Ось аналіз рішення у справі “Воєводіна та інші проти Росії”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Росія порушила статтю 10 Конвенції (свобода вираження поглядів) через непропорційні заходи, вжиті проти осіб, які брали участь в одиночних пікетах. Ці заходи включали припинення пікетів, арешти та засудження за адміністративні правопорушення. Суд встановив, що збереження заборони на всі форми протесту, включно з одиночними пікетами, при дозволі інших видів дозвілля за певних умов під час пандемії COVID-19, не мало достатнього обґрунтування. Суд також послався на порушення, пов’язані з незаконним затриманням, відсутністю неупередженості в адміністративному провадженні та обмеженнями свободи зібрань, на основі своєї усталеної практики. Суд присудив грошову компенсацію заявникам за завдану шкоду.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення стосується кількох заяв проти Росії.
* **Факти:** Заявники скаржилися на непропорційні заходи проти одиночних пікетників та інші порушення Конвенції.
* **Право:**
* Суд об’єднав заяви та підтвердив свою юрисдикцію щодо справ, що мали місце до виходу Росії з Конвенції 16 вересня 2022 року.
* Він розглянув скарги за статтею 10, враховуючи принципи, встановлені статтею 11 (свобода зібрань).
* Суд посилався на попередні подібні справи, такі як *Новікова та інші проти Росії* та *Немитов та інші проти Росії*.
* Він визнав широку свободу розсуду, яка зазвичай надається органам влади під час пандемії COVID-19, але встановив, що обмеження на протести були непропорційними з огляду на послаблення інших обмежень.
* Суд встановив порушення статті 10 через непропорційні заходи проти одиночних пікетників.
* Він також встановив порушення на основі усталеної практики щодо незаконного позбавлення волі, відсутності сторони обвинувачення в адміністративному провадженні, засудження за образу працівників поліції, непропорційних заходів проти публічних зібрань та відсутності зупиняючої дії оскарження адміністративного затримання.
* Суд вирішив не розглядати окремо інші додаткові скарги, враховуючи вже зроблені висновки.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Суд присудив конкретні суми кожному заявнику, як зазначено в доданій таблиці, відхиливши решту вимог щодо справедливої сатисфакції в одній заяві.
3. **Основні положення для використання:**
* **Непропорційні заходи:** Рішення підкреслює, що загальні заборони на протести, включно з одиночними пікетами, навряд чи будуть виправдані, якщо інші види діяльності дозволені з певними обмеженнями.
* **Контекст COVID-19:** Визнаючи виклики пандемії, Суд наголошує, що обмеження свободи вираження поглядів повинні бути ретельно обґрунтовані та пропорційні, особливо коли інші обмеження послаблюються.
* **Усталена практика:** Рішення посилається та підсилює існуючу практику щодо незаконного затримання, питань справедливого судового розгляду в адміністративному провадженні та свободи зібрань.
* **Юрисдикція:** Суд підтверджує свою юрисдикцію щодо справ проти Росії, які мали місце до 16 вересня 2022 року, навіть якщо Росія більше не є стороною Конвенції.
**** Це рішення є важливим для розуміння обмежень на обмеження свободи вираження поглядів та зібрань, навіть у складних обставинах, таких як пандемія. Воно також підкреслює важливість пропорційності та обґрунтування при введенні обмежень на основні права. Рішення може бути актуальним для українських справ, пов’язаних зі свободою зібрань та вираження поглядів, особливо щодо подій, які відбулися до виключення Росії з Ради Європи.
