Регламент (ЄС) 2026/261 встановлює правову основу для усунення залежності ЄС від російського природного газу та підготовки до поступової відмови від імпорту російської нафти.
Регламент запроваджує поетапну заборону на імпорт природного газу (як трубопровідного газу, так і СПГ), що походить з Росії або експортується з неї.
Тимчасові винятки передбачені для чинних договорів постачання за певних умов, з різними термінами залежно від типу договору (короткостроковий чи довгостроковий) і типу газу (трубопровідний чи СПГ).
Процедура попереднього дозволу є обов’язковою для імпорту, який потребує тимчасових винятків або включає газ неросійського походження, вимагаючи детальну інформацію про контракти, походження та пункти доставки. Більш суворий контроль впроваджується для газу, що транспортується транзитом через Росію.
Держави-члени зобов’язані розробити національні плани диверсифікації поставок природного газу та нафти, щоб усунути залежність від російських джерел.
Регламент вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2017/1938 з метою посилення моніторингу поставок газу, особливо з Росії, та надає Комісії повноваження оцінювати національні плани диверсифікації.
Встановлено санкції за недотримання.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Регламент (ЄС) 2026/261 Європейського Парламенту та Ради від 26 січня 2026 року про поступову відмову від імпорту російського природного газу та підготовку до припинення імпорту російської нафти, покращення моніторингу потенційної енергетичної залежності та внесення змін до Регламенту (ЄС) 2017/1938
Ось роз’яснення Регламенту (ЄС) 2026/261:
**1. Суть акту:**
Цей регламент має на меті усунути залежність ЄС від російського природного газу та підготуватися до припинення імпорту російської нафти. Він встановлює поетапну заборону на імпорт природного газу з Росії, визначає правила моніторингу та виконання цієї заборони, а також посилює оцінку безпеки енергопостачання ЄС. Регламент розглядає ризики, пов’язані з покладанням на Росію як постачальника енергії, враховуючи її історію використання енергії як політичного інструменту.
**2. Структура та основні положення:**
Регламент складається з шести розділів, що охоплюють загальні положення, заборону на імпорт російського природного газу, попередній дозвіл та обмін інформацією, національні плани диверсифікації, моніторинг безпеки газопостачання та заключні положення.
* **Розділ I (Загальні положення):** Визначає сферу застосування та ключові терміни, такі як “природний газ”, “ЗПГ”, “довгостроковий контракт на постачання” та “країна походження”.
* **Розділ II (Поетапна заборона імпорту природного газу з Російської Федерації):**
* Стаття 3 встановлює основну заборону на імпорт природного газу (як трубопровідного газу, так і ЗПГ), що походить з Росії або експортується з неї, прямо чи опосередковано.
* Стаття 4 передбачає тимчасові винятки для існуючих контрактів на постачання за певних умов. Ці винятки мають різні терміни залежно від типу контракту (короткостроковий чи довгостроковий) та типу газу (трубопровідний чи ЗПГ).
* **Розділ III (Попередній дозвіл на імпорт, подання та обмін відповідною інформацією):**
* Стаття 5 передбачає процес попереднього отримання дозволу для імпорту, коли вимагається тимчасовий виняток або коли газ не з Росії. У ній детально описується інформація, яку імпортери повинні надати, включаючи деталі контракту, походження газу та пункти доставки. У ній також окреслено сценарії, коли імпорт може вважатися таким, що походить з Росії, і встановлено суворіший контроль за газом, що транспортується через Росію.
* Стаття 6 зосереджується на ефективному моніторингу та звітності для запобігання обходу заборон.
* Стаття 7 встановлює механізми співпраці та обміну інформацією між різними органами (митними, регуляторними, компетентними органами, ACER, Комісією) для забезпечення ефективного виконання.
* **Розділ IV (Національні плани диверсифікації):**
* Стаття 9 вимагає від держав-членів створити національні плани для диверсифікації поставок природного газу з метою усунення залежності від російського газу.
* Стаття 10 передбачає аналогічні національні плани диверсифікації для нафти (сирої нафти та нафтопродуктів).
* **Розділ V (Моніторинг безпеки газопостачання):** Вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2017/1938 для посилення моніторингу поставок газу, особливо тих, що походять з Росії або експортуються з неї. Він вимагає більш детальної інформації про контракти на постачання газу та надає Комісії повноваження оцінювати та надавати рекомендації щодо національних планів диверсифікації.
* **Розділ VI (Прикінцеві положення):** Охоплює професійну таємницю, моніторинг Комісією та набрання регламентом чинності.
**Зміни порівняно з попередніми версіями:**
Регламент ґрунтується на попередніх заходах та повідомленнях, таких як план REPowerEU, спрямований на зменшення залежності від російської енергії. Він формалізує ці зусилля в юридично обов’язкові заборони та механізми моніторингу. Він запроваджує систему попереднього отримання дозволу для забезпечення дотримання та запобігання обходу.
**3. Основні положення, важливі для використання:**
* **Стаття 3 (Заборона імпорту):** Це основне положення, яке забороняє імпорт російського природного газу. Підприємства повинні знати про цю заборону та дату її набрання чинності.
* **Стаття 4 (Тимчасовий виняток):** Ця стаття є вирішальною для компаній з існуючими контрактами на постачання газу. Вона визначає умови та терміни для тимчасових винятків, що дає їм час для диверсифікації поставок.
* **Стаття 5 (Попередній дозвіл):** Імпортери повинні розуміти процес попереднього отримання дозволу та вимоги до інформації, щоб забезпечити відповідність їхнього імпорту. Стаття також визначає суворіший контроль за газом, що транспортується через Росію.
* **Статті 9 та 10 (Національні плани диверсифікації):** Ці статті важливі для держав-членів, оскільки вимагають розробки та впровадження національних планів диверсифікації поставок газу та нафти.
* **Стаття 8 (Штрафи):** Встановлює штрафи за недотримання.
**** Цей регламент має наслідки для України, оскільки він безпосередньо стосується питання енергетичної залежності від Росії, що було значним фактором у геополітичному контексті регіону. Поступово відмовляючись від російського газу та нафти, ЄС має на меті зменшити здатність Росії використовувати енергію як політичну зброю проти України та інших європейських країн.