1. Предметом спору є оскарження бездіяльності відповідача щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення позивачу.
2. Суд касаційної інстанції розглядав питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення. Суд зазначив, що у таких справах слід застосовувати статтю 233 КЗпП України, яка встановлює тримісячний строк для звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. **** Суд відступив від попередніх висновків щодо застосування статті 233 КЗпП України в редакції, чинній на момент звернення до суду, наголосивши на необхідності врахування періоду виникнення спірних правовідносин. Суд вказав, що суди попередніх інстанцій не з’ясували дату, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на належне грошове забезпечення за кожен місяць спірного періоду. Суд наголосив на важливості з’ясування, чи виконав відповідач обов’язок інформування позивача про складові грошового забезпечення, як це передбачено статтею 110 КЗпП України, та коли позивач отримав документально підтверджену інформацію про виплачені суми.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
