Предметом спору було визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду, який визнав незаконним залишення позову без розгляду через повторну неявку позивача в суд першої інстанції. Верховний Суд наголосив, що апеляційний суд не врахував, що належне повідомлення представника позивача про судові засідання прирівнюється до повідомлення самої сторони, і що процесуальний закон не вимагає врахування поважності причин повторної неявки позивача, якщо не було подано заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Суд касаційної інстанції підкреслив, що правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Також, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення представника позивача про судові засідання.
: Верховний Суд відступив від висновку щодо розподілу судових витрат у випадку скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд, вказавши, що розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.
