Огляд законодавства ЄС за 11/09/2025

Аналіз Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) 2025/1845

Цей регламент формалізує реєстрацію ‘Κρήτη / Kriti’ як Захищеного географічного зазначення (PGI) в межах ЄС. Відповідно, лише продукти, що походять з Криту та відповідають певним стандартам, можуть використовувати назву ‘Κρήτη / Kriti’ для маркетингу в межах ЄС.

Аналіз Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) 2025/1798

Цей регламент вносить зміни до існуючих квот на вилов риби на 2025 рік шляхом додавання обсягів, утриманих з 2024 року. Зміни, детально викладені в Додатку, є вирішальними для того, щоб держави-члени ефективно управляли рибальською діяльністю та забезпечували дотримання встановлених квот. Важливо, що положення про перенесення не застосовуються, якщо держави-члени вже використали заходи гнучкості згідно з Регламентом (ЄС) № 1380/2013.

Аналіз Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) 2025/1816

Цей регламент офіційно реєструє “Queso de Burgos” як Захищене географічне зазначення (PGI) в межах ЄС, надаючи йому юридичний захист від імітації та неправомірного використання. Примітне положення включає трирічний перехідний період для певних компаній за межами географічного регіону, щоб продовжувати використовувати назву за певних умов, збалансовуючи захист GI з інтересами існуючих виробників.

Аналіз Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) 2025/1795

Цей регламент дозволяє використовувати рибофлавін (вітамін B2), вироблений за допомогою *Bacillus subtilis* CGMCC 7.449, як речовину, так і в препараті, як кормову добавку для
всі види тварин. У ньому детально описано склад добавки, специфікації чистоти, аналітичні методи та встановлено конкретні операційні процедури для операторів кормового бізнесу для усунення потенційних ризиків для користувачів. Дозвіл дійсний до 29 вересня 2035 року.

Аналіз Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) 2025/1784

Цей регламент дозволяє використовувати капсаїцин як сенсорну кормову добавку для всіх видів тварин. У ньому зазначено максимально допустимий вміст у кормі – 6,5 мг/кг для більшості видів, 5,3 мг/кг для котів та інших – і забезпечуються заходи безпеки для захисту користувачів від подразнення дихальних шляхів, шкіри та очей під час роботи з добавкою. Цей дозвіл дійсний до 30 вересня 2035 року.

Аналіз Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) 2025/1782

Цей регламент дозволяє використовувати хелат хрому DL-метіоніну як зоотехнічну кормову добавку для лососевих для покращення їх продуктивності. Регламент встановлює максимальний вміст добавки від 200 до 600 мг/кг. Дозвіл дійсний до 30 вересня 2035 року.

Аналіз Регламенту (ЄС) 2025/1733

Цей регламент вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2017/1938, продовжуючи вимоги щодо заповнення газосховищ в ЄС до 2027 року, одночасно запроваджуючи гнучкість. Він дозволяє відхилення від цільового показника у 90% за певних умов, вимагаючи повідомлення Комісії. Зміни також передбачають моніторинг російського газу, що зберігається в об’єктах ЄС. Він продовжує застосування ключових статей, пов’язаних з вимогами щодо заповнення газосховищ, до 31 грудня 2027 року.

Аналіз Рішення Загального Суду у справі С

А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:

Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/1845 від 4 вересня 2025 року про реєстрацію географічного зазначення Κρήτη / Kriti (PGI) у реєстрі географічних зазначень Союзу відповідно до Регламенту (ЄС) 2024/1143 Європейського Парламенту та Ради

Цей Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/1845 офіційно реєструє географічне зазначення (ГЗ) ‘Κρήτη / Kriti’ (PGI) у реєстрі географічних зазначень Союзу. Ця реєстрація базується на відсутності заперечень після подання заявки Грецією. Правовою основою для цього регламенту є Регламент (ЄС) 2024/1143, який регулює географічні зазначення для різних продуктів.

Регламент складається з двох статей. Стаття 1 формально реєструє географічне зазначення ‘Κρήτη / Kriti’ (PGI). Стаття 2 визначає, що регламент набирає чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу. Цей регламент є безпосередньо застосовним у всіх державах-членах. Акт скасовує Регламент (ЄС) № 1151/2012.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка надає правовий захист назві ‘Κρήτη / Kriti’ як Захищеному географічному зазначенню (PGI). Це означає, що лише продукти, що походять із зазначеного регіону на Криті та відповідають певним стандартам виробництва, можуть продаватися під цією назвою в межах ЄС.

Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1798 Комісії від 9 вересня 2025 року, що додає до рибальських квот 2025 року певні обсяги, утримані у 2024 році згідно зі статтею 4(2) Регламенту Ради (ЄС) № 847/96

Цей імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1798 Комісії вносить зміни до рибальських квот 2025 року шляхом додавання обсягів, утриманих у 2024 році, на підставі запитів від держав-членів. Це коригування ґрунтується на статті 4(2) Регламенту Ради (ЄС) № 847/96, яка дозволяє перенесення до 10% невикористаної квоти з одного року на наступний за певних умов. Регламент має на меті оптимізувати використання наявних можливостей рибальства, дотримуючись принципів сталого управління ресурсами.

Регламент складається з двох статей і додатка. Стаття 1 передбачає, що рибальські квоти, встановлені на 2025 рік у Регламентах (ЄС) 2024/2903, (ЄС) 2025/202 та (ЄС) 2025/219, збільшуються, як детально описано в Додатку. Стаття 2 визначає, що регламент набирає чинності через сім днів після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу та є обов’язковим у повному обсязі та безпосередньо застосовним у всіх державах-членах. Додаток містить перелік конкретних рибних запасів, їх зони та обсяги, перенесені з 2024 року на 2025 рік для кожної держави-члена.

Найважливішим положенням цього регламенту є Додаток, який визначає точні обсяги кожного рибного запасу, які додаються до квот 2025 року для кожної держави-члена. Ця інформація має вирішальне значення для держав-членів для управління їх рибальською діяльністю та забезпечення дотримання встановлених квот. Регламент також підкреслює, що перенесення невикористаних рибальських квот не повинно застосовуватися, якщо держава-член вже використала гнучкість між роками, передбачену статтею 15(9) Регламенту (ЄС) № 1380/2013.

Регламент (ЄС) 2025/1816 про виконання Комісією від 4 вересня 2025 року про внесення географічного зазначення Queso de Burgos (PGI) до реєстру географічних зазначень Союзу згідно з Регламентом (ЄС) 2024/1143 Європейського Парламенту та Ради

Цей Регламент (ЄС) 2025/1816 про виконання Комісією офіційно реєструє “Queso de Burgos” як Захищене географічне зазначення (PGI) в реєстрі Союзу. Це означає, що “Queso de Burgos” отримає правовий захист від імітації та неправомірного використання в межах ЄС. Регламент також надає трирічний перехідний період для певних компаній, заснованих за межами визначеної географічної зони, для продовження використання назви “Queso de Burgos”, за умови, що вони відповідають певним умовам.

Регламент складається з преамбули, в якій викладено правову основу та обґрунтування рішення, а потім з трьох статей. Стаття 1 офіційно вносить “Queso de Burgos” до реєстру географічних зазначень Союзу. Стаття 2 перелічує конкретні компанії, яким дозволено продовжувати використовувати назву “Queso de Burgos” протягом перехідного періоду. Стаття 3 визначає дату набрання чинності регламентом. Цей регламент базується на Регламенті (ЄС) 2024/1143, який замінив Регламент (ЄС) № 1151/2012.

Найважливішим положенням є стаття 2, яка надає перехідний період для конкретних компаній для продовження використання назви “Queso de Burgos”, навіть якщо вони розташовані за межами визначеної географічної зони. Це важливо, оскільки воно врівноважує захист географічного зазначення з економічними інтересами існуючих виробників, які правомірно використовували цю назву.

Регламент (ЄС) 2025/1795 про виконання Комісією від 9 вересня 2025 року щодо дозволу на використання рибофлавіну (вітаміну B2), виробленого за допомогою Bacillus subtilis CGMCC 7.449, і препарату рибофлавіну, виробленого за допомогою Bacillus subtilis CGMCC 7.449, як кормових добавок для всіх видів тварин

Цей Регламент (ЄС) 2025/1795 про виконання Комісією дозволяє використання рибофлавіну (вітаміну B2), виробленого за допомогою Bacillus subtilis CGMCC 7.449, і препарату рибофлавіну, виробленого за допомогою Bacillus subtilis CGMCC 7.449, як кормових добавок для всіх видів тварин. Ці добавки класифікуються як «поживні добавки» та «вітаміни, провітаміни та хімічно чітко визначені речовини, що мають подібний ефект». Дозвіл ґрунтується на висновку Європейського органу з безпеки харчових продуктів (EFSA), який дійшов висновку, що добавки є безпечними для тварин, споживачів та навколишнього середовища за запропонованих умов використання.

Регламент складається з двох статей та додатку. Стаття 1 визначає, що речовина та препарат, зазначені в Додатку, дозволені як добавки в харчуванні тварин, за умови дотримання умов, викладених у цьому Додатку. Стаття 2 вказує на дату набрання чинності регламентом. Додаток визначає ідентифікаційний номер добавки, її склад, аналітичний метод, види тварин, для яких вона призначена, та інші положення. Регламент не містить посилань на попередні версії.

Ключові положення включають дозвіл на використання рибофлавіну, виробленого за допомогою Bacillus subtilis CGMCC 7.449, як кормової добавки для всіх видів тварин, специфікації щодо його складу, чистоти та аналітичних методів для його визначення в кормах. Він також встановлює дату закінчення терміну дії дозволу 29 вересня 2035 року. Регламент вимагає конкретних операційних процедур та організаційних заходів для операторів кормового бізнесу для усунення потенційних ризиків для користувачів добавки, включаючи використання засобів індивідуального захисту, якщо ризики неможливо усунути іншим чином.

Регламент (ЄС) 2025/1784 Комісії від 9 вересня 2025 року про дозвіл на використання капсаїцину як кормової добавки для всіх видів тварин

Регламент (ЄС) 2025/1784 Комісії дозволяє використовувати капсаїцин як сенсорну кормову добавку для всіх видів тварин. Він класифікує капсаїцин за категорією “сенсорні добавки” та функціональною групою “ароматичні сполуки”. Регламент встановлює умови його використання, включаючи максимальний вміст у кормах, і вимагає захисних заходів для користувачів для запобігання ризикам для здоров’я.

Регламент складається з двох статей і додатка. Стаття 1 санкціонує використання капсаїцину як кормової добавки за умов, зазначених у додатку. Стаття 2 передбачає, що регламент набуде чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу. Додаток визначає ідентифікаційний номер кормової добавки, її склад, хімічну формулу, опис, аналітичний метод, види тварин, для яких вона дозволена, і максимально допустимий вміст. Він також включає інші положення, такі як вимога про те, що добавка повинна бути включена в корм як премікс, необхідність зазначення умов зберігання та стабільності до термічної обробки в інструкціях із застосування, а також встановлення операційних процедур та організаційних заходів для усунення потенційних ризиків для користувачів. Термін дії дозволу закінчується 30 вересня 2035 року.

Найважливіші положення для користувачів включають максимальний вміст капсаїцину, дозволений у кормах для тварин, який становить 6,5 мг/кг для більшості видів і 5,3 мг/кг для котів та інших видів, а також зобов’язання вживати заходів безпеки для захисту від подразнення дихальних шляхів, шкіри та очей під час поводження з добавкою.

Виконавчий регламент (ЄС) 2025/1782 Комісії від 9 вересня 2025 року щодо дозволу на використання препарату хелату хрому DL-метіоніну як кормової добавки для лососевих (власник дозволу: Zinpro Animal Nutrition Europe, Inc.)

Це опис Виконавчого регламенту (ЄС) 2025/1782 Комісії щодо дозволу на використання хелату хрому DL-метіоніну як кормової добавки для лососевих.

Регламент дозволяє використання хелату хрому DL-метіоніну як зоотехнічної кормової добавки для лососевих, зокрема для покращення їх продуктивності. Він визначає умови використання, включаючи склад добавки, види тварин, для яких вона дозволена, та максимальний вміст, дозволений у кормі. Дозвіл надається компанії Zinpro Animal Nutrition Europe, Inc.

Регламент складається з двох статей та додатку. Стаття 1 дозволяє використання препарату, зазначеного в додатку, як добавки в харчуванні тварин, за умови дотримання умов, викладених у додатку. Стаття 2 зазначає, що регламент набирає чинності на двадцятий день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу. Додаток визначає ідентифікаційний номер кормової добавки, назву власника дозволу, саму добавку, її склад, хімічну формулу, опис, аналітичний метод, види тварин, для яких вона призначена, мінімальний і максимальний вміст, інші положення та кінець періоду дії дозволу.

Основні положення акта, які можуть бути найважливішими для його використання:

* Добавка дозволена для використання у лососевих.
* Максимальний вміст добавки в повнораціонному кормі становить від 200 до 600 мг/кг.
* Регламент визначає склад і характеристики добавки, включаючи відсоток хелату хрому DL-метіоніну, наявність залізовмісного мікротрейсера та межі для домішок, таких як нікель.
* Регламент вимагає від операторів кормового бізнесу встановити оперативні процедури та організаційні заходи для усунення потенційних ризиків, що виникають внаслідок використання добавки та преміксів. Якщо ці ризики неможливо усунути за допомогою таких процедур і заходів, добавку та премікси слід використовувати з індивідуальним захистом дихальних шляхів і шкіри.
* Дозвіл дійсний до 30 вересня 2035 року.

Регламент (ЄС) 2025/1733 Європейського Парламенту та Ради від 18 липня 2025 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2017/1938 щодо ролі газосховищ для забезпечення поставок газу напередодні зимового сезону

Ось роз’яснення Регламенту (ЄС) 2025/1733:

**1. Суть акту:**

Регламент (ЄС) 2025/1733 вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2017/1938 з метою продовження та коригування правил щодо зберігання газу в ЄС. Він продовжує зобов’язання держав-членів підтримувати певний рівень заповнення своїх газосховищ до кінця 2027 року, водночас запроваджуючи більшу гнучкість для адаптації до ринкових умов. Регламент має на меті збалансувати енергетичну безпеку з ринковими принципами, дозволяючи відхилення від цільових показників заповнення за певних обставин. Він також наголошує на моніторингу ринку та потенційному використанні механізмів спільних закупівель для досягнення цільових показників зберігання.

**2. Структура та основні положення:**

Регламент вносить зміни до кількох статей Регламенту (ЄС) 2017/1938. Ключові зміни включають:

* **Стаття 2:** Оновлює визначення «траєкторії заповнення», що означає серію орієнтовних проміжних цільових показників для підземних газосховищ кожної держави-члена, що представляють план заповнення цієї держави-члена, встановлений відповідно до статті 6a(7).
* **Стаття 6a:** Ця стаття суттєво змінена, щоб уточнити цільові показники заповнення для держав-членів. Вона запроваджує гнучкість, дозволяючи державам-членам відхилятися від цільового показника заповнення в 90% за певних умов (складні ринкові умови, технічні проблеми тощо). Вона також визначає процес, за допомогою якого держави-члени повідомляють та обґрунтовують відхилення Комісії.
* **Стаття 6b:** Вказує, що заходи, вжиті державами-членами для досягнення цільових показників заповнення, повинні бути обмежені тим, що є необхідним, пропорційним, прозорим і недискримінаційним, уникаючи невиправданого спотворення конкуренції або створення загрози для газопостачання інших держав-членів.
* **Стаття 6c:** Стосується держав-членів, які не мають газосховищ. Вона змінює вимоги до цих держав щодо забезпечення наявності домовленостей про використання обсягів зберігання в інших державах-членах.
* **Стаття 6d:** Зосереджується на моніторингу та забезпеченні дотримання. Вона покладає на операторів систем зберігання обов’язок повідомляти про рівні заповнення та вимагає від держав-членів здійснювати моніторинг і повідомляти Комісії про рівні заповнення. Вона також уповноважує Комісію залучати ACER до моніторингу.
* **Стаття 17a:** Додає вимогу включати інформацію про частку газу, що походить з Росії, який зберігається в сховищах Союзу, надану державами-членами, де це можливо, відповідно до статті 6d(2).
* **Статтю 18a:** Видалено.
* **Стаття 22:** Продовжує застосування ключових статей, пов’язаних з вимогами до заповнення газосховищ, до 31 грудня 2027 року.
* **Додаток Ib:** Замінює попередній додаток, деталізуючи спільну відповідальність за цільові показники заповнення та траєкторії між Словацькою Республікою та Чехією щодо газосховищ Dolní Bojanovice.

**3. Основні положення для практичного використання:**

* **Гнучкість у досягненні цільових показників:** Найважливішим аспектом є впровадження гнучкості. Держави-члени можуть відхилятися від цільового показника заповнення до 10 відсоткових пунктів за складних умов. Комісія також може дозволити подальші відхилення у разі тривалих несприятливих ринкових умов. Це забезпечує запобіжний клапан для непередбачуваних подій.
* **Повідомлення та обґрунтування:** Держави-члени, які використовують гнучкість для відхилення від цільових показників, повинні негайно повідомити Комісію та надати обґрунтування. Це забезпечує прозорість і дозволяє Комісії контролювати загальний вплив на безпеку поставок ЄС.
* **Моніторинг і забезпечення дотримання:** Комісія, за підтримки Групи з координації газових питань (GCG), буде активно контролювати траєкторії та цільові показники заповнення. Держави-члени зобов’язані забезпечувати виконання зобов’язань щодо зберігання учасниками ринку, включаючи накладення стримуючих санкцій за недотримання.
* **Продовження до 2027 року:** Продовження вимог щодо заповнення газосховищ до кінця 2027 року забезпечує учасникам ринку нормативну визначеність на середньострокову перспективу.
* **Моніторинг російського газу:** Вимога повідомляти, де це можливо, про частку газу, що походить з Росії, який зберігається в сховищах, додає рівень прозорості щодо джерела газу, що зберігається.

Рішення Суду (перша палата) від 10 вересня 2025 року.#Тігран Худавердян проти Ради Європейського Союзу.#Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи, прийняті з огляду на дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Перелік фізичних та юридичних осіб, організацій та органів, до яких застосовується заморожування коштів та економічних ресурсів – Обмеження щодо в’їзду на територію держав-членів – Перелік фізичних та юридичних осіб, організацій та органів, на яких поширюються обмеження щодо в’їзду на територію держав-членів – Залишення імені позивача у списках – Обов’язок обґрунтування – Право на ефективний судовий захист – Поняття «жінка або чоловік, які займаються бізнесом у секторах економіки, що забезпечують суттєве джерело доходу для уряду Російської Федерації» – Стаття 2(1)(g) Рішення 2014/145/CFSP – Стаття 3(1)(g) Регламенту (ЄС) № 269/2014 – Заперечення неправомірності – Помилка в оцінці – Принцип рівного ставлення та недискримінації – Пропорційність – Позадоговірна відповідальність.#Справа T-1116/23.

Ось детальний опис положень акту:

**1. Суть Акту:**

Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо обмежувальних заходів (санкцій), накладених на Тіграна Худавердяна у зв’язку з ситуацією в Україні. Суд частково скасовує рішення Ради залишити пана Худавердяна у списку осіб, на яких поширюються заморожування активів та обмеження на поїздки, з вересня 2024 року, відхиляючи при цьому його позови проти попередніх рішень від вересня 2023 року та березня 2024 року. Суд також відхиляє позов пана Худавердяна про відшкодування збитків.

**2. Структура та Основні Положення:**

Рішення стосується оскарження паном Худавердяном рішень Ради про залишення його імені у санкційному списку ЄС, зокрема щодо заходів, вжитих у відповідь на дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.

* **Передісторія:** Рішення окреслює історію санкційного режиму, включаючи початкове внесення пана Худавердяна до списку в березні 2022 року та подальші рішення про продовження заходів. У ньому також згадуються зміни до критеріїв накладення санкцій.
* **Підстави для Рішення:** Пан Худавердян висунув кілька аргументів проти рішень Ради, включаючи:
* Незаконність критеріїв, використаних для накладення санкцій.
* Порушення його права на ефективний судовий захист та обов’язку наводити підстави.
* Помилки в оцінці фактів Радою.
* Порушення принципів рівного ставлення та недискримінації.
* Порушення принципу пропорційності.
* **Аргументація Суду:** Суд детально розглядає кожен з аргументів пана Худавердяна.
* Він відхиляє твердження про те, що критерії накладення санкцій є незаконними.
* Він встановлює, що Рада надала достатньо підстав для своїх рішень і не порушила прав захисту пана Худавердяна.
* Однак суд погоджується з паном Худавердяном, що Рада допустила помилку в оцінці фактів щодо рішень від вересня 2024 року. Суд встановлює, що Рада не надала достатньо доказів, щоб виправдати залишення пана Худавердяна у санкційному списку після його звільнення з посади в Yandex.
* Суд відхиляє твердження про те, що санкції порушують принципи рівного ставлення та недискримінації.
* Суд встановлює, що санкції є пропорційними.
* **Позов про Відшкодування Збитків:** Суд відхиляє позов пана Худавердяна про відшкодування збитків, оскільки він не надав достатньо доказів фактичної шкоди.
* **Рішення:** Суд скасовує рішення Ради від вересня 2024 року, оскільки вони стосуються пана Худавердяна, але відхиляє його позови проти попередніх рішень та його позов про відшкодування збитків.

**3. Основні Положення, Важливі для Використання:**

* **Критерії для Санкцій:** Рішення роз’яснює тлумачення критеріїв, використаних для накладення санкцій, зокрема критеріїв, пов’язаних з “провідними бізнесменами” та особами, залученими до секторів, що забезпечують “суттєве джерело доходу” для російського уряду.
* **Тягар Доведення:** Рішення підтверджує, що Рада несе тягар доведення того, що критерії для накладення санкцій виконані.
* **Судовий Перегляд:** Рішення підкреслює важливість ефективного судового перегляду рішень про санкції та необхідність для Ради надавати достатньо міцну фактичну основу для своїх рішень.
* **Пропорційність:** Рішення підтверджує, що санкції повинні бути пропорційними переслідуваним цілям і що Рада повинна враховувати індивідуальні обставини відповідної особи.
* **Вплив Відставки:** Рішення підкреслює, що Рада повинна переоцінити, чи все ще виправдані санкції, коли особа звільняється з посади, яка була підставою для початкового накладення санкцій.
* **Докази Шкоди:** Рішення підтверджує, що сторона, яка вимагає відшкодування збитків, повинна надати конкретні докази фактичної завданої шкоди.

: Цей акт пов’язаний з Україною, оскільки він стосується обмежувальних заходів, вжитих ЄС у відповідь на дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України.

Рішення Суду (друга палата) від 10 вересня 2025 року. #Асоціація сприяння виробництву кустарної солі та Асоціація виробників морської солі з острова Ре проти Європейської комісії. #Позов про анулювання – Сільське господарство – Захищені географічні зазначення – Реєстрація назви «Sel de Camargue/Fleur de sel de Camargue» – Професійна асоціація – Право на подання позову – Відсутність прямого впливу – Неприйнятність. #Справи T-191/24 та T-192/24.

Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо прийнятності позовів про анулювання, поданих трьома асоціаціями проти імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2024/423, яким назву «Sel de Camargue/Fleur de sel de Camargue» було зареєстровано як захищене географічне зазначення (ЗГЗ). Суд відхилив позови як неприйнятні, оскільки регламент не стосувався безпосередньо асоціацій-позивачів.

Рішення має таку структуру: воно починається з викладу передісторії спору, включаючи створення та цілі асоціацій-позивачів, процес, що призвів до реєстрації оскаржуваного ЗГЗ, та правову основу для позовів. Далі представлено аргументи сторін, причому асоціації-позивачі домагаються анулювання регламенту, а Комісія, за підтримки Франції, наполягає на відхиленні позовів. Потім суд переходить до свого правового аналізу, розглядаючи, чи стосується регламент безпосередньо асоціацій-позивачів, як це вимагається для прийнятності згідно зі статтею 263(4) ДФЄС. Він розглядає, чи регламент безпосередньо впливає на правове становище членів асоціацій і чи можуть асоціації стверджувати про порушення їхніх власних інтересів. Нарешті, суд виносить рішення щодо розподілу витрат.

Найважливішим положенням цього акту є те, що суд наголошує на тому, що асоціації, які прагнуть оскаржити регламенти ЄС, повинні довести, що регламент безпосередньо впливає на правове становище їхніх членів або порушує їхні власні конкретні інтереси. Рішення роз’яснює, що самих лише економічних наслідків недостатньо для встановлення прямого впливу і що асоціації не можуть покладатися на свій статус «об’єднань» згідно з Регламентом № 1151/2012, щоб вимагати права на позов до Суду. Суд також зазначає, що можливості використання національних процедур для захисту інтересів осіб недостатньо, щоб виправдати прийнятність позову про анулювання.

Рішення Суду (четверта палата) від 10 вересня 2025 року. #Європейський парламент проти Axa Assurances Luxembourg SA та інших. #Арбітражне застереження – Договір страхування «Всі ризики будівництва» – Розширення та модернізація будівлі Конрада Аденауера в Люксембурзі – Збитки, завдані дощовою водою – Вимога про відшкодування витрат та компенсацію – Сфера застосування страхування – Застереження про виключення – Додаткові процесуальні зобов’язання – Часткова процедура заочного провадження – Заперечення. #Справа T-384/19 OP.

Це рішення Загального суду щодо спору між Європейським парламентом і кількома страховими компаніями, включаючи Nationale-Nederlanden Schadeverzekering Maatschappij (Nationale-Nederlanden), стосовно договору страхування проєкту розширення будівлі Конрада Аденауера в Люксембурзі. Справа стосується збитків, завданих дощовою водою, і питання, чи покриваються ці збитки страховим полісом «Всі ризики будівництва». Рішення суду стосується застосовності застережень про виключення, зокрема тих, що стосуються повені, та зобов’язань страхових компаній щодо розслідування інциденту.

Рішення структуровано наступним чином:
1. **Вступ**: Він окреслює контекст спору, залучені сторони та історію провадження, включаючи попереднє заочне рішення проти Nationale-Nederlanden та подальше заперечення, подане ними.
2. **Передісторія спору**: Цей розділ детально описує події, що призвели до позову, включаючи договір страхування, збитки від дощової води, експертні оцінки та відмову страхової компанії покрити збитки.
3. **Застосовне законодавство та відповідні положення контракту TRC**: Він цитує відповідні люксембурзькі закони та конкретні положення договору страхування «Tous Risques Chantier» (TRC), зосереджуючись на таких аспектах, як оцінка збитків, виключення та юрисдикція.
4. **Аргументи сторін**: Ця частина узагальнює заяви та аргументи, висловлені як парламентом, так і Nationale-Nederlanden.
5. **Правовий аналіз**: Суд розглядає застосовні правила для провадження щодо заперечень, власну юрисдикцію та суть справи проти Nationale-Nederlanden. Аналіз зосереджується на тлумаченні терміну “inondation” (повінь) у застереженні про виключення та на тому, чи виконала страхова компанія свої зобов’язання щодо розслідування інциденту.
6. **Рішення щодо витрат**: Рішення завершується постановою про те, хто несе витрати провадження.

Найважливішими положеннями акту є:
* Тлумачення терміну “inondation” (повінь) у договорі страхування та питання, чи підпадають збитки від дощової води під це виключення. Зрештою суд погоджується з ширшим тлумаченням страхової компанії, виключаючи покриття збитків.
* Зобов’язання страхової компанії щодо розслідування інциденту, як це передбачено договором. Суд вважає, що Nationale-Nederlanden не виконала ці зобов’язання, передчасно припинивши розслідування.
* Оцінка збитків і питання, чи надав парламент достатньо доказів для обґрунтування заявленої суми. Суд відхиляє вимогу парламенту про повне відшкодування витрат, вважаючи, що відсутній прямий причинно-наслідковий зв’язок між перерваним розслідуванням і загальними збитками.

Рішення Загального Суду (Шоста палата, розширений склад) від 10 вересня 2025 року. Fédération environnement durable та інші проти Європейської Комісії. Довкілля – Орхуська конвенція – Відхилення запиту про внутрішній перегляд – Стаття 10 Регламенту (ЄС) № 1367/2006 – Виробництво електроенергії з енергії вітру – Таксономія – Вимоги до критеріїв технічного відбору – Стаття 19 Регламенту (ЄС) 2020/852 – Суттєвий внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату – Суттєвий внесок в адаптацію до зміни клімату – Відсутність значної шкоди іншим екологічним цілям. Справа T-583/22.

Це рішення Загального Суду (Шоста палата, розширений склад) від 10 вересня 2025 року у справі T-583/22, Fédération environnement durable проти Європейської Комісії. Справа стосується законності рішення Комісії відхилити запит про внутрішній перегляд Делегованого регламенту (ЄС) 2021/2139, який доповнює Регламент (ЄС) 2020/852 (Регламент про таксономію) шляхом встановлення критеріїв технічного відбору для визначення того, коли економічна діяльність кваліфікується як така, що робить суттєвий внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату або адаптацію до них, і для визначення того, чи не завдає ця діяльність значної шкоди іншим екологічним цілям, зокрема, щодо виробництва електроенергії з енергії вітру. Заявники стверджували, що Делегований регламент не продемонстрував належним чином, що енергія вітру робить суттєвий внесок у досягнення екологічних цілей.

Рішення структуровано наступним чином:
1. **Передісторія спору:** Описує прийняття Делегованого регламенту та запит заявників про внутрішній перегляд.
2. **Форми позовних вимог:** Викладає вимогу заявників скасувати рішення Комісії та зобов’язати Комісію сплатити судові витрати, а також вимогу Комісії відхилити позов та зобов’язати заявників сплатити судові витрати.
3. **Право:** Представляє правові аргументи та оцінку.
4. **Попередні міркування щодо Регламенту 2020/852 та Делегованого регламенту:** Пояснює мету та сферу дії Регламенту про таксономію та Делегованого регламенту, включаючи критерії екологічно стійкої діяльності та шість екологічних цілей.
5. **Попередні міркування щодо запиту про внутрішній перегляд та обсяг судового перегляду Судом:** Обговорює вимоги до запиту про внутрішній перегляд відповідно до Регламенту № 1367/2006 та обсяг судового перегляду.
6. **Перша підстава: підготовка Делегованого регламенту:** Розглядає аргументи заявників щодо підготовки Делегованого регламенту, включаючи ймовірні порушення Орхуської конвенції, Регламенту № 1367/2006 та Регламенту 2020/852.
7. **Друга підстава: пом’якшення наслідків зміни клімату:** Розглядає твердження заявників про те, що Делегований регламент не забезпечує належного вирішення питань пом’якшення наслідків зміни клімату, зокрема щодо вимірювання викидів CO2 від енергії вітру та переривчастості виробництва енергії вітру.
8. **Третя підстава: адаптація до зміни клімату:** Розглядає аргументи заявників про те, що Комісія не розглянула питання, порушені в запиті про внутрішній перегляд, щодо критеріїв технічного відбору для адаптації до зміни клімату.
9. **Четверта підстава: принцип «не завдавати значної шкоди» іншим екологічним цілям:** Оцінює твердження заявників про те, що Делегований регламент не забезпечує належним чином, щоб енергія вітру не завдавала значної шкоди іншим екологічним цілям, таким як водні та морські ресурси, циркулярна економіка, запобігання забрудненню та біорізноманіття.
10. **П’ята підстава: обов’язок обґрунтування:** Розглядає аргумент заявників про те, що Комісія не надала належного обґрунтування свого рішення.
11. **Альтернативна підстава: незаконність Делегованого регламенту:** Розглядає альтернативну підставу заявників, що стверджує про незаконність Делегованого регламенту відповідно до статті 277 ДФЄС.
12. **Висновок:** Зазначає, що позов відхилено, оскільки жодна з підстав, висунутих заявниками, не може бути задоволена.
13. **Витрати:** Зобов’язує заявників сплатити судові витрати.

Основні положення акту обертаються навколо оцінки Загальним Судом рішення Комісії відхилити запит про внутрішній перегляд. Суд розглядає кожну з підстав заявників, вирішуючи такі питання, як участь громадськості, консультації з Платформою сталого фінансування, вимірювання викидів CO2, переривчастість енергії вітру та вплив на інші екологічні цілі. Суд зрештою встановлює, що жодна з підстав заявників не є успішною, і відхиляє позов.

Найважливішим аспектом цього рішення є тлумачення та застосування Загальним Судом Регламенту ЄС про таксономію та його делегованих актів, зокрема в контексті енергії вітру. Суд роз’яснює обсяг дискреції Комісії у встановленні критеріїв технічного відбору та вимоги щодо демонстрації того, що економічна діяльність робить суттєвий внесок у досягнення екологічних цілей і не завдає значної шкоди іншим цілям. Рішення також стосується процесуальних аспектів, пов’язаних із запитами про внутрішній перегляд та обов’язком обґрунтування.

Рішення Суду (шоста розширена палата) від 10 вересня 2025 року.#Patriotes.eu, колишня назва Identité et Démocratie Parti (ID Parti) проти Органу з питань європейських політичних партій та європейських політичних фондів.#Інституційне право – Орган з питань європейських політичних партій та європейських політичних фондів – Рішення про накладення фінансової санкції на політичну партію – Стаття 27, параграф 2, пункт a), vi), Регламенту (ЄС, Євратом) № 1141/2014 – Позадоговірна відповідальність.#Справа T-1189/23.

Це рішення Загального суду (Шоста палата, розширений склад) від 10 вересня 2025 року у справі T-1189/23, Patriotes.eu проти Органу з питань європейських політичних партій та європейських політичних фондів.

**Суть акту:**

Рішення стосується оскарження Patriotes.eu (раніше Identité et Démocratie Parti – ID Parti) рішення Органу з питань європейських політичних партій та європейських політичних фондів про накладення фінансової санкції на партію. Санкція була заснована на висновку Органу про те, що Patriotes.eu навмисно надала неправдиву інформацію, підтримуючи неточні публікації в соціальних мережах. Загальний суд скасував рішення Органу, встановивши, що правова основа для санкції була застосована неправильно. Суд також відхилив вимогу Patriotes.eu про відшкодування збитків.

**Структура та основні положення:**

Рішення структуроване наступним чином:

* **I. Передісторія спору:** Описує фактичну передісторію, включаючи рішення Органу про накладення фінансової санкції на Patriotes.eu за підтримку неточної інформації в соціальних мережах щодо складу свого бюро.
* **II. Висновки сторін:** Підсумовує аргументи та вимоги, висунуті Patriotes.eu та Органом, а також позиції сторін, що вступили у справу (Європейський парламент, Рада та Комісія).
* **III. Право:** Цей розділ містить юридичний аналіз та обґрунтування Загального суду. Він охоплює:

* Компетенцію Суду виносити рішення щодо позовів.
* Суть справи, включаючи вимоги про скасування та відшкодування збитків.
* Суд розглядає кілька доводів, висунутих Patriotes.eu, включаючи порушення обов’язку наводити підстави, порушення права бути заслуханим, незаконність статті 6 Регламенту № 1141/2014, порушення принципу недискримінації та порушення принципу пропорційності.
* Суд зосереджується на тлумаченні статті 27(2)(a)(vi) Регламенту № 1141/2014, яка дозволяє Органу накладати фінансові санкції, коли європейська політична партія навмисно надає неправдиву або оманливу інформацію.
* Суд тлумачить це положення як застосовне лише до ситуацій, коли політична партія навмисно надає неправдиву інформацію компетентним органам, включаючи Орган, в рамках їхніх зобов’язань згідно з Регламентом.
* Суд встановлює, що Орган неправильно застосував статтю 27(2)(a)(vi), оскільки санкція була заснована на підтримці партією неточної інформації в соціальних мережах, а не на наданні неправдивої інформації Органу.
* Суд відхиляє вимогу Patriotes.eu про відшкодування збитків, встановивши, що партія не довела існування та розмір заявлених збитків.
* **Рішення:** Суд скасовує рішення Органу та постановляє, що кожна сторона несе власні витрати.

**Основні положення та важливі аспекти:**

* **Тлумачення статті 27(2)(a)(vi) Регламенту № 1141/2014:** Тлумачення Судом цього положення є вирішальним. Воно роз’яснює, що Орган може накладати фінансові санкції лише за навмисне надання неправдивої інформації самому Органу, а не за неточну інформацію, поширену серед громадськості.
* **Тягар доведення збитків:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким сторона, яка вимагає відшкодування збитків, повинна надати достатньо доказів, щоб довести існування та розмір заявлених збитків.
* **Скасування як достатній засіб правового захисту:** Рішення підтверджує, що скасування незаконного акту може бути достатнім засобом правового захисту для будь-якої моральної шкоди, завданої, якщо заявник не доведе додаткової, непоправної шкоди.

Рішення Суду (Друга палата) від 10 вересня 2025 року.#Seven.One Entertainment Group GmbH проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності.#Торговельна марка Європейського Союзу – Провадження щодо визнання недійсною – Образотворча торговельна марка Європейського Союзу GERMANY’S NEXT top kebab by Uncle Charlie – Абсолютна підстава для визнання недійсною – Недобросовісність – Стаття 59(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Обов’язок обґрунтування – Стаття 94(1) Регламенту 2017/1001.#Справа T-522/24.

Цей документ є рішенням Загального суду Європейського Союзу щодо справи, яка стосується дійсності торговельної марки Європейського Союзу. Основне питання полягає в тому, чи була торговельна марка “GERMANY’S NEXT top kebab by Uncle Charlie” зареєстрована недобросовісно, що потенційно порушує попередні торговельні марки, що належать Seven.One Entertainment Group GmbH, зокрема, пов’язані з брендом “GERMANY’S NEXT top model”. Суд зрештою скасовує рішення Апеляційної ради EUIPO, вважаючи, що вона не змогла адекватно пояснити свої міркування щодо відхилення аргументів заявника стосовно подібності між оспорюваною маркою та попередніми марками.

Документ структуровано як стандартне судове рішення, починаючи з ідентифікації залучених сторін (заявник Seven.One Entertainment Group GmbH, відповідач EUIPO та інтервент Alaattin Celik), далі йде резюме передісторії спору, аргументи сторін, правове обґрунтування суду та остаточне рішення. Суд розглядає два основні аргументи: (1) порушення зобов’язання наводити підстави відповідно до статті 94(1) Регламенту 2017/1001 та (2) порушення статті 59(1)(b) того ж регламенту щодо недобросовісності. Суд підтримує перший аргумент, вважаючи, що Апеляційна рада недостатньо пояснила, чому вона відхилила аргумент заявника щодо квазі-ідентичності конфліктуючих знаків.

Найважливішим положенням для практичного використання є наголос суду на вимозі до EUIPO надавати чітке та вичерпне пояснення своїх міркувань, особливо коли йдеться про аргументи щодо подібності торговельних марок та потенційної недобросовісності. Це підкреслює важливість ретельного вивчення та пояснення того, як EUIPO оцінює загальне враження від торговельних марок та потенціал для створення асоціації з попередніми марками.

Рішення Загального суду (Друга палата) від 10 вересня 2025 року. Європейська федерація товариств фінансових аналітиків (EFFAS) проти Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу. Торговельна марка ЄС – Провадження щодо заперечення – Заявка на словесну торговельну марку ЄС CEFA Certified European Financial Analyst – Раніша словесна торговельна марка ЄС CFA – Відносна підстава для відмови – Імовірність сплутування – Стаття 8(1)(b) Регламенту (ЄС) № 207/2009 – Відсутність мирного співіснування. Справа T-592/24.

Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо спору про торговельну марку ЄС. Європейська федерація товариств фінансових аналітиків (EFFAS) подала заявку на реєстрацію словесної торговельної марки “CEFA Certified European Financial Analyst”, але CFA Institute заперечив проти цього, посилаючись на свою ранішу словесну торговельну марку ЄС “CFA”. Зрештою, суд підтримав CFA Institute, встановивши ймовірність сплутування між двома марками.

**Структура та основні положення:**

У рішенні розглядається апеляція EFFAS на рішення Апеляційної ради EUIPO, яка також встановила ймовірність сплутування. Суд розглядає, чи правильно Апеляційна рада провела свою оцінку, зосереджуючись на двох основних аргументах, висунутих EFFAS:

1. **Мирне співіснування:** EFFAS стверджувала, що дві марки мирно співіснували на ринку, що свідчить про відсутність ймовірності сплутування. Суд відхилив це, заявивши, що EFFAS не надала достатніх доказів такого мирного співіснування, особливо на відповідних ринках Німеччини та Іспанії. Суд підкреслив, що докази повинні демонструвати здатність громадськості розрізняти знаки, чого EFFAS не довела достатньо.
2. **Схожість знаків:** EFFAS оскаржила висновки Апеляційної ради щодо візуальної, фонетичної та концептуальної схожості знаків. Однак суд підтримав свої попередні висновки з цього питання, заявивши, що знаки візуально та фонетично дуже схожі та не є концептуально схожими.

Суд посилається на статтю 8(1)(b) Регламенту (ЄС) № 207/2009 (тепер Регламент (ЄС) 2017/1001), яка забороняє реєстрацію торговельної марки, якщо вона може викликати сплутування з ранішою торговельною маркою. У рішенні підкреслюється, що оцінка ймовірності сплутування повинна враховувати кілька факторів, включаючи схожість знаків, схожість товарів/послуг і розрізнювальну здатність ранішої марки.

**Основні положення для використання:**

Ключовим висновком з цього рішення є важливість демонстрації “мирного співіснування” при аргументації проти ймовірності сплутування. Щоб успішно аргументувати це, сторона повинна надати вагомі докази того, що відповідна громадськість може розрізняти відповідні знаки. Ці докази повинні включати:

* Доказ фактичного використання оспорюваної марки на відповідній території.
* Докази того, що громадськість розпізнає кожну з відповідних торговельних марок.
* Докази того, що співіснування ґрунтується на відсутності будь-якої ймовірності сплутування з боку відповідної громадськості.

Рішення також підкреслює принцип, що сама лише реєстрація торговельної марки або її присутність в Інтернеті недостатні для доведення мирного співіснування.

Рішення Суду (шоста палата) від 10 вересня 2025 року. Geos Atlas ltd. проти EUCAP Somalia. Державні закупівлі послуг – Процедура проведення торгів – Надання послуг безпеки – Відхилення пропозиції учасника торгів – Критерії відбору – Прозорість – Рівне ставлення – Явна помилка в оцінці – Обов’язок обґрунтування. Справа T-300/24.

Це рішення Загального суду (шоста палата) Європейського Союзу, винесене 10 вересня 2025 року у справі T-300/24, Geos Atlas ltd. проти EUCAP Somalia. Справа стосується процедури державних закупівель послуг безпеки, де Geos Atlas ltd. оскаржувала відхилення її тендерної пропозиції EUCAP Somalia. Суд відхиляє позов, поданий Geos Atlas.

Рішення структуровано наступним чином:
– **Передісторія спору:** У цьому розділі викладено контекст справи, включаючи оголошення EUCAP Somalia про проведення тендеру на рамковий контракт на надання послуг безпеки, критерії відбору учасників торгів (економічна, професійна та технічна спроможність), а також конкретні вимоги до професійної спроможності, такі як ліцензії та дозволи.
– **Аргументи сторін:** У цьому розділі підсумовано аргументи, висунуті Geos Atlas, щодо порушення принципів прозорості та рівного ставлення, помилкового застосування критеріїв відбору та неприпустимості подальших обґрунтувань, наданих EUCAP Somalia. Також представлено контраргументи EUCAP Somalia.
– **Правовий аналіз:** Суд розглядає компетенцію Суду, підстави для скасування та аргументи, пов’язані з прозорістю, рівним ставленням та застосуванням критеріїв відбору. Він тлумачить вимоги тендерної документації, оцінює, чи правильно EUCAP Somalia застосувала критерії відбору, та розглядає, чи було порушено принцип рівного ставлення.
– **Рішення:** Суд відхиляє всі аргументи, висунуті Geos Atlas, і відхиляє позов. Geos Atlas зобов’язано відшкодувати судові витрати.

Найважливішими положеннями акту є ті, що стосуються тлумачення критеріїв відбору в процедурах державних закупівель. Суд наголошує, що тендерна документація має бути чіткою, точною та однозначною, дозволяючи всім обґрунтовано поінформованим та сумлінним учасникам торгів розуміти її обсяг та тлумачити її однаково. Суд також підкреслює, що замовник повинен дотримуватися однакового тлумачення критеріїв протягом усієї процедури та не може їх змінювати. Рішення підтверджує, що замовник має широку свободу розсуду в оцінці елементів, які необхідно взяти до уваги при прийнятті рішення про укладення контракту за результатами оголошення про проведення торгів, і перегляд Судом обмежується перевіркою дотримання процесуальних правил, точності фактів та відсутності очевидних помилок в оцінці.

Рішення Суду (Восьма палата) від 10 вересня 2025 року.#Telefónica Germany GmbH & Co. OHG проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності.#Знак Європейського Союзу – Заявка на реєстрацію словесного знака Європейського Союзу LOOP – Абсолютні підстави для відмови в реєстрації – Розрізнювальна здатність – Стаття 7(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Описовий характер – Стаття 7(1)(c) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Об’єктивні характеристики, властиві природі товарів і послуг – Достатньо прямий і конкретний зв’язок – Рішення, ухвалене після того, як Суд скасував попереднє рішення – Законна сила – Стаття 266 ДФЄС – Стаття 72(6) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Повноваження Суду щодо внесення змін.#Справа T-497/24.

Цей документ є рішенням Загального Суду Європейського Союзу щодо заявки на реєстрацію торгової марки “LOOP”, поданої компанією Telefónica Germany GmbH & Co. OHG. Суд скасовує рішення EUIPO (Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності), яке відхилило заявку на реєстрацію торгової марки на підставі того, що слово “LOOP” є описовим і не має розрізнювальної здатності для певних товарів і послуг. Суд також зобов’язує EUIPO прийняти заявку на реєстрацію торгової марки.

**Структура та основні положення:**

* **Передісторія:** Telefónica подала заявку на реєстрацію торгової марки “LOOP” у 2019 році для різних товарів і послуг у класах 6, 9, 10, 28, 38 і 42. EUIPO спочатку відхилило заявку для деяких із цих класів, стверджуючи, що термін є описовим і не має розрізнювальної здатності.
* **Первісне рішення:** Четверта апеляційна рада EUIPO відхилила апеляцію Telefónica, стверджуючи, що “LOOP” є описовим і не має розрізнювальної здатності.
* **Перша апеляція:** Загальний Суд частково скасував рішення EUIPO, зокрема щодо товарів у класі 9 та послуг у класах 38 і 42, у попередньому рішенні (T-132/21).
* **Нова експертиза EUIPO:** Після часткового скасування рішення Загальним Судом, EUIPO повторно розглянуло заявку, але знову відхилило її для конкретних товарів і послуг у класах 9, 38 і 42.
* **Оскаржене рішення:** Telefónica знову подала апеляцію, що призвело до поточного рішення.
* **Аргументи Telefónica:** Telefónica стверджувала, що EUIPO порушило силу попереднього рішення, помилково оцінило описовість “LOOP” і що термін має достатню розрізнювальну здатність.
* **Аргументація Суду:** Загальний Суд погодився з Telefónica, заявивши, що EUIPO не дотрималось висновків попереднього рішення, особливо щодо описовості “LOOP” для товарів у класі 9. Суд також встановив, що EUIPO неправильно оцінило описовість “LOOP” для послуг у класах 38 і 42.
* **Рішення:** Загальний Суд скасовує рішення EUIPO та зобов’язує EUIPO відшкодувати витрати Telefónica, включно з витратами, понесеними під час провадження в Апеляційній раді.

**Основні положення для використання:**

* **Сила обов’язковості судового рішення (Res Judicata):** Рішення підкреслює важливість поваги до попередніх судових рішень. EUIPO має дотримуватися не лише самого рішення, а й обґрунтування, що лежить в його основі.
* **Оцінка описовості:** Термін є описовим, якщо відповідна публіка негайно і без подальших роздумів сприймає його як опис товарів або послуг. Суд встановив, що EUIPO помилково дійшло висновку, що “LOOP” є безпосередньо описовим для товарів і послуг, про які йдеться.
* **Розрізнювальна здатність:** Торгова марка повинна бути здатною відрізняти товари чи послуги одного підприємства від товарів чи послуг інших підприємств. Суд встановив, що “LOOP” має мінімальний ступінь розрізнювальної здатності і не повинен був бути відхилений на цих підставах.
* **Повноваження щодо внесення змін:** Загальний Суд може змінити рішення EUIPO, якщо він встановить, що EUIPO допустило помилку, і Суд може визначити, яке рішення EUIPO мало б прийняти.
* **Тягар доказування:** EUIPO несе тягар доказування того, що торгова марка має бути відхилена на абсолютних підставах, таких як описовість або відсутність розрізнювальної здатності.

Рішення Суду (друга палата) від 10 вересня 2025 року. #Comptoir Sel Solaire проти Європейської Комісії. #Сільське господарство – Захищені географічні зазначення – Процедура заперечення – Реєстрація найменування “Sel de Camargue/Fleur de sel de Camargue” – Стаття 52, пункт 3, літера b) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 – Принцип належного адміністрування. #Справа T-190/24.

Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо реєстрації назви “Sel de Camargue/Fleur de sel de Camargue” як захищеного географічного зазначення (PGI). Суд відхиляє позов, поданий компанією Comptoir Sel Solaire, гвінейським виробником солі, проти рішення Європейської Комісії про реєстрацію назви. Заявник стверджував, що реєстрація є незаконною та порушує кілька положень.

Структура рішення наступна:
1. **Передісторія:** Описує контекст спору, включаючи діяльність заявника, процес реєстрації PGI та заперечення, подане заявником.
2. **Вимоги сторін:** Підсумовує аргументи, висунуті Comptoir Sel Solaire (заявником), Європейською Комісією (відповідачем) та Французькою Республікою (інтервент, який підтримує Комісію).
3. **Право:** Цей розділ містить правове обґрунтування Суду.
* **Прийнятність:** Суд спочатку розглядає питання про прийнятність позову, враховуючи, чи безпосередньо зачіпає заявника цей регламент.
* **Суть:** Потім Суд розглядає чотири доводи, висунуті заявником, кожен з яких стверджує про різне порушення законодавства ЄС.

Основні положення та зміни порівняно з попередніми версіями тут не застосовуються, оскільки це рішення, а не законодавчий акт. Суд розглядає доводи, висунуті заявником, які включають:
* Незаконність використання терміну “fleur de sel” у PGI.
* Недобросовісна конкуренція та оманливий характер PGI.
* Порушення права на належне адміністрування.

Найважливішими положеннями для його використання є висновки Суду щодо прийнятності позову та аналіз доводів, висунутих заявником. Суд підтверджує, що суб’єкт, створений у третій країні, який подав обґрунтовану заяву про заперечення, безпосередньо зачіпається актом, що реєструє назву, навіть якщо заперечення було неуспішним. Суд відхиляє всі доводи, висунуті заявником, встановивши, що реєстрація PGI “Sel de Camargue/Fleur de sel de Camargue” є законною і не порушує законодавство ЄС.

Рішення Загального Суду (Восьма палата, розширений склад) від 10 вересня 2025 року. Positive Group PAO проти Ради Європейського Союзу. Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи у зв’язку з діями, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Перелік фізичних та юридичних осіб, організацій та органів, на які поширюється заморожування коштів та економічних ресурсів – Включення та залишення імені заявника у списках – Визначення «організацій, що працюють у російському ІТ-секторі з ліцензією, виданою ФСБ» – Стаття 2(1)(i) Рішення 2014/145/CFSP – Стаття 3(1)(i) Регламенту (ЄС) № 269/2014 – Заперечення незаконності – Помилка в оцінці – Обов’язок обґрунтування – Права на захист. Справа T-573/23.

Ось аналіз рішення Загального Суду щодо Positive Group PAO та обмежувальних заходів ЄС стосовно України.

**1. Суть акту:**

Це рішення стосується оскарження компанією Positive Group PAO низки рішень Ради та імплементаційних регламентів, згідно з якими до компанії було застосовано обмежувальні заходи (заморожування активів) за нібито підрив територіальної цілісності України. Рада ЄС запровадила ці заходи, оскільки Positive Group PAO вважалася такою, що працює в російському ІТ-секторі з ліцензією, виданою Федеральною службою безпеки Російської Федерації (ФСБ). Зрештою суд відхилив позов Positive Group PAO, підтримавши санкції ЄС.

**2. Структура та основні положення:**

Рішення стосується апеляції Positive Group PAO проти рішень Ради щодо включення та залишення її назви в списку санкцій ЄС. Структура рішення є наступною:

* **Передісторія:** Встановлює контекст справи в рамках обмежувальних заходів ЄС щодо України та конкретних критеріїв для санкцій, пов’язаних з російським ІТ-сектором.
* **Аргументи:**
* Прийнятність вступу у справу Королівства Нідерландів.
* Законність критерію, використаного для запровадження санкцій (стаття 2(1)(i) Рішення 2014/145/CFSP та стаття 3(1)(i) Регламенту (ЄС) № 269/2014).
* Порушення права на ефективний судовий захист та обов’язку обґрунтування.
* Явні помилки в оцінці, допущені Радою.
* Порушення прав на захист.
* **Аналіз Суду:** Суд систематично розглядає кожен з аргументів Positive Group PAO, вивчаючи правову основу, докази та пропорційність дій ЄС.
* **Рішення:** Суд відхиляє позов Positive Group PAO, не знайшовши підстав для скасування рішень Ради.

**Основні положення та зміни:**

* Суть справи обертається навколо **критерію (i)**, який дозволяє ЄС запроваджувати санкції проти “юридичних осіб, організацій або органів, що працюють у російському ІТ-секторі з ліцензією, виданою Федеральною службою безпеки Російської Федерації (ФСБ)”.
* У рішенні роз’яснюється сфера застосування цього критерію, зокрема визначення “організацій” та рівень зв’язку, необхідний між організацією, щодо якої застосовано санкції, та діями, що підривають Україну.
* Рада змінила підстави для включення заявника до списку. Первинною підставою було те, що Positive Group PJSC має ліцензію, видану ФСБ. Зміненою підставою було те, що Positive Group PJSC є холдинговою компанією конгломерату, до якого входить AO Pozitiv Teknolodzhiz, яка працює в російському ІТ-секторі та має ліцензію, видану Центром ліцензування, сертифікації та захисту державної таємниці ФСБ.

**3. Основні положення, важливі для використання:**

* **Тлумачення “Діяльності в російському ІТ-секторі”:** Рішення підтверджує, що ЄС може запроваджувати санкції проти компаній, пов’язаних з російським ІТ-сектором, якщо вони мають ліцензію ФСБ, навіть якщо їхня пряма участь у діях проти України не доведена.
* **Визначення “Організацій”:** Суд роз’яснює, що термін “організації” може поширюватися на групи компаній, включаючи материнські компанії та дочірні підприємства, якщо існує достатній ступінь контролю або власності. Це означає, що холдингова компанія може бути піддана санкціям, якщо її дочірнє підприємство працює в російському ІТ-секторі та має ліцензію ФСБ.
* **Тягар доведення:** Рішення підтверджує, що Рада несе тягар доведення того, що організація, щодо якої застосовано санкції, відповідає критеріям включення до списку. Однак, воно також визнає труднощі в отриманні доказів в контексті конфлікту в Україні, дозволяючи Раді покладатися на загальнодоступну інформацію та звіти розвідки.
* **Пропорційність:** Суд підкреслює, що ЄС має широку свободу розсуду у визначенні критеріїв для обмежувальних заходів. Заходи вважаються пропорційними, якщо вони є доречними для досягнення законних цілей і не виходять за межі необхідного.
* **Права на захист:** Рішення роз’яснює обсяг зобов’язань Ради щодо розкриття доказів стороні, щодо якої застосовано санкції. Хоча Рада повинна надати доступ до доказів, на які вона посилається, вона не зобов’язана розкривати всю інформацію або брати участь у широких обговореннях перед прийняттям або збереженням санкцій.

Рішення Загального Суду (Велика палата) від 10 вересня 2025 року. Республіка Австрія проти Європейської Комісії. Навколишнє середовище – Делегований регламент (ЄС) 2022/1214 – Таксономія – Економічна діяльність у секторах викопного газу та ядерної енергії – Включення до екологічно стійкої економічної діяльності – Інвестиції – Внесок у перехід до вуглецево-нейтральної економіки відповідно до цілі 1,5 °C, встановленої Паризькою угодою – Мета нульових чистих викидів до 2050 року – Істотний внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптацію до них – Статті 10 та 11 Регламенту (ЄС) 2020/852 – Поняття «діяльності з низьким рівнем викидів вуглецю» – Значна шкода екологічним цілям – Ризики, пов’язані з серйозними аваріями на реакторах – Ризики, пов’язані з радіоактивними відходами високого рівня – Ризики, пов’язані з посухами та кліматичними небезпеками – Принцип запобіжних заходів – Критерії технічного скринінгу – Зменшення викидів парникових газів – Стаття 290 ДФЄС – Поняття «істотних елементів» законодавчого акту – Наукові докази – Дискреційні повноваження Комісії – Явна помилка оцінки. Справа T-625/22.

Це рішення Загального Суду (Велика палата) у справі T-625/22, де Республіка Австрія, за підтримки Великого Герцогства Люксембург, домагалася скасування Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2022/1214. Цей регламент вносить зміни до Делегованого регламенту (ЄС) 2021/2139 щодо економічної діяльності в певних енергетичних секторах (ядерна енергія та викопний газ) та Делегованого регламенту (ЄС) 2021/2178 щодо конкретних публічних розкриттів інформації для цих видів економічної діяльності, зокрема щодо їх включення як екологічно стійкої економічної діяльності в рамках Регламенту ЄС про таксономію. Зрештою суд відхилив позов.

Рішення структуровано навколо аргументів, висунутих Австрією проти Делегованого регламенту. Ці аргументи поділяються на дві основні категорії: ті, що стосуються економічної діяльності в секторі ядерної енергії, і ті, що стосуються економічної діяльності в секторі викопного газу. Для кожного сектора суд розглядає процедурні та матеріальні питання, включаючи ймовірні порушення Регламенту про таксономію, Європейського кліматичного закону, Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) та загальних принципів права ЄС, таких як принцип запобіжних заходів та принцип технологічної нейтральності. Суд також розглядає аргументи, пов’язані з істотними елементами законодавчого акту, науковими доказами та дискреційними повноваженнями Комісії.

Декілька положень Регламенту про таксономію є центральними для рішення, включаючи статті 10 (пом’якшення наслідків зміни клімату), 11 (адаптація до зміни клімату), 17 (не завдавати значної шкоди – DNSH) та 19 (критерії технічного скринінгу). Суд оцінює, чи правильно Комісія застосувала ці положення під час встановлення критеріїв технічного скринінгу для включення ядерної діяльності та діяльності, пов’язаної з викопним газом, як екологічно стійкої. Ключові питання включають інтерпретацію “альтернатив з низьким рівнем викидів вуглецю”, оцінку викидів парникових газів, розгляд оцінок життєвого циклу та управління ризиками, пов’язаними з ядерною енергією (аварії на реакторах, радіоактивні відходи) та викопним газом (викиди метану). Суд також розглядає процедурні питання, пов’язані з оцінками впливу, публічними консультаціями та залученням груп експертів. **** Цей акт має наслідки для України, оскільки він визначає умови, за яких інвестиції в сектори ядерної енергетики та викопного газу можуть вважатися стійкими, що може вплинути на енергетичні проєкти та політику в Україні, особливо враховуючи цілі країни щодо переходу до чистої енергії та її залежність від ядерної енергії.

Рішення Загального Суду (Проміжна палата) від 10 вересня 2025 року. YL проти Ради Європейського Союзу та Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу. Державна служба – Члени тимчасового персоналу – Рішення Адміністративної ради EUIPO не подавати Раді пропозицію щодо продовження терміну повноважень заявника – Рішення Ради не продовжувати термін повноважень заявника – Право бути заслуханим – Обов’язок обґрунтування – Явна помилка в оцінці – Відповідальність. Справа T-435/23.

Це рішення стосується двох об’єднаних справ (T-435/23 та T-224/24), поданих YL, колишнім виконавчим директором Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO), проти рішень, пов’язаних із непродовженням терміну його повноважень. YL оскаржив рішення Адміністративної ради EUIPO та Ради Європейського Союзу, домагаючись їх скасування та компенсації збитків. Загальний Суд частково задовольнив вимоги YL, скасувавши рішення про непродовження терміну його повноважень та рішення про призупинення його повноважень, а також присудивши йому компенсацію.

Рішення структуровано наступним чином: воно починається з передісторії спору, включаючи початкове призначення YL, процес щодо продовження терміну його повноважень та подальші рішення, прийняті Адміністративною радою EUIPO та Радою. Потім викладаються форми судового захисту, яких вимагає YL, а також правова основа для позовів, з урахуванням застосовності статті 270 ДФЄС (Договору про функціонування Європейського Союзу) та Положень про персонал. Рішення переходить до аналізу дотримання досудової процедури, вимог про скасування та вимог про компенсацію. Воно розглядає законність різних рішень, включаючи Рішення MB-22-19 (неподання пропозиції про продовження), Рішення MB-22-20 та MB-22-21 (процедура відбору) та Рішення MB-23-04 (призупинення делегування повноважень). Нарешті, воно розглядає вимоги про компенсацію як матеріальної, так і нематеріальної шкоди.

Особливо важливими є кілька положень. Суд скасовує рішення Ради про непродовження терміну повноважень YL, посилаючись на порушення його права бути заслуханим відповідно до статті 41(2)(a) Хартії основних прав Європейського Союзу. Суд також скасовує Рішення MB-23-04, встановивши, що призупинення повноважень YL не було виправдане “винятковими обставинами”, як того вимагає стаття 4 Рішення MB-17-01 та стаття 153(2) Регламенту 2017/1001. Суд присуджує YL 25 000 євро компенсації за втрату можливості через незаконне непродовження терміну його повноважень, плюс відсотки за прострочення. Суд відхиляє решту вимог, включаючи ті, що стосуються матеріальної шкоди та певних аспектів нематеріальної шкоди, а також вимоги проти інших рішень Адміністративної ради EUIPO.

Рішення Суду (перша палата) від 10 вересня 2025 року.#Роман Аркадійович Абрамович проти Ради Європейського Союзу.#Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи, вжиті з огляду на дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Обмеження щодо в’їзду на територію держав-членів – Перелік осіб, суб’єктів і органів, до яких застосовується заморожування коштів і економічних ресурсів і щодо яких діють обмеження на в’їзд на територію держав-членів – Залишення імені заявника в списку – Поняття «впливові бізнесмени та бізнесвумен, які здійснюють діяльність у Росії» – Поняття «бізнесмени та бізнесвумен, які здійснюють діяльність в економічних секторах, що є суттєвим джерелом доходу для уряду Російської Федерації» – Стаття 2(1)(g) Рішення 2014/145/CFSP – Стаття 3(1)(g) Регламенту (ЄС) № 269/2014 – Виняток щодо незаконності – Обов’язок обґрунтування – Права на захист – Помилка в оцінці – Пропорційність – Громадянство Європейського Союзу – Право власності – Позадоговірна відповідальність.#Справа T-1105/23.

Це рішення Загального суду щодо обмежувальних заходів проти Романа Аркадійовича Абрамовича в контексті дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Суд розглядає законність залишення п. Абрамовича в списку санкцій ЄС, зокрема щодо заморожування коштів та обмежень на подорожі.

Рішення структуровано наступним чином:

1. **Передісторія:** Викладається контекст справи, включаючи обмежувальні заходи ЄС щодо України, первинне включення п. Абрамовича до списку та подальші рішення щодо залишення його імені в списку. Також деталізуються зміни критеріїв включення до списку.
2. **Вимоги:** П. Абрамович вимагає скасування рішень Ради щодо продовження обмежувальних заходів проти нього та компенсації збитків, нібито понесених через ці заходи.
3. **Аргументи:** Рішення розглядає шість аргументів, висунутих п. Абрамовичем, включаючи незаконність змінених критеріїв включення до списку, порушення основних прав, помилки в оцінці, недостатнє обґрунтування, порушення принципу пропорційності та порушення права бути заслуханим.
4. **Аналіз суду:** Суд систематично розглядає кожен з аргументів п. Абрамовича, підтримуючи рішення Ради та відхиляючи його вимоги. Суд вважає, що Рада не допустила помилок в оцінці, належним чином обґрунтувала свої рішення та поважала основні права п. Абрамовича.
5. **Рішення:** Суд відхиляє позов п. Абрамовича в повному обсязі.

Основні положення акта, які можуть бути найбільш важливими для його використання:

* **Стаття 277 ДФЄС:** Ця стаття дозволяє сторонам оскаржувати чинність загальних актів, які є правовою основою акта, який вони оскаржують.
* **Стаття 2(1)(g) Рішення 2014/145/CFSP та стаття 3(1)(g) Регламенту (ЄС) № 269/2014:** Ці положення визначають критерії для включення до списку осіб та суб’єктів, щодо яких застосовуються обмежувальні заходи, зокрема щодо впливових бізнесменів, які здійснюють діяльність у Росії, або тих, хто здійснює діяльність у секторах, що є суттєвим джерелом доходу для російського уряду.
* **Стаття 47 Хартії основних прав Європейського Союзу:** Ця стаття гарантує право на ефективний судовий захист, вимагаючи, щоб особи мали можливість розуміти причини рішень, прийнятих проти них, і захищати свої інтереси.
* **Стаття 52 Хартії основних прав Європейського Союзу:** Ця стаття визначає умови, за яких можуть бути встановлені обмеження на права та свободи, визнані Хартією, включаючи те, що такі обмеження повинні бути передбачені законом, поважати сутність прав, переслідувати законну мету та бути пропорційними.

Рішення Загального Суду (Третя палата) від 10 вересня 2025 року. Vinatis проти European Union Intellectual Property Office. Торговельна марка ЄС – Провадження щодо заперечення – Заявка на словесну торговельну марку ЄС VINATIS – Раніша словесна торговельна марка Benelux VINITES – Відносна підстава для відмови – Фактичне використання ранішої марки – Стаття 47(2) і (3) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Обов’язок обґрунтування – Стаття 94(1) Регламенту 2017/1001 – Прийнятність нових доказів – Стаття 95(2) Регламенту 2017/1001 – Зустрічний позов до Загального Суду. Справа T-86/24.

Це рішення стосується спору між Vinatis SAS і Vinites BV щодо реєстрації торговельної марки ЄС VINATIS. Vinatis SAS подала заявку на реєстрацію марки, але Vinites BV виступила проти, посилаючись на свою попередню марку Benelux VINITES. Апеляційна рада EUIPO частково задовольнила заперечення, встановивши, що Vinites BV дійсно використовувала свою попередню марку для певних послуг. Vinatis SAS оскаржила це рішення в Загальному Суді.

Рішення Загального Суду структуроване навколо двох основних позовів: основний позов, поданий Vinatis SAS з метою скасування рішення Апеляційної ради, і зустрічний позов Vinites BV, який прагне розширити сферу встановлення Апеляційною радою фактичного використання. Суд спочатку розглядає питання прийнятності нових доказів, представлених обома сторонами, остаточно відхиляючи докази, подані вперше до Суду. Потім він розглядає твердження Vinatis SAS про те, що Апеляційна рада не змогла належним чином обґрунтувати свої причини та неправильно оцінила фактичне використання марки VINITES для «імпортних послуг» і певних послуг у класі 41. Нарешті, суд відхиляє зустрічний позов Vinites BV, встановивши, що докази, подані на підтримку фактичного використання для «експортних послуг», є неприйнятними.

Найважливішими положеннями цього акту є ті, що стосуються прийнятності нових доказів у Загальному Суді та оцінки фактичного використання торговельної марки. Суд підтверджує, що він не розглядатиме докази, які не були представлені до Апеляційної ради EUIPO. Він також роз’яснює критерії оцінки фактичного використання, зокрема в контексті безкоштовних послуг і взаємозв’язку між назвою компанії та торговельною маркою. Суд наголосив, що фактичне використання має бути спрямоване на створення або підтримку виходу для послуг на ринку, і що використання знака як назви компанії не виключає його використання як торговельної марки, якщо встановлено зв’язок між знаком і наданими послугами.

Рішення Суду (четверта палата) від 10 вересня 2025 року.#VP проти Європейського парламенту.#Інституційне право – Члени парламенту – Моральне переслідування (мобінг) – Рішення парламенту, яким встановлено факт морального переслідування з боку заявника щодо акредитованого парламентського помічника – Обов’язок обґрунтування – Права на захист – Принцип належного управління – Поняття «переслідування» – Стаття 12 bis Статуту – Помилка в оцінці.#Справа T-83/23.

Це аналіз рішення Загального суду Європейського Союзу у справі T-83/23, VP проти Європейського парламенту, виданого 10 вересня 2025 року.

**Суть акту:**

Рішення стосується оскарження колишнім членом Європейського парламенту (ЄП) VP рішення Парламенту, яким його визнано винним у психологічному переслідуванні його парламентського помічника. Загальний суд відхиляє апеляцію VP, підтверджуючи рішення Парламенту. Суд розглядає, чи порушив Парламент права VP на захист, принцип належного управління та чи правильно застосував Положення про персонал щодо переслідування.

**Структура та основні положення:**

Рішення структуровано наступним чином:
* Воно починається з викладення передісторії спору, включаючи скаргу на переслідування, розслідування консультативного комітету Парламенту та остаточне рішення Парламенту.
* Далі представлені аргументи, висунуті VP (заявником) та Європейським парламентом (відповідачем).
* Суд переходить до аналізу тверджень VP, поділяючи їх на три основні підстави: порушення прав на захист та права на належне управління; порушення статті 12a(3) Положень про персонал (визначення переслідування); та очевидні помилки в оцінці, порушення обов’язку обґрунтування та порушення обов’язку піклування.
* Суд систематично розглядає кожну з цих підстав, зрештою відхиляючи всі їх і відхиляючи апеляцію VP.

**Основні положення та важливі аспекти:**

* **Права на захист:** Суд розглядає, чи були порушені права VP на захист через те, що йому не було надано доступу до повного матеріалу розслідування, включаючи протоколи слухань свідків. Суд визнає, що право бути заслуханим та право на доступ до матеріалів справи є основними правами. Однак він також визнає, що конфіденційність може бути необхідною у справах про переслідування для захисту свідків. Суд встановлює, що VP було надано неконфіденційне резюме свідчень свідків, і що нерозголошення Парламентом повних протоколів не зашкодило здатності VP захищатися.
* **Принцип належного управління:** Суд розглядає, чи проводив Парламент розслідування неупереджено та об’єктивно. VP стверджував, що Парламент проігнорував його зауваження та свідчення свідка, який підтримав його версію подій. Суд встановлює, що Парламент належним чином розглянув зауваження VP і що розслідування було проведено справедливо.
* **Визначення переслідування:** Суд аналізує, чи правильно Парламент застосував визначення психологічного переслідування згідно зі статтею 12a(3) Положень про персонал. Суд підкреслює, що переслідування вимагає зразка образливої поведінки, яка є одночасно навмисною і має наслідком підрив гідності або психологічного благополуччя особи. Суд робить висновок, що Парламент правильно встановив, що поведінка VP відповідає цьому визначенню.
* **Помилки в оцінці:** Суд розглядає, чи допустив Парламент будь-які очевидні помилки в оцінці доказів. VP оскаржив висновки Парламенту щодо ряду конкретних інцидентів, включаючи його нібито надмірні вимоги до часу його помічника, його нехтування її відпусткою та призначення ним невідповідних завдань. Суд підтримує оцінку доказів Парламентом, встановлюючи, що поведінка VP справді була надмірною і становила переслідування.
* **Обов’язок обґрунтування:** Суд встановлює, що Парламент надав адекватне пояснення своєму рішенню, включаючи конкретні докази, на які він посилався.
* **Обов’язок піклування:** Суд встановлює, що VP не надав жодних конкретних аргументів на підтримку свого твердження про те, що Парламент порушив свій обов’язок піклування щодо нього.

На закінчення, рішення Загального суду містить важливе роз’яснення щодо застосування Положень про персонал щодо переслідування та процесуальних прав осіб, звинувачених у переслідуванні в Європейському парламенті.

Рішення Загального суду (Перша палата) від 10 вересня 2025 року. Олександр Вікторович Янукович проти Ради Європейського Союзу. Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи у зв’язку з діями, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Обмеження на в’їзд на території держав-членів – Перелік фізичних та юридичних осіб, організацій та органів, на які поширюються заходи із заморожування коштів та економічних ресурсів та обмеження на в’їзд на території держав-членів – Включення та залишення імені заявника у списку – Стаття 2(1)(a) Рішення 2014/145/CFSP – Стаття 3(1)(a) Регламенту (ЄС) № 269/2014 – Помилка в оцінці. Справа T-642/22.

Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо обмежувальних заходів проти Олександра Вікторовича Януковича, сина колишнього Президента України Віктора Януковича. Суд розглядає правомірність рішень Ради щодо включення та залишення пана Януковича у списку санкцій ЄС, що передбачає заморожування його коштів та обмеження його в’їзду до держав-членів. Рішення зосереджується на тому, чи допустила Рада помилку в оцінці того, що пан Янукович відповідав критеріям для застосування санкцій.

Структура рішення передбачає розгляд фактичних обставин, правових підстав для санкцій та аргументів, представлених паном Януковичем проти рішень Ради. Суд оцінює докази, надані Радою для обґрунтування санкцій, зосереджуючись на тому, чи підтримував пан Янукович дії, що підривають територіальну цілісність України, чи здійснював операції з сепаратистськими групами в Донецькій області. У рішенні також розглядається, чи були рішення Ради засновані на достатньо міцній фактичній основі та чи залишалися дійсними з часом підстави для збереження санкцій.

: Найважливішим положенням акту є оцінка доказів та обґрунтування збереження санкцій проти пана Януковича. Суд підкреслює, що Рада повинна надати конкретні, точні та послідовні докази на підтримку санкцій. У рішенні також наголошується, що Рада може посилатися на докази, що передують санкціям, якщо вони демонструють безперервний зв’язок між діями особи та загрозами цілісності України. Зрештою суд доходить висновку, що Рада не допустила помилки у своїй оцінці, і відхиляє позов пана Януковича, підтримуючи санкції проти нього.

Рішення Суду (дев’ята палата) від 10 вересня 2025 року.#Грецька Республіка проти Європейської Комісії.#EAGGF та EAFRD – Скасування фінансової допомоги – Заходи, що належать до розділу «Орієнтація» FEOGA – Правова основа – Регламент (ЄС) № 1306/2013 – Застосування ratione temporis – Застосування ratione materiae – Явна помилка в оцінці – Перехідні положення.#Справа T-18/23.

Це рішення Загального суду (Дев’ята палата) Європейського Союзу щодо спору між Грецькою Республікою (Греція) та Європейською Комісією стосовно фінансових наслідків, застосованих до Греції за порушення у витратах, що фінансуються Європейським фондом орієнтації та гарантій сільського господарства (EAGGF), “Секція орієнтації”.

**Суть акту:**

Рішення стосується апеляції Греції на рішення Комісії виключити певні витрати з фінансування ЄС через порушення в управлінні коштами з Секції орієнтації EAGGF протягом програмних періодів 1994-1999 та 2000-2006 років. Ключове питання полягає в тому, чи правильно Комісія застосувала правила ЄС щодо повернення неправомірно виплачених коштів і чи продемонструвала Греція достатню старанність у вирішенні цих порушень. Суд зрештою відхиляє апеляцію Греції, підтримуючи рішення Комісії.

**Структура та основні положення:**

Рішення структуровано наступним чином:

* **Вступ:** Визначає сторони, предмет спору та прохання про скасування рішення Комісії.
* **Передісторія:** Деталізує фактичну передісторію справи, включаючи розслідування Комісією порушень, про які повідомили грецькі органи влади, обмін листами між Комісією та Грецією та рішення Комісії про накладення фінансових наслідків.
* **Аргументи сторін:** Підсумовує аргументи, представлені Грецією (заявником) та Комісією (відповідачем).
* **Правовий аналіз:** Це ядро рішення, де суд розглядає правові питання, порушені Грецією. Суд розглядає прийнятність певних аргументів, передбачувану відсутність правової основи для рішення Комісії та твердження про те, що Комісія допустила явну помилку в оцінці.
* **Рішення:** Суд відхиляє апеляцію Греції.
* **Витрати:** Суд постановляє, щоб кожна сторона несла власні витрати.

**Основні положення та зміни:**

Рішення зосереджено на таких ключових положеннях:

* **Регламент (ЄС) № 1306/2013:** Цей регламент стосується фінансування, управління та моніторингу Спільної сільськогосподарської політики (CAP). Суд розглядає, чи правильно Комісія застосувала цей регламент до “старих” порушень, пов’язаних з Секцією орієнтації EAGGF.
* **Регламент (ЄС) № 1681/94:** Цей регламент стосується порушень та повернення неправомірно виплачених сум у зв’язку з фінансуванням структурної політики. Суд оцінює, чи правильно Комісія застосувала цей регламент, враховуючи його скасування та перехідні положення.
* **Регламент (ЄЕС) № 4253/88:** Цей регламент містить положення щодо імплементації Регламенту (ЄЕС) № 2052/88 щодо координації між заходами різних структурних фондів. Суд розглядає, чи правильно Комісія посилалася на цей регламент, навіть якщо він був скасований.

**Найважливіші положення для використання:**

Найважливішими аспектами цього рішення є:

* **Застосування Регламенту 1306/2013 до старих порушень:** Суд підтверджує, що Регламент 1306/2013 може бути застосований до фінансових корекцій щодо витрат з Секції орієнтації EAGGF, навіть якщо цей фонд більше не існує. Це ґрунтується на ідеї, що витрати Секції орієнтації EAGGF були асимільовані до витрат Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій (EAFRD) згідно з новими правилами.
* **Використання скасованих регламентів:** Суд роз’яснює, що Комісія може посилатися на матеріальні норми, що містяться в скасованих регламентах (таких як Регламент 1681/94 та Регламент 4253/88), для оцінки законності минулих дій, якщо ці правила були чинними на момент відповідних подій.
* **Тягар доведення:** Рішення підкреслює, що держави-члени мають загальний обов’язок ретельно управляти коштами ЄС і повертати неправомірно виплачені суми. Якщо Комісія стверджує про відсутність належної старанності, держава-член повинна надати докази протилежного.
* **Формальні помилки:** Суд повторює, що суто формальні помилки в правовій основі рішення не обов’язково призводять до його скасування, особливо якщо помилка не впливає на суть рішення або не перешкоджає державі-члену зрозуміти свої зобов’язання.

Рішення Суду (друга палата) від 10 вересня 2025 року.#DM і DN проти Місії Європейського Союзу з надання допомоги в інтегрованому управлінні кордонами в Лівії (EUBAM Libya).#Недоговірна відповідальність – Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Юрисдикція суду Союзу – Місія Європейського Союзу з надання допомоги в інтегрованому управлінні кордонами в Лівії – Персонал приватної охорони, найнятий третьою стороною для захисту членів місії – Причинно-наслідковий зв’язок.#Справа T-198/24.

Це аналіз рішення Суду ЄС щодо позову про відшкодування збитків проти Місії Європейського Союзу з надання допомоги в управлінні кордонами в Лівії (EUBAM Libya). Справа стосується двох працівників служби безпеки, DM і DN, які були найняті сторонньою компанією для захисту членів місії, а згодом були заарештовані та затримані в Лівії. Заявники вимагали компенсацію за збитки, які, як стверджується, були завдані внаслідок неправомірних дій місії. Суд відхилив позов, встановивши, що заявники не встановили достатнього причинно-наслідкового зв’язку між передбачуваними неправомірними діями EUBAM Libya та збитками, які вони стверджували, що зазнали.

Рішення структуровано наступним чином:

* **I. Передісторія спору:** У цьому розділі викладено факти справи, включаючи створення EUBAM Libya, її місію та договірні домовленості щодо послуг приватної охорони.
* **II. Висновки сторін:** У цьому розділі підсумовано позовні вимоги, висунуті DM і DN, а також контраргументи, представлені EUBAM Libya.
* **III. Право:** Цей розділ містить правове обґрунтування Суду. Він стосується юрисдикції Суду, клопотання про організаційні заходи та позовів про відшкодування збитків.
* **A. Юрисдикція Суду:** Суд підтверджує свою юрисдикцію розглядати справу, відхиляючи аргумент EUBAM Libya про те, що справа підпадає під Спільну зовнішню політику та політику безпеки (СЗППБ), де Суд Європейського Союзу має обмежену юрисдикцію. Суд також уточнює, що справа стосується недоговірної відповідальності, оскільки між заявниками та EUBAM Libya немає прямих договірних відносин.
* **B. Клопотання про організаційні заходи:** Суд відхиляє клопотання заявників про додаткові заходи, вважаючи, що він вже отримав достатньо інформації шляхом письмових запитів до сторін.
* **C. Позови про відшкодування збитків:** Суд розглядає, чи виконані умови для встановлення недоговірної відповідальності Союзу. Він зосереджується на наявності причинно-наслідкового зв’язку між передбачуваними неправомірними діями EUBAM Libya та збитками, заявленими заявниками.
* Суд встановив, що заявники недостатньо обґрунтували причини їх арешту та затримання. Навіть якщо передбачувані причини (відсутність дійсних віз, відсутність дозволу на радіокомунікаційне обладнання та відсутність ліцензій на носіння зброї) були підставою для арешту, заявники не довели, що ці твердження були правдивими.
* Суд також розглядає можливість інших причин арешту та затримання, таких як свавільні дії ополчення або політично вмотивовані дії.
* Суд робить висновок, що заявники не встановили достатньо прямого причинно-наслідкового зв’язку між передбачуваними неправомірними діями EUBAM Libya та збитками, які вони стверджують, що зазнали.
* **IV. Витрати:** Суд зобов’язує DM і DN відшкодувати судові витрати, оскільки вони програли справу.

Основними положеннями акта, які можуть бути найважливішими для його використання, є:

* Уточнення **юрисдикції Суду ЄС** у справах, пов’язаних із СЗППБ. Суд підтверджує, що він має юрисдикцію розглядати справи, що стосуються адміністративних актів, пов’язаних з управлінням персоналом, навіть якщо вони відбуваються в контексті місії СЗППБ.
* Детальний аналіз **причинно-наслідкового зв’язку**, необхідного для встановлення недоговірної відповідальності Союзу. Суд наголошує, що збитки повинні випливати достатньо безпосередньо з неправомірної поведінки установи і що тягар доведення цього зв’язку лежить на заявнику.
* Важливість **встановлення фактів**, що лежать в основі позову про відшкодування збитків. У цій справі Суд встановив, що заявники недостатньо обґрунтували причини свого арешту та затримання, що підірвало їхній позов про компенсацію.

Рішення Суду (друга палата) від 10 вересня 2025 року. #Професійна спілка захисту та просування корсиканської м’ясної гастрономії AOP «Salameria de Corsica» проти Європейської комісії. #Сільське господарство – Захищені географічні зазначення – Реєстрація найменувань “Pancetta de l’Île de Beauté/Panzetta de l’Île de Beauté”, “Saucisson sec de l’Île de Beauté/Salciccia de l’Île de Beauté”, “Bulagna de l’Île de Beauté” і “Figatelli de l’Île de Beauté/Figatellu de l’Île de Beauté” – Раніше зареєстровані найменування, захищені за походженням, “Lonzo de Corse”/“Lonzo de Corse – Lonzu”, “Jambon sec de Corse”/“Jambon sec de Corse – Prisuttu” і “Coppa de Corse”/“Coppa de Corse – Coppa di Corsica” – Відповідність найменувань критеріям – Згадування – Стаття 7, параграф 1, пункт а), і стаття 13, параграф 1, пункт b), Регламенту (ЄС) № 1151/2012 – Рівність у ставленні. #Справа T-597/23.

Це рішення Загального суду (Друга палата) від 10 вересня 2025 року у справі T-597/23, що стосується реєстрації певних географічних зазначень для корсиканської м’ясної гастрономії. Syndicat de défense et de promotion des charcuteries corses AOP “Salameria de Corsica” подала позов проти Європейської комісії з вимогою скасувати Імплементаційний регламент (ЄС) 2023/1546, яким було зареєстровано назви “Pancetta de l’Île de Beauté/Panzetta de l’Île de Beauté”, “Saucisson sec de l’Île de Beauté/Salciccia de l’Île de Beauté”, “Bulagna de l’Île de Beauté” і “Figatelli de l’Île de Beauté/Figatellu de l’Île de Beauté” як захищені географічні зазначення (ЗГЗ). Consortium des Charcutiers Corses виступив на підтримку Комісії. Загальний суд відхилив позов.

Структура рішення наступна:
– Передісторія спору, що окреслює попередню реєстрацію найменувань, захищених за походженням (НЗП), для “Lonzo de Corse”, “Jambon sec de Corse” і “Coppa de Corse”, подальші заявки на ЗГЗ з використанням “Île de Beauté” та пов’язані з цим судові провадження.
– Підстави позову, де заявник висунув три підстави: порушення статті 7(1)(a) Регламенту № 1151/2012 через відсутність попереднього використання назв, які запитуються, порушення статті 7(1)(a) Регламенту № 1151/2012 у поєднанні зі статтею 10(1)(c) і статтею 13(1)(b) цього регламенту через згадування попередніх НЗП, і порушення загального принципу рівності у ставленні через різне ставлення до різних ЗГЗ, що містять згадку “Île de Beauté”.
– Оцінка Суду, де Суд відхилив усі три підстави позову та відхилив позов.

Основні положення акта, які можуть бути найбільш важливими для його використання:
– Суд постановив, що термін “як використовується в торгівлі” у статті 7(1)(a) Регламенту № 1151/2012 вимагає фактичного використання назви, не вимагаючи певного періоду використання.
– Суд встановив, що відповідні ЗГЗ не становлять “згадування” попередніх НЗП у розумінні статті 13(1)(b) Регламенту № 1151/2012.
– Суд постановив, що різні результати розгляду заявок на реєстрацію не є невиправданою дискримінацією, оскільки ситуації, що стосуються цих заявок на реєстрацію, не є порівнянними.

Рішення Загального суду (Перша палата, розширений склад) від 10 вересня 2025 року. Tiktok Technology Ltd проти Європейської комісії. Цифрові послуги – Регламент (ЄС) 2022/2065 – Рішення Комісії про визначення розміру наглядового збору на 2023 рік – Стаття 43(3) до (5) Регламенту 2022/2065 – Стаття 4(2) Делегованого регламенту (ЄС) 2023/1127 – Метод розрахунку середньої кількості активних одержувачів на місяць – Тимчасове коригування наслідків скасування. Справа T-58/24.

Це аналіз рішення Загального суду (Перша палата, розширений склад) від 10 вересня 2025 року у справі T-58/24, TikTok Technology Ltd проти Європейської комісії.

**Суть акта:**

Рішення стосується оскарження TikTok рішення Комісії щодо наглядового збору, накладеного на нього як на Дуже Велику Онлайн-платформу (VLOP) відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA). TikTok оскаржив метод, використаний для розрахунку збору, зокрема оцінку середньої кількості активних одержувачів на місяць (AMAR). Загальний суд скасував рішення Комісії, встановивши, що методологія розрахунку AMAR мала бути встановлена в делегованому акті, а не в імплементаційному акті. Однак суд залишив чинними наслідки рішення на строк до 12 місяців, щоб дозволити Комісії виправити процедурний недолік.

**Структура та основні положення:**

Рішення структуроване наступним чином:

* Воно починається з викладення передісторії спору, включаючи статус TikTok як VLOP і відповідні положення DSA та Делегованого регламенту 2023/1127 щодо наглядових зборів.
* Потім детально описуються форми судового захисту, яких домагаються TikTok і Комісія.
* Основна частина рішення стосується п’яти аргументів TikTok, зосереджуючись насамперед на першому аргументі, який стверджує порушення статті 43(5)(b) DSA та незаконність статті 4(2) Делегованого регламенту 2023/1127. Цей аргумент додатково поділяється на кілька частин, оскаржуючи використання спільної методології для розрахунку AMAR та правову основу для цього.
* Суд ухвалює рішення на користь TikTok на підставі того, що Комісія мала ухвалити делегований акт для встановлення детальної методології розрахунку AMAR, оскільки це є важливим елементом для визначення наглядового збору.
* Незважаючи на скасування рішення Комісії, Суд залишає чинними його наслідки на обмежений період, щоб уникнути порушення режиму наглядових зборів DSA.
* Нарешті, рішення стосується розподілу витрат, зобов’язуючи Комісію сплатити їх.

**Основні положення, важливі для використання:**

Найважливішими аспектами цього рішення є:

1. **Методологія розрахунку AMAR:** Рішення роз’яснює, що методологія розрахунку AMAR, яка є вирішальною для визначення наглядових зборів відповідно до DSA, має бути встановлена через делегований акт, забезпечуючи більший контроль і прозорість.
2. **Уніфіковане тлумачення AMAR:** Суд підкреслює, що поняття AMAR слід розуміти та застосовувати однаково в усьому DSA, незалежно від конкретного контексту (наприклад, призначення як VLOP або визначення наглядових зборів).
3. **Тимчасове коригування скасування:** Рішення про збереження чинності скасованого рішення на строк до 12 місяців забезпечує правову визначеність і дає Комісії час виправити процедурний недолік, не порушуючи імплементацію DSA.
4. **Дискреція Комісії:** Хоча Комісія має певну свободу розсуду у виборі джерел даних для розрахунку AMAR, вона повинна дотримуватися процедурних вимог DSA, включаючи використання делегованих актів для встановлення методологій.

Рішення Загального суду (Шоста палата, розширений склад) від 10 вересня 2025 року. ClientEarth AISBL проти Європейської комісії. Навколишнє середовище – Орхуська конвенція – Відхилення запиту на внутрішній перегляд – Стаття 10 Регламенту (ЄС) № 1367/2006 – Делегований регламент (ЄС) 2021/2139 – Діяльність у сфері біоенергетики – Лісова біомаса – Виробництво органічних базових хімікатів – Виробництво пластмас у первинній формі – Таксономія – Вимоги до критеріїв технічного скринінгу – Стаття 19 Регламенту (ЄС) 2020/852 – Суттєвий внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату – Стаття 10 Регламенту 2020/852 – Перехідні види діяльності – Кількісний поріг – Переконливі наукові докази – Життєвий цикл – Принцип запобіжних заходів – Принцип «не завдавати значної шкоди» екологічним цілям – Стаття 17 Регламенту 2020/852 – Циркулярна економіка – Водні та морські ресурси – Забруднення. Справа T-579/22.

Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо оскарження рішення Європейської комісії стосовно Регламенту ЄС про таксономію. Справа була подана організацією ClientEarth, екологічною організацією, проти Комісії, за підтримки Французької Республіки, яка виступила на підтримку Комісії. Зрештою суд відхилив позов ClientEarth.

**Структура та основні положення:**

Рішення стосується оскарження ClientEarth Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2021/2139, який доповнює Регламент (ЄС) 2020/852 (Регламент про таксономію). Регламент про таксономію встановлює рамки для визначення того, чи кваліфікується економічна діяльність як екологічно стійка. Делегований регламент встановлює критерії технічного скринінгу для визначення того, коли діяльність робить суттєвий внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату або адаптацію до них і не завдає значної шкоди іншим екологічним цілям.

Оскарження ClientEarth було зосереджено на аспектах Делегованого регламенту, пов’язаних з біоенергетикою, виробництвом органічних базових хімікатів і виробництвом пластмас у первинній формі. ClientEarth стверджувала, що Комісія припустилася помилок в інтерпретації вимог Регламенту про таксономію щодо критеріїв технічного скринінгу, зокрема щодо «переконливих наукових доказів», збалансування конкуруючих вимог, посилання на існуюче законодавство ЄС та врахування життєвого циклу продуктів.

Суд систематично розглядає кожен з аргументів ClientEarth, структурований у чотири основні вимоги:

* **Вимога 1:** Помилки права щодо вимог до критеріїв технічного скринінгу відповідно до статті 19 Регламенту про таксономію.
* **Вимога 2:** Явні помилки в оцінці щодо діяльності у сфері біоенергетики.
* **Вимога 3:** Явні помилки в оцінці щодо виробництва органічних базових хімікатів.
* **Вимога 4:** Явні помилки в оцінці щодо виробництва пластмас у первинній формі.

У межах кожної вимоги суд розглядає конкретні складові або під-аргументи, висунуті ClientEarth. Аналіз суду включає інтерпретацію відповідних положень Регламенту про таксономію та Делегованого регламенту, а також оцінку того, чи були рішення Комісії засновані на суттєво невірних фактах, явних помилках в оцінці або зловживанні повноваженнями.

**Ключові положення та зміни:**

Рішення роз’яснює тлумачення та застосування кількох ключових положень Регламенту про таксономію, зокрема:

* **Стаття 19(1)(f):** Вимога до критеріїв технічного скринінгу ґрунтуватися на «переконливих наукових доказах» та принципі запобіжних заходів. Суд встановив, що тлумачення Комісією «переконливих наукових доказів» як наукових доказів, які дозволяють зробити висновки, було прийнятним.
* **Стаття 19(1):** Суд підтвердив, що Комісія має повноваження збалансовувати різні вимоги, викладені у статті 19(1), під час встановлення критеріїв технічного скринінгу.
* **Стаття 19(1)(d):** Суд підтвердив, що Комісія зобов’язана враховувати будь-яке відповідне чинне законодавство Союзу під час встановлення критеріїв технічного скринінгу.
* **Стаття 19(1)(g):** Вимога враховувати життєвий цикл продуктів і послуг. Суд роз’яснив, що це положення не вимагає від Комісії проводити оцінку життєвого циклу в усіх випадках, а радше враховувати життєвий цикл під час прийняття критеріїв технічного скринінгу.

**Основні положення для використання:**

Найважливішими аспектами цього рішення для розуміння та застосування Регламенту ЄС про таксономію є:

* **Роз’яснення «Переконливих наукових доказів»:** Тлумачення суду надає вказівки щодо рівня наукової певності, необхідного для встановлення критеріїв технічного скринінгу.
* **Збалансування вимог:** Рішення підтверджує дискреційні повноваження Комісії щодо збалансування конкуруючих вимог під час встановлення критеріїв технічного скринінгу, що важливо для розуміння гнучкості у застосуванні Регламенту про таксономію.
* **Врахування життєвого циклу:** Тлумачення судом статті 19(1)(g) роз’яснює, якою мірою оцінки життєвого циклу мають бути включені до критеріїв технічного скринінгу.
* **Тягар доказування:** Рішення підкреслює високий тягар доказування, необхідний для демонстрації того, що Комісія допустила явну помилку в оцінці під час встановлення критеріїв технічного скринінгу.

По суті, суд підтримав підхід Комісії до імплементації Регламенту ЄС про таксономію, надавши ясність щодо тлумачення ключових положень і підтвердивши дискреційні повноваження Комісії у встановленні критеріїв технічного скринінгу.

Рішення Загального Суду (Перша Палата, Розширений Склад) від 10 вересня 2025 року. Meta Platforms Ireland Ltd проти Європейської Комісії. Цифрові послуги – Регламент (ЄС) 2022/2065 – Рішення Комісії щодо визначення розміру наглядового збору на 2023 рік – Стаття 43(3) – (5) Регламенту 2022/2065 – Стаття 4(2) Делегованого Регламенту (ЄС) 2023/1127 – Метод розрахунку середньої кількості активних одержувачів щомісяця – Тимчасове коригування наслідків скасування. Справа T-55/24.

Це рішення Загального Суду щодо спору між Meta Platforms Ireland Ltd та Європейською Комісією стосовно наглядового збору, накладеного на Facebook та Instagram відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA). Meta оскаржує рішення Комісії щодо розміру наглядового збору на 2023 рік, стверджуючи, що методологія, використана для розрахунку збору, є помилковою та незаконною. Суд зрештою скасовує рішення Комісії, встановивши, що методологія, використана для розрахунку середньої кількості активних одержувачів щомісяця (AMAR), була неналежним чином встановлена за допомогою імплементаційного акту, а не делегованого акту, як того вимагає DSA.

Рішення структуроване наступним чином: Воно починається зі вступу, в якому викладено справу та сторони, які беруть участь у ній. Потім надається передісторія спору, детально описуються відповідні статті DSA та пов’язаних з ним регламентів, а також конкретні рішення, прийняті Комісією щодо платформ Meta. Далі в рішенні представлено форми судового наказу, яких домагаються як Meta, так і Комісія. Основна частина рішення складається з правового аналізу, де суд розглядає правові підстави Meta, зосереджуючись насамперед на аргументі про те, що методологія Комісії для розрахунку AMAR є помилковою та незаконною. Нарешті, суд розглядає прохання Комісії зберегти чинність оскаржуваного рішення у разі скасування та ухвалює рішення щодо розподілу витрат.

Найважливішим положенням рішення є висновок суду про те, що Комісія помилилася, встановивши методологію для розрахунку AMAR за допомогою імплементаційного акту (оскаржуваного рішення), а не делегованого акту. Суд наголошує, що, хоча DSA дозволяє Комісії використовувати різні джерела інформації для визначення AMAR, він вимагає, щоб детальна методологія розрахунку AMAR була викладена в делегованому акті, який передбачає більш ретельну процедуру, включаючи консультації з експертами та потенційні заперечення з боку Європейського парламенту та Ради. Суд робить висновок, що, обійшовши цю процедуру, Комісія порушила DSA. Однак суд також вирішив зберегти чинність рішення на строк не більше 12 місяців, щоб дати Комісії можливість усунути виявлені недоліки.

Рішення Загального суду (Восьма палата) від 10 вересня 2025 року. Мартін Фредерік Ноувен проти Ради Європейського Союзу. Доступ до документів – Регламент (ЄС) № 1049/2001 – Документи, що стосуються роботи Групи з кодексу поведінки (Оподаткування підприємств), створеної Радою – Часткова відмова в доступі – Стаття 4(1)(a) Регламенту № 1049/2001 – Винятки, що стосуються захисту суспільних інтересів щодо міжнародних відносин та фінансової, монетарної чи економічної політики Союзу або держави-члена – Загальна презумпція конфіденційності – Обов’язок обґрунтування. Справа T-255/24.

Це рішення Загального суду (Восьма палата) від 10 вересня 2025 року у справі T-255/24, Мартін Фредерік Ноувен проти Ради Європейського Союзу. Справа стосується запиту заявника на доступ до документів, пов’язаних з роботою Групи з кодексу поведінки (Оподаткування підприємств), створеної Радою, зокрема щодо перегляду кодексу поведінки у сфері оподаткування підприємств. Рада частково відмовила в доступі до цих документів, посилаючись на винятки, пов’язані із захистом суспільних інтересів щодо міжнародних відносин та фінансової, монетарної чи економічної політики Союзу або держави-члена. Заявник вимагав скасування рішення Ради.

Рішення структуровано наступним чином: воно починається з передісторії спору та подій, що відбулися після ініціювання позову, за якими йдуть форми судових рішень, яких вимагають сторони. Основна частина рішення стосується правових підстав заявника, які включають аргументи щодо неповного виконання запиту на доступ, необґрунтованої відмови в наданні доступу та ненадання часткового доступу до документів. Суд розглядає, чи правильно Рада застосувала Регламент (ЄС) № 1049/2001 щодо публічного доступу до документів, зокрема статтю 4(1)(a) щодо винятків із доступу. Рішення завершується ухвалою щодо позову та рішенням щодо витрат.

Ключові положення рішення обертаються навколо тлумачення та застосування Регламенту № 1049/2001, особливо винятків із публічного доступу до документів. Суд оцінює, чи Рада достатньо обґрунтувала свою відмову в наданні повного або часткового доступу до запитуваних документів, враховуючи необхідність захисту міжнародних відносин та фінансової, монетарної чи економічної політики Союзу або його держав-членів. Рішення також стосується питання про те, чи слід застосовувати загальну презумпцію конфіденційності до документів, про які йдеться. Зрештою суд частково скасовує рішення Ради, вважаючи, що Рада мала надати доступ до певних документів і мала дозволити ширший частковий доступ до інших.

Рішення Загального Суду (Друга палата) від 10 вересня 2025 року. Berliner Verkehrsbetriebe (BVG) проти Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу. Торговельна марка ЄС – Заявка на торговельну марку ЄС, що складається зі звуку мелодії – Абсолютна підстава для відмови – Відмітний характер – Стаття 7(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001. Справа T-288/24.

Це рішення Загального Суду Європейського Союзу щодо заявки на торговельну марку ЄС для звуку. Berliner Verkehrsbetriebe (BVG) подала заявку на реєстрацію мелодії як торговельної марки для транспортних послуг, але EUIPO (Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу) відмовило в реєстрації, оскільки вважало, що мелодія не має відмітного характеру. Загальний Суд скасував рішення EUIPO, встановивши, що Апеляційна рада неправильно оцінила відмітність мелодії.

Структура рішення включає:

* **Передісторія:** BVG подала заявку на звукову марку для транспортних послуг, яку EUIPO відхилило.
* **Оскаржуване рішення:** Рішення Апеляційної ради EUIPO про відхилення апеляції BVG.
* **Аргументи:** BVG стверджувала, що Апеляційна рада неправильно оцінила характеристики марки, тоді як EUIPO стверджувало, що марка не має відмітного характеру.
* **Правова база:** Суд посилається на статтю 7(1)(b) Регламенту 2017/1001, яка передбачає, що торговельні марки, які не мають відмітного характеру, не підлягають реєстрації. Він також посилається на попередню судову практику щодо оцінки відмітності торговельної марки.
* **Міркування суду:** Суд встановив, що Апеляційна рада помилилася в своїй оцінці. Він зазначив, що транспортний сектор все частіше використовує джингли для створення впізнаваної звукової ідентичності. Суд також зазначив, що мелодія не має прямого зв’язку з послугами і, як видається, є оригінальним твором. Суд порівняв звукову марку з іншими зареєстрованими звуковими марками та настановами EUIPO, виявивши схожість.
* **Рішення:** Суд скасував рішення EUIPO та зобов’язав EUIPO сплатити судові витрати.

Найважливішими положеннями рішення є:

* **Відмітний характер:** Рішення роз’яснює критерії оцінки відмітного характеру звукових марок, підкреслюючи, що для реєстрації достатньо мінімального ступеня відмітності.
* **Звичаї сектору:** Рішення підкреслює важливість врахування звичаїв відповідного економічного сектору під час оцінки відмітності. У транспортному секторі джингли зазвичай використовуються для створення звукової ідентичності.
* **Функціональна роль:** Рішення стверджує, що навіть якщо звукова марка має функціональну роль, вона все ще може виконувати свою функцію зазначення комерційного походження послуги.
* **Практика EUIPO:** Рішення посилається на практику прийняття рішень та настанови щодо експертизи EUIPO, вказуючи на те, що їх можна використовувати як орієнтир для оцінки торговельних марок.

Рішення Загального суду (Третя палата) від 10 вересня 2025 року. La Superquímica, SA проти Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу. Торговельна марка ЄС – Провадження щодо заперечення – Заявка на словесну торговельну марку ЄС Monta – Раніша національна образотворча марка MONTACK – Відносна підстава для відмови – Відсутність імовірності сплутування – Стаття 8(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001. Справа T-371/24.

Це рішення Загального суду стосується спору щодо заявки на торговельну марку ЄС. Monta Klebebandwerk GmbH намагалася зареєструвати словесну марку “Monta”, але La Superquímica, SA заперечила проти цього, посилаючись на свою ранішу іспанську образотворчу марку “MONTACK”. Зрештою суд став на бік Monta Klebebandwerk GmbH, не встановивши ймовірності сплутування між двома марками. Це рішення залежало від оцінки судом подібності товарів і знаків, а також від глобальної оцінки ймовірності сплутування.

Рішення структуровано наступним чином: Воно починається з викладу передісторії спору, включаючи заявки на торговельні марки, провадження щодо заперечення та рішення Відділу заперечень EUIPO та Апеляційної ради. Потім детально описуються форми судового захисту, яких вимагають сторони. Основною частиною рішення є розділ “Право”, де суд аналізує доводи заявника про порушення статті 8(1)(b) Регламенту 2017/1001. Цей аналіз включає огляд відповідної публіки, порівняння товарів і знаків (включаючи їх відмінні та домінантні елементи, візуальну, фонетичну та концептуальну подібність), відмінний характер ранішої марки та глобальну оцінку ймовірності сплутування. Нарешті, рішення стосується питання витрат.

Найважливішими положеннями акту є ті, що стосуються порівняння товарів і знаків, а також глобальної оцінки ймовірності сплутування. Аналіз судом цих факторів має вирішальне значення для визначення наявності ймовірності сплутування, що є ключовим питанням у провадженнях щодо заперечення проти торговельної марки. Вирішальним у остаточному рішенні став акцент суду на концептуальних відмінностях між знаками та на тому, що відповідна публіка сприйматиме заявлену марку як посилання на іспанський дієслово “montar”.

Рішення Суду (шоста палата) від 10 вересня 2025 року. #Montres Tudor SA проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності.#Торговельна марка Європейського Союзу – Міжнародна реєстрація із зазначенням Європейського Союзу – Словесна торговельна марка 1926 – Абсолютна підстава для відмови – Описовий характер – Відсутність розрізняльної здатності – Стаття 7, параграф 1, пункти b) та c) Регламенту (ЄС) 2017/1001.#Справа T-444/24.

Цей документ є рішенням Загального Суду Європейського Союзу (шоста палата) щодо спору про торговельну марку між Montres Tudor SA та Відомством Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (EUIPO). Суд відхиляє апеляцію Montres Tudor SA проти рішення EUIPO про відмову в реєстрації словесної торговельної марки “1926” для товарів у Класі 14, включаючи годинники та ювелірні вироби.

Рішення структуровано наступним чином:

* **Передісторія:** Описується історія спору, починаючи з заявки Montres Tudor SA на міжнародну реєстрацію із зазначенням ЄС для словесної торговельної марки “1926” для товарів у Класі 14. Експерт EUIPO частково відхилив заявку на підставі статті 7(1)(b) та (c) Регламенту (ЄС) 2017/1001, посилаючись на описовий характер та відсутність розрізняльної здатності. Друга апеляційна рада підтримала цю відмову.
* **Аргументи сторін:** Підсумовуються аргументи, представлені Montres Tudor SA, яка домагається скасування рішення EUIPO, та EUIPO, яка захищає своє рішення.
* **Юридичний аналіз:** Суд розглядає два доводи, висунуті Montres Tudor SA:
* Порушення статті 7(1)(c) Регламенту 2017/1001 (описовий характер): Суд вважає, що знак “1926” може сприйматися як посилання на рік розробки або рік заснування компанії, таким чином передаючи інформацію про характеристики товарів. Він робить висновок, що знак є описовим і підпадає під заборону статті 7(1)(c).
* Порушення статті 7(1)(b) Регламенту 2017/1001 (відсутність розрізняльної здатності): Суд, вже встановивши описовий характер знака, вважає недоцільним розглядати довід про відсутність розрізняльної здатності, оскільки однієї підстави для відмови достатньо.
* **Попередні реєстрації:** Montres Tudor SA стверджувала, що подібні знаки були зареєстровані EUIPO. Суд відхилив цей аргумент, заявивши, що кожна справа повинна розглядатися індивідуально і що попередні рішення не є обов’язковими для суду.
* **Витрати:** Суд зобов’язує Montres Tudor SA нести витрати провадження.

Найважливішим положенням є тлумачення та застосування статті 7(1)(c) Регламенту 2017/1001, що стосується описового характеру торговельної марки. Рішення Суду підтверджує, що знак, який складається з року, може вважатися описовим, якщо він прямо і безпосередньо передає інформацію про характеристики товарів, такі як рік розробки або рік заснування компанії. Це може бути важливим для компаній, які прагнуть зареєструвати торговельні марки, що включають числові елементи, особливо ті, що пов’язані з датами.

Рішення Загального Суду (Перша палата) від 10 вересня 2025 року. Віктор Федорович Янукович проти Ради Європейського Союзу. Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи у зв’язку з діями, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Обмеження на в’їзд на території держав-членів – Перелік фізичних та юридичних осіб, організацій та органів, на які поширюється заморожування коштів та економічних ресурсів, а також обмеження на в’їзд на території держав-членів – Включення та збереження імені заявника у списку – Стаття 2(1)(a) Рішення 2014/145/CFSP – Стаття 3(1)(a) Регламенту (ЄС) № 269/2014 – Помилка в оцінці. Справа T-643/22.

Це рішення Загального Суду щодо обмежувальних заходів, накладених на Віктора Федоровича Януковича, колишнього Президента України. Янукович оскаржив рішення та регламенти Ради, які включали та зберігали його ім’я у списку осіб, до яких застосовуються санкції за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Суд відхилив позов Януковича, підтримавши рішення Ради про накладення та збереження обмежувальних заходів проти нього.

Рішення стосується оскарження Януковичем кількох рішень Ради та імплементаційних регламентів з 2022 по 2024 рік. Ці акти заморозили його кошти та наклали обмеження на його в’їзд до держав-членів ЄС. Суд розглядає докази, надані Радою для обґрунтування цих заходів, зосереджуючись на тому, чи підтримували або здійснювали дії Януковича політику, яка загрожувала цілісності, суверенітету та незалежності України. Суд оцінює надійність та достовірність доказів, включаючи статті в пресі та офіційні документи, і розглядає, чи припустилася Рада помилки у своїй оцінці.

Рішення суду ґрунтується на висновку, що Рада мала достатньо міцну фактичну основу для включення та збереження імені Януковича у списку санкцій. Суд встановив, що Рада була виправдана у своїй оцінці того, що Янукович сприяв дестабілізації України через такі дії, як прохання про військову інтервенцію Росії, підтримка проросійських політиків у Криму та добровільне зменшення обороноздатності України. Суд також розглянув його участь у російській операції, спрямованій на заміну Президента України. Суд доходить висновку, що ці дії надали достатні підстави для рішень Ради, відхиляючи заяви Януковича про те, що Рада припустилася помилки в оцінці.

Рішення Загального Суду (Друга палата) від 10 вересня 2025 року (Витяги).Ffauf Italia SpA проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності.Торговельна марка ЄС – Провадження щодо заперечення – Заявка на реєстрацію фігуративної торговельної марки ЄС pastaZARA Sublime – Раніша словесна торговельна марка ЄС ZARA – Відносна підстава для відмови – Відсутність шкоди репутації – Стаття 8(5) Регламенту (ЄС) № 40/94 – Відсутність зв’язку між знаками – Відсутність ризику отримання неправомірної вигоди від торговельної марки з репутацією – Наявність належної причини для використання заявленої торговельної марки.Справа T-425/24.

Це рішення стосується спору між Ffauf Italia SpA, італійським виробником пасти, та Industria de Diseño Textil, SA (Zara), іспанською компанією з виробництва одягу, щодо торговельної марки ЄС. Ffauf Italia прагнула зареєструвати фігуративну торговельну марку “pastaZARA Sublime” для виробів з пасти, але Zara заперечила, посилаючись на свою ранішу словесну торговельну марку ЄС “ZARA” і стверджуючи, що марка пасти отримає неправомірну вигоду з репутації Zara. Загальний Суд зрештою скасував рішення Апеляційної ради EUIPO, яка підтримала Zara.

Суть рішення обертається навколо статті 8(5) Регламенту № 40/94, яка захищає торговельні марки з репутацією. Суд розглянув, чи може бути зареєстрована марка “pastaZARA Sublime”, враховуючи, чи була вона подібною до марки “ZARA”, чи мала “ZARA” репутацію, і чи використання “pastaZARA Sublime” несправедливо експлуатуватиме або завдасть шкоди відмінності або репутації марки “ZARA”. Суд ретельно оцінив докази, представлені Zara для доведення репутації її марки, включаючи рейтинги, статті в пресі та річні звіти.

Загальний Суд не погодився з оцінкою подібності між знаками, наданою Апеляційною радою. Він встановив, що Апеляційна рада переоцінила візуальну, фонетичну та концептуальну подібність і неправильно визначила “zara” як домінуючий елемент у марці “pastaZARA Sublime”. Суд також встановив, що Апеляційна рада помилилася, дійшовши висновку, що відповідна громадськість, ймовірно, встановить зв’язок між знаками, враховуючи несхожість товарів (паста проти одягу) і відсутність доказів, що підтверджують ймовірність асоціації у 2008 році. Крім того, суд визначив, що Ffauf Italia продемонструвала “належну причину” для використання “pastaZARA” на основі її тривалого використання подібних знаків і зв’язку з її історичним походженням.

Рішення Загального суду (Перша палата) від 10 вересня 2025 року. Дмитро Олександрович Пумпянський проти Ради Європейського Союзу. Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи, вжиті щодо дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Перелік фізичних та юридичних осіб, організацій та органів, щодо яких застосовується заморожування коштів та економічних ресурсів – Залишення імені заявника у списку – Стаття 2(1)(f) та (g) Рішення 2014/145/CFSP – Стаття 3(1)(f) та (g) Регламенту (ЄС) № 269/2014 – Помилка в оцінці. Справа T-541/24.

Це рішення Загального суду щодо обмежувальних заходів проти Дмитра Олександровича Пумпянського, громадянина Росії, у зв’язку з ситуацією в Україні. Суд скасовує рішення Ради та імплементаційні регламенти, якими ім’я пана Пумпянського було залишено у списку осіб, щодо яких застосовуються заходи із заморожування коштів. Суд встановив, що Рада допустила помилку в оцінці фактів, не надавши достатньо доказів для обґрунтування залишення пана Пумпянського у списку за визначеними критеріями.

Структура рішення включає: передісторію спору, форми вимог, клопотання про об’єднання та вимоги про скасування. Суд розглядає вимоги про скасування, зосереджуючись на підставі помилки в оцінці. Він досліджує, чи мала Рада достатньо міцну фактичну основу для залишення імені пана Пумпянського у списку, враховуючи як “змінений критерій (g)” (провідні бізнесмени, які працюють у Росії або залучені до секторів, що забезпечують дохід російському уряду), так і “критерій (f)” (підтримка російського уряду). Суд аналізує докази, подані Радою, включаючи статті в пресі та інформацію з реєстру компаній, і вважає їх недостатніми для обґрунтування обмежувальних заходів.

Найважливішим положенням акту є рішення суду скасувати акти Ради щодо пана Пумпянського через відсутність достатніх доказів. Суд наголошує, що Рада несе тягар доведення для обґрунтування обмежувальних заходів і що докази повинні бути конкретними, точними та послідовними. Суд також підкреслює необхідність для Ради проводити оновлену оцінку ситуації та враховувати зміни в обставинах особи під час перегляду обмежувальних заходів.

Рішення Суду (шоста палата) від 10 вересня 2025 року.#Montres Tudor SA проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності.#Торговельна марка Європейського Союзу – Міжнародна реєстрація із зазначенням Європейського Союзу – Словесна торговельна марка 1926 – Абсолютна підстава для відмови – Описовий характер – Відсутність розрізнювальної здатності – Стаття 7, параграф 1, пункти b) та c), Регламенту (ЄС) 2017/1001.#Справа T-444/24.

Цей документ є рішенням Загального Суду Європейського Союзу щодо спору про торговельну марку між Montres Tudor SA та Відомством Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (EUIPO). Справа стосується заявки на реєстрацію словесної марки “1926” як торговельної марки Європейського Союзу для товарів класу 14, а саме годинників, ювелірних виробів та біжутерії.

Структура рішення включає резюме передісторії спору, аргументи сторін та правове обґрунтування Суду. Суд відхиляє апеляцію Montres Tudor SA на рішення EUIPO про відмову в реєстрації торговельної марки. Суд вважає, що марка “1926” є описовою в розумінні статті 7(1)(c) Регламенту (ЄС) 2017/1001, оскільки її можна розуміти як посилання на рік розробки або створення товарів, або на рік заснування компанії, яка їх виробляє. Суд також вважає, що марка не має розрізнювальної здатності в розумінні статті 7(1)(b) того ж регламенту, оскільки вона не дозволяє споживачам ідентифікувати комерційне походження товарів.

Найважливішим положенням рішення є тлумачення Судом статті 7(1)(c) Регламенту (ЄС) 2017/1001, яка забороняє реєстрацію описових торговельних марок. Висновок Суду про те, що марка “1926” є описовою, оскільки її можна розуміти як посилання на рік розробки або створення товарів, має наслідки для можливості реєстрації інших торговельних марок, що складаються з чисел або містять їх. Рішення передбачає, що такі марки можуть вважатися описовими, якщо споживачі, ймовірно, розумітимуть їх як посилання на характеристику відповідних товарів або послуг.

Рішення Загального Суду (друга палата) від 10 вересня 2025 року.#Smart Kid S.A. проти Європейської Комісії.#Доступ до документів – Регламент (ЄС) № 1049/2001 – Документи, що стосуються обміну інформацією між Комісією та японськими органами влади з посиланням на продукт заявника – Часткова відмова в доступі – Виняток щодо захисту суспільних інтересів у сфері міжнародних відносин – Явна помилка в оцінці.#Справа T-337/24.

Це рішення Загального Суду (Друга палата) від 10 вересня 2025 року у справі T-337/24, Smart Kid S.A. проти Європейської Комісії, що стосується доступу до документів. Справа обертається навколо часткової відмови Комісії надати доступ до документів, пов’язаних з обміном інформацією між Комісією та японськими органами влади, зокрема з посиланням на продукт “Smart Kid Belt”, вироблений заявником. Відмова була заснована на винятку щодо захисту суспільних інтересів у сфері міжнародних відносин, згідно з Регламентом (ЄС) № 1049/2001.

Структура рішення включає в себе резюме передісторії спору, аргументи сторін і правове обґрунтування Суду. Суд частково скасовує рішення Комісії, зокрема щодо відмови в розкритті “документа 2” на підставі захисту міжнародних відносин. Суд встановив, що Комісія допустила очевидну помилку в оцінці, дійшовши висновку, що розкриття документа 2 підірве суспільні інтереси, що стосуються міжнародних відносин. Суд відхилив решту заяви.

Ключовими положеннями рішення є ті, що стосуються тлумачення та застосування Регламенту № 1049/2001 про доступ до документів, зокрема статті 4(1)(a), що стосується винятків з доступу на підставі захисту суспільних інтересів. Суд наголосив, що винятки з права на доступ повинні тлумачитися та застосовуватися суворо. Він також роз’яснив, що, хоча Комісія повинна консультуватися з третіми сторонами (як-от Японія в даному випадку) перед розкриттям документів, що походять від них, остаточна оцінка того, чи зашкодить розкриття міжнародним відносинам, покладається на Комісію. Комісія не може просто прийняти заперечення третьої сторони, не провівши власного аналізу.

Рішення Загального суду (Третя палата) від 10 вересня 2025 року.JSherwood sp. z o.o. проти Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу.Торговельна марка ЄС – Провадження щодо опозиції – Заявка на реєстрацію образотворчої торговельної марки ЄС JSherWood wear it with pride – Раніші словесні торговельні марки ЄС SHER-WOOD та SHER-WOOD SL та раніша образотворча торговельна марка ЄС SHERWOOD – Відносна підстава для відмови – Імовірність сплутування – Схожість між товарами – Стаття 8(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001.Справа T-448/24.

Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо спору про торговельну марку ЄС. Суд частково скасував рішення Апеляційної ради EUIPO (Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу) щодо реєстрації образотворчої марки “JSherWood wear it with pride”. Справа стосується опозиції, поданої INA International Ltd, на основі їхніх раніших торговельних марок “SHER-WOOD”, стверджуючи, що марка заявника, ймовірно, спричинить плутанину.

**Структура та основні положення:**

Рішення структуровано наступним чином:

* Воно починається з викладу передісторії спору, включаючи заявку на реєстрацію торговельної марки, опозицію та рішення EUIPO.
* Потім розглядається питання прийнятності нових доказів, поданих заявником.
* Основна частина рішення оцінює доводи заявника щодо скасування, які стверджують про порушення статті 8(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001 (Регламент про торговельну марку ЄС) щодо ймовірності сплутування.
* Суд розглядає відповідну громадськість, подібність товарів і послуг, порівняння знаків і загальну ймовірність сплутування.
* Нарешті, суд розглядає клопотання заявника про зміну оскаржуваного рішення та ухвалює рішення щодо розподілу витрат.

**Ключові положення та зміни:**

* Суд погодився з оцінкою Апеляційної ради щодо відповідної громадськості, яка складається як із широкої громадськості, так і з професіоналів, з різними рівнями уваги.
* Суд скасував висновок Апеляційної ради про подібність для конкретних товарів: “штани для захисту від нещасних випадків, випромінювання та вогню” (клас 9), “одяг для захисту одягу”, “паперові капелюхи [одяг]”, і “дитячі слинявчики [не з паперу]” і “пластикові дитячі слинявчики” (клас 25). Суд визнав ці товари несхожими на ті, що охоплюються попередніми знаками.
* Суд підтримав висновки Апеляційної ради щодо подібності інших товарів і послуг, а також візуальної, фонетичної та концептуальної подібності знаків.
* Суд дійшов висновку, що існує ймовірність сплутування для більшості оспорюваних товарів і послуг, за винятком тих, які конкретно визначені як несхожі.
* Суд частково змінив рішення Апеляційної ради, відхиливши опозицію щодо товарів, які він визнав несхожими.

**Найважливіші положення:**

Найважливішими положеннями цього акту є наступні:

* **Оцінка подібності між товарами та послугами:** Детальний аналіз судом характеру, призначення, способу використання та каналів розподілу товарів і послуг має вирішальне значення для розуміння того, як оцінюється ймовірність сплутування.
* **Порівняння знаків:** Акцент суду на загальному враженні, яке справляють знаки, з урахуванням їх відмінних і домінуючих компонентів, є ключовим для визначення візуальної, фонетичної та концептуальної подібності.
* **Глобальна оцінка ймовірності сплутування:** Розгляд судом усіх відповідних факторів, включаючи взаємозалежність між подібністю знаків і товарів/послуг, рівень уваги відповідної громадськості та розрізнювальну здатність попередньої марки, забезпечує всебічну основу для оцінки ймовірності сплутування.
* **Рішення суду частково змінити рішення Апеляційної ради:** Це демонструє повноваження суду замінювати власні міркування в конкретних випадках, коли він може визначити правильний результат на основі встановлених фактів і закону.

Рішення Суду (третя палата) від 10 вересня 2025 року.#Vintae Luxury Wine Specialists SLU проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності.#Торговельна марка Європейського Союзу – Провадження щодо скасування – Словесна торговельна марка Європейського Союзу LOPEZ DE HEREDIA – Стаття 58, пункт 1, підпункт а) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Фактичне використання торговельної марки – Характер і важливість використання – Доказ фактичного використання.#Справа T-516/24.

Це рішення Загального суду щодо заяви про скасування рішення EUIPO (Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності) щодо скасування торговельної марки ЄС “LOPEZ DE HEREDIA”. Vintae Luxury Wine Specialists SLU подала запит на скасування торговельної марки, оскільки стверджувала, що R. López de Heredia Viña Tondonia, SA не здійснювала фактичного використання марки протягом безперервного періоду в п’ять років. Апеляційна рада EUIPO відхилила апеляцію Vintae, заявивши, що доказів, наданих R. López de Heredia Viña Tondonia, SA, було достатньо для підтвердження фактичного використання торговельної марки. Загальний суд відхилив позов Vintae та підтримав рішення EUIPO, встановивши, що Апеляційна рада не помилилася в оцінці доказів.

Структура рішення включає:
* **Вступ:** Окреслює мету позову, яка полягає в скасуванні рішення EUIPO.
* **Передісторія спору:** Деталізує хронологію подій, включаючи заявку на торговельну марку, реєстрацію, запит на скасування та рішення Відділу скасування та Апеляційної ради.
* **Вимоги сторін:** Підсумовує аргументи, висловлені Vintae (заявником), EUIPO (відповідачем) та R. López de Heredia Viña Tondonia, SA (інтервентом).
* **Право:** Цей розділ містить правове обґрунтування Загального суду. Він розглядає єдиний аргумент, висунутий Vintae, який полягає в порушенні статті 58(1)(a) Регламенту 2017/1001, стверджуючи, що Апеляційна рада неправильно оцінила фактичне використання торговельної марки. Суд розглядає, чи використовувалася торговельна марка в ході торгівлі, чи використовувалася вона у формі, в якій її було зареєстровано, чи використовувалася вона для товарів, для яких її було зареєстровано, та масштаби використання торговельної марки.
* **Витрати:** Визначає, яка сторона несе відповідальність за покриття витрат провадження.

Основні положення акта:

* **Стаття 58(1)(a) Регламенту 2017/1001:** Ця стаття передбачає, що торговельна марка може бути скасована, якщо вона не використовувалася фактично в Союзі протягом безперервного періоду в п’ять років, і немає поважної причини для невикористання.
* **Стаття 18(1)(a) Регламенту 2017/1001:** Ця стаття передбачає, що фактичне використання торговельної марки також включає використання торговельної марки у формі, яка відрізняється елементами, що не змінюють відмітний характер знака у формі, в якій його було зареєстровано.

Найважливіші положення акта для його використання:

* Рішення роз’яснює критерії оцінки фактичного використання торговельної марки, включаючи характер, масштаби та мету використання.
* Воно підтверджує, що використання торговельної марки як частини назви компанії може становити фактичне використання, якщо торговельна марка використовується для ідентифікації походження товарів.
* Воно роз’яснює, що використання торговельної марки у формі, яка відрізняється елементами, що не змінюють відмітний характер знака у формі, в якій його було зареєстровано, також вважається фактичним використанням.
* Воно підтверджує, що оцінка фактичного використання повинна базуватися на всіх фактах і обставинах справи, включаючи характер товарів, характеристики ринку, а також масштаби та частоту використання торговельної марки.

Запит на консультативний висновок до Суду ЄАВТ від Окружного суду Рейк’явіка від 15 квітня 2025 року у справі Ólafur Þór Jónsson та інші проти Національного енергетичного управління Ісландії та Benchmark Genetics Iceland hf. (Справа E-7/25)

Це запит на консультативний висновок від Суду ЄАВТ щодо тлумачення Водної рамкової директиви (2000/60/EC). Окружний суд Рейк’явіка просить роз’яснити, чи може бути дозволено проєкт, який потенційно може вплинути на масив підземних вод, до того, як буде проведено оцінку стану цього масиву та результати включено до плану управління річковим басейном. Основне питання полягає в тому, чи забороняє відсутність завершеної оцінки та її включення до плану авторизацію проєкту, незалежно від того, чи була проведена оцінка.

Сам документ є стислим викладенням запиту. У ньому ідентифіковано суд, що робить запит (Окружний суд Рейк’явіка), сторони, залучені до справи (Ólafur Þór Jónsson та інші проти Національного енергетичного управління Ісландії та Benchmark Genetics Iceland hf.), та конкретне питання, поставлене перед Судом ЄАВТ. Питання зосереджується на статті 4 Директиви 2000/60/EC, яка стосується екологічних цілей для водних об’єктів. У цьому документі немає структурних поділів або змін до попередніх версій, оскільки це просто формальний запит на висновок.

Найважливішим аспектом цього запиту є його потенційні наслідки для авторизації проєктів, які можуть вплинути на масиви підземних вод. Якщо Суд ЄАВТ ухвалить, що проєкт не може бути дозволений, доки не буде завершено оцінку стану та включено до плану управління річковим басейном, це може значно вплинути на проєкти розвитку на всій території Європейської економічної зони (ЄЕЗ). Таке тлумачення зробить сильний акцент на проактивній екологічній оцінці та плануванні до того, як буде дозволено будь-яку потенційно шкідливу діяльність.

Запит на консультативний висновок від Суду ЄАВТ у справі Райнера Зільбернагля проти Університету Ліхтенштейну (Справа E-5/25)

Цей документ є запитом на консультативний висновок від Суду ЄАВТ, поданим Князівським Верховним Судом у Ліхтенштейні, щодо тлумачення статті 38(3) Загального регламенту захисту даних (GDPR) у контексті національного законодавства про захист даних. Справа стосується спору між Райнером Зільбернаглем та Університетом Ліхтенштейну щодо звільнення пана Зільбернагля з посади уповноваженого із захисту даних. Князівський Верховний Суд просить роз’яснити, якою мірою GDPR захищає уповноважених із захисту даних від звільнення та які наслідки незаконного звільнення.

Документ складається з короткого вступу, що окреслює запит на консультативний висновок, а потім представляє три конкретні питання для розгляду Судом ЄАВТ.

Основними положеннями запиту є три питання, поставлені перед Судом ЄАВТ:

1. Перше питання стосується тлумачення статті 38(3) GDPR у зв’язку з національними положеннями, що дозволяють звільнення уповноваженого із захисту даних за наявності поважної причини, навіть якщо він не виконує свої функції належним чином. Питання полягає в тому, чи виключає GDPR такі національні положення.
2. Друге питання зосереджується на німецькому формулюванні статті 38(3) GDPR і запитує, чи термін “звільнений” включає звичайне припинення трудового договору, що фактично перешкоджає уповноваженому із захисту даних виконувати свої обов’язки.
3. Третє питання полягає в тому, чи вимагає захисна мета статті 38(3) GDPR, щоб звільнення, яке суперечить GDPR та відповідним національним правилам, вважалося недійсним, таким чином зберігаючи трудові відносини.

Найважливішим аспектом цього документа є набір питань, які він ставить перед Судом ЄАВТ. Відповіді на ці питання матимуть значні наслідки для тлумачення та застосування GDPR, особливо щодо захисту та незалежності уповноважених із захисту даних в організаціях. Консультативний висновок Суду ЄАВТ роз’яснить, якою мірою національне законодавство може регулювати звільнення уповноважених із захисту даних та юридичні наслідки незаконного звільнення.

Рішення Постійного комітету держав ЄАВТ № 3/2025/SC від 7 травня 2025 року про внутрішній розподіл витрат [2025/1873]

Це рішення Постійного комітету держав ЄАВТ встановлює правила внутрішнього розподілу витрат між Ісландією, Ліхтенштейном і Норвегією для Фінансового механізму ЄЕЗ на період 2021-2028 років. Воно визначає, як внески цих держав ЄАВТ будуть визначатися та розподілятися на річні транші. Рішення гарантує, що фінансові зобов’язання цих держав будуть збережені, навіть якщо одна з них приєднається до ЄС. Рішення також передбачає можливий перегляд механізму розподілу витрат для фінансових внесків після 2028 року.

Рішення структуровано на 5 статей. Стаття 1 визначає, що внески Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії до Фінансового механізму ЄЕЗ на 2021–2028 роки будуть розділені на річні транші та визначатимуться на основі статті 2. Стаття 2 деталізує умови цих внесків, вказуючи, що вони базуються на валовому внутрішньому продукті (ВВП) кожної держави. Вона також пояснює, як дані ВВП за два роки до цього (t-2) будуть використовуватися для розрахунку частки кожної держави у загальному ВВП держав ЄАВТ. Стаття 3 роз’яснює, що якщо держава ЄАВТ приєднається до ЄС, вона все одно повинна виконати свої зобов’язання щодо внесків до Фінансового механізму ЄЕЗ на період 2021–2028 років. Статті 4 і 5 стосуються опублікування та набрання чинності рішенням відповідно. Рішення замінює попередній механізм розподілу витрат, викладений у Додатку до Рішення Постійного комітету держав ЄАВТ № 1/2016/SC від 28 квітня 2016 року, зокрема відзначаючи зміну з валового національного доходу (ВНД) на ВВП як основу для розрахунку.

Найважливіші положення для практичного використання містяться у статті 2. Ця стаття визначає, що внески базуються на даних ВВП за два роки до цього (t-2) і надаються щорічно кожною державою ЄАВТ. Це забезпечує чіткий і передбачуваний метод розрахунку фінансового внеску кожної держави до Фінансового механізму ЄЕЗ. Положення у статті 3 також є важливим, оскільки воно забезпечує продовження фінансової підтримки Фінансового механізму ЄЕЗ, навіть якщо держава ЄАВТ приєднається до ЄС протягом зазначеного періоду.

Рішення Постійного комітету держав ЄАВТ № 2/2025/SC від 6 лютого 2025 року про продовження діяльності призначеного Органу з перевірки ефективності Єдиного європейського неба для держав ЄАВТ [2025/1872]

Це Рішення Постійного комітету держав ЄАВТ (№ 2/2025/SC) стосується продовження діяльності призначеного Органу з перевірки ефективності (PRB) Єдиного європейського неба для держав ЄАВТ. Воно продовжує мандат існуючого PRB, який спочатку було призначено Рішенням № 1/2021/SC, продовжувати свої функції до 2 червня 2025 року. Рішення забезпечує продовження незалежного нагляду та експертизи за ефективністю аеронавігаційного обслуговування в рамках Єдиного європейського неба, зокрема, щодо держав ЄАВТ. Ліхтенштейн виключено зі сфери застосування цього рішення.

Рішення складається з п’яти статей. Стаття 1 передбачає продовження функцій PRB, як це було визначено раніше. Стаття 2 дозволяє Наглядовому органу ЄАВТ консультуватися з PRB з питань, пов’язаних з аеронавігаційним обслуговуванням. Стаття 3 уточнює, що Рішення не застосовується до Ліхтенштейну. Статті 4 і 5 стосуються опублікування рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу та визначають дату його набрання чинності та період застосування відповідно. Це Рішення продовжує застосування Рішення № 1/2021/SC, забезпечуючи безперервність нагляду за ефективністю аеронавігаційного обслуговування.

Найважливішим положенням є стаття 1, яка забезпечує безперебійне функціонування Органу з перевірки ефективності для держав ЄАВТ до 2 червня 2025 року. Це має вирішальне значення для підтримки послідовної оцінки та консультаційних послуг, пов’язаних з ефективністю аеронавігаційного обслуговування в рамках Єдиного європейського неба. Консультативна роль, викладена в статті 2, також є важливою, оскільки вона дозволяє Наглядовому органу ЄАВТ використовувати досвід PRB для забезпечення оптимальної ефективності аеронавігаційного обслуговування.