуючи узгоджену ринкову практику на всій території Європейського економічного простору.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕП № 125/2025 оновлює Додаток I (Ветеринарні та фітосанітарні питання) та Додаток II (Технічні регламенти, стандарти, випробування та сертифікація) до Угоди про ЄЕП. Оновлення включають Регламент Комісії (ЄС) 2024/3196 щодо максимальних рівнів залишків пестицидів у листі редису та Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2025/89 щодо дозволу на використання обробленого УФ-променями порошку з цілих личинок жовтого борошняного хрущака як нової їжі. Це забезпечує узгодження держав-членів ЄЕП з оновленими правилами ЄС у цих сферах.

Рішення структуровано на п’ять статей. Статті 1 і 2 вносять зміни до Додатків I та II Угоди про ЄЕП шляхом додавання посилань на нові правила ЄС щодо рівнів пестицидів у листі редису та дозволу на використання порошку з личинок жовтого борошняного хрущака як нової їжі. У статті 3 зазначено, що ісландська та норвезька мовні версії включених правил є автентичними. У статті 4 зазначено дату набрання чинності Рішенням, а стаття 5 передбачає його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу. Порівняно з попередніми версіями, це Рішення додає нові правила, пов’язані з безпечністю харчових продуктів та стандартами.

Найважливішими положеннями для практичного використання є ті, що включають правила ЄС щодо рівнів пестицидів у листі редису (Регламент (ЄС) 2024/3196) та дозволу на використання обробленого УФ-променями порошку з цілих личинок жовтого борошняного хрущака як нової їжі (Регламент (ЄС) 2025/89). Ці оновлення забезпечують дотримання підприємствами та фізичними особами в межах ЄЕП останніх стандартів ЄС у сфері безпечності харчових продуктів та нових видів їжі, що впливає на торгівлю та доступ до ринку в межах ЄЕП.

Це рішення Спільного комітету ЄЕЗ, що вносить зміни до Додатку II до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо технічних регламентів, стандартів, випробувань та сертифікації. Зміна включає Регламент Комісії (ЄС) 2024/2858 до Угоди про ЄЕЗ. Цей регламент стосується контрольних точок для вжиття заходів щодо нітрофуранів та їх метаболітів у колагені.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає відступ до пункту 12e Глави XIII Додатку II до Угоди про ЄЕЗ, посилаючись на Регламент Комісії (ЄС) 2024/2858. Стаття 2 передбачає, що тексти Регламенту (ЄС) 2024/2858 ісландською та норвезькою мовами, які будуть опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника, є автентичними. Стаття 3 визначає дату набрання чинності рішенням, залежно від повідомлень згідно зі статтею 103(1) Угоди про ЄЕЗ. Стаття 4 передбачає опублікування Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка безпосередньо включає Регламент (ЄС) 2024/2858 до Угоди про ЄЕЗ, тим самим поширюючи застосування регламенту ЄС щодо нітрофуранів та їх метаболітів у колагені на країни ЄЕЗ.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатку IX до Угоди про ЄЕЗ з метою включення двох делегованих регламентів Комісії щодо постачальників послуг у сфері криптоактивів. Зокрема, воно інтегрує регламенти, що деталізують зміст і формат записів книги замовлень, а також спосіб подання даних прозорості для тих, хто експлуатує торгові платформи для криптоактивів. Це забезпечує відповідність держав-членів ЄЕЗ стандартам ЄС у регулюванні торгових платформ криптоактивів.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 вносить зміни до Додатку IX до Угоди про ЄЕЗ шляхом включення посилань на Делеговані регламенти Комісії (ЄС) 2025/416 та (ЄС) 2025/417. Стаття 2 передбачає, що автентичними є версії цих регламентів ісландською та норвезькою мовами. Стаття 3 визначає дату набрання чинності, пов’язуючи її із завершенням повідомлень, передбачених Угодою про ЄЕЗ, або набранням чинності іншим рішенням Об’єднаного комітету ЄЕЗ, залежно від того, що настане пізніше. Стаття 4 зобов’язує опублікувати Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає два регламенти ЄС до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що постачальники послуг у сфері криптоактивів, які працюють в межах ЄЕЗ, повинні будуть дотримуватися стандартів, викладених у Регламентах 2025/416 та 2025/417, щодо записів книги замовлень і подання даних прозорості.

Це рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ, що вносить зміни до Додатку XXI до Угоди про ЄЕЗ, зокрема щодо статистики. Рішення включає імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2023/1484 до Угоди про ЄЕЗ. Цей регламент визначає технічні аспекти вибіркового обстеження щодо використання інформаційних і комунікаційних технологій за звітний 2024 рік.

Структура Рішення є простою. Воно має преамбулу, яка посилається на Угоду про ЄЕЗ і необхідність включення регламенту ЄС. Стаття 1 вносить зміни до Додатку XXI, додаючи новий пункт із посиланням на Імплементаційний Регламент (ЄС) 2023/1484. Стаття 2 забезпечує автентичність ісландської та норвезької мовних версій регламенту. Стаття 3 визначає дату набрання чинності, а стаття 4 передбачає публікацію у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу. Попередні версії в акті не згадуються.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2023/1484 до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що технічні специфікації, формати передачі даних і механізми звітування про якість, викладені в регламенті ЄС, тепер також застосовуються до країн ЄЕЗ (Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії).

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕП про внесення змін до Додатку XIII (Транспорт) до Угоди про ЄЕП. Рішення включає Делеговану директиву Комісії (ЄС) 2025/149 до Угоди про ЄЕП, оновлюючи положення, що стосуються перевезення небезпечних вантажів. Це забезпечує відображення в Угоді про ЄЕП останніх наукових і технічних досягнень у сфері безпеки транспорту.

Рішення складається з чотирьох статей. Стаття 1 додає посилання на Делеговану директиву Комісії (ЄС) 2025/149 у пункті 13c Додатку XIII до Угоди про ЄЕП, який стосується Директиви 2008/68/ЄС про внутрішні перевезення небезпечних вантажів. Стаття 2 передбачає обов’язкову публікацію тексту Делегованої директиви (ЄС) 2025/149 ісландською та норвезькою мовами в Додатку ЄЕП до Офіційного вісника, підтверджуючи його автентичність цими мовами. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Рішенням, яка залежить від завершення повідомлень, передбачених Угодою про ЄЕП. Стаття 4 передбачає обов’язкову публікацію Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка безпосередньо включає нову директиву ЄС до Угоди про ЄЕП. Це означає, що оновлені правила перевезення небезпечних вантажів, викладені в Делегованій директиві Комісії (ЄС) 2025/149, тепер також застосовуватимуться в межах Європейської економічної зони.

Це Рішення Спільного комітету ЄЕЗ, що вносить зміни до Додатку XXI (Статистика) до Угоди про ЄЕЗ. Рішення включає імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2024/1769 до Угоди про ЄЕЗ. Цей регламент оновлює орієнтовний збірник екологічних товарів і послуг та економічної діяльності.

Структура акта проста: він має преамбулу, в якій викладено підстави для прийняття рішення, за якою йдуть чотири статті. Стаття 1 змінює Додаток XXI до Угоди про ЄЕЗ шляхом додавання посилання на Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2024/1769. Стаття 2 забезпечує автентичність тексту Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2024/1769 ісландською та норвезькою мовами. Стаття 3 визначає дату набрання чинності, а Стаття 4 передбачає обов’язкову публікацію Рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка безпосередньо включає оновлений Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2024/1769 до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що оновлений збірник екологічних товарів і послуг та пов’язаної з ними економічної діяльності тепер також застосовуватиметься в межах Європейської економічної зони, забезпечуючи гармонізовану статистичну звітність та аналіз у всьому ЄЕЗ.

Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ № 160/2025 від 13 червня 2025 року про внесення змін до Протоколу 31 до Угоди про ЄЕЗ щодо співробітництва в окремих сферах поза межами чотирьох свобод [2025/1855]

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ розширює співробітництво між Договірними Сторонами Угоди про ЄЕЗ у діях Союзу, пов’язаних із вільним пересуванням працівників, координацією систем соціального забезпечення та заходами для мігрантів. Розширення застосовується до дій Союзу, що фінансуються з загального бюджету. Рішення вносить зміни до Протоколу 31 до Угоди про ЄЕЗ, щоб забезпечити продовження цієї співпраці з 1 січня 2025 року.

Рішення складається з преамбули, в якій викладено підстави та мету внесення змін, за якою йдуть три статті. Стаття 1 вносить зміни до статті 5 Протоколу 31, продовжуючи фінансові роки співпраці, щоб включити 2025 рік. Стаття 2 визначає дату набрання чинності та дату застосування Рішення. Стаття 3 передбачає опублікування Рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу. Зміна оновлює існуючий протокол, щоб включити фінансовий рік 2025, забезпечуючи продовження співпраці у зазначених сферах.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка продовжує співпрацю на фінансовий рік 2025. Це забезпечує продовження спільних зусиль і фінансування ініціатив, пов’язаних із вільним пересуванням працівників, координацією систем соціального забезпечення та заходами для мігрантів у межах ЄЕЗ.

Це рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ про внесення змін до Додатку II до Угоди про ЄЕЗ з метою включення двох Регламентів Комісії, що стосуються безпечності харчових продуктів та заяв про користь для здоров’я. Рішення оновлює перелік законодавства ЄС, включеного до Угоди про ЄЕЗ, забезпечуючи послідовне застосування норм, що стосуються питань, пов’язаних з харчовими продуктами, на всій території Європейської економічної зони. Однак, воно визначає, що Рішення не застосовується до Ліхтенштейну за певних умов, пов’язаних з його торговельною угодою зі Швейцарською Конфедерацією.

Рішення змінює Главу XII Додатку II до Угоди про ЄЕЗ шляхом додавання посилань на Регламент Комісії (ЄС) 2025/351 щодо пластикових матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, до пунктів 54zzzb та 55, а також шляхом внесення змін до пункту 56 щодо Регламенту Комісії (ЄС) 2022/1616. Воно також вставляє новий пункт 265 для включення Регламенту Комісії (ЄС) 2025/350, який відмовляє в дозволі на певні заяви про користь для здоров’я щодо харчових продуктів. Рішення також зазначає, що ісландська та норвезька мовні версії Регламентів (ЄС) 2025/350 та (ЄС) 2025/351 будуть опубліковані та автентичні. Воно набирає чинності 14 червня 2025 року, за умови здійснення всіх необхідних повідомлень.

Найважливішим аспектом цього Рішення є включення двох Регламентів Комісії до Угоди про ЄЕЗ. Регламент 2025/350 уточнює, які заяви про користь для здоров’я щодо харчових продуктів не дозволені, забезпечуючи правову визначеність для виробників харчових продуктів та захищаючи споживачів від оманливих заяв. Регламент 2025/351 оновлює правила щодо пластикових матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, включаючи перероблений пластик, що впливає на стандарти пакування та безпечності харчових продуктів.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатку XIII (Транспорт) до Угоди про ЄЕЗ з метою включення кількох нещодавніх Регламентів Комісії, що стосуються управління повітряним рухом і аеронавігаційного обслуговування. Зокрема, воно інтегрує Делегований регламент (ЄС) 2023/1768 та Імплементаційні регламенти (ЄС) 2023/1769 та 2023/1772 до Угоди про ЄЕЗ. Крім того, воно скасовує Регламент Комісії (ЄС) № 1033/2006, який замінюється Імплементаційним регламентом (ЄС) 2023/1772.

Рішення змінює Додаток XIII до Угоди про ЄЕЗ шляхом: додавання посилань на Імплементаційний регламент (ЄС) 2023/1772 у пункті 66wk, додавання посилань на Імплементаційний регламент (ЄС) 2023/1769 у пункті 66zbh, вставки пунктів 66zbi та 66zbj щодо Регламентів (ЄС) 2023/1768 та 2023/1769 та вилучення пункту 66wc щодо Регламенту (ЄС) № 1033/2006. Воно також передбачає, що ісландська та норвезька мовні версії Делегованого регламенту (ЄС) 2023/1768 та Імплементаційних регламентів (ЄС) 2023/1769 та (ЄС) 2023/1772 будуть автентичними. Рішення набуде чинності 14 червня 2025 року за умови, що всі необхідні повідомлення були зроблені, або з дати набрання чинності Рішенням Об’єднаного комітету ЄЕЗ № 146/2025, залежно від того, яка дата настане пізніше.

Найважливішим положенням є Стаття 1, яка безпосередньо вносить зміни до Додатку XIII Угоди про ЄЕЗ, фактично оновлюючи інкорпороване право ЄС, що стосується управління повітряним рухом і аеронавігаційного обслуговування в межах ЄЕЗ. Це забезпечує застосування останніх правил ЄС у цьому секторі в межах ЄЕЗ, підтримуючи гармонізовані стандарти та процедури.

Це рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ, що вносить зміни до Додатку IX до Угоди про ЄЕЗ. Рішення включає Делегований регламент Комісії (ЄС) 2024/2759 до Угоди про ЄЕЗ, забезпечуючи застосування правил щодо Європейських фондів довгострокових інвестицій (ELTIF) також в межах Європейської економічної зони. Регламент охоплює ключові аспекти ELTIF, такі як використання похідних інструментів для хеджування, політика викупу, управління ліквідністю, запити на передачу, відчуження активів та розкриття інформації про витрати.

Акт складається з чотирьох статей. Стаття 1 включає регламент ЄС до Додатку IX Угоди про ЄЕЗ шляхом додавання нового пункту з посиланням на Регламент (ЄС) 2024/2759. Стаття 2 передбачає, що ісландська та норвезька мовні версії регламенту будуть опубліковані в Додатку ЄЕЗ до Офіційного вісника та є автентичними. Стаття 3 встановлює дату набрання чинності рішенням, що залежить від повідомлень про Угоду про ЄЕЗ. Стаття 4 передбачає публікацію рішення у відповідних розділах Офіційного вісника Європейського Союзу. Це рішення оновлює Додаток IX, щоб включити останні правила ЄС щодо ELTIF, забезпечуючи узгоджені правила фінансових послуг у всій ЄЕЗ.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка безпосередньо включає Делегований регламент Комісії (ЄС) 2024/2759 до Угоди про ЄЕЗ. Це означає, що детальні правила та стандарти, викладені в регламенті ЄС щодо діяльності та управління Європейськими фондами довгострокових інвестицій (ELTIF), тепер також застосовуються до суб’єктів та діяльності в межах ЄЕЗ. Це включення гарантує, що ELTIF, які діють в межах ЄЕЗ, дотримуються тих самих стандартів щодо хеджування, політики викупу, управління ліквідністю, відчуження активів та розкриття інформації про витрати, що й ті, які діють в межах ЄС.

Це Рішення Об’єднаного комітету ЄЕЗ вносить зміни до Додатка I до Угоди про ЄЕЗ з метою включення кількох імплементаційних регламентів Комісії щодо кормових добавок. Метою є оновлення Угоди про ЄЕЗ, щоб відобразити останні правила ЄС щодо ветеринарних та фітосанітарних питань, зокрема щодо авторизації, поновлення та виправлення кормових добавок для різних видів тварин. Це забезпечує узгодження Угоди про ЄЕЗ з поточними стандартами ЄС у сфері годівлі тварин.

Рішення змінює Главу II Додатка I до Угоди про ЄЕЗ шляхом додавання посилань на нові імплементаційні регламенти Комісії та видалення посилань на регламенти, які були скасовані. Зокрема, воно включає 18 нових регламентів, що стосуються кормових добавок, вносить зміни до існуючих регламентів, щоб відобразити виправлення та оновлення, і скасовує 6 застарілих регламентів, які були замінені. Нові регламенти охоплюють широкий спектр тем, включаючи авторизацію конкретних кормових добавок, таких як 6-фітаза, L-ізолейцин та різні мікробні препарати, а також поновлення дозволів на добавки, такі як Enterococcus lactis та Levilactobacillus brevis.

Найважливішими положеннями цього Рішення є ті, що включають нові положення про кормові добавки до Угоди про ЄЕЗ і скасовують застарілі. Ці зміни гарантують, що країни ЄЕЗ дотримуються тих самих стандартів, що й ЄС, щодо безпеки та ефективності кормових добавок, які використовуються у тваринництві. Для підприємств і зацікавлених сторін в ЄЕЗ це означає, що вони повинні дотримуватися нещодавно включених правил щодо складу, використання та маркування кормових добавок.