Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений відповідно до ваших вимог:
1. Предметом спору є правомірність відмови суду у видачі довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням актуального розміру прожиткового мінімуму.
2. Суд при винесенні рішення керувався тим, що гарантії незалежності суддів, закріплені в Конституції та Законі «Про судоустрій і статус суддів», не можуть бути звужені шляхом встановлення в законах про Державний бюджет окремих, занижених розрахункових величин для визначення посадового окладу. Верховний Суд підкреслив, що для обчислення суддівської винагороди має застосовуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня відповідного року, без винятків. Суд зазначив, що попередня практика, яка дозволяла використання «спеціального» показника у 2102 грн, була переглянута судовою палатою, яка сформувала правовий висновок про необхідність застосування загального показника прожиткового мінімуму. Важливо, що суд критично оцінив посилання апеляційної інстанції на іншу постанову Великої Палати, вказавши на відсутність подібності правовідносин, оскільки в тій справі йшлося про виплати при звільненні, а не про перерахунок довічного утримання. Таким чином, Верховний Суд підтвердив, що будь-яке збільшення прожиткового мінімуму з 1 січня є підставою для перерахунку суддівського утримання. **** Суд у своєму рішенні прямо зазначає, що він відступає від попередньої позиції, яка була викладена в інших рішеннях Верховного Суду (зокрема, у справі № 520/32171/24), щодо застосування окремого показника прожиткового мінімуму у 2102 грн.
3. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги судді у відставці були задоволені.
