1. Предметом спору є оскарження дій військової частини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, а також бездіяльності щодо невключення додаткової винагороди при обчисленні компенсації за невикористані відпустки.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, які повернули позовну заяву позивачеві через пропуск строку звернення до суду, пославшись на те, що суди не врахували змін у трудовому законодавстві щодо строків звернення до суду у справах про виплату заробітної плати. Суд зазначив, що для частини вимог, які стосуються періоду до 19.07.2022, строк звернення до суду взагалі не обмежений. Щодо вимог за період після 19.07.2022, суд вказав на необхідність встановити, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме коли отримав інформацію про нараховані та виплачені суми, і чи було це документально підтверджено відповідачем. Суд також послався на практику Верховного Суду, згідно з якою початок перебігу строку звернення до суду слід пов’язувати з моментом отримання працівником достовірної інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
3. Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
**** Суд вказав, що відступає від попередніх висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23, від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23 та від 12.09.2024 у справі № 200/5637/23.
