Дайджест нормативно-правових актів
Постанова КМУ № 840 від 01.07.2026
Цим документом уряд оптимізував граничну чисельність працівників Секретаріату Кабінету Міністрів. Зокрема, внесено технічні зміни до постанови № 5 від 2013 року, якими скорочено ліміт штатних одиниць на дві позиції. Відтепер кадрові та фінансові служби мають привести штатний розпис у відповідність до оновленого показника «16» замість попереднього «18».
Постанова КМУ № 838 від 01.07.2026
Уряд розширив цільове призначення бюджетних коштів, що виділяються Міністерству фінансів для забезпечення інституційної спроможності органів влади. Відтепер ці ресурси дозволено використовувати для оплати праці працівників, задіяних у реалізації законів «Про Військового омбудсмана» та «Про засади державної політики національної пам’яті». Це забезпечує безперебійне фінансування функціонування нових державних інституцій у поточному бюджетному році.
Розпорядження КМУ № 640-р від 01.07.2026
Кабінет Міністрів розподілив понад 8,28 млрд гривень з резервного фонду бюджету між п’ятьма відомствами сектору безпеки та оборони. Кошти спрямовуються як на виплати грошового забезпечення, так і на закупівлю озброєння, розвідувальної техніки та оплату комунальних послуг. Документ зобов’язує Міністерство фінансів внести відповідні зміни до бюджетного розпису, а головних розпорядників — забезпечити цільове використання ресурсів.
Розпорядження КМУ № 639-р та № 638-р від 01.07.2026
Уряд ініціював дисциплінарне провадження стосовно Голови Державного агентства лісових ресурсів Віктора Смаля та відсторонив його від виконання обов’язків на час перевірки. Проведення службового розслідування покладено на Комісію з питань вищого корпусу державної служби із завершенням процедури до 8 серпня 2026 року. Тимчасове виконання повноважень керівника Агентства покладено на першого заступника Володимира Бучка.
Постанова КМУ № 832 від 30.06.2026
Уряд відтермінував виконання зобов’язань, передбачених Політикою державної власності, для низки суб’єктів. Замість календарної дати (30 червня 2026 року) строк виконання вимог тепер прив’язаний до завершення правового режиму воєнного стану. Це надає додатковий час підприємствам та установам для дотримання нормативних вимог без ризику притягнення до відповідальності в умовах воєнного часу.
Розпорядження КМУ № 635-р від 30.06.2026
Україна та Японія уклали домовленість про надання японського гранту для реалізації стипендіального проєкту розвитку людських ресурсів. Кабінет Міністрів затвердив проєкт Угоди та визначив Національне агентство з питань державної служби (НАДС) головним виконавцем цього проєкту. НАДС здійснюватиме адміністрування грантових коштів, відбір стипендіатів та звітність перед японською стороною.
Розпорядження КМУ № 641-р від 02.07.2026
Уряд визначив порядок розподілу прибутку АТ «Мотор Січ» за 2025 рік. Товариство має спрямувати 30% чистого прибутку до державного бюджету як дивіденди, тоді як 45% дозволено залишити на розвиток, ремонт майна та виконання держконтрактів. Невикористані кошти із цієї цільової частки мають бути повернуті до бюджету до 15 січня 2027 року, а процес їх використання підлягає обов’язковому аудиту.
Ухвала Конституційного Суду України
Конституційний Суд об’єднав три конституційні скарги компаній «Промгаз Сіті», «Львівенергозбут» та «УКР ГАЗ РЕСУРС» в одне провадження. Питання стосується конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», що регулює підстави для зміни істотних умов договору. Об’єднання справ має на меті забезпечення єдності правозастосовної практики при розгляді системної проблеми, на яку вказали заявники.
Постанова КМУ № 828 від 24.06.2026
Уряд запровадив послугу зміни оператора мобільного зв’язку зі збереженням номера (MNP) повністю онлайн через застосунок «Дія». Автоматизація процесу відбувається через систему «Трембіта» з використанням даних державних реєстрів, що виключає потребу у фізичних візитах до офісів операторів. Також «Дія» отримала розширений функціонал для відображення податкової інформації та розрахунків з бюджетом.
Розпорядження КМУ № 626-р від 24.06.2026
Затверджено Стратегію комунікацій у сфері запобігання корупції на 2026–2030 роки та відповідний операційний план. Основний фокус зміщено з висвітлення фактів викриття на популяризацію превентивних заходів та державних сервісів. НАЗК та міністерства мають щорічно звітувати про виконання стратегії, включаючи боротьбу з дезінформаційними наративами, що маніпулюють темою корупції.
Розпорядження КМУ № 625-р, № 624-р, № 623-р від 24.06.2026
Уряд затвердив аудитора (ТОВ «Ернст енд Янг») для фінансової звітності АТ «Укрзалізниця» на 2026–2028 роки. Також санкціоновано безоплатну передачу пожежної техніки територіальним громадам Чернігівської області та схвалено проєкт угоди про продовження діяльності Офісу Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні. Ці рішення спрямовані на забезпечення стабільності інституційного середовища та матеріально-технічне зміцнення місцевого самоврядування.
Укази Президента України № 501/2026 та № 502/2026
Президент ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних спеціальних економічних санкцій до списку фізичних та юридичних осіб. Обмеження, що передбачають блокування активів та зупинення фінансових операцій, є обов’язковими до виконання всіма органами влади та банківськими установами. МЗС доручено ініціювати синхронізацію цих санкцій з міжнародними партнерами для забезпечення їх максимальної ефективності.
Постанова КМУ № 834 від 17.06.2026
Встановлено новий порядок ліцензування військових розробок та об’єктів інтелектуальної власності, що належать державі. Порядок регулює надання ліцензій (у тому числі безоплатних) для оборонних потреб та комерційних цілей, одночасно встановлюючи жорсткі обмеження для осіб, пов’язаних із країною-агресором. Частина отриманих доходів від ліцензій спрямовуватиметься на винагороду авторам винаходів та розвиток профільних установ.
Розпорядження КМУ № 637-р від 24.06.2026
Уряд затвердив визнання витрат інвестора у розмірі 64,2 млн грн на ремонт свердловин у межах Угоди про розподіл вуглеводнів щодо ділянки «Угнівська». Державна служба геології та надр має внести відповідні коригування до облікової документації. Це рішення є юридичним підтвердженням обґрунтованості витрат ТОВ «ВЕЛЛ КО», які будуть враховані при подальшому розподілі вуглеводнів.
Накази Мінрозвитку (№ 1022, № 898) та Мінфіну (№ 293)
Міністерства провели технічне оновлення низки нормативно-правових актів. Зокрема, оновлено порядок обліку аварій на транспорті з акцентом на електронний документообіг та уточнено форми податкової звітності для підприємств ОПК та єдиного податку 4-ї групи. Виправлено редакційні неточності, пробіли у позначеннях та пунктуаційні помилки, що забезпечує коректне трактування норм при звітуванні.
Накази Державної інспекції ядерного регулювання
Встановлено деталізовані класифікаційні критерії для радіоактивних відходів з урахуванням оцінки безпеки та сценаріїв ненавмисного вторгнення. Документ визначає межі активності для різних класів відходів та вимоги до проєктної документації сховищ. Останні зміни доповнюють вимоги щодо поводження з «гарячими фрагментами» та коригують технічні посилання, що є обов’язковими для операторів сховищ.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Про облікову ціну банківських металів
Це повідомлення Національного банку України є офіційним інструментом встановлення облікових цін на банківські метали (золото, срібло, платину та паладій) станом на 6 липня 2026 року. Документ фіксує вартість однієї тройської унції кожного металу у національній валюті. Ці дані є довідковими та використовуються для бухгалтерського обліку, оцінки активів та аналітичних цілей. Важливо розуміти, що ці показники не є котируваннями для купівлі чи продажу металів самим регулятором.
Структура документа гранично лаконічна і представлена у вигляді таблиці, що містить цифрові та літерні коди металів згідно з міжнародними стандартами, їхні назви та відповідну ціну за одну тройську унцію. Це повідомлення є частиною регулярної звітності НБУ, яка оновлюється відповідно до динаміки світових ринків. Порівняно з попередніми практиками, формат залишається незмінним, забезпечуючи стабільність та прозорість ціноутворення для фінансового сектору.
Найважливішим аспектом цього акта є юридичне застереження, яке наголошує на відсутності зобов’язань НБУ здійснювати операції з купівлі чи продажу металів за вказаними цінами. Для професійного використання ці дані слугують базовим орієнтиром для перерахунку вартості активів у банківських металах, що знаходяться на балансах суб’єктів господарювання. Це ключовий показник для фінансового моніторингу та оцінки інвестиційних портфелів, де присутні дорогоцінні метали.
Про офіційний курс гривні щодо іноземних валют
Це повідомлення Національного банку України є офіційним оприлюдненням встановлених регулятором курсів іноземних валют до гривні станом на 6 липня 2026 року. Документ має довідковий характер та використовується для цілей бухгалтерського обліку, розрахунків з Державною казначейською службою та інших операцій, передбачених законодавством. Він не створює для НБУ зобов’язань щодо купівлі чи продажу валюти за вказаними котируваннями.
**Структура та зміст:**
Документ представлений у формі таблиці, що містить цифровий та літерний коди валют, кількість одиниць іноземної валюти, її назву та офіційний курс до гривні. Порівняно з попередніми версіями, цей акт є частиною щоденної операційної діяльності НБУ, де змінюються лише числові показники курсів відповідно до ринкової кон’юнктури та методології розрахунку, встановленої нормативно-правовими актами Нацбанку.
**Важливі положення:**
Для користувачів ключовим є те, що цей курс є офіційним індикатором вартості іноземних валют на конкретну дату. Важливо пам’ятати про застереження в примітці: ці показники не є обов’язковими для комерційних операцій на валютному ринку, оскільки НБУ не бере на себе зобов’язань здійснювати обмін за цими курсами. Це інструмент для фінансової звітності та виконання державних зобов’язань, а не ринкова ціна купівлі-продажу для фізичних чи юридичних осіб.
Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2013 р. № 5
Ця постанова Кабінету Міністрів України № 840 від 1 липня 2026 року спрямована на оптимізацію граничної чисельності працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України. Документ вносить технічну зміну до попереднього нормативного акта, що регулює структуру та штатні показники цього органу. Фактично, рішення передбачає скорочення кількості певних посад або структурних одиниць у межах визначеного пункту.
Структура акта є гранично лаконічною та складається з одного пункту, який вносить пряму зміну до постанови КМУ № 5 від 3 січня 2013 року. Зміна полягає у заміні конкретного числового показника «18» на «16». Це свідчить про коригування кількісних параметрів штатного розпису, що є стандартною практикою для приведення внутрішньої структури Секретаріату у відповідність до актуальних потреб управління.
Найважливішим положенням для практичного застосування є саме зміна чисельного показника, оскільки це безпосередньо впливає на ліміти штатної чисельності, встановлені для Секретаріату Кабінету Міністрів. Юридично це означає, що з моменту набрання чинності постановою, гранична кількість працівників, визначена пунктом 2 постанови № 5, зменшується на дві одиниці. Для кадрових служб та підрозділів, що займаються плануванням бюджетних витрат на утримання апарату, це є директивою для перегляду штатного розпису.
Про внесення зміни до пункту 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству фінансів для забезпечення інституційної спроможності органів державної влади
Ця постанова розширює перелік цілей, на які можуть бути спрямовані бюджетні кошти, виділені Міністерству фінансів для забезпечення інституційної спроможності органів державної влади. Документ дозволяє використовувати ці ресурси для фінансування оплати праці та відповідних нарахувань, пов’язаних із виконанням вимог Закону про Державний бюджет на 2026 рік, а також реалізацією нових законів «Про Військового омбудсмана» та «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Фактично, уряд створює фінансове підґрунтя для функціонування нових державних інституцій та виконання спеціальних бюджетних зобов’язань поточного року.
Структурно постанова є точковою зміною до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 609 від 26 квітня 2024 року. Основна зміна полягає у доповненні пункту 4 Порядку новим абзацом, який легалізує використання бюджетних асигнувань на виплату заробітних плат працівникам органів, задіяних у реалізації зазначених вище законодавчих актів. У порівнянні з попередньою редакцією, цей документ додає конкретні правові підстави для фінансування видатків на оплату праці, які раніше не були прямо передбачені в межах цього механізму використання коштів.
Найважливішим положенням для практичного застосування є розширення цільового призначення бюджетних коштів. Це означає, що розпорядники бюджетних коштів тепер мають правову підставу для здійснення видатків на оплату праці персоналу, який забезпечує діяльність Військового омбудсмана та реалізацію державної політики національної пам’яті, за рахунок коштів, передбачених на інституційну спроможність органів влади. Це забезпечує безперебійне фінансування нових державних функцій у межах бюджетного року.
Про розподіл частини бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів у 2026 році для сектору безпеки і оборони
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 640-р від 1 липня 2026 року спрямоване на оперативний розподіл бюджетних коштів, закладених у резерв для сектору безпеки та оборони. Документ визначає конкретні суми фінансування для п’яти ключових відомств: ГУР МО, СБУ, УДО, СЗР та Держспецзв’язку. Загальний обсяг розподілених коштів становить понад 8,28 млрд гривень. Ці ресурси мають бути спрямовані як на видатки споживання (зокрема, грошове забезпечення та комунальні послуги), так і на видатки розвитку (закупівля озброєння, техніки та засобів розвідки).
Структурно розпорядження складається з трьох пунктів. Перший пункт встановлює загальні суми асигнувань для кожного відомства за відповідними бюджетними програмами. Другий пункт деталізує цільове призначення цих коштів, розписуючи їх за конкретними статтями витрат (зарплати, пально-мастильні матеріали, озброєння тощо). Третій пункт покладає на Міністерство фінансів обов’язок внести відповідні зміни до розпису державного бюджету. Оскільки це розпорядження про розподіл резервних коштів, воно не змінює загальний обсяг бюджету, а лише конкретизує напрямки використання вже затверджених законом про держбюджет призначень.
Для практичного використання найважливішими є положення пункту 2, які чітко обмежують цільове використання виділених ресурсів. Наприклад, для СБУ передбачено фінансування оперативно-бойових завдань та виплат одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовців, тоді як для ГУР та СЗР значна частина коштів спрямована на розвиток систем розвідки. Ці цифри є юридичною підставою для подальшого фінансування відповідних бюджетних програм та проведення закупівель, передбачених цим актом.
Про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Державного агентства лісових ресурсів України на Бучка В.А.
Це розпорядження Кабінету Міністрів України є актом кадрового управління, що забезпечує безперервність функціонування органу виконавчої влади. Документ офіційно закріплює тимчасову передачу повноважень керівника Державного агентства лісових ресурсів України від відстороненого Віктора Смаля до його першого заступника Володимира Бучка. Дія розпорядження обмежена терміном відсторонення попереднього очільника.
Структура документа є стандартною для розпоряджень КМУ: преамбула містить підставу для прийняття рішення (відсторонення посадової особи), а резолютивна частина визначає суб’єкта, на якого покладаються обов’язки. Зміни порівняно з попередніми актами відсутні, оскільки це індивідуальний правовий акт, що стосується конкретної кадрової ситуації.
Ключовим положенням є факт легітимізації повноважень Володимира Бучка як виконувача обов’язків Голови Агентства. Це означає, що з моменту видання розпорядження всі управлінські рішення, підписи на документах та представницькі функції від імені Державного агентства лісових ресурсів України мають здійснюватися саме цією особою до моменту скасування відсторонення або призначення нового керівника.
Про відсторонення Смаля В.І. від виконання посадових обов’язків Голови Державного агентства лісових ресурсів України
Розпорядження № 638-р стосується кадрового рішення Кабінету Міністрів України щодо тимчасового усунення від роботи керівника центрального органу виконавчої влади. Документ встановлює факт відсторонення Віктора Смаля з посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України. Захід вжито на період проведення стосовно вказаної особи дисциплінарного провадження.
Структура акта є лаконічною та складається з преамбули, що містить посилання на повноваження Уряду, та безпосередньо розпорядчої частини. Документ не вносить змін до інших нормативно-правових актів, а є актом індивідуальної дії, спрямованим на реалізацію процедурних норм законодавства про державну службу.
Ключовим положенням розпорядження є факт призупинення виконання посадових обов’язків головою відомства. Це рішення має юридичне значення для забезпечення об’єктивності дисциплінарного провадження, оскільки усуває посадову особу від впливу на процес перевірки та виконання адміністративних функцій на час її проведення.
Про порушення дисциплінарного провадження стосовно Голови Державного агентства лісових ресурсів України Смаля В.І.
Це розпорядження Кабінету Міністрів України є актом індивідуальної дії, спрямованим на реалізацію механізмів дисциплінарної відповідальності вищих посадових осіб. Документ офіційно ініціює дисциплінарне провадження щодо Голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктора Смаля. Уряд покладає обов’язок проведення службового розслідування на Комісію з питань вищого корпусу державної служби, встановлюючи чіткий дедлайн для завершення процедури до 8 серпня 2026 року.
Структура документа є лаконічною та складається з двох ключових розпорядчих пунктів. Перший пункт безпосередньо ініціює провадження, а другий визначає виконавця (Комісію) та граничний термін подання звіту за результатами перевірки до Кабінету Міністрів. Оскільки це розпорядження стосується конкретної особи та ситуації, воно не вносить змін до нормативно-правових актів, а діє в межах чинного Закону України «Про державну службу», що регулює порядок притягнення держслужбовців до дисциплінарної відповідальності.
Найважливішим аспектом цього акта є встановлення процесуальних строків для Комісії з питань вищого корпусу державної служби. Для правозастосування це означає, що до 8 серпня 2026 року має бути проведено повний цикл перевірки фактів, що стали підставою для провадження, та сформовано висновок для подальшого ухвалення рішення урядом. Це стандартна процедура контролю за діяльністю вищого керівництва органів виконавчої влади, яка забезпечує дотримання вимог антикорупційного та адміністративного законодавства.
Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1369
Ця постанова Кабінету Міністрів України № 832 від 30 червня 2026 року вносить точкову зміну до Політики державної власності. Основна суть документа полягає у перенесенні кінцевого терміну виконання певних зобов’язань, визначених у постанові № 1369. Замість фіксованої дати (30 червня 2026 року), виконання відповідних вимог тепер прив’язане до завершення правового режиму воєнного стану. Таким чином, дедлайн автоматично відтерміновується на період до шести місяців після скасування воєнного стану. .
**Структура та зміни:**
Акт має лаконічну структуру: преамбула, розпорядча частина з конкретною зміною та підпис. Зміна стосується виключно пункту 2 постанови № 1369 від 29 листопада 2024 року. Ключова відмінність від попередньої редакції полягає у відмові від календарної дати на користь умови, що залежить від безпекової ситуації в країні. Це свідчить про адаптацію нормативних вимог до реалій воєнного часу, де дотримання жорстких графіків може бути об’єктивно неможливим.
**Найважливіші положення:**
Для практичного застосування найважливішим є саме зміна часових рамок. Суб’єкти, на яких поширюється дія Політики державної власності, отримали додатковий час для виконання своїх зобов’язань. Важливо розуміти, що тепер відлік часу для виконання вимог підпункту 1 пункту 2 постанови № 1369 розпочнеться лише після офіційного припинення або скасування воєнного стану, а не з 30 червня 2026 року, як планувалося раніше. Це знімає ризики притягнення до відповідальності за невиконання вимог у встановлений раніше строк.
Про підписання Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання Уряду України гранту для реалізації стипендіального проекту щодо розвитку людських ресурсів і Протоколу обговорень до зазначеної Угоди
Це розпорядження Кабінету Міністрів України № 635-р від 30 червня 2026 року стосується офіційного схвалення міжнародної домовленості між Україною та Японією. Документ санкціонує підписання Угоди у формі обміну нотами про надання японського гранту для реалізації стипендіального проекту, спрямованого на розвиток людських ресурсів. Також розпорядження визначає Національне агентство з питань державної служби (НАДС) як орган, відповідальний за виконання положень цієї міжнародної угоди.
Структура документа є лаконічною та складається з двох ключових пунктів. Перший пункт офіційно схвалює проект Угоди та відповідного Протоколу обговорень, що є необхідною процедурою для подальшого підписання міжнародного акта. Другий пункт покладає функціональну відповідальність за реалізацію грантового проекту на НАДС. Оскільки це розпорядження є актом разової дії щодо схвалення конкретної міжнародної домовленості, воно не вносить змін до інших нормативно-правових актів, а лише створює правову підставу для співпраці з японською стороною.
Для практичного використання найважливішими є два аспекти:
1. **Правова підстава:** Розпорядження надає повноваження на підписання Угоди, що легітимізує отримання грантових коштів від уряду Японії.
2. **Інституційна відповідальність:** Визначення НАДС відповідальним органом означає, що саме це відомство буде головним розпорядником грантових коштів та координатором стипендіальних програм, передбачених Угодою. Усі питання щодо відбору кандидатів, адміністрування стипендій та звітності перед японською стороною будуть зосереджені в межах компетенції цього Агентства.
Питання акціонерного товариства “Мотор Січ” щодо спрямування частини чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2025 році
Це розпорядження встановлює особливий порядок розподілу чистого прибутку АТ «Мотор Січ» за 2025 рік. Документ зобов’язує товариство спрямувати 30% прибутку до державного бюджету у вигляді дивідендів. Водночас 45% прибутку дозволено залишити в розпорядженні підприємства для забезпечення безперебійної роботи, виконання державних контрактів та відновлення майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії. У разі невикористання цих коштів за цільовим призначенням, вони підлягають перерахуванню до бюджету до 15 січня 2027 року.
Структурно документ складається з трьох ключових частин: визначення відсоткової ставки дивідендів, встановлення умов цільового використання частини прибутку та механізму контролю. Порівняно з загальними нормами дивідендної політики, цей акт є спеціальним та тимчасовим, оскільки він прив’язує фінансові зобов’язання підприємства до виконання конкретних державних оборонних та відновлювальних завдань.
Найважливішими положеннями для практичного застосування є:
1. **Диференційований розподіл:** 30% — обов’язкові дивіденди, 45% — цільові кошти на виробничі потреби та відновлення.
2. **Цільове призначення:** кошти мають бути спрямовані на виконання держконтрактів, ремонт майна та інженерне облаштування.
3. **Фінансовий контроль:** обов’язкове проведення державного фінансового аудиту використання цільових коштів у 2027 році.
4. **Відповідальність:** невикористані кошти з цільового фонду (45%) мають бути повернуті до бюджету, якщо вони не були витрачені на визначені цілі до кінця 2026 року.
Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України про об’єднання конституційних проваджень у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“, у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ та у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“
Ця ухвала Конституційного Суду України є суто процесуальним рішенням, спрямованим на оптимізацію розгляду справ. Суд об’єднав три окремі конституційні скарги від різних компаній («Промгаз Сіті», «Львівенергозбут» та «УКР ГАЗ РЕСУРС») в одне провадження. Усі ці скарги стосуються одного й того самого предмета — перевірки на конституційність пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Об’єднання справ дозволить Суду розглянути питання комплексно та забезпечити єдність правозастосовної практики.
**Структура та зміст:**
Документ складається з описової частини, де зафіксовано факти відкриття окремих проваджень, та мотивувальної частини, що обґрунтовує доцільність об’єднання справ згідно зі статтею 76 Закону України «Про Конституційний Суд України». Резолютивна частина містить пряму вказівку на об’єднання справ та призначення суддів-доповідачів (Городовенка В.В. та Юровської Г.В.). Змін до самого Закону «Про публічні закупівлі» ця ухвала не вносить, вона лише визначає порядок подальшого розгляду скарг.
**Важливі положення:**
Для юридичної спільноти та бізнесу ключовим є те, що Конституційний Суд розпочав розгляд питання щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі». Ця норма регулює підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю. Оскільки до КСУ звернулися одразу три суб’єкти господарювання, це свідчить про наявність системної проблеми у застосуванні цієї норми, яка, на думку заявників, може порушувати їхні конституційні права. Результат цього провадження матиме прямий вплив на практику виконання договорів у сфері публічних закупівель.
Про затвердження Порядку формування та подання заяви про перенесення номера засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1137
Ця постанова Кабінету Міністрів України № 828 від 24 червня 2026 року запроваджує механізм перенесення абонентського номера (послуга MNP) через мобільний застосунок «Дія». Відтепер громадяни можуть змінити оператора мобільного зв’язку зі збереженням свого номера повністю дистанційно, без відвідування магазинів чи офісів. Постанова також розширює функціонал порталу «Дія», додаючи можливість отримання податкової інформації та взаємодії з постачальниками електронних комунікаційних послуг.
**Структура та основні положення:**
Документ складається з двох частин: затвердженого «Порядку формування та подання заяви про перенесення номера» та змін до Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг (постанова № 1137). Основна зміна порівняно з попередніми версіями полягає у цифровізації процесу MNP: якщо раніше це вимагало фізичної присутності або складнішої процедури ідентифікації, то тепер процес повністю автоматизовано через «Дію» з використанням даних з державних реєстрів.
**Ключові аспекти для використання:**
1. **Процедура:** Абонент проходить ідентифікацію в «Дії», обирає послугу перенесення номера, заповнює заяву (включаючи вибір бажаної дати та часу) і підписує її. Одночасно формується заява на ідентифікацію у нового оператора.
2. **Вимоги:** Послуга доступна користувачам, які мають РНОКПП та дійсний документ, що посвідчує особу (паспорт, посвідка або водійське посвідчення), оформлений у відповідних державних реєстрах.
3. **Безоплатність:** Послуга перенесення номера надається абоненту безкоштовно.
4. **Технічна взаємодія:** Обмін даними між «Дією» та операторами відбувається через систему «Трембіта», що гарантує безпеку та юридичну значущість переданої інформації.
5. **Додаткові можливості:** Постанова також розширює функціонал «Дії» в частині відображення податкового боргу, стану розрахунків з бюджетом та віддаленої ідентифікації е-резидентів.
Про схвалення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026-2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026-2028 роках
Це розпорядження Кабінету Міністрів України № 626-р від 24 червня 2026 року затверджує нову Стратегію комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 роки. Основна мета документа — змінити підхід до антикорупційної комунікації, змістивши фокус із висвітлення лише фактів викриття корупції на популяризацію превентивних заходів та державних сервісів. Стратегія спрямована на формування в суспільстві культури нетерпимості до корупції та підвищення довіри до державних інституцій через прозорість і цифровізацію. Документ також містить операційний план на 2026–2028 роки, який визначає конкретні кроки для міністерств та інших органів влади.
### Структура та основні положення
Документ складається з двох частин: самої Стратегії та операційного плану її реалізації.
* **Стратегія** описує поточні проблеми (високий рівень сприйняття корупції, дезінформація, недостатня обізнаність про альтернативи хабарям), визначає цільові аудиторії, стратегічні цілі, принципи комунікації та інструменти моніторингу.
* **Операційний план** деталізує конкретні заходи, строки їх виконання та відповідальних виконавців (переважно НАЗК та центральні органи виконавчої влади).
* **Зміни:** На відміну від попередніх стратегій, цей документ робить акцент на «антикорупційному мейнстримінгу» в контексті євроінтеграції та необхідності боротьби з дезінформацією, яка часто використовує тему корупції для дестабілізації суспільства.
### Найважливіші положення для практичного використання
Для професійної діяльності та розуміння механізмів реалізації політики ключовими є такі аспекти:
1. **Чотири стратегічні цілі:**
* Підвищення обізнаності про корупційні прояви та відповідальність.
* Популяризація цифрових державних сервісів як альтернативи корупції.
* Залучення громадян до антикорупційної діяльності (викривання, відмова від побутової корупції).
* Розбудова комунікаційної інфраструктури (координація між органами влади).
2. **Інструменти моніторингу:** НАЗК зобов’язане щороку до 1 квітня звітувати перед Кабміном, використовуючи дані соціологічних опитувань та аналіз медіапростору. Це створює базу для оцінки ефективності роботи кожного відомства.
3. **Координація:** Встановлено чіткий механізм взаємодії між міністерствами та НАЗК, включаючи проведення регулярних координаційних зустрічей та створення спільних інформаційних продуктів.
4. **Фокус на дезінформації:** Важливим є положення про щорічний аналіз дезінформаційних наративів, що дозволяє юридичним та комунікаційним підрозділам органів влади оперативно реагувати на маніпуляції в інформаційному полі.
Цей документ є інструкцією для державних органів щодо того, як саме вони мають пояснювати свою антикорупційну діяльність суспільству, щоб мінімізувати корупційні ризики та підвищити довіру до держави.
Деякі питання діяльності акціонерного товариства “Українська залізниця”
Розпорядження № 625-р визначає вибір аудиторської компанії для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності АТ «Укрзалізниця» на трирічний період. Документ закріплює призначення ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги» як офіційного суб’єкта аудиторської діяльності для перевірки фінансових показників компанії за 2026–2028 роки. Це рішення спрямоване на забезпечення прозорості та відповідності звітності стратегічного державного підприємства міжнародним стандартам.
Структура документа є лаконічною та складається з одного пункту, що прямо визначає виконавця послуг та часові межі аудиту. Порівняно з попередніми аналогічними розпорядженнями, цей акт є процедурним рішенням уряду, що забезпечує безперервність аудиторського контролю за діяльністю залізничного монополіста.
Найважливішим положенням акта є чітка ідентифікація аудитора (ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги») та встановлення конкретного періоду (2026–2028 роки), за який має бути проведений обов’язковий аудит. Для використання цього документа важливо враховувати, що він є підставою для укладення відповідного договору між АТ «Укрзалізниця» та обраною аудиторською компанією, що є обов’язковою умовою для оприлюднення достовірної фінансової звітності підприємства.
Про передачу окремого індивідуально визначеного майна у власність територіальних громад Чернігівської області
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 624-р від 24 червня 2026 року регулює процес безоплатної передачі державного майна у комунальну власність. Документ передбачає передачу восьми одиниць спеціалізованої пожежної техніки територіальним громадам Чернігівської області. Цей акт є інструментом децентралізації управління майном, що забезпечує посилення матеріально-технічної бази місцевих пожежних підрозділів.
Структура розпорядження складається з нормативної частини, що містить пряме розпорядження про передачу майна, та додатка, який є невід’ємною частиною документа. У додатку наведено детальний перелік техніки із зазначенням найменування об’єктів, року випуску, ідентифікаційних номерів та конкретних отримувачів — територіальних громад Корюківського та Ніжинського районів. Оскільки це розпорядження є актом індивідуальної дії, воно не вносить змін до інших нормативно-правових актів, а лише реалізує процедуру зміни форми власності конкретних об’єктів.
Найважливішими положеннями для практичного використання є:
1. **Ідентифікація майна:** Додаток містить чіткий перелік техніки (пожежні автомобілі марок ЗиЛ, ГАЗ, DAF) із зазначенням ідентифікаційних номерів, що унеможливлює неоднозначне тлумачення того, які саме об’єкти підлягають передачі.
2. **Визначення отримувачів:** Розпорядження чітко закріплює розподіл техніки між конкретними громадами (Сосницька, Батуринська, Борзнянська, Височанська, Талалаївська), що є підставою для оформлення актів приймання-передачі майна.
3. **Правова підстава:** Документ слугує легітимною підставою для державної реєстрації права комунальної власності на вказані транспортні засоби та їх подальшого обліку на балансах відповідних територіальних громад.
Про підписання Угоди між Урядом України та Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) про продовження дії Угоди між Урядом України та Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) про відкриття Офісу ВПП в Україні
Розпорядження № 623-р стосується продовження терміну діяльності Офісу Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН на території України. Документ офіційно схвалює проєкт відповідної міжнародної угоди та визначає уповноважену особу для її підписання. Це рішення забезпечує безперервність роботи гуманітарної місії ВПП, яка займається питаннями продовольчої безпеки та підтримки населення.
**Структура та основні положення:**
Розпорядження має лаконічну структуру, що складається з двох ключових пунктів: схвалення проєкту міжнародної угоди та делегування повноважень на її підписання. У порівнянні з попередніми актами, цей документ є процедурним продовженням правового статусу Офісу ВПП, що дозволяє організації продовжувати свою діяльність в Україні на узгоджених умовах без зміни базового формату співпраці.
**Важливі аспекти:**
Найважливішим положенням є саме продовження дії Угоди про відкриття Офісу, оскільки це створює необхідне правове підґрунтя для роботи міжнародної організації в Україні. Уповноваження Посла України в Італійській Республіці на підписання документа є стандартною дипломатичною процедурою, яка надає угоді юридичної сили після її підписання та виконання внутрішньодержавних процедур. Для практичного використання це означає збереження доступу до механізмів міжнародної продовольчої допомоги та координації гуманітарних зусиль ВПП в Україні.
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 червня 2026 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”
Цей Указ Президента України вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно визначених фізичних та юридичних осіб. Документ є інструментом реалізації державної політики у сфері національної безпеки, спрямованим на захист інтересів держави та протидію загрозам. Указ набуває чинності з моменту його офіційного опублікування, а контроль за виконанням покладено на Секретаря РНБО. .
Структура акта складається з трьох пунктів: введення в дію рішення РНБО, покладання функцій контролю та визначення моменту набрання чинності. Основна змістовна частина міститься у додатку до рішення РНБО, де наведено перелік осіб, до яких застосовуються санкції, та види цих обмежень. Порівняно з попередніми аналогічними актами, цей Указ актуалізує санкційні списки відповідно до поточної безпекової ситуації та виявлених загроз.
Найважливішими положеннями для практичного застосування є перелік конкретних осіб, щодо яких запроваджено санкції, та перелік самих обмежень (наприклад, блокування активів, зупинення фінансових операцій, анулювання ліцензій тощо). Для суб’єктів господарювання та державних органів цей документ є прямим керівництвом до дії щодо припинення будь-яких взаємовідносин із підсанкційними особами, оскільки невиконання вимог Указу тягне за собою юридичну відповідальність.
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 червня 2026 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”
Цей Указ вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Документ є інструментом реалізації державної санкційної політики, спрямованої на обмеження прав та інтересів визначених осіб. Контроль за виконанням покладено на Секретаря РНБО, а сам Указ набуває чинності з моменту його офіційного опублікування.
Структура акта складається з трьох пунктів: введення в дію рішення РНБО, визначення відповідального за контроль та встановлення терміну набрання чинності. Основний зміст міститься у додатку до Указу, який деталізує перелік осіб, до яких застосовуються санкції, та види цих обмежень. Порівняно з попередніми актами, цей документ актуалізує санкційні списки відповідно до поточної оцінки загроз національній безпеці.
Найважливішими положеннями для практичного застосування є перелік конкретних осіб (фізичних та юридичних), щодо яких запроваджуються обмеження, а також види санкцій, визначені Законом України «Про санкції». Важливо враховувати, що виконання цих заходів є обов’язковим для всіх органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що працюють на території України, оскільки Указ має пряму дію та підлягає негайному виконанню після оприлюднення.
Про затвердження Порядку видачі ліцензій (дозволів) на використання об’єктів права інтелектуальної власності, що належать державі в особі Міністерства оборони та інших органів, які здійснюють управління військовим майном
Ця постанова Кабінету Міністрів України № 834 від 17 червня 2026 року встановлює чіткий механізм передачі прав на використання інтелектуальної власності, що належить державі в особі Міноборони та інших органів управління військовим майном. Документ регулює процедуру видачі ліцензій (як платних, так і безоплатних) фізичним та юридичним особам, включаючи іноземців, для комерційного чи іншого використання військових розробок. Порядок діє виключно в умовах воєнного стану та протягом трьох місяців після його скасування. Основна мета акта — стимулювати практичне впровадження та комерціалізацію оборонних технологій при збереженні контролю над безпекою інформації. ****
### Структура та основні положення
Постанова складається з нормативної частини та затвердженого «Порядку».
* **Структура Порядку:** документ охоплює питання суб’єктів видачі ліцензій, обмеження для ліцензіатів (наприклад, заборона для резидентів держави-агресора), процедуру ознайомлення з технічною документацією, правила проведення конкурсного відбору та розподіл отриманих коштів.
* **Зміни:** Порядок вводить спеціальний режим для оборонної сфери, який інтегрує вимоги законодавства про інтелектуальну власність із нормами про оборонні закупівлі та захист державної таємниці.
### Ключові аспекти для застосування
1. **Обмеження доступу:** Ліцензії не видаються особам, пов’язаним із державою-агресором, підсанкційним особам, особам, причетним до терористичної діяльності або корупційних правопорушень.
2. **Конкурсний відбір:** Видача виключних або одиничних ліцензій обов’язково проводиться через конкурс. Невиключні ліцензії можуть видаватися як на конкурсній основі, так і без неї (на рівних умовах).
3. **Безоплатні ліцензії:** Передбачено можливість видачі ліцензій без оплати для сил оборони, державних замовників, благодійних організацій, що сприяють обороноздатності, а також для наукових досліджень.
4. **Розподіл коштів:** Постанова чітко визначає, що отримані кошти є власними надходженнями бюджетних установ. Важливо, що **не менш як 25%** від отриманої плати має бути спрямовано на винагороду авторам (винахідникам), а **не менш як 30%** від залишку — на розвиток підрозділу, де було створено об’єкт.
5. **Захист інформації:** Усі процедури, включаючи інформування про можливість отримання ліцензії, мають здійснюватися з урахуванням вимог щодо захисту інформації з обмеженим доступом та державної таємниці.
Про визнання експертного висновку та підтвердження компенсаційних витрат під час виконання Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Угнівська, між Державою Україна та товариством з обмеженою відповідальністю “ВЕЛЛ КО”
Це розпорядження Кабінету Міністрів України стосується фінансового врегулювання в межах Угоди про розподіл вуглеводнів щодо ділянки «Угнівська». Уряд офіційно визнав експертний висновок щодо включення витрат на капітальний ремонт двох свердловин (№ 10 та № 11 Дібровська) до складу компенсаційних витрат інвестора — ТОВ «ВЕЛЛ КО». Загальна сума визнаних витрат становить 64 204 449,68 гривень. На Державну службу геології та надр покладено обов’язок внести відповідні коригування до облікової документації.
**Структура та основні положення:**
Розпорядження складається з двох пунктів. Перший пункт закріплює юридичний факт визнання витрат на підставі висновку незалежного експерта (ТОВ «СІЄМЕС КАМЕРОН МАККЕННА ЕЛЕЛСІ») та умов Угоди від 31 грудня 2020 року. Другий пункт визначає процедурні дії для Держгеонадр щодо відображення цих витрат у звітності. Оскільки це індивідуальний акт, він не вносить змін до загальних кодексів, а лише реалізує положення конкретної Угоди про розподіл продукції (УРП).
**Важливі положення для використання:**
Для практичного застосування ключовим є те, що держава підтвердила право інвестора на відшкодування конкретної суми витрат у межах УРП. Це означає, що вказані 64,2 млн гривень будуть враховані при подальшому розподілі вуглеводнів або розрахунках між державою та інвестором. Для контролюючих органів та сторін угоди цей документ є підставою для визнання витрат обґрунтованими та такими, що підлягають компенсації згідно з умовами видобувної діяльності на ділянці «Угнівська».
Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)
Це рішення РНБО, введене в дію Указом Президента № 502/2026, є офіційним інструментом запровадження персональних санкцій щодо визначеного переліку фізичних та юридичних осіб. Документ базується на пропозиціях Служби безпеки України та спрямований на реалізацію державної санкційної політики. Рішення зобов’язує урядові органи та Національний банк забезпечити виконання та моніторинг цих обмежень, а МЗС — ініціювати синхронізацію санкцій з міжнародними партнерами.
**Структура та основні положення:**
Рішення складається з чотирьох пунктів та двох додатків, що містять списки підсанкційних суб’єктів. Основна частина документа визначає суб’єктів, до яких застосовуються обмеження, та розподіляє обов’язки між органами влади щодо їх реалізації. Порівняно з попередніми аналогічними актами, це рішення є частиною безперервного процесу оновлення санкційних списків, де ключовою зміною є актуалізація переліку осіб, що підпадають під дію Закону України «Про санкції».
**Найважливіші положення:**
1. **Персоналізація обмежень:** Документ чітко розмежовує фізичних (Додаток 1) та юридичних (Додаток 2) осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші санкції.
2. **Механізм виконання:** Покладення обов’язків на Кабмін, СБУ та НБУ гарантує, що санкції не залишаться декларативними, а будуть впроваджені через реальні фінансові та адміністративні обмеження.
3. **Міжнародна координація:** Пункт про інформування ЄС та США є критично важливим для забезпечення ефективності санкцій, оскільки він спрямований на створення «ефекту доміно» та унеможливлення обходу обмежень через юрисдикції інших держав.
Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)
Це рішення РНБО, введене в дію Указом Президента № 501/2026, офіційно затверджує перелік фізичних та юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Документ базується на пропозиціях Служби безпеки України та спрямований на реалізацію державної санкційної політики. Виконання та моніторинг цих заходів покладено на Кабінет Міністрів, СБУ та Національний банк України. Також передбачено дипломатичну роботу МЗС для синхронізації цих санкцій з міжнародними партнерами.
Структура акта складається з резолютивної частини та двох додатків, що містять конкретні списки підсанкційних суб’єктів. Рішення є інструментом реалізації Закону України «Про санкції», де РНБО виступає органом, що ініціює та затверджує перелік осіб, а Президент надає йому юридичної сили через указ. У порівнянні з попередніми аналогічними рішеннями, цей акт є точковим інструментом, що оновлює санкційні списки відповідно до актуальних даних розвідки та безпекових органів.
Найважливішими положеннями для практичного застосування є:
1. **Імперативність виконання:** органи державної влади (зокрема НБУ та Кабмін) зобов’язані забезпечити негайну реалізацію обмежень щодо осіб, вказаних у додатках.
2. **Міжнародна координація:** МЗС України має офіційно повідомити ЄС та США про запровадження цих санкцій, що створює підґрунтя для розширення міжнародного тиску на вказаних осіб.
3. **Персоналізація:** санкції застосовуються адресно до конкретних фізичних та юридичних осіб, що вимагає від банківських установ та державних реєстраторів негайної перевірки своїх баз даних на відповідність цим спискам для блокування активів або зупинення фінансових операцій.
Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 травня 2026 року № 898
Цей наказ Міністерства розвитку громад та територій України № 1022 від 02.06.2026 є технічним документом, спрямованим на приведення попереднього нормативного акта у відповідність до вимог державної реєстрації. Він вносить редакційні правки до Змін, затверджених наказом № 898 від 12 травня 2026 року, що стосуються обліку та аналізу причин аварій на автомобільному та міському електричному транспорті. Документ усуває стилістичні неточності та уточнює формулювання в тексті нормативного акта.
**Структура та зміни:**
Наказ складається з п’яти пунктів, які регламентують внесення конкретних правок до попереднього документа, процедуру його державної реєстрації та оприлюднення. Основна зміна полягає у виключенні надлишкового посилання на Правила дорожнього руху в пункті 4 та додаванні уточнювального слова «цього» в пункті 5. Ці зміни мають суто технічний характер і не змінюють суті механізму ведення обліку аварій, а лише коригують юридичну техніку викладення тексту.
**Основні положення:**
Найважливішим аспектом для правозастосування є зміна пункту 4, де було виключено пряме посилання на постанову КМУ № 1306 при описі найменувань порушень. Це означає, що при веденні обліку причин аварій на транспорті тепер застосовується загальна норма, без прив’язки до конкретного переліку ПДР у тексті цього документа. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, що робить ці редакційні правки обов’язковими для врахування при підготовці звітної документації за відповідним Порядком.
Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 травня 2026 року № 249
Цей наказ Міністерства фінансів України № 293 від 02.06.2026 вносить технічні корективи до попередніх змін, що стосуються форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Документ спрямований на виправлення редакційних неточностей, зокрема уточнення позначень та пунктуації у додатку «ЄП». Зміни мають суто формальний характер і не змінюють суті податкових зобов’язань чи алгоритмів розрахунку податку.
Структура наказу є лаконічною: він складається з розпорядчої частини, що містить конкретні правки до тексту попереднього наказу № 249, та організаційних пунктів щодо реєстрації, оприлюднення та контролю за виконанням. Основна відмінність від попередньої версії полягає у виправленні технічних помилок у написанні абревіатур та оформленні пояснювальних написів у додатках до декларації.
Найважливішими аспектами для практичного використання є:
1. Коригування позначень «БД» та «ЄП», що забезпечує відповідність термінології у податковій звітності.
2. Виправлення технічної помилки у пояснювальному написі додатка «ЄП» (корекція пробілу в дужках), що важливо для уникнення формальних зауважень при прийнятті звітності податковими органами.
3. Наказ набуває чинності з дня його офіційного опублікування, тому платникам податків слід врахувати ці уточнення при підготовці звітності після цієї дати.
Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до наказу Державної інспекції ядерного регулювання України від 11 травня 2026 року № 453
Цей наказ Державної інспекції ядерного регулювання України спрямований на технічне коригування та приведення у відповідність до вимог Міністерства юстиції тексту «Загальних критеріїв класифікації радіоактивних відходів для їх захоронення у сховищах різних типів». Документ усуває граматичні, стилістичні та технічні неточності, виявлені під час державної реєстрації основного наказу № 453 від 11 травня 2026 року. Зміни мають виключно редакційний характер та не змінюють суті встановлених раніше критеріїв безпеки.
Структура наказу складається з розпорядчої частини, що містить перелік конкретних правок до тексту «Загальних критеріїв», та прикінцевих положень щодо порядку набрання чинності. Основні зміни порівняно з попередньою версією полягають у виправленні відмінків, уточненні посилань на нормативні документи (зокрема, НРБУ-97) та виправленні друкарських помилок у тексті додатків.
Для практичного використання важливо враховувати наступні положення:
1. Уточнено посилання на вимоги підпункту Д.2.2.6 пункту Д.2.2 додатка 2 до НРБУ-97, що є критично важливим для правильної класифікації відходів згідно з чинними нормами радіаційної безпеки.
2. Виправлено технічні неточності у формулюваннях, що стосуються фізико-хімічних характеристик відходів (зокрема, щодо взаємодії з пилом та аерозолями), що забезпечує однозначне трактування вимог інспекторами та суб’єктами господарювання.
3. Усі зміни набувають чинності з дня офіційного опублікування наказу, тому при роботі з класифікацією радіоактивних відходів необхідно використовувати текст «Загальних критеріїв» з урахуванням цих правок.
Про затвердження Змін до Порядку ведення обліку та здійснення аналізу причин катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод та пожеж на автомобільному та міському електричному транспорті (трамвай, тролейбус)
Цей наказ Міністерства розвитку громад та територій України № 898 від 12.05.2026 вносить зміни до Порядку ведення обліку та аналізу причин катастроф, аварій, ДТП та пожеж на автомобільному та міському електричному транспорті. Основна мета документа — цифровізація звітності та актуалізація термінології відповідно до сучасних нормативних актів. Зміни спрямовані на перехід від паперового до електронного документообігу та уточнення класифікації подій на транспорті.
**Структура та основні зміни:**
Наказ складається з розпорядчої частини та безпосередньо «Змін до Порядку». Ключові зміни включають:
* **Цифровізація:** обов’язкове ведення обліку в електронній формі замість паперової.
* **Термінологічна синхронізація:** оновлено перелік нормативно-правових актів, на які спирається Порядок, та замінено застарілі терміни (наприклад, «засоби масової інформації» на «медіа»).
* **Уточнення класифікації:** розширено перелік порушень для міського електричного транспорту (трамваїв та тролейбусів), зокрема додано специфічні види подій, такі як сходження трамвая з рейок або рух з відчиненими дверима.
* **Адміністрування:** змінено найменування профільного міністерства з «Мінінфраструктури» на «Мінрозвитку».
**Важливі положення для практичного використання:**
1. **Перехід на електронний формат:** суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити ведення обліку подій виключно в електронному вигляді, що спрощує звітність, але вимагає відповідного технічного забезпечення.
2. **Розширення переліку порушень:** для операторів міського електричного транспорту деталізовано перелік інцидентів, що підлягають обліку (порушення бокового інтервалу, посадка/висадка поза зупинкою тощо). Це важливо для внутрішніх систем безпеки та звітності перед контролюючими органами.
3. **Актуалізація нормативної бази:** при аналізі причин ДТП тепер необхідно керуватися оновленим переліком нормативних актів, включаючи актуальні редакції Порядку обліку пожеж та Порядку технічного розслідування ДТП.
Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
**1. Суть закону**
Наказ Міністерства фінансів № 249 вносить технічні та змістовні зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Основна мета цих змін — адаптація звітності до нових вимог законодавства щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Зокрема, документ запроваджує механізми оподаткування для резидентів «Дефенс Сіті» та коригує правила звітування для платників єдиного податку четвертої групи при операціях з цінними паперами.
**2. Структура та основні положення**
Структурно наказ складається з розпорядчої частини та безпосередньо «Змін до форми декларації». Ключові нововведення включають:
* **Розширення структури декларації:** додано новий рядок 02.1 ЄП для відображення доходів від операцій з цінними паперами та корпоративними правами для платників єдиного податку 4-ї групи.
* **Оновлення розрахункових рядків:** змінено формулу об’єкта оподаткування (рядок 04) з урахуванням нового рядка 02.1 ЄП.
* **Спеціальні додатки:** введено новий додаток «ЄП» для деталізації доходів, отриманих платниками єдиного податку 4-ї групи.
* **Уточнення відповідальності:** оновлено рядки 42 та 44, що стосуються нарахування пені та збільшення податкових зобов’язань у разі нецільового використання вивільнених від оподаткування коштів.
**3. Найбільш важливі положення для використання**
Для платників податків найбільш критичними є такі аспекти:
* **Для платників єдиного податку 4-ї групи:** тепер необхідно окремо декларувати доходи від відчуження цінних паперів та дивідендів, що вимагає заповнення нового додатка «ЄП».
* **Для підприємств ОПК:** впроваджено спеціальні примітки, що відображають особливості оподаткування прибутку для резидентів «Дефенс Сіті», передбачені «Перехідними положеннями» Податкового кодексу.
* **Контроль цільового використання:** оновлені рядки 42 та 44 чітко вказують на посилення контролю за використанням коштів, вивільнених внаслідок податкових пільг, що прямо впливає на розрахунок штрафних санкцій та пені у разі порушень.
Ці зміни є обов’язковими для застосування при поданні звітності, тому рекомендую бухгалтерам звернути увагу на оновлені алгоритми заповнення декларації, щоб уникнути технічних помилок при поданні.
Про затвердження Загальних критеріїв класифікації радіоактивних відходів для їх захоронення у сховищах різних типів
Цей наказ Державної інспекції ядерного регулювання України встановлює чіткі правила класифікації радіоактивних відходів (РАВ) для їх подальшого безпечного захоронення. Документ визначає, як саме відходи розподіляються за класами (від дуже низькоактивних до високоактивних) залежно від їхніх радіологічних характеристик та типу сховища. Він є обов’язковим для виконання операторами сховищ та виробниками РАВ. Основна мета акта — забезпечити безпеку населення та довкілля шляхом науково обґрунтованого вибору методів ізоляції відходів. ****
### Структура та основні положення
Закон складається з чотирьох розділів та додатку:
1. **Загальні положення:** визначають термінологію, сферу дії та принципи звільнення від регулюючого контролю.
2. **Розподілення РАВ для діючих сховищ:** описує підходи до встановлення критеріїв приймання відходів на основі оцінки безпеки та сценаріїв еволюції сховища.
3. **Розподілення РАВ для нових сховищ:** встановлює методику визначення меж між класами відходів на етапах проєктування.
4. **Особливості поводження з «гарячими фрагментами»:** регулює питання наявності локалізованих високоактивних частинок у складі відходів нижчих класів.
**Зміни:** Акт був доповнений наказом № 526 від 28.05.2026, що уточнив вимоги до оцінки безпеки та сценаріїв ненавмисного вторгнення.
### Найважливіші положення для практики
* **Класифікація:** Відходи поділяються на дуже низькоактивні (ДНАВ), низькоактивні (НАВ), середньоактивні (САВ) та високоактивні (ВАВ). Критерієм є питома та загальна активність радіонуклідів.
* **Оцінка безпеки:** Оператор сховища зобов’язаний проводити розрахунки дозових навантажень на населення (репрезентативних осіб) за сценаріями нормальної еволюції, прискореної деградації та ненавмисного вторгнення.
* **Дозові ліміти:** Документ оперує значеннями річної ефективної дози (зазвичай 1 мЗв або 0,3 мЗв залежно від сценарію), які не повинні бути перевищені внаслідок впливу сховища.
* **Гарячі фрагменти:** Допускається наявність таких фрагментів у відходах нижчих класів, якщо їхній об’єм та активність суворо обмежені, а ризик для людини не перевищує 10% від прийнятного рівня.
* **Консервативні припущення:** Додаток до наказу містить детальні параметри для розрахунків (наприклад, тривалість адміністративного контролю, час міграції радіонуклідів), які є базовими для проєктної документації.
