1. Предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошових зобов’язань з податку на додану вартість, винесеного митницею.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та задовольнив позовні вимоги компанії, виходячи з того, що згідно з Митним кодексом України, визначальним фактором для застосування пільг зі сплати мита є дата подання митної декларації, а не дата фактичного перетину товаром митного кордону. Суд зазначив, що ввезення товару на митну територію України включає в себе не тільки фізичний перетин кордону, а й виконання митних формальностей. Оскільки митні декларації були подані в період дії пільгового режиму, встановленого Законом №2142-ІХ, компанія мала право на звільнення від сплати ПДВ. Суд також послався на статтю 3 Митного кодексу України, яка передбачає, що у разі неоднозначного трактування прав та обов’язків рішення повинно прийматися на користь підприємства. **** Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій помилково пов’язали можливість застосування митних преференцій з датою завершення митного оформлення, а не з датою подання митної декларації, як того вимагають приписи статей 3, 74 МК України, та про що зазначено у наведеній постанові КАС ВС.
3. Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення митниці.
