СПРАВА «СЄДЛЕЦЬКА ПРОТИ ПОЛЬЩІ»
Нижче наведено аналіз рішення у справі «Сєдлецька проти Польщі»:
1. **Суть рішення:** Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Польща порушила статтю 5 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканність) у зв’язку з арештом Еви Анни Сєдлецької під час контрдемонстрації у Варшаві. Суд визнав, що переміщення поліцією заявниці у внутрішній двір, де її утримували приблизно дві години, становило позбавлення волі. Суд дійшов висновку, що це позбавлення волі не було «встановлено законом», як цього вимагає стаття 5 § 1, оскільки уряд не продемонстрував достатньої правової підстави у національному законодавстві для всього періоду її затримання. Суд відхилив скарги заявниці щодо порушень свободи вираження поглядів та свободи зібрань.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Визначає контекст, пояснюючи, що справа стосується ймовірного позбавлення волі заявниці під час контрдемонстрації.
* **Факти:** Детально описує події 10 червня 2017 року, включаючи участь заявниці у контрдемонстрації, її переміщення поліцією та подальше затримання у внутрішньому дворі. Також охоплює апеляцію заявниці до національних судів, яка була відхилена.
* **Відповідна правова база та практика:** Визначає застосовні польські закони, включаючи Кодекс провадження у справах про адміністративні правопорушення, Кодекс адміністративних правопорушень, Закон про зібрання, Закон про поліцію та відповідні статті Конституції Польщі.
* **Заявлене порушення статті 5 § 1:** Розглядає твердження заявниці про те, що її затримання порушило її право на свободу та особисту недоторканність згідно зі статтею 5 § 1 Конвенції.
* **Прийнятність:** Оцінює, чи застосовується стаття 5, враховуючи аргументи як уряду, так і заявниці. Суд доходить висновку, що стаття 5 дійсно застосовується.
* **Суть справи:** Аналізує, чи було виправдане позбавлення волі заявниці відповідно до статті 5 § 1. Суд встановлює, що затримання не було «встановлено законом», і тому порушило статтю 5 § 1.
* **Заявлене порушення статей 10 та 11:** Розглядає скарги заявниці щодо свободи вираження поглядів та свободи зібрань. Суд оголошує ці скарги неприйнятними через невичерпання національних засобів захисту.
* **Застосування статті 41:** Обговорює справедливу сатисфакцію, присуджуючи заявниці 3000 євро за моральну шкоду, завдану порушенням статті 5 § 1.
3. **Основні положення для використання:**
* **Позбавлення волі:** Рішення роз’яснює різницю між обмеженням свободи пересування та позбавленням волі, наголошуючи, що останнє передбачає більший ступінь примусу та контролю.
* **Вимога «встановлено законом»:** Суд підкреслює, що будь-яке позбавлення волі повинно мати чітку та передбачувану правову основу у національному законодавстві, що забезпечує захист від свавілля.
* **Вичерпання національних засобів захисту:** Рішення підтверджує, що заявники повинні порушувати свої скарги, пов’язані з Конвенцією, у національних судах, щоб дати національним органам влади можливість розглянути заявлені порушення.
* **Короткочасне затримання:** Суд підтверджує, що навіть відносно короткі періоди затримання можуть становити позбавлення волі згідно зі статтею 5.
Це рішення підкреслює важливість чітких правових рамок для дій поліції, які обмежують особисту свободу під час демонстрацій, та необхідність розгляду національними судами скарг, пов’язаних з Конвенцією.
