1. Предметом спору є правомірність повернення апеляційної скарги органу пробації на ухвалу суду першої інстанції, якою було відмовлено у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
2. **.** Суд при винесенні рішення керувався позицією, сформованою Об’єднаною палатою Касаційного кримінального суду у справі № 621/3410/23, якою було змінено попередню судову практику. Верховний Суд офіційно відступив від висновків, викладених у постановах від 20 жовтня 2020 року та 12 лютого 2026 року, де раніше допускалася можливість оскарження таких рішень органами пробації. Суд наголосив, що вичерпний перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження, визначений у статті 393 КПК України, і органи пробації до нього не належать. Відповідно, суб’єкти виконання покарань не наділені процесуальним правом оскаржувати судові рішення, ухвалені за результатами розгляду їхніх подань щодо виконання вироку. Суд підкреслив, що право на оскарження в таких питаннях мають лише засуджений, його захисник, законний представник або прокурор. Таким чином, апеляційний суд діяв у межах закону, повернувши скаргу особі, яка не має права на апеляційне оскарження.
3. Верховний Суд залишив ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги без змін, а касаційну скаргу органу пробації — без задоволення.