1. Предметом спору є встановлення юридичного факту, а саме факту непроживання померлої особи за певною адресою.
2. Суд касаційної інстанції скасував ухвалу апеляційного суду, оскільки апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу заявнику через неусунення недоліків, порушив його право на апеляційне оскарження, що є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд зазначив, що надсилання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на електронну пошту, яка не є офіційною (тобто не зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі), не є належним повідомленням учасника справи. Суд підкреслив, що матеріали справи не містять доказів надсилання ухвали заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. **** Суд послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22, де зазначено, що надсилання процесуальних документів на електронну адресу сторони не замінює належне надсилання у порядку, передбаченому ЦПК України, і є лише додатковим засобом інформування.
3. Верховний Суд ухвалив касаційну скаргу задовольнити, а ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Skip to content
Skip to sidebar
Skip to footer
