Вітаю. Як юрист із багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний розбір справи:
**1. Предмет спору**
Предметом спору є правомірність звільнення прокурора з посади та органів прокуратури через неуспішне проходження атестації та відсутність належного обґрунтування підстав такого звільнення.
**2. Аргументи суду**
* Верховний Суд підтвердив, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є законним, оскільки позивач завершив тестування, отримав менше прохідного бала, а процедура атестації не передбачала можливості повторного складання іспиту в таких умовах.
* Суд наголосив, що повторне проходження атестації можливе лише у виняткових випадках (технічні збої або переривання іспиту), чого в даній справі не було.
* Водночас, щодо наказу про звільнення, суд вказав на необхідність врахування нових правових позицій, зокрема Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року №11-р(ІІ)/2024, яким пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» визнано неконституційним.
* Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином складну структуру підстав звільнення, де наказ базувався як на результатах атестації, так і на звільненні з військової служби у зв’язку зі скороченням штатів.
* Важливим є те, що суд застосував принцип офіційного з’ясування обставин, вказавши на обов’язок суду перевіряти відповідність наказу про звільнення чинному законодавству, враховуючи неконституційність норм, на які посилався роботодавець.
* **:** Верховний Суд у цій справі відступив від попередньої позиції (викладеної у постанові від 21 березня 2023 року у справі №240/7411/21) щодо неможливості застосування частини четвертої статті 7 КАС України до правових актів, визнаних неконституційними, підтвердивши право судів безпосередньо застосовувати Конституцію України як норму прямої дії.
* Суд дійшов висновку, що апеляційна інстанція не надала оцінки всім підставам звільнення, тому справа потребує нового розгляду в цій частині.
**3. Рішення суду**
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду в частині відмови у поновленні на посаді та стягненні заробітку, направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а в іншій частині (щодо рішення кадрової комісії) залишив рішення без змін.
