СПРАВА MORAWIEC ПРОТИ ПОЛЬЩІ
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі Morawiec проти Польщі:
1. **Суть рішення:**
Справа стосується польської судді Беати Моравєц, яка скаржилася на те, що Дисциплінарна палата Верховного суду (ДПВС) у Польщі порушила її права, передбачені Європейською конвенцією з прав людини. Зокрема, вона стверджувала, що рішення ДПВС про зняття з неї імунітету від кримінального переслідування та відсторонення від виконання суддівських обов’язків порушило її право на справедливий судовий розгляд (стаття 6), її право на повагу до приватного життя (стаття 8) та її свободу вираження поглядів (стаття 10). ЄСПЛ встановив порушення всіх трьох статей, наголосивши, що ДПВС не була “незалежним і безстороннім судом, встановленим законом”, і що дії проти Моравєц не були “відповідними до закону” та непропорційними.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ та факти:** Рішення викладає передісторію справи, включаючи професійну біографію Моравєц як судді та її громадську діяльність, зокрема критику судової реформи в Польщі. Детально описано події, що призвели до зняття її імунітету та відсторонення, а також реакцію громадськості та висвітлення в ЗМІ.
* **Правовий контекст:** ЄСПЛ посилається на свою попередню практику щодо реорганізації судової системи в Польщі, зокрема на справи Reczkowicz, Juszczyszyn та Tuleya.
* **Прийнятність:** Суд розглядає та відхиляє попередні заперечення польського уряду, включаючи аргументи щодо відсутності значного збитку для заявниці, незастосовності статті 6 через рішення Конституційного суду Польщі, передчасний характер заяви та нібито втрату заявницею статусу жертви.
* **Порушення статті 6:** ЄСПЛ вважає, що стаття 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд) застосовується як до відсторонення (цивільний аспект), так і до зняття імунітету (кримінальний аспект). Він робить висновок, що ДПВС не була “незалежним і безстороннім судом, встановленим законом”, таким чином порушуючи права Моравєц.
* **Порушення статті 8:** Суд визначає, що рішення ДПВС значно вплинуло на приватне життя Моравєц, що зумовило застосування статті 8. Він вважає, що втручання не було “відповідним до закону” через відсутність легітимності ДПВС як суду.
* **Порушення статті 10:** ЄСПЛ робить висновок, що дії проти Моравєц були зумовлені її поглядами та критикою судової реформи, що, таким чином, втручалося в її свободу вираження поглядів. Він вважає, що це втручання не було “відповідним до закону” і не переслідувало жодної законної мети.
* **Стаття 13:** Суд не вважає за необхідне розглядати скаргу за статтею 13, враховуючи, що вимоги статті 13 поглинаються більш суворими вимогами статті 6.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Суд присуджує Моравєц 21 000 євро за моральну шкоду та 6 000 євро за витрати та видатки.
3. **Основні положення для використання:**
* **Застосовність статті 6:** Рішення підтверджує, що стаття 6 застосовується до проваджень щодо зняття суддівського імунітету та відсторонення від виконання суддівських обов’язків, як у цивільному, так і в кримінальному аспектах.
* **”Суд, встановлений законом”:** ЄСПЛ повторює свою позицію про те, що ДПВС у Польщі не відповідала вимогам “незалежного і безстороннього суду, встановленого законом”, посилаючись на недоліки у процесі призначення її суддів.
* **Втручання в приватне життя та свободу вираження поглядів:** Рішення підкреслює, що дії проти суддів, особливо тих, хто критикує державну політику, яка впливає на судову систему, можуть становити втручання в їхні права відповідно до статей 8 і 10.
* **Статус жертви:** ЄСПЛ роз’яснює, що сприятливе рішення суду другої інстанції, прийняте тим самим проблемним органом (ДПВС), не позбавляє автоматично заявника статусу жертви, особливо коли основні питання незалежності та неупередженості залишаються невирішеними.
**** Це рішення доповнює зростаючий обсяг прецедентного права ЄСПЛ, яке критикує судову реформу в Польщі та її вплив на незалежність судової системи. Воно підкреслює важливість захисту прав суддів на справедливий судовий розгляд, повагу до приватного життя та свободу вираження поглядів, особливо перед обличчям реформ, які можуть підірвати верховенство права.
СПРАВА A.V. проти РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі A.V. проти Республіки Молдова:
1. **Суть Рішення:**
Справа стосується неефективного розслідування смерті 15-річної дочки заявниці, А., яку знайшли мертвою після падіння з будівлі. Заявниця стверджувала про порушення статей 2, 3, 8 і 13 Європейської конвенції з прав людини, стверджуючи, що розслідування не змогло належним чином розглянути підозрілі обставини смерті її дочки, включно з можливим сексуальним насильством. Суд встановив, що молдовські органи влади не провели ретельного та оперативного розслідування обставин смерті А. та потенційного сексуального насильства, що призвело до порушень процесуальних аспектів статей 2 та 3 Конвенції. Суд присудив заявниці 15 600 євро за моральну шкоду та 1 500 євро за витрати та видатки. Суд не вважав за необхідне окремо розглядати скарги за статтями 8 і 13.
2. **Структура та Основні Положення:**
* **Предмет Справи:** Описує скаргу заявниці щодо неефективного розслідування смерті її дочки.
* **Розслідування Смерті А.:** Деталізує початкове розслідування, включаючи судово-медичні звіти, свідчення свідків і початкову відмову в порушенні кримінального провадження.
* **Розслідування Сексуального Насильства:** Описує окреме розслідування можливості сексуального насильства, яке згодом було призупинено.
* **Оцінка Суду:**
* **Попередні Заперечення:** Розглядає та відхиляє заперечення Уряду щодо зловживання правом на подання заяви, повноважень адвоката заявниці та невичерпання внутрішніх засобів захисту.
* **Заявлене Порушення Статті 2:** Аналізує ефективність розслідування смерті А., роблячи висновок, що воно було неадекватним і порушило процесуальний аспект статті 2.
* **Заявлене Порушення Статті 3:** Оцінює розслідування сексуального насильства, визнаючи його неефективним і таким, що порушує процесуальний аспект статті 3.
* **Інші Скарги:** Зазначає, що немає потреби окремо розглядати решту скарг за статтями 8 і 13.
* **Застосування Статті 41:** Присуджує заявниці компенсацію за моральну шкоду та витрати та видатки.
* **Резолютивна Частина:**
* Об’єднує з розглядом по суті попереднє заперечення Уряду щодо невичерпання внутрішніх засобів захисту та відхиляє його;
* Оголошує заяву прийнятною;
* Встановлює, що було порушено процесуальний аспект статті 2 Конвенції;
* Встановлює, що було порушено процесуальний аспект статті 3 Конвенції;
* Вважає, що немає потреби окремо розглядати решту скарг;
* Постановляє, що держава-відповідач повинна виплатити заявниці певні суми відшкодування моральної шкоди та відшкодування витрат і видатків;
* Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції.
3. **Основні Положення для Використання:**
* **Обов’язок Розслідувати Підозрілі Смерті:** Рішення підсилює зобов’язання за статтею 2 Конвенції проводити ретельне та ефективне розслідування підозрілих смертей, особливо коли є ознаки насильницької смерті.
* **Розслідування Тверджень про Сексуальне Насильство:** Рішення підкреслює важливість оперативного та ретельного розслідування тверджень про сексуальне насильство, особливо коли жертвою є неповнолітній.
* **Вичерпання Внутрішніх Засобів Захисту:** Суд роз’яснив, що заявники не зобов’язані оскаржувати рішення, коли розслідування є очевидно неефективним.
* **Участь Жертви:** Рішення підкреслює важливість залучення жертви (або, в даному випадку, сім’ї жертви) до процесу розслідування та реагування на їхні занепокоєння.
* **Тягар Доведення:** Рішення наголошує на тому, що влада повинна вжити всіх розумних заходів для з’ясування фактів і провести повний і ретельний аналіз доказів.
Це рішення служить нагадуванням про важливість ретельних і неупереджених розслідувань підозрілих смертей і тверджень про сексуальне насильство, а також підсилює зобов’язання держави захищати права жертв і їхніх сімей.
СПРАВА ДАМІАН ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі Даміан проти Республіки Молдова:
1. **Суть рішення:**
Справа стосувалася скасування договору купівлі-продажу нерухомості, в якому брала участь заявниця, пані Лівія Даміан, яка придбала будівлю в Кишиневі. Національні суди скасували договір через низку подій, що випливали з початкового спору між приватними компаніями та місцевою владою, що в кінцевому підсумку вплинуло на право власності пані Даміан. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Молдова порушила статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції (захист власності), оскільки заявниця, як добросовісний покупець, зазнала надмірного тягаря через помилку влади в первинному розподілі майна. Суд постановив, що держава не змогла забезпечити справедливий баланс між суспільними інтересами та правом заявниці на мирне володіння своїм майном. Як наслідок, Суд зобов’язав Молдову повернути будівлю заявниці або, якщо це неможливо, виплатити їй 18 800 євро матеріальної шкоди та 3 000 євро моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет справи:** Рішення починається з окреслення основного питання: пропорційність рішень національних судів про скасування договору купівлі-продажу нерухомості заявниці.
* **Фактичні обставини:** Детально описується послідовність подій, починаючи з початкового спору між компаніями та місцевою владою, передачі майна та подальшого скасування договорів, що вплинули на право власності заявниці.
* **Оцінка Суду:**
* **Твердження про порушення статті 1 Протоколу № 1:** У цьому розділі розглядається аргумент Уряду про те, що заявниця не вичерпала національні засоби правового захисту, який Суд відхиляє. Потім він оцінює, чи мала заявниця “майно” і чи було втручання в її майнові права. Суд доходить висновку, що втручання було непропорційним, що призвело до порушення статті 1 Протоколу № 1.
* **Твердження про порушення статті 6 § 1:** Заявниця скаржилася на справедливість провадження в національних судах. Суд визнав, що немає необхідності розглядати ці скарги, що залишилися.
* **Застосування статті 41:** У цьому розділі розглядаються вимоги заявниці щодо матеріальної та моральної шкоди. Суд присуджує їй 18 800 євро матеріальної шкоди та 3 000 євро моральної шкоди, враховуючи її неспроможність належним чином провести due diligence перед купівлею будівлі.
* **Резолютивна частина:** Рішення завершується рішенням Суду, яким скаргу за статтею 1 Протоколу № 1 визнано прийнятною, а також констатовано порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.
3. **Основні положення для використання:**
* **Захист добросовісного покупця:** Рішення підкреслює захист добросовісних покупців у майнових угодах, навіть якщо початкові правовстановлюючі документи мають проблеми.
* **Пропорційність втручання:** Воно підтверджує важливість забезпечення справедливого балансу між суспільними інтересами та правами окремих осіб при втручанні у майнові права.
* **Відповідальність держави:** У рішенні наголошується, що держава повинна нести відповідальність за виправлення своїх помилок, не покладаючи надмірний тягар на окремих осіб.
* **Due Diligence:** Рішення також торкається важливості проведення due diligence в майнових угодах, хоча і визнає, що відсутність будь-якого напису або обмеження в реєстрі нерухомості може бути пом’якшуючим фактором.
Я сподіваюся, що цей аналіз буде корисним.
СПРАВА “ЗИНАЇЧ ПРОТИ ХОРВАТІЇ”
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Зинаїч проти Хорватії” встановив порушення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції, яка забороняє повторне притягнення до суду або покарання в кримінальному провадженні за одне й те саме правопорушення (ne bis in idem). Заявника, пана Зинаїча, спочатку було оштрафовано в провадженні про дрібне правопорушення за порушення громадського порядку шляхом завдання удару М.П. Згодом його було засуджено в кримінальному провадженні за нанесення тілесних ушкоджень М.П., що випливало з того самого інциденту. ЄСПЛ дійшов висновку, що обидва обвинувальні вироки випливають з одних і тих же дій та подій, і уряд Хорватії не продемонстрував, що два набори проваджень переслідували взаємодоповнюючі цілі. Суд також зазначив, що законодавчі зміни та зміни в судовій практиці мали б запобігти подібним порушенням, що робило другий судовий розгляд непередбачуваним для заявника. Як наслідок, Суд визнав, що дублювання проваджень і покарань завдало заявнику непропорційної шкоди.
Рішення починається з викладу фактів справи, включаючи початкове провадження про дрібне правопорушення та подальше кримінальне провадження проти пана Зинаїча. Далі деталізується скарга заявника до ЄСПЛ, в якій стверджується про порушення статті 4 Протоколу № 7. Суд оцінює прийнятність заяви та посилається на встановлені принципи ne bis in idem з попередньої практики, зокрема, “A та B проти Норвегії”. Рішення відрізняє цю справу від справи “Байчич проти Хорватії”, де провадження вважалися взаємодоповнюючими. Суд наголошує на схожості зі справою “Маресті проти Хорватії”, де було встановлено аналогічне порушення. Рішення завершується розглядом застосування статті 41 Конвенції щодо справедливої сатисфакції, присуджуючи заявнику відшкодування витрат і видатків, але відхиляючи вимогу про відшкодування майнової шкоди.
Основним положенням рішення є висновок про те, що Хорватія порушила статтю 4 Протоколу № 7, засудивши пана Зинаїча двічі за одне й те саме правопорушення. Суд наголосив, що фізичний напад на М.П. був центральним як для дрібного правопорушення, так і для кримінальних звинувачень, встановлюючи елемент “idem”. Суд також встановив наявність елементу “bis”, оскільки заявника було двічі покарано за суттєво однакові факти, а провадження не були достатньо пов’язані, щоб утворити цілісну схему санкцій. Посилання Суду на рішення у справі “Маресті” та нездатність уряду надати переконливі підстави для іншого висновку також є важливими, підкреслюючи послідовність у підході Суду до подібних справ.
