Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, я проаналізував надане вами рішення Великої Палати Верховного Суду. Ось детальний розбір:
1. **Предмет спору:** Стягнення заборгованості за природний газ, поставлений постачальником «останньої надії» (ПОН), а також пені, інфляційних втрат та 3% річних.
2. **Аргументи суду:**
* **:** Велика Палата Верховного Суду відступила від попередніх правових позицій (зокрема, у справах № 917/1297/23 та № 917/692/24), які кваліфікували відносини між споживачем та ПОН як кондикційні (безпідставне збагачення) у разі наявності у споживача заборгованості.
* Суд наголосив, що договір постачання природного газу з ПОН є публічним і вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання газу споживачу за відсутності в нього іншого постачальника.
* Автоматична реєстрація споживача в реєстрі ПОН на інформаційній платформі оператора ГТС є достатньою підставою для виникнення договірних відносин, а не позадоговірних.
* Наявність у споживача простроченої заборгованості не нівелює факту укладення договору, оскільки законодавець не передбачив автоматичного припинення таких відносин без відповідних дій сторін.
* Рахунок на оплату має лише інформаційний характер, тому його ненадання не є відкладальною умовою і не звільняє споживача від обов’язку оплатити спожитий газ у строки, визначені типовим договором.
* Відтак, до таких правовідносин застосовуються норми про договірну відповідальність, а не про повернення безпідставно набутого майна.
3. **Рішення суду:** Велика Палата Верховного Суду скасувала постанову апеляційного суду, частково скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове рішення, яким повністю задовольнила позовні вимоги про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
