СПРАВА “СЕППЕРН ПРОТИ ЕСТОНІЇ”
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі “Сепперн проти Естонії”:
1. **Суть рішення:** Справа стосується питання про те, чи було порушено право заявника на справедливий судовий розгляд, коли національні суди використовували незаконно отримані розшифровки телефонних розмов для оцінки його достовірності під час судового процесу, що зрештою призвело до того, що його заяви були визнані ненадійними. Суд не встановив жодного порушення, наголосивши на тому, що національні суди надали достатнє обґрунтування своїм діям, заявник мав можливість оскаржити докази, і використання розшифровок не було вирішальним для результату судового розгляду. Суд підкреслив, що саме національні суди мають першочергове право регулювати допустимість та оцінку доказів.
2. **Структура та основні положення:**
* У рішенні викладено факти справи, включаючи кримінальні звинувачення проти заявника, прослуховування його телефону та рішення національних судів щодо допустимості та використання перехоплених розмов.
* У ньому детально описано відповідну національну правову базу, зокрема Кримінально-процесуальний кодекс, що стосується заходів спостереження та оцінки достовірності свідчень.
* У рішенні представлено аргументи заявника про те, що використання незаконно отриманих доказів порушило його право на справедливий судовий розгляд.
* У ньому також представлено контраргументи уряду, який стверджує, що використання доказів відповідало національному законодавству і не зробило провадження несправедливим.
* У розділі оцінки Суду викладено загальні принципи щодо права на справедливий судовий розгляд та допустимості доказів.
* Суд застосовує ці принципи до конкретних фактів справи, зрештою дійшовши висновку про відсутність порушення статті 6 § 1 Конвенції.
* Окремі думки суддів Павлі та Ні Райфертайг додаються, пропонуючи додаткові перспективи щодо конкретних аспектів справи.
3. **Основні положення для використання:**
* Рішення підсилює принцип, згідно з яким національні суди мають першочергове право регулювати допустимість та оцінку доказів.
* У ньому роз’яснюється, що використання незаконно отриманих доказів автоматично не порушує статтю 6 § 1, якщо провадження в цілому є справедливим, відповідач має можливість оскаржити докази, і їх використання не є вирішальним для результату.
* Рішення підкреслює важливість процесуальних гарантій, таких як обмежений доступ до незаконно отриманих матеріалів та можливість для заявника надати пояснення.
* У ньому наголошується, що роль Суду полягає в оцінці загальної справедливості провадження, а не в тому, щоб виступати четвертою інстанцією в перегляді рішень національних судів щодо доказів.
СПРАВА КАНТЕМІРА ПРОТИ РУМУНІЇ
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі Кантемір проти Румунії:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Румунію винною у порушенні статті 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод через відсутність ефективного розслідування жорстокого поводження, якому зазнав пан Тіберіу Кантемір під час грудневих демонстрацій 1989 року проти комуністичного режиму. Суд встановив, що тривале та недосконале розслідування подій, пов’язаних з Румунською революцією, не відповідало необхідним процесуальним стандартам, особливо щодо розумної оперативності. Незважаючи на пізніше рішення заявника відмовитися від статусу потерпілого, Суд постановив, що це не скасовує його статус жертви за період до його відмови. В результаті Суд присудив заявнику 12 500 євро відшкодування моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
Рішення починається зі вступу, в якому викладено суть справи: ймовірна неефективність розслідування жорстокого поводження із заявником у грудні 1989 року. Далі детально викладено факти справи, включаючи участь заявника в демонстраціях, його арешт та жорстоке поводження, якого він зазнав. У рішенні згадується про відкриття розслідування у 1990 році та участь заявника як потерпілого. Також згадується про пізніше рішення заявника стати свідком. Далі в рішенні викладено відповідну національну правову базу, включаючи положення колишнього та чинного Кримінально-процесуального кодексів. Потім Суд розглядає ймовірне порушення статті 3, вивчаючи прийнятність заяви, включаючи попередні заперечення Уряду щодо юрисдикції та статусу жертви. Суд відхиляє ці заперечення та переходить до оцінки суті справи, визнаючи порушення статті 3 через неефективне розслідування. Нарешті, рішення стосується застосування статті 41, присуджуючи заявнику компенсацію за моральну шкоду.
3. **Основні положення та важливість:**
Найважливішим аспектом цього рішення є підтвердження зобов’язання держави проводити ефективне розслідування заяв про жорстоке поводження, навіть у випадках, що стосуються історичних подій. Суд підкреслює, що розслідування повинні проводитися з розумною оперативністю і не повинні бути затьмарені процесуальними недоліками. Рішення також роз’яснює, що рішення заявника відмовитися від статусу потерпілого не обов’язково скасовує його статус жертви, особливо за період до його відмови. Це рішення підкреслює важливість ретельних і своєчасних розслідувань порушень прав людини та надає вказівки щодо оцінки статусу жертви в таких випадках.
СПРАВА CILIA ПРОТИ МАЛЬТИ
Ось аналіз рішення у справі Cilia проти Мальти:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Мальту винною в порушенні статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (захист власності) через односторонньо нав’язану оренду майна, що належало першій заявниці, пані Cilia, згідно з мальтійським законодавством. Національний суд визнав порушення, але ЄСПЛ встановив, що компенсація, призначена мальтійським судом, була недостатньою, зокрема тому, що вона не повністю враховувала період, протягом якого предки пані Cilia зазнали впливу закону. Суд відхилив заперечення уряду щодо статусу жертви заявниці та вичерпання національних засобів захисту. Заяву другого заявника, чоловіка пані Cilia, було визнано неприйнятною через невичерпання національних засобів захисту.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет спору:** Справа стосується односторонньо нав’язаної оренди відповідно до Закону XXIII від 1979 року, що вносить зміни до Глави 158 Законів Мальти, що впливає на майно першої заявниці з липня 2008 року.
* **Національне провадження:** Заявники подали позов про конституційне відшкодування, скаржачись на те, що застосування статті 12 Указу порушує їхні права власності, а також права їхніх попередників у праві власності, зокрема через низький розмір отриманої ренти.
* **Попередні міркування:** Суд роз’яснив, що єдиною скаргою, про яку було повідомлено уряд, була скарга за статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а решту заяви було визнано неприйнятною.
* **Другий заявник:** Суд підтримав заперечення уряду щодо того, що скарга щодо другого заявника є в будь-якому випадку неприйнятною через невичерпання національних засобів захисту.
* **Перший заявник:** Суд послався на свої загальні принципи щодо статусу жертви та свою усталену практику в подібних справах. Суд зазначив, що національний суд визнав порушення та присудив 12 750 євро компенсації за матеріальну та моральну шкоду, враховуючи, що попередник першої заявниці у праві власності залишався неактивним і що вона отримала повне право власності у 2014 році, у день укладення договору про поділ майна.
* **Стаття 41 Конвенції:** Перша заявниця вимагала 12 815 євро відшкодування матеріальної шкоди, що представляє втрачену ренту з 2008 по 2019 рік, згідно з її розрахунком відповідних відрахувань у світлі практики Суду у справі Cauchi. Вона також вимагала непідтверджену суму відшкодування моральної шкоди та витрат, понесених у Суді.
* **Рішення:** ЄСПЛ визнав заяву першої заявниці прийнятною, встановив порушення статті 1 Протоколу № 1 та присудив їй додаткову компенсацію за матеріальну та моральну шкоду.
3. **Основні положення для використання:**
* **Статус жертви:** ЄСПЛ роз’яснив, що навіть якщо мальтійський суд визнав порушення, початкової компенсації було недостатньо, що дозволило заявниці зберегти статус жертви та продовжити справу на європейському рівні.
* **Компенсація для спадкоємців:** Суд наголосив, що компенсація також повинна враховувати період, протягом якого предки заявниці зазнали впливу оскаржуваного закону, відповідно до підходу Конституційного суду на Мальті.
* **Несправедливе збагачення:** ЄСПЛ підтвердив свій підхід до розрахунку збитків у таких справах, враховуючи такі фактори, як отримана рента, ринкова вартість та будь-яке потенційне несправедливе збагачення.
* **Вичерпання національних засобів захисту:** Суд врахував хронологію змін у національній судовій практиці при оцінці того, чи можна було очікувати, що заявниця оскаржить первісне рішення про компенсацію.
Сподіваюся, цей аналіз буде корисним.
