1. Предметом спору є оскарження постанови державного виконавця про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні.
2. Суд касаційної інстанції переглянув рішення судів попередніх інстанцій, які визнали протиправною постанову державного виконавця про арешт коштів ПАТ «Черкасиобленерго». Суди попередніх інстанцій виходили з того, що державний виконавець зобов’язаний перевіряти стан виконання боржником судових рішень перед накладенням арешту, інакше це порушує принципи справедливості та неупередженості. Велика Палата Верховного Суду не погодилася з таким висновком, зазначивши, що перевірка виконання рішень є правом, а не обов’язком виконавця, і що закон встановлює стислі строки для арешту майна, що унеможливлює проведення перевірки. Крім того, суд наголосив на обов’язку боржника інформувати виконавця про часткове виконання рішення, і настання негативних наслідків через невиконання цього обов’язку не є протиправною бездіяльністю виконавця. Суд також звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій не встановили, чи подавав позивач документи про сплату частини боргу.
3. Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
**** Суд в рішенні зазначає, що він відступає від попередньої позиції, яка була в інших рішеннях Верховного Суду.
