СПРАВА ЛЕНИ ГАКОБЯН ТА ІНШІ ПРОТИ ВІРМЕНІЇ
Ось розбір рішення у справі “Лена Гакобян та інші проти Вірменії”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення Вірменією статті 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) через надмірну тривалість цивільних та адміністративних проваджень, яка становила від семи до тринадцяти років. Суд також встановив порушення статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту) у поєднанні зі статтею 6 § 1, оскільки заявники не мали ефективного внутрішнього засобу правового захисту щодо їхніх скарг стосовно тривалості проваджень. Суд розкритикував існуючий компенсаційний засіб правового захисту у Вірменії, відзначивши його недоліки та неефективність. Він закликав Вірменію створити спеціальний компенсаційний засіб правового захисту у зв’язку з надмірною тривалістю проваджень, можливо, разом із прискорювальним засобом правового захисту. Суд присудив заявникам компенсацію за моральну шкоду, а в одному випадку – за судові витрати.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ і факти:** Рішення починається з викладу предмету справи: тривалість проваджень та відсутність ефективних засобів правового захисту. У ньому перелічено заявників, деталі їхніх заяв та відповідну внутрішню правову базу, включаючи зміни до Цивільного кодексу, що запроваджують компенсацію за моральну шкоду.
* **Відповідна правова база та практика:** У цьому розділі детально описано відповідні вірменські закони, включаючи Цивільний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та Закон про державне мито. Він також включає рішення Конституційного суду щодо компенсації за моральну шкоду та вимогу розумного строку для судових проваджень.
* **Національна судова практика:** Рішення містить стислий огляд кількох національних судових справ, пов’язаних з вимогами про компенсацію за надмірну тривалість проваджень, висвітлюючи випадки, коли вимоги були відхилені або задоволені, та обґрунтування цих рішень.
* **Право:** Цей розділ містить юридичний аналіз Суду.
* **Попередні питання:** Суд розглядає питання об’єднання заяв та locus standi (правоздатність) після смерті одного із заявників.
* **Імовірне порушення статті 6 § 1:** Суд розглядає прийнятність скарг, зосереджуючись на тому, чи були вичерпані внутрішні засоби правового захисту. Він оцінює ефективність компенсаційного засобу правового захисту відповідно до вірменського законодавства, враховуючи процесуальні гарантії, оперативність, витрати, розмір компенсації та виплату компенсації.
* **Порушення статті 13:** Суд констатує порушення статті 13 у поєднанні зі статтею 6 § 1, оскільки заявники не мали ефективного внутрішнього засобу правового захисту щодо їхніх скарг.
* **Застосування статті 41:** Суд розглядає питання справедливої сатисфакції, присуджуючи компенсацію за моральну шкоду та судові витрати.
* **Застосування статті 46:** Суд обговорює зобов’язання держави-відповідача виконувати рішення та пропонує загальні заходи для вирішення системної проблеми надмірної тривалості проваджень.
* **Резолютивна частина:** Рішення завершується рішеннями Суду, включаючи встановлення порушень, наказ про виплату компенсації та відхилення решти вимог заявників.
3. **Основні положення для використання:**
* **Неефективність існуючого засобу правового захисту:** Детальний аналіз Судом недоліків існуючого компенсаційного засобу правового захисту у Вірменії є надзвичайно важливим. Це включає питання, пов’язані з тягарем доведення, що покладається на заявників, тривалістю проваджень щодо компенсації та потенційними проблемами з судовими зборами.
* **Критерії ефективного засобу правового захисту:** У рішенні повторюються ключові критерії ефективного компенсаційного засобу правового захисту у зв’язку з надмірною тривалістю судових проваджень, як це встановлено в попередній судовій практиці (Scordino проти Італії).
* **Зобов’язання створити спеціальний засіб правового захисту:** Суд прямо закликає Вірменію створити компенсаційний засіб правового захисту, спеціально призначений для скарг на надмірну тривалість проваджень, сигналізуючи про необхідність системної реформи.
* **Рекомендації щодо загальних заходів:** Суд надає рекомендації щодо типу індивідуальних та загальних заходів, які можуть бути вжиті для припинення ситуації, несумісної з Конвенцією.
Це рішення є особливо актуальним для України, оскільки воно підкреслює важливість наявності ефективних внутрішніх засобів правового захисту для усунення порушень права на справедливий судовий розгляд, включаючи право на розгляд справи протягом розумного строку. З огляду на поточні виклики в українській судовій системі, це рішення може сприяти зусиллям з покращення доступу до правосуддя та забезпечення відповідальності за затримки в судових провадженнях.
СПРАВА “SOBCZYŃSKA ТА ІНШІ ПРОТИ ПОЛЬЩІ”
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі “Sobczyńska та інші проти Польщі”:
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Польща порушила статтю 6 § 1 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд. Справа стосувалася відмови Президента Польщі призначити заявників на посади суддів, незважаючи на їхню успішну участь у процедурі відбору, проведеній Національною радою судочинства (НРС). ЄСПЛ встановив, що відсутність судового перегляду рішення Президента, яке не було обґрунтовано і виглядало свавільним, зашкодило сутності права заявників на доступ до суду. Суд наголосив на важливості незалежності судової влади та верховенства права, зазначивши, що відмова в судовому перегляді в цьому контексті не відповідала інтересам держави, керованої верховенством права.
**2. Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Визначає основне питання: відсутність судового перегляду щодо відмови Президента призначити суддів.
* **Факти:** Детально описує біографії заявників, їхні заяви на посади суддів, відмову Президента та подальші судові провадження в країні.
* **Відповідна правова база та практика:** Викладає відповідні польські конституційні та законодавчі положення, а також прецедентне право Конституційного Суду, Верховного адміністративного суду та Верховного Суду. Він також включає відповідні матеріали міжнародного права та Ради Європи.
* **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглядати заяви разом через їхню схожу тематику.
* **Попередні зауваження:** Розглядає заперечення Уряду щодо прийнятності заяв, зокрема щодо шестимісячного терміну.
* **Заперечення Уряду щодо нібито запізнілого характеру заяв:** Розглядає та відхиляє аргумент Уряду про те, що заяви були подані несвоєчасно.
* **Заявлене порушення статті 6 § 1 Конвенції:** Аналізує, чи застосовується стаття 6 § 1 до цієї справи, зосереджуючись на існуванні “цивільного права” та на тому, чи виконується тест *Eskelinen*.
* **Заявлене порушення статті 13 Конвенції:** Вважає недоцільним окремо розглядати цю скаргу, оскільки гарантії статті 6 § 1 є суворішими та поглинають гарантії статті 13.
* **Застосування статті 41 Конвенції:** Присуджує кожному заявнику 13 000 євро відшкодування моральної шкоди.
**3. Основні положення та важливість:**
* **Застосовність статті 6 § 1:** Суд встановив, що стаття 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд) є застосовною, оскільки заявники мали обґрунтоване право згідно з польським законодавством на справедливу процедуру розгляду їхніх заяв на посади суддів, включаючи захист від свавільної відмови.
* **Тест Eskelinen:** Суд застосував тест *Eskelinen*, щоб визначити, чи було виключення судового перегляду обґрунтованим. Хоча Суд залишив відкритим питання про те, чи польське законодавство прямо виключає доступ до суду в таких випадках, він встановив, що друга умова тесту не була виконана: відмова в судовому перегляді не була обґрунтована об’єктивними причинами в інтересах держави.
* **Незалежність судової влади та верховенство права:** Рішення підкреслює важливість незалежності судової влади та верховенства права. Суд наголосив, що рішення, які впливають на кар’єру суддів, повинні підлягати гарантіям проти свавілля і що відмова в судовому перегляді в цьому контексті не відповідає інтересам держави, керованої верховенством права.
* **Право на справедливу процедуру:** Суд уточнив, що скарга заявників стосувалася не права бути призначеним суддею, а права на справедливу та не свавільну процедуру розгляду їхніх заяв.
* **Вплив рішення:** Це рішення підкреслює необхідність прозорості та підзвітності при призначенні суддів, а також важливість судового перегляду для забезпечення того, щоб рішення не були свавільними.
Сподіваюся, цей аналіз буде корисним.
СПРАВА ПЕЛЛЕ ПРОТИ ІТАЛІЇ
Ось розбір рішення у справі Пелле проти Італії від Європейського суду з прав людини:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини встановив, що Італія порушила статтю 3 Конвенції про захист прав людини, яка забороняє нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження. Справа стосувалася Франческо Пелле, в’язня з параплегією, який стверджував, що умови його утримання та відсутність адекватної фізіотерапії становили нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження. Суд погодився, зазначивши, що, незважаючи на медичні звіти та судові рішення, які вказували на необхідність регулярної фізіотерапії, Пелле не отримував послідовного та адекватного лікування, перебуваючи у в’язниці. Суд підкреслив, що страждання, які пережив Пелле, перевищували неминучий рівень, властивий ув’язненню, через ненадання необхідної медичної допомоги.
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається з викладу передісторії справи, включаючи засудження Пелле, стан його здоров’я та різні судові процеси, які він ініціював в Італії, щоб вирішити питання про неналежне медичне лікування у в’язниці.
* У ньому детально описані скарги Пелле щодо відсутності фізіотерапії та визнання тюремною владою його потреби в ній, що контрастує з обмеженим лікуванням, яке він фактично отримував.
* Потім Суд розглядає аргумент італійського уряду про те, що Пелле не вичерпав внутрішні засоби захисту, відхиляючи це заперечення, вказуючи на те, що Пелле вже використав відповідні правові шляхи без задовільних результатів.
* Суд оцінює факти у світлі своїх усталених принципів щодо зобов’язання захищати здоров’я та добробут в’язнів.
* Зрештою, Суд доходить висновку, що відсутність належної медичної допомоги, зокрема фізіотерапії, становила нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження, порушуючи статтю 3 Конвенції.
* Рішення завершується заявою про те, що Пелле не вимагав жодної фінансової компенсації, тому жодного відшкодування не було присуджено.
3. **Основні положення для використання:**
* **Порушення статті 3:** Основним висновком є порушення статті 3 через неналежне медичне лікування, надане в’язню з інвалідністю.
* **Обов’язок надання медичної допомоги:** Рішення підкреслює зобов’язання держави забезпечувати здоров’я та добробут в’язнів, включаючи надання необхідної медичної допомоги.
* **Нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження:** Суд роз’яснює, що ненадання належної медичної допомоги, яке призводить до страждань, що виходять за межі тих, які притаманні ув’язненню, може становити нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження.
* **Вичерпання внутрішніх засобів захисту:** Відхилення Судом заперечення уряду щодо вичерпання внутрішніх засобів захисту підтверджує, що заявники не зобов’язані використовувати численні засоби захисту, якщо один вже був використаний без задовільних результатів.
* **Індивідуальна оцінка:** Рішення підкреслює важливість індивідуальної оцінки медичних потреб в’язнів і надання належної допомоги на основі цих потреб.
Сподіваюся, цей аналіз буде корисним.
СПРАВА V.I. ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА ТА РОСІЇ
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі V.I. проти Республіки Молдова та Росії:
1. **Суть рішення:**
Справа стосувалася громадянина Молдови та України, який скаржився на те, що конфіденційна медична інформація про його психічне здоров’я була розголошена в його військовому квитку органами влади самопроголошеної “Молдавської Республіки Придністров’я” (МРП). Він стверджував, що це розголошення порушило його право на приватність відповідно до статті 8 Європейської конвенції з прав людини, особливо після того, як “суди МРП” відмовилися вилучити цю інформацію. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Росія має юрисдикцію у цій справі та несе відповідальність за порушення статті 8, тоді як Молдова виконала свої зобов’язання. Суд присудив заявнику компенсацію за моральну шкоду та судові витрати, які має сплатити Росія.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет:** Справа зосереджена на розголошенні конфіденційної медичної інформації та відсутності правового захисту в межах “МРП”.
* **Передісторія:** Заявника було звільнено від військової служби у 2004 році через психічне захворювання, що було зафіксовано у його військовому квитку. Цей військовий квиток був необхідний для ідентифікації особи, що призвело до труднощів у пошуку роботи.
* **Скарги до органів влади:** Заявник звертався зі скаргами до молдовських і російських органів влади, вимагаючи відшкодування за порушення його права на приватність.
* **Оцінка Суду:**
* **Юрисдикція:** Суд стверджував свою юрисдикцію у цій справі, зазначивши, що події відбулися до того, як Росія перестала бути стороною Конвенції 16 вересня 2022 року. Він також підтвердив, що і Росія, і Молдова мають юрисдикцію щодо подій, про які йдеться, відхиливши заперечення Росії.
* **Прийнятність:** Заяву було визнано прийнятною, оскільки заявник не втратив статусу жертви, незважаючи на те, що згодом отримав новий військовий квиток без конфіденційної інформації.
* **Порушення статті 8:** Суд встановив, що розголошення медичної інформації становить втручання в право заявника на приватне життя. Це втручання не було здійснене згідно із законом, оскільки воно ґрунтувалося на “законодавстві МРП”, яке Суд не визнає чинною правовою основою.
* **Відповідальність:** Суд визначив, що Росія здійснювала ефективний контроль над “МРП” у відповідний період і, отже, несе відповідальність за порушення статті 8. Він дійшов висновку, що Молдова виконала свої позитивні зобов’язання і не несе відповідальності за порушення.
* **Застосування статті 41:** Суд присудив заявнику 7 500 євро за моральну шкоду та 3 500 євро за витрати та видатки, які має сплатити Росія.
3. **Основні положення для використання:**
* **Юрисдикція над Придністров’ям:** Суд підтвердив, що Росія здійснює ефективний контроль над “МРП”, що робить її відповідальною за порушення прав людини в регіоні.
* **Недійсність “законодавства МРП”:** Рішення підкреслює, що закони та судові рішення “МРП” не можуть слугувати правовою основою для дій, які порушують права та свободи, передбачені Конвенцією.
* **Право на приватність:** Рішення підкреслює важливість захисту конфіденційної медичної інформації та необхідність належних правових гарантій проти її несанкціонованого розголошення.
* **Статус жертви:** Заявник зберіг статус жертви, незважаючи на остаточне видалення конфіденційної інформації з його документів, оскільки він не отримав жодного визнання порушення його прав у період з 2004 по 2018 рік, а також жодної компенсації.
**** Це рішення особливо актуальне для України та українців, оскільки воно стосується порушень прав людини на території, яка перебуває під фактичним контролем Росії, подібно до ситуації в певних регіонах України. Воно підсилює принцип, згідно з яким Росія може бути притягнута до відповідальності за порушення прав людини на цих територіях.
