Ось аналіз рішення у справі «Алієв та інші проти Росії» Європейського суду з прав людини:
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у порушенні статті 5 § 3 Конвенції через надмірну тривалість досудового тримання під вартою заявників. Суд також встановив порушення, пов’язані з надмірною тривалістю судового перегляду тримання під вартою та обмеженнями свободи віросповідання для членів Церкви саєнтології. Суд наголосив, що факти мали місце до того, як Росія перестала бути стороною Конвенції, тим самим встановивши свою юрисдикцію. Рішення підкреслює занепокоєння щодо обґрунтування досудового тримання під вартою, швидкості судового перегляду та поводження з релігійними організаціями.
**2. Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення починається з викладу походження справи, сторін, залучених до справи (заявники, представлені адвокатом, та Уряд Росії), та дати подання заяви.
* **Факти:** У ньому міститься посилання на додану таблицю зі списком заявників та відповідними деталями.
* **Право:**
* **Юрисдикція:** Суд чітко зазначає свою юрисдикцію, відзначаючи, що події відбулися до виходу Росії з Конвенції 16 вересня 2022 року.
* **Порушення статті 5 § 3:** Основна частина рішення зосереджена на порушенні статті 5 § 3, що стосується надмірної тривалості досудового тримання під вартою заявників. Він посилається на попередню судову практику на підтримку своїх висновків.
* **Інші порушення:** Рішення визнає інші скарги, пов’язані з тривалими переглядами питань тримання під вартою та обмеженнями релігійної свободи, посилаючись на відповідну судову практику, як-от *Idalov v. Russia* та *Church of Scientology of St Petersburg and Others v. Russia*.
* **Решта скарг:** Суд вирішив не розглядати окремо скаргу щодо дискримінації за статтею 14 у поєднанні зі статтею 9, враховуючи вже зроблені висновки.
* **Застосування статті 41:** Суд розглядає застосування статті 41 щодо справедливої сатисфакції, посилаючись на попередні справи для визначення відповідної компенсації за встановлені порушення.
* **Резолютивна частина:** Рішення завершується:
* Підтвердженням своєї юрисдикції.
* Оголошенням скарг щодо досудового тримання під вартою та інших порушень прийнятними.
* Визнанням, що стаття 5 § 3 була порушена через надмірне досудове тримання під вартою.
* Визнанням, що відбулися інші порушення Конвенції.
* Наказом державі-відповідачу виплатити заявникам зазначені суми відшкодування збитків.
* **Додаток:** Додаток містить детальну інформацію щодо кожної справи заявника, включаючи періоди тримання під вартою, залучені суди, конкретні недоліки в постановах про тримання під вартою, інші скарги та присуджену компенсацію.
**3. Основні положення для використання:**
* **Юрисдикція:** Підтвердження юрисдикції щодо справ, що виникли до виходу Росії з Конвенції, є вирішальним для аналогічних поточних або майбутніх справ.
* **Стаття 5 § 3 (Надмірне досудове тримання під вартою):** Рішення підкреслює важливість розумних строків для досудового тримання під вартою та необхідність конкретних обґрунтувань для тримання осіб під вартою. Суд наголошує на конкретних недоліках у міркуваннях національних судів, таких як посилання на припущення без доказів і неврахування особистих обставин заявника.
* **Стаття 5 (4) (Тривалий перегляд тримання під вартою):** Рішення підкреслює неприпустимість тривалих процедур перегляду законності тримання під вартою.
* **Стаття 9 (Свобода віросповідання):** Рішення підтверджує, що обмеження та переслідування членів релігійних організацій на підставі їхніх переконань можуть становити порушення Конвенції.
* **Компенсація:** Присуджені суми є орієнтиром для оцінки збитків у подібних справах.
**** Це рішення може мати наслідки для українців та українських організацій, особливо щодо справ, пов’язаних із досудовим триманням під вартою та свободою віросповідання, враховуючи контекст конфлікту та здійснення правосуддя в регіоні.
