Ось аналіз рішення у справі «Монахов та інші проти Росії»:
1. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення за низкою заяв, що стосуються непропорційних заходів, вжитих проти окремих демонстрантів у Росії, зокрема тих, хто порушив заборони на проведення публічних заходів поблизу Кремля. Суд встановив, що ці заходи порушують статтю 10 Конвенції, яка захищає свободу вираження поглядів. Крім того, Суд розглянув інші скарги, пов’язані з незаконним затриманням та питаннями справедливого судового розгляду, встановивши порушення на основі своєї усталеної практики. Рішення наголошує на тому, що обмеження, накладені на свободу вираження поглядів заявників, не були “необхідними в демократичному суспільстві”. Суд об’єднав усі заяви в одну справу. ЄСПЛ має юрисдикцію розглядати ці заяви, оскільки вони стосуються фактів, що мали місце до 16 вересня 2022 року.
2. Структура рішення включає розділи щодо процедури, фактів, права та застосування статті 41 Конвенції (справедлива сатисфакція). Розділ права розглядає об’єднання заяв та юрисдикцію Суду, після чого йде аналіз передбачуваного порушення статті 10 та інших передбачуваних порушень відповідно до усталеної судової практики. У рішенні згадується попередня судова практика, така як «Немитов та інші проти Росії», на підтримку своїх висновків. Рішення також розглядає решту скарг та застосування статті 41 щодо відшкодування збитків та витрат. Порівняно з попередніми версіями, це рішення об’єднує кілька заяв з аналогічним предметом в одне судове рішення, спрощуючи правовий аналіз та висновки.
3. Основні положення рішення підкреслюють порушення статті 10 щодо непропорційних заходів проти окремих демонстрантів, підсилюючи важливість свободи вираження поглядів. Рішення також стосується інших порушень, пов’язаних з незаконним затриманням, неналежними умовами утримання та відсутністю неупередженості в адміністративних провадженнях. Посилання Суду на усталену судову практику забезпечує ясність щодо стандартів, очікуваних від держав-членів у підтримці прав Конвенції. Рішення також визначає суми, які мають бути виплачені заявникам як справедлива сатисфакція за збитки та витрати, з чіткими інструкціями щодо того, як ці виплати повинні бути здійснені. Це рішення підкреслює відданість ЄСПЛ захисту основних прав, навіть у випадках, що стосуються обмежень на публічні демонстрації, і надає важливі вказівки для оцінки пропорційності таких заходів.
