Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний розбір справи:
1. Предметом спору є стягнення вартості фактично виконаних проектних робіт та повернення коштів, отриманих замовником за банківськими гарантіями після розірвання договору підряду.
2. **** Верховний Суд відступив від формалістичного підходу судів попередніх інстанцій, які відмовили у позові лише через відсутність підписаних актів приймання-передачі робіт. Суд наголосив, що правові наслідки створює реальна господарська операція (фактичне виконання робіт), а не лише наявність первинних документів. Суди попередніх інстанцій зобов’язані були встановити реальний обсяг виконаних робіт, чи мають вони самостійну цінність для замовника та чи підлягають вони оплаті, навіть якщо кінцевий результат етапу не був досягнутий. Верховний Суд підкреслив, що “невиконані” та “неналежно виконані” роботи — це різні поняття, і замовник не може безпідставно збагачуватися за рахунок результатів праці підрядника. Також суд роз’яснив, що вимога про стягнення коштів за банківською гарантією повернення авансу є окремим грошовим зобов’язанням, проте якщо основне зобов’язання було частково виконане, стягнення всієї суми авансу може бути кваліфіковане як безпідставне збагачення. Відтак, суди повинні дослідити докази реального виконання робіт, а не обмежуватися констатацією відсутності підписаних актів.
3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у стягненні вартості робіт та безпідставно набутих коштів за гарантією, і направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
