Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/1732
Цей регламент запроваджує тимчасові антидемпінгові мита на свічки та подібні вироби, що імпортуються з Китаю. Європейська комісія встановила, що китайські експортери здійснювали демпінг цих продуктів, що завдало значної шкоди виробникам ЄС. Щоб визначити нормальну вартість (ціну, за якою товари продаються в країні їх походження), Комісія відхилила використання внутрішніх цін Китаю через економічні спотворення. Натомість вона сконструювала нормальну вартість на основі витрат виробництва в Таїланді (і деяких даних з Туреччини). Потім регламент деталізує процес розслідування, оцінку збитків, завданих промисловості ЄС, і встановлює причинно-наслідковий зв’язок між демпінговим імпортом і понесеними збитками. Він завершується встановленням конкретних ставок антидемпінгового мита для названих китайських компаній і загальної ставки для всього іншого імпорту, вимагаючи дійсної комерційної накладної для застосування індивідуальних ставок мита.
Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/1533
Цей регламент оновлює правила щодо морського обладнання, яке використовується на суднах ЄС. Він забезпечує відповідність стандартів проектування, конструкції, експлуатаційних характеристик і випробувань морського обладнання останнім міжнародним нормам шляхом оновлення переліку чинних міжнародних інструментів, визначених у Директиві 2014/90/ЄС. Найважливішим елементом є Додаток, який містить перелік конкретного морського обладнання та визначає застосовні регламенти, стандарти випробувань і модулі оцінки відповідності. Передбачено перехідний період для обладнання, затвердженого за старими правилами, що дає виробникам і судновласникам час адаптуватися до нових вимог. Регламент (ЄС) 2024/1975 скасовується.
Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/1737
Цей регламент накладає тимчасові антидемпінгові мита на імпорт валіну з Китаю. Розслідування Комісії було ініційовано скаргою від Eurolysine SAS, виробника Союзу. Розслідування встановило, що китайські експортери здійснювали демпінг валіну, завдаючи таким чином шкоди промисловості Союзу. Через “значні спотворення” в китайській економіці Комісія відхилила використання внутрішніх цін Китаю для визначення нормальної вартості. Замість цього вона сконструювала нормальну вартість, використовуючи дані з Колумбії як репрезентативної країни. У ньому встановлюються тимчасові ставки мита для окремих компаній і залишкова ставка для всього іншого імпорту з Китаю, визначаючи необхідність дійсної комерційної накладної з конкретною декларацією для отримання вигоди від індивідуальних ставок мита.
Повідомлення щодо набрання чинності Угодами та Протоколами між Європейським Союзом, Ісландією, Ліхтенштейном та Норвегією
Повідомлення оголошує про набрання чинності угодами та протоколами про фінансові механізми між ЄС, Ісландією, Ліхтенштейном та Норвегією, що охоплюють фінансові механізми ЄЕЗ та Норвегії з травня 2021 року по квітень 2028 року. Ці угоди, підписані 12 вересня 2024 року, набули чинності 1 серпня 2025 року, що означає, що фінансова співпраця та фінансування тепер можуть бути реалізовані.
Позов, поданий 20 серпня 2025 року — Орган нагляду ЄАВТ проти Ліхтенштейну
Орган нагляду ЄАВТ (ESA) ініціював судовий позов проти Ліхтенштейну за неімплементацію Директиви (ЄС) 2019/770, що стосується договорів на цифровий контент і послуги, у встановлений термін, згідно з Угодою про ЄЕЗ. ESA просить Суд ЄАВТ визнати Ліхтенштейн таким, що порушив свої зобов’язання, і зобов’язати Ліхтенштейн понести судові витрати. ESA підкреслює основне питання спору та конкретне юридичне зобов’язання, яке, як стверджується, порушив Ліхтенштейн.
Позов, поданий 20 серпня 2025 року — Орган нагляду ЄАВТ проти Ліхтенштейну
Орган нагляду ЄАВТ (ESA) подає позов проти Ліхтенштейну за неімплементацію Директиви (ЄС) 2019/771 про договори купівлі-продажу товарів у межах терміну дії Угоди про ЄЕЗ. ESA просить Суд ЄАВТ визнати Ліхтенштейн таким, що порушив свої зобов’язання, і зобов’язати Ліхтенштейн понести судові витрати. Директива спрямована на модернізацію та гармонізацію правил захисту прав споживачів, пов’язаних з купівлею-продажем товарів на всій території Європейської економічної зони.
Позов, поданий 19 серпня 2025 року — Орган нагляду ЄАВТ проти Ісландії
Орган нагляду ЄАВТ (ESA) подає позов проти Ісландії за неврахування Регламенту (ЄС) 2019/1148 про прекурсори вибухових речовин у її національне законодавство, як того вимагає Угода про ЄЕЗ. ESA просить Суд ЄАВТ визнати Ісландію такою, що порушила свої зобов’язання, і зобов’язати Ісландію понести судові витрати. Ключовим питанням є неімплементація Регламенту (ЄС) 2019/1148 у рамках Угоди про ЄЕЗ.
Позов, поданий 19 серпня 2025 року — Орган нагляду ЄАВТ проти Ісландії
Орган нагляду ЄАВТ (ESA) ініціював судовий позов проти Ісландії, стверджуючи про порушення Угоди про ЄЕЗ за неімплементацію Директиви (ЄС) 2019/2161, яка модернізує правила захисту прав споживачів Союзу. ESA просить Суд ЄАВТ визнати Ісландію такою, що порушила свої зобов’язання за ЄЕЗ, і зобов’язати Ісландію покрити судові витрати. Суть позову полягає в тому, що Ісландія нібито не змогла імплементувати Директиву (ЄС) 2019/2161.
Позов, поданий 20 серпня 2025 року — Орган нагляду ЄАВТ проти Ісландії
Орган нагляду ЄАВТ (ESA) подає позов проти Ісландії за неімплементацію Директиви (ЄС) 2019/770 про договори на цифровий контент і цифрові послуги у її національне законодавство у встановлений термін дії Угоди про ЄЕЗ. ESA просить Суд ЄАВТ визнати Ісландію такою, що порушила свої зобов’язання, і зобов’язати Ісландію понести судові витрати.
Позов, поданий 19 серпня 2025 року — Орган нагляду ЄАВТ проти Ісландії
Орган нагляду ЄАВТ (ESA) ініціював судовий позов проти Ісландії за неімплементацію Директиви (ЄС) 2016/2102 щодо доступності веб-сайтів і мобільних додатків органів державного сектору, як того вимагає Угода про ЄЕЗ. ESA просить Суд ЄАВТ визнати Ісландію такою, що порушила свої зобов’язання за ЄЕЗ, і зобов’язати Ісландію покрити судові витрати.
Позов, поданий 20 серпня 2025 року — Орган нагляду ЄАВТ проти Ісландії
Орган нагляду ЄАВТ (ESA) подає позов проти Ісландії за неімплементацію Директиви (ЄС) 2019/771 щодо договорів купівлі-продажу товарів у її національне законодавство у встановлений термін дії Угоди про ЄЕЗ. ESA просить Суд ЄАВТ визнати Ісландію такою, що порушила свої зобов’язання, і зобов’язати Ісландію понести судові витрати.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Регламент (ЄС) 2025/1732 Комісії від 13 серпня 2025 року про введення тимчасового антидемпінгового мита на імпорт свічок, тонких свічок і подібних виробів, що походять з Китайської Народної Республіки
Ось розбір Виконавчого регламенту (ЄС) 2025/1732 Комісії:
**1. Суть акту:**
Цей регламент запроваджує тимчасове антидемпінгове мито на імпорт свічок, тонких свічок та подібних виробів, що походять з Китайської Народної Республіки (КНР). Європейська комісія ініціювала цю дію у зв’язку з виявленням демпінгу (продажу продукції за несправедливо низькими цінами) з боку китайських експортерів, що завдає матеріальної шкоди промисловості Союзу. Регламент визначає процес розслідування, встановлення факту демпінгу та шкоди, а також методологію, що використовується для розрахунку антидемпінгових мит.
**2. Структура та основні положення:**
* **Ініціювання та розслідування (Розділ 1):** Детально описує початок розслідування, залучені сторони та методи відбору проб, що використовуються для виробників Союзу, імпортерів та виробників-експортерів.
* **Визначення продукту (Розділ 2):** Визначає сферу застосування розслідування, вказуючи продукти, на які поширюється дія (свічки, тонкі свічки тощо) та їхні характеристики. Також встановлює поняття “подібний продукт”, маючи на увазі свічки, вироблені в ЄС.
* **Встановлення факту демпінгу (Розділ 3):** Це вирішальний розділ. Через “значні спотворення” в китайській економіці Комісія відхиляє використання внутрішніх китайських цін для визначення нормальної вартості. Замість цього вона конструює нормальну вартість на основі виробничих витрат і продажів у “репрезентативній країні” (Таїланд, з деякими даними з Туреччини). Він деталізує фактори виробництва (сировина, праця, енергія), їхню оцінку та внесені корективи.
* **Встановлення шкоди (Розділ 4):** Оцінює економічний стан промисловості Союзу, вивчаючи такі фактори, як виробництво, продажі, частка ринку, ціни та прибутковість. Робить висновок, що промисловість Союзу зазнала матеріальної шкоди.
* **Причинно-наслідковий зв’язок (Розділ 5):** Встановлює зв’язок між демпінговим імпортом з Китаю та шкодою, завданою промисловості Союзу. Він також розглядає та відкидає інші потенційні причини шкоди.
* **Рівень заходів (Розділ 6):** Визначає рівень антидемпінгових мит, необхідних для усунення шкоди. Враховує спотворення цін на сировину в Китаї та застосовує статтю 7(2а) базового регламенту.
* **Інтерес Союзу (Розділ 7):** Оцінює, чи відповідає запровадження заходів загальним інтересам ЄС, враховуючи вплив на різні зацікавлені сторони.
* **Тимчасові антидемпінгові заходи (Розділ 8):** Запроваджує тимчасові антидемпінгові мита на зазначені продукти з Китаю. Перелічує ставки мита для конкретних компаній і ставку для “всього іншого імпорту”. Він також включає умову щодо дійсної комерційної накладної для застосування індивідуальних ставок мита.
* **Реєстрація (Розділ 9):** Припиняє реєстрацію імпорту.
* **Прикінцеві та інформаційні положення (Розділи 10 і 11):** Встановлює терміни для зацікавлених сторін для подання коментарів і запитів на слухання.
**3. Основні положення для практичного використання:**
* **Стаття 1:** Визначає продукти, на які поширюється антидемпінгове мито (свічки, тонкі свічки тощо за кодом CN 3406 00 00) та країни походження (Китайська Народна Республіка).
* **Стаття 1(2):** Перелічує конкретні ставки антидемпінгового мита для названих китайських компаній і ставку “для всього іншого імпорту”.
* **Стаття 1(3):** Встановлює вимогу щодо дійсної комерційної накладної з конкретною декларацією для компаній, щоб скористатися індивідуальними ставками мита. Це має вирішальне значення для імпортерів.
* **Стаття 2:** Надає терміни для зацікавлених сторін для подання коментарів або запиту на слухання.
* **Додаток:** Перелічує експортерів-виробників, що співпрацюють і не включені до вибірки, та їхні додаткові коди TARIC.
Імплементаційний Регламент (ЄС) 2025/1533 Комісії від 23 липня 2025 року, що встановлює правила застосування Директиви 2014/90/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо вимог до проектування, конструкції та експлуатаційних характеристик, а також стандартів випробувань морського обладнання та скасовує Імплементаційний Регламент (ЄС) 2024/1975 Комісії
Гаразд, ось розбір Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2025/1533 Комісії.
**1. Суть акту:**
Цей регламент оновлює правила проектування, конструкції, експлуатаційних характеристик та стандартів випробувань морського обладнання в межах Європейського Союзу. Він забезпечує відповідність морського обладнання останнім міжнародним стандартам шляхом оновлення переліку застосовних міжнародних інструментів. Регламент також скасовує попередній Імплементаційний Регламент (ЄС) 2024/1975 та передбачає перехідні положення для обладнання, вже затвердженого відповідно до старих національних стандартів.
**2. Структура та основні положення:**
* **Стаття 1:** Вказує, що вимоги до проектування, конструкції, експлуатаційних характеристик та стандарти випробувань, викладені в міжнародних інструментах (як визначено в Директиві 2014/90/ЄС), застосовуються до всього морського обладнання, переліченого в Додатку до цього регламенту.
* **Стаття 2:** Офіційно скасовує Імплементаційний Регламент (ЄС) 2024/1975 Комісії.
* **Стаття 3:** Встановлює перехідні положення. Дозволяє морському обладнанню, яке було законно затверджено за типом відповідно до національних правил до певних дат, продовжувати розміщуватися на ринку та встановлюватися на суднах ЄС протягом обмеженого періоду часу. Це стосується обладнання, переліченого як нові позиції в Імплементаційних Регламентах (ЄС) 2022/1157, 2024/1975 та 2025/1533.
* **Стаття 4:** Встановлює дату набрання чинності як сороковий день після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу.
Додаток є найбільш суттєвою частиною, що перелічує конкретні елементи морського обладнання та деталізує:
* Позначення елемента (наприклад, MED/1.1 для рятувальних кругів)
* Застосовні правила SOLAS 74 (з поправками) та відповідні резолюції/циркуляри IMO
* Стандарти випробувань
* Модулі оцінки відповідності
* Дата першого розміщення на ринку
* Дата останнього розміщення на борту судна
Порівняно з попередніми версіями, цей регламент оновлює посилання на міжнародні інструменти та стандарти випробувань, щоб відобразити останні зміни та технологічні досягнення. Він вводить нові рядки та змінює існуючі, щоб забезпечити узгодження з поточними міжнародними вимогами.
**3. Основні положення для практичного використання:**
* **Перехідні періоди (Стаття 3):** Це має вирішальне значення для виробників і судновласників. Обладнання, що відповідає старішим національним правилам затвердження типу, все ще може використовуватися протягом певного часу, але лише до дат, зазначених у Статті 3. Це дає час для адаптації до нових вимог.
* **Додаток:** Це ядро регламенту. Він містить конкретні технічні вимоги до кожного елемента морського обладнання. Зацікавлені сторони повинні звернутися до цього Додатка, щоб переконатися, що їхнє обладнання відповідає необхідним стандартам проектування, конструкції, експлуатаційних характеристик та випробувань.
* **Посилання на міжнародні інструменти:** Регламент неодноразово посилається на міжнародні інструменти та резолюції IMO. Користувачі повинні бути ознайомлені з цими документами, щоб повністю зрозуміти вимоги.
* **Загальні примітки в Додатку:** Ці примітки надають важливий контекст для тлумачення Додатка, включаючи те, як обробляти зміни до міжнародних інструментів та значення “розміщення на борту”.
* **Модулі оцінки відповідності:** Регламент визначає, які модулі оцінки відповідності (B+D, B+E тощо) з Директиви 2014/90/ЄС застосовуються до кожного елемента морського обладнання. Це визначає процес, який виробники повинні виконати, щоб продемонструвати відповідність.
* **Нові рядки:** Зверніть пильну увагу на рядки, позначені як “(NEW ROW)” у Додатку. Вони вказують на оновлені вимоги, які повинні бути виконані для обладнання, розміщеного на ринку після зазначених дат.
* **Акроніми:** Перелік акронімів є важливим для розуміння посилань на різні міжнародні стандарти та організації.
Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1737 Комісії від 13 серпня 2025 року про запровадження попереднього антидемпінгового мита на імпорт валіну, що походить з Китайської Народної Республіки
Ось розбивка Імплементаційного регламенту (ЄС) 2025/1737 Комісії:
**1. Суть акту:**
Цей регламент запроваджує попереднє антидемпінгове мито на імпорт валіну, що походить з Китайської Народної Республіки (КНР). Європейська комісія розпочала розслідування після скарги виробника з Союзу, Eurolysine SAS, щодо демпінгової практики, яка завдавала матеріальної шкоди промисловості Союзу. Регламент визначає процес розслідування, висновки, пов’язані з демпінгом та шкодою, а також обґрунтування запровадження попередніх мит.
**2. Структура та основні положення:**
Регламент структуровано наступним чином:
* **Процедура:** Деталі початку розслідування, реєстрація імпорту, ідентифікація зацікавлених сторін, методи вибірки, використані для імпортерів та виробників-експортерів, та проведені перевірки.
* **Визначення продукту:** Визначає продукт, який є предметом розслідування, як валін та його естери, солі з нього, що походять з КНР. Він також визначає “подібний продукт” як ті, що мають однакові основні характеристики та використання, незалежно від того, чи вироблені вони в Союзі, КНР, чи продаються на експорт.
* **Демпінг:** Цей розділ є найоб’ємнішим, він деталізує методологію визначення нормальної вартості, включаючи виявлення значних перекосів в економіці КНР, вибір Колумбії як представницької країни та побудову нормальної вартості на основі неспотворених витрат.
* **Шкода:** Оцінює шкоду, заподіяну промисловості Союзу, на основі різних макроекономічних та мікроекономічних показників.
* **Причинно-наслідковий зв’язок:** Розглядає причинно-наслідковий зв’язок між демпінговим імпортом та шкодою для промисловості Союзу, враховуючи інші потенційні фактори.
* **Рівень заходів:** Визначає рівень антидемпінгових мит, необхідних для усунення шкоди.
* **Інтерес Союзу:** Оцінює, чи відповідає запровадження заходів загальним інтересам Союзу, враховуючи інтереси промисловості Союзу, імпортерів та користувачів.
* **Попередні антидемпінгові заходи:** Визначає ставки попереднього мита для окремих компаній та залишкову ставку для всього іншого імпорту з КНР.
* **Реєстрація:** Зазначає, що реєстрація імпорту повинна бути припинена.
**3. Основні положення для практичного використання:**
* **Антидемпінгові мита:** Регламент визначає ставки попереднього антидемпінгового мита для зазначених китайських виробників-експортерів та загальну ставку для всього іншого імпорту валіну з Китаю.
* **Умови застосування індивідуальних ставок мита:** Щоб скористатися індивідуальними ставками мита, імпортери повинні надати дійсну комерційну накладну з конкретною декларацією.
* **Припинення реєстрації:** Митні органи повинні припинити реєстрацію імпорту валіну з Китаю.
Повідомлення про набрання чинності Угодою між Європейським Союзом, Ісландією, Князівством Ліхтенштейн і Королівством Норвегія про Фінансовий механізм ЄЕЗ на період з травня 2021 року по квітень 2028 року, Угодою між Королівством Норвегія та Європейським Союзом про Норвезький фінансовий механізм на період з травня 2021 року по квітень 2028 року, Додатковим протоколом до Угоди між Європейським економічним співтовариством і Королівством Норвегія та Додатковим протоколом до Угоди між Європейським економічним співтовариством і Республікою Ісландія [2025/1752]
Це повідомлення оголошує про набрання чинності кількома угодами та протоколами, пов’язаними з фінансовими механізмами між Європейським Союзом, Ісландією, Ліхтенштейном і Норвегією. Ці угоди стосуються Фінансового механізму ЄЕЗ на період з травня 2021 року по квітень 2028 року, Норвезького фінансового механізму на той самий період та додаткових протоколів до чинних угод з Норвегією та Ісландією. Угоди, підписані 12 вересня 2024 року, офіційно набрали чинності 1 серпня 2025 року.
У повідомленні не деталізовано структуру угод або їх конкретні положення. У ньому просто зазначено, що угоди та протоколи набрали чинності відповідно до їхніх умов. У цьому повідомленні немає інформації про зміни порівняно з попередніми версіями.
Найважливішим аспектом цього повідомлення є підтвердження того, що ці фінансові механізми зараз є діючими. Це означає, що фінансова співпраця та програми фінансування, викладені в угодах, тепер можуть бути реалізовані, сприяючи проектам та ініціативам в межах Європейської економічної зони (ЄЕЗ) та між ЄС і Норвегією.
Позов, поданий 11 червня 2025 року Наглядовим органом ЄАВТ проти Ліхтенштейну (Справа E-13/25)
Цей документ окреслює позов, поданий Наглядовим органом ЄАВТ (ESA) проти Ліхтенштейну до Суду ЄАВТ. ESA стверджує, що Ліхтенштейн не виконав свої зобов’язання за Угодою про Європейський економічний простір (ЄЕП), не імплементувавши Директиву (ЄС) 2019/770 про певні аспекти, що стосуються договорів на постачання цифрового контенту та цифрових послуг, у встановлений термін. ESA просить Суд визнати Ліхтенштейн таким, що порушив свої зобов’язання, та зобов’язати Ліхтенштейн покрити судові витрати.
Документ структуровано наступним чином: він ідентифікує залучені сторони (Наглядовий орган ЄАВТ та Ліхтенштейн), визначає запит, поданий ESA до Суду ЄАВТ, та представляє правові та фактичні підстави, що підтверджують вимогу ESA. Передісторія включає хронологію комунікацій між ESA та Ліхтенштейном, починаючи з офіційного повідомлення, надісланого ESA до Ліхтенштейну 17 липня 2024 року, за яким послідував обґрунтований висновок, виданий 4 грудня 2024 року, та відповіді Ліхтенштейну, що вказують на затримки в імплементації.
Найважливішим положенням цього документа є прохання ESA до Суду ЄАВТ визнати, що Ліхтенштейн не виконав свої зобов’язання за Угодою про ЄЕП, не імплементувавши Директиву (ЄС) 2019/770 у встановлений термін. Це підкреслює суть спору та конкретне юридичне зобов’язання, яке, як стверджується, Ліхтенштейн порушив. Документ також підкреслює важливість дотримання термінів, встановлених ESA для імплементації законодавства ЄС у національне право.
Позов, поданий 11 червня 2025 року Наглядовим органом ЄАВТ проти Ліхтенштейну (Справа E-15/25)
Цей документ стосується позову, поданого Наглядовим органом ЄАВТ (ESA) проти Ліхтенштейну до Суду ЄАВТ. ESA стверджує, що Ліхтенштейн не виконав свої зобов’язання за Угодою про Європейський економічний простір (ЄЕП), не імплементувавши Директиву (ЄС) 2019/771 про певні аспекти, що стосуються договорів купівлі-продажу товарів у встановлений термін. ESA просить Суд ЄАВТ визнати Ліхтенштейн таким, що порушив свої зобов’язання, та зобов’язати Ліхтенштейн покрити судові витрати.
**Структура та основні положення:**
У документі викладено правову основу для позову, посилаючись на конкретні пункти Додатку XIX до Угоди про ЄЕП та статтю 7 Угоди про ЄЕП. Він детально описує хронологію комунікацій між ESA та Ліхтенштейном, включаючи офіційний лист-повідомлення, відповідь Ліхтенштейну, мотивовану думку, видану ESA, та подальшу відповідь Ліхтенштейну. ESA стверджує, що Ліхтенштейн не імплементував Директиву і не повідомив ESA про будь-які імплементаційні заходи. Документ завершується заявою про те, що ESA не отримував жодних повідомлень чи інформації, які б свідчили про те, що Ліхтенштейн включив Директиву до свого правового порядку.
**Основні положення для використання:**
Ключовим положенням є твердження про те, що Ліхтенштейн не імплементував Директиву (ЄС) 2019/771, яка стосується договорів купівлі-продажу товарів. Ця Директива має на меті модернізувати та гармонізувати правила захисту прав споживачів, пов’язані з продажем товарів у межах Європейського економічного простору. Невиконання Ліхтенштейном цієї Директиви може мати наслідки для прав споживачів та транскордонної торгівлі в межах ЄЕП.
Позов, поданий 12 червня 2025 року Наглядовим органом ЄАВТ проти Ісландії (Справа E-16/25)
Цей документ окреслює позов, поданий Наглядовим органом ЄАВТ проти Ісландії до Суду ЄАВТ. Основною проблемою є ймовірне неврахування Ісландією Регламенту (ЄС) 2019/1148 щодо прекурсорів вибухових речовин у своєму національному законодавстві, як це передбачено Угодою про ЄЕЗ. Наглядовий орган ЄАВТ стверджує, що Ісландія не виконала своїх зобов’язань згідно зі статтею 7 Угоди про ЄЕЗ. Орган просить Суд визнати Ісландію такою, що порушила свої зобов’язання, та зобов’язати Ісландію покрити витрати на провадження.
Документ структуровано наступним чином: він ідентифікує залучені сторони (Наглядовий орган ЄАВТ та Ісландію), визначає вимогу, пред’явлену до Суду ЄАВТ, а потім надає правові та фактичні підстави для позову. У довідковій інформації детально описано кроки, зроблені Наглядовим органом ЄАВТ, включаючи надсилання офіційного повідомлення та обґрунтованої думки Ісландії, а також відсутність відповіді чи дій Ісландії щодо імплементації відповідного регламенту ЄС. Позов ґрунтується на нездатності Ісландії включити конкретні пункти Глави XV та Глави XXIX Додатку II до Угоди про ЄЕЗ, які стосуються Регламенту (ЄС) 2019/1148, до свого внутрішнього правопорядку.
Найважливішим положенням є вимога до Суду ЄАВТ визнати Ісландію такою, що порушила свої зобов’язання згідно зі статтею 7 Угоди про ЄЕЗ, через її нездатність включити Регламент (ЄС) 2019/1148 щодо прекурсорів вибухових речовин до свого національного законодавства. Це підкреслює суть спору та потенційні наслідки для Ісландії, якщо Суд прийме рішення на користь Наглядового органу ЄАВТ.
Позов, поданий 11 червня 2025 року Наглядовим органом ЄАВТ проти Ісландії (Справа E-11/25)
Цей документ окреслює судовий позов, поданий Наглядовим органом ЄАВТ (ESA) проти Ісландії до Суду ЄАВТ. ESA стверджує, що Ісландія не виконала свої зобов’язання за Угодою про Європейський економічний простір (ЄЕП), не впровадивши Директиву (ЄС) 2019/2161, яка стосується модернізації правил Союзу щодо захисту споживачів. ESA стверджує, що Ісландія не вжила необхідних заходів для впровадження Директиви у встановлений термін і не повідомила ESA про будь-які такі заходи. ESA просить Суд ЄАВТ оголосити Ісландію винною в порушенні її зобов’язань за ЄЕП і зобов’язати Ісландію покрити судові витрати.
Документ структуровано як офіційне повідомлення про судовий позов. Він включає:
1. Ідентифікацію сторін, залучених до справи: Наглядовий орган ЄАВТ як заявник та Ісландія як відповідач.
2. Запити, подані до Суду ЄАВТ: заява про невиконання Ісландією своїх зобов’язань та розпорядження про те, щоб Ісландія взяла на себе витрати на провадження.
3. Короткий виклад юридичного та фактичного підґрунтя: це включає посилання на конкретний акт (Директива (ЄС) 2019/2161), передбачувані недоліки Ісландії та листування між ESA та Ісландією, включаючи лист-повідомлення та обґрунтовану думку.
4. Правові підстави: правові аргументи, що підтверджують твердження ESA про те, що Ісландія не виконала свої зобов’язання за Угодою про ЄЕП.
Суть позову обертається навколо ймовірного невиконання Ісландією Директиви (ЄС) 2019/2161, яка вносить зміни до попередніх директив (93/13/ЄЕС, 98/6/ЄС, 2005/29/ЄС та 2011/83/ЄС) для кращого забезпечення та модернізації правил захисту споживачів у межах Європейського Союзу. ESA стверджує, що Ісландія була зобов’язана включити цю Директиву до свого національного законодавства відповідно до Угоди про ЄЕП і що вона не зробила цього у встановлений термін або не повідомила ESA про будь-який прогрес.
Позов, поданий 11 червня 2025 року Наглядовим органом ЄАВТ проти Ісландії (Справа E-12/25)
Цей документ є позовом, поданим Наглядовим органом ЄАВТ (ESA) проти Ісландії до Суду ЄАВТ. ESA стверджує, що Ісландія не виконала свої зобов’язання за Угодою про Європейський економічний простір (ЄЕП), не імплементувавши Директиву (ЄС) 2019/770 про певні аспекти, що стосуються договорів про постачання цифрового контенту та цифрових послуг, у встановлений термін, або не повідомивши ESA про її імплементацію. ESA просить Суд ЄАВТ визнати Ісландію винною в порушенні своїх зобов’язань і зобов’язати Ісландію покрити судові витрати.
У документі викладено правові підстави для позову, посилаючись на Додаток XIX до Угоди про ЄЕП, статтю 7 Угоди про ЄЕП і статтю 31 Угоди про нагляд і суд (SCA). У ньому детально описано процесуальні кроки, зроблені ESA, зокрема надсилання офіційного повідомлення Ісландії, отримання відповіді, що вказує на поточну законодавчу роботу, надання обґрунтованої думки та, зрештою, передання справи до Суду ЄАВТ через недотримання Ісландією вимог. ESA стверджує, що не було повідомлено і немає жодної інформації, яка б свідчила про те, що Ісландія імплементувала Директиву у своє правове поле.
Основною проблемою є ймовірне не виконання Ісландією зобов’язання щодо транспонування Директиви (ЄС) 2019/770 у своє національне законодавство у встановлений термін. Найважливішим аспектом цього документа є потенційні наслідки для Ісландії, якщо Суд ЄАВТ винесе рішення на користь ESA, які можуть включати фінансові санкції та зобов’язання імплементувати Директиву.
Позов, поданий 11 червня 2025 року Наглядовим органом ЄАВТ проти Ісландії (Справа E-10/25)
Цей документ є позовом, поданим Наглядовим органом ЄАВТ (ESA) проти Ісландії до Суду ЄАВТ. ESA стверджує, що Ісландія не виконала свої зобов’язання за Угодою про ЄЕП, не імплементувавши Директиву (ЄС) 2016/2102 про доступність вебсайтів і мобільних додатків органів державного сектору у встановлений строк. ESA просить Суд ЄАВТ визнати невиконання Ісландією Угоди про ЄЕП і зобов’язати Ісландію покрити судові витрати.
У документі викладено правове підґрунтя, фактичні обставини та правові підстави, що підтверджують позов ESA. У ньому детально описано твердження ESA про те, що Ісландія не вжила необхідних заходів для імплементації Директиви (ЄС) 2016/2102, яка включена до Угоди про ЄЕП. ESA ініціював провадження, надіславши Ісландії офіційне повідомлення, а потім обґрунтовану думку, які не були виконані або на які не було надано адекватної відповіді з боку Ісландії. У результаті ESA вирішив передати справу до Суду ЄАВТ, домагаючись визнання невиконання Ісландією зобов’язань і зобов’язання Ісландії покрити судові витрати.
Найважливішим положенням цього акту є вимога до Суду ЄАВТ визнати, що Ісландія не виконала свої зобов’язання за Актом, зазначеним у пункті 5oc Додатку XI до Угоди про Європейський економічний простір (Директива (ЄС) 2016/2102 Європейського Парламенту та Ради від 26 жовтня 2016 року про доступність вебсайтів і мобільних додатків органів державного сектору), з поправками, внесеними Протоколом 1 до Угоди про ЄЕП, та відповідно до статті 7 Угоди про ЄЕП, не вживши необхідних заходів для імплементації Акту у встановлений строк, або в будь-якому випадку, не повідомивши про це Наглядовий орган ЄАВТ.
Позов, поданий 11 червня 2025 року Наглядовим органом ЄАВТ проти Ісландії (Справа E-14/25)
Цей документ є позовом, поданим Наглядовим органом ЄАВТ (ESA) проти Ісландії до Суду ЄАВТ. ESA стверджує, що Ісландія не виконала свої зобов’язання за Угодою про Європейський економічний простір (ЄЕП), не імплементувавши Директиву (ЄС) 2019/771 про певні аспекти, що стосуються договорів купівлі-продажу товарів, у своє національне законодавство у встановлений термін. ESA просить Суд ЄАВТ визнати Ісландію порушником своїх зобов’язань і зобов’язати Ісландію відшкодувати судові витрати.
У документі викладено правові та фактичні обставини справи. Детально описано конкретні положення Додатку XIX до Угоди про ЄЕП та статті 7 Угоди про ЄЕП, які, як стверджується, Ісландія порушила. ESA ініціював провадження, надіславши Ісландії офіційний лист-повідомлення, після чого – обґрунтований висновок, встановивши терміни для виконання Ісландією вимог. Оскільки Ісландія не відповіла та не вжила необхідних заходів, ESA вирішив передати справу на розгляд Суду ЄАВТ.
Найважливішим положенням цього акту є вимога Наглядового органу ЄАВТ до Суду ЄАВТ визнати, що Ісландія не виконала свої зобов’язання за Актом, зазначеним у пунктах 7d, 7f та 7n Додатку XIX до Угоди про Європейський економічний простір (Директива (ЄС) 2019/771), не прийнявши необхідних заходів для імплементації Акту у встановлений термін, або, в будь-якому випадку, не повідомивши про це Наглядовий орган ЄАВТ. Це підкреслює основну проблему недотримання Ісландією законодавства ЄС, включеного до Угоди про ЄЕП.
