Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений для вашого інтерв’ю:
**1. Предмет спору**
Предметом спору є стягнення з рідного брата позивачки та його співмешканки понад 15 мільйонів гривень безпідставно набутих коштів (одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця) та відшкодування моральної шкоди.
**2. Основні аргументи суду**
Верховний Суд наголосив, що договір доручення та видана на його підставі довіреність не надають представнику права розпоряджатися коштами довірителя на власний розсуд чи привласнювати їх, оскільки представник зобов’язаний діяти виключно в інтересах довірителя. Суд зазначив, що конструкція договірного представництва апріорі виключає можливість надання повноважень, які суперечать суті представництва, а будь-які дії представника мають бути спрямовані на захист інтересів особи, яку він представляє. Верховний Суд підкреслив, що після закінчення строку дії довіреності правові підстави для утримання коштів відповідачем відпали, що створює обов’язок їх повернення на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Також суд вказав, що апеляційна інстанція помилково проігнорувала відсутність будь-яких правових підстав для отримання коштів співвідповідачкою (співмешканкою брата). Крім того, суд визнав передчасним висновок апеляції про неможливість застосування кондикційного позову, оскільки захист права власності через повернення безпідставно набутого майна є ефективним способом захисту у даній ситуації.
**3. Рішення суду**
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного та всебічного дослідження обставин справи.
***
****
Суд у цьому рішенні зазначає, що він відступає від попередньої позиції, яка була в інших рішеннях Верховного Суду, в частині тлумачення меж повноважень представника за довіреністю та природи кондикційних зобов’язань у відносинах представництва.
