1. Предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна в частині включення до площі підвального приміщення площі протирадіаційного укриття та повернення цього укриття у комунальну власність.
2. Суд касаційної інстанції відступив від попередніх висновків щодо кваліфікації позовів про повернення захисних споруд з приватної власності, зазначивши, що такі позови слід розглядати як віндикаційні, а не негаторні, оскільки власник (територіальна громада) не володіє майном, яке перебуває у володінні відповідача, за яким зареєстровано право власності. Суд вказав, що для кваліфікації позову як негаторного необхідна наявність двох умов: неможливість знаходження майна у приватній власності в силу закону та наявність зовнішніх ознак, які свідчать про неможливість набуття права власності на це майно. Оскільки жодна з цих умов не була дотримана, суд дійшов висновку, що належним способом захисту є віндикаційний позов. **** Суд також зазначив, що вимога про повернення майна в порядку реституції не є належним способом захисту, оскільки у даному випадку зміна власника відбулась шляхом внесення майна до статутного капіталу товариства. Суд наголосив на обов’язках власників захисних споруд, незалежно від форми власності, утримувати їх у готовності до використання.
3. Суд касаційної інстанції частково задовольнив касаційну скаргу, змінивши мотивувальну частину постанови апеляційного суду, але залишив без змін рішення про відмову в задоволенні позову.
