1. Предметом спору є оскарження бездіяльності військової частини щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення та індексації.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій помилково застосували строки звернення до суду, передбачені статтею 233 Кодексу законів про працю України (КЗпП), не врахувавши, що частина спірного періоду припадає на час, коли діяла редакція цієї статті, яка не обмежувала строки звернення до суду у справах про виплату заробітної плати. Суд зазначив, що для періоду до 19.07.2022 (до внесення змін до ст. 233 КЗпП) строки звернення до суду не обмежені, а для періоду після цієї дати застосовується тримісячний строк, який обчислюється з дня отримання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Суд також вказав на необхідність з’ясування, чи було позивача ознайомлено з розміром та складовими нарахованого та виплаченого грошового забезпечення у спірному періоді до моменту звернення до суду.
3. Касаційну скаргу задоволено, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
**** Суд вказав, що відступає від попередніх висновків Верховного Суду щодо застосування строків звернення до суду у подібних справах, викладених у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23, від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23 та від 12.09.2024 у справі № 200/5637/23.
