Це Тлумачення № 1/2026 Спільного комітету CETA слугує обов’язковим роз’ясненням стандартів захисту інвестицій, встановлених згідно з Всеосяжною економічною та торговельною угодою (CETA) між Європейським Союзом та Канадою. Воно надає арбітражним судам авторитетні вказівки щодо того, як тлумачити ключові положення стосовно справедливого та рівного ставлення, непрямої експропріації та розрахунку збитків. Звужуючи сферу можливих позовів інвесторів, цей акт зміцнює регуляторну автономію Сторін, особливо в питаннях, що стосуються цілей суспільного добробуту, таких як зміна клімату та фундаментальні права.
### Структура та основні положення
Акт структурований як офіційне рішення про тлумачення, ухвалене Спільним комітетом CETA, який є керівним органом Угоди. Він поділений на шість тематичних розділів, що стосуються конкретних правових невизначеностей, які історично призводили до широких або суперечливих інтерпретацій в інвестиційному арбітражі:
1. **Справедливе та рівне ставлення (FET):** Уточнюється, що перелік елементів FET є вичерпним, і встановлюється високий поріг для «відмови у правосудді», що вимагає вичерпання засобів правового захисту на місцевому рівні та доказів грубих процесуальних порушень.
2. **Непряма експропріація:** Визначається поріг для непрямої експропріації, при цьому наголошується, що вона вимагає радикального позбавлення можливості використання та отримання вигоди від інвестиції, водночас чітко захищаючи заходи, вжиті для законного суспільного добробуту, наприклад, пом’якшення наслідків зміни клімату.
3. **Зміна клімату:** Зобов’язання Сторін за Паризькою угодою прямо інтегруються в тлумачення інвестиційного захисту, гарантуючи, що екологічні норми не будуть легко оскаржуватися як порушення інвестиційних зобов’язань.
4. **Безпека та фундаментальні права:** Підтверджується суверенне право Сторін захищати істотні інтереси безпеки під час надзвичайних ситуацій та здійснювати регулювання для захисту фундаментальних прав людини.
5. **Розрахунок збитків:** Встановлюються суворі критерії для грошових присуджень, згідно з якими збитки повинні бути доведені з розумною впевненістю, за винятком спекулятивних вимог, а також вимагається врахування вини потерпілого або невиконання обов’язку щодо зменшення збитків.
Порівняно з оригінальним текстом CETA, це тлумачення не вносить змін до договору, але надає остаточне «роз’яснення», якого арбітражні суди зобов’язані дотримуватися юридично, фактично закриваючи лазівки, що могли дозволити занадто широке тлумачення прав інвесторів.
### Ключові положення для практичного застосування
Для юристів-практиків та зацікавлених сторін найбільш критичними є такі положення:
* **«Кліматичний щит»:** Розділ 2(e) та Розділ 3 забезпечують надійний захист для держав, що впроваджують кліматичну політику. Зазначаючи, що такі заходи не становлять непряму експропріацію, якщо вони не є «явно та очевидно надмірними», акт значно підвищує планку для інвесторів, які намагаються оскаржити політику «зеленого» переходу.
* **Вичерпання місцевих засобів правового захисту:** Вимога, викладена в Розділі 1(b), згідно з якою інвестори повинні вичерпати місцеві судові засоби захисту перед тим, як заявляти про «відмову у правосудді», є суттєвою процесуальною перешкодою, що запобігає оминанню інвесторами національних судів на користь міжнародного арбітражу.
* **Суворе оцінювання збитків:** Розділ 6 має велике значення для сторони захисту. Вимагаючи від арбітражів враховувати «вину потерпілого» та «невиконання обов’язку щодо зменшення збитків», акт гарантує, що інвестори не можуть вимагати компенсації за збитки, які були посилені їхніми власними діями або недбалістю.
* **Законні очікування:** Розділ 1(g) уточнює, що «законні очікування» не можуть базуватися на нечітких або неформальних запевненнях. Тепер інвестори повинні довести, що їхня довіра ґрунтувалася на конкретних, офіційних та письмових гарантіях від компетентних органів.
**Примітка:** Хоча цей акт зосереджений на відносинах ЄС-Канада, він слугує важливим прецедентом для розвитку міжнародного інвестиційного права. З огляду на поточні зусилля з відбудови та інтеграцію України в європейський економічний простір, ці стандарти щодо балансу між захистом інвестицій та правом держави на регулювання задля суспільного добробуту (зокрема, екологічних інтересів та інтересів безпеки) є вкрай актуальними для правових рамок, що обговорюються щодо майбутнього інвестиційного клімату України.
