Вітаю. Як юрист із багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний аналіз для вашого матеріалу:
1. **Предмет спору:** Оскарження нормативно-правового акта (постанови Кабінету Міністрів України № 1165) в частині встановлення обмежень та спеціального порядку виплати пенсійних заборгованостей внутрішньо переміщеним особам.
2. **Аргументи суду:**
– Суд наголосив, що Кабінет Міністрів України, як орган виконавчої влади, зобов’язаний діяти виключно в межах повноважень, визначених законом, і не має права змінювати чи звужувати зміст прав, гарантованих законами України.
– Ключовим аргументом стало те, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є актом вищої юридичної сили, який не передбачає можливості встановлення підзаконними актами обмежень щодо строків чи черговості виплати вже нарахованих пенсій.
– Суд підкреслив, що після нарахування пенсії держава має безумовний грошовий обов’язок перед особою, а відсутність бюджетних коштів не може бути виправданням для невиконання соціальних зобов’язань.
– Окремо зазначено, що статус внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для дискримінації або встановлення для таких громадян менш сприятливих умов реалізації права на пенсію порівняно з іншими пенсіонерами.
– Суд звернув увагу на те, що навіть Міністерство юстиції під час правової експертизи проєкту цієї постанови вказувало на її невідповідність чинному законодавству, проте Кабмін проігнорував ці зауваження.
– Встановлено, що оскаржувані норми порушують статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини, оскільки нарахована пенсія є майном особи, на яке держава не може посягати через підзаконні акти.
– **** Верховний Суд у цій справі підтвердив свою попередню правову позицію щодо недопустимості звуження соціальних гарантій підзаконними актами, посилаючись на сталі висновки Конституційного Суду України та власну практику, зокрема постанову від 18 грудня 2025 року у справі № 320/31536/23.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив касаційну скаргу Кабінету Міністрів України без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, якими оскаржувані положення постанови № 1165 визнано протиправними та нечинними, — без змін.
