СПРАВА “ХАГAГХУТЯН ЄРКХОСУТЮН ПРОТИ ВІРМЕНІЇ”
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі *Хагaгхутян Єркхосутюн проти Вірменії*:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Вірменія порушила статтю 10 (свобода вираження поглядів) Європейської конвенції з прав людини, відмовившись надати організації-заявнику, Khaghaghutyan Yerkkhosutyun (“Мирний діалог”), інформацію про загибель людей у Збройних силах Вірменії в період з 1994 по 2014 рік. Влада Вірменії послалася на міркування національної безпеки як на причину приховування інформації. Суд встановив, що інформація становить суспільний інтерес, і що національні суди не провели належного аналізу пропорційності, відмовляючи в доступі до інформації. Ця нездатність означала, що влада Вірменії не змогла належним чином збалансувати необхідність захисту національної безпеки з правом НУО отримувати та поширювати інформацію.
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається з вступу, в якому окреслено предмет справи: відмова в наданні інформації про загиблих у збройних силах.
* Далі детально описуються факти, зокрема мета діяльності НУО, її запити на інформацію та відповіді Міністерства оборони, а також провадження у національних судах.
* У рішенні викладено відповідну внутрішню правову базу, включаючи Конституцію Вірменії, Кодекс адміністративного судочинства, Закон про свободу інформації та Закон про державну та службову таємницю. У ньому також містяться посилання на урядові постанови та накази Міністра оборони, що стосуються класифікації інформації.
* Далі Суд розглядає ймовірне порушення статті 10, оцінюючи прийнятність заяви, зокрема зосереджуючись на тому, чи є стаття 10 застосовною в даній справі (*ratione materiae*).
* Суд аналізує, чи було втручання в права заявника, і якщо так, чи було це втручання обґрунтованим (передбачене законом, переслідувало законну мету та було необхідним у демократичному суспільстві).
* Нарешті, рішення стосується застосування статті 41 (справедлива сатисфакція), що стосується потенційної шкоди та витрат. Суд присудив організації-заявнику 2 287 євро на покриття судових витрат.
3. **Основні положення для використання:**
* **Застосовність статті 10 до доступу до інформації:** Суд підтверджує, що стаття 10 може створювати право на доступ до інформації, що зберігається органами державної влади, якщо такий доступ є інструментальним для здійснення свободи вираження поглядів, зокрема свободи отримувати та поширювати інформацію.
* **Критерій суспільного інтересу:** Рішення підкреслює, що інформація, яку вимагають, повинна відповідати критерію суспільного інтересу, щоб гарантувати розкриття відповідно до Конвенції. Суд вважав питання про небойові смерті у збройних силах питанням значного суспільного інтересу.
* **Аналіз пропорційності:** Рішення підкреслює важливість того, щоб національні суди проводили ретельний аналіз пропорційності при обмеженні доступу до інформації, особливо коли йдеться про національну безпеку. Суди повинні збалансувати необхідність захисту національної безпеки з правом особи отримувати та поширювати інформацію.
* **Запобіжні заходи та процесуальні гарантії:** Суд наголошує, що навіть коли йдеться про національну безпеку, повинні існувати адекватні запобіжні заходи для захисту інтересів зацікавленої особи, включаючи певну форму змагального провадження перед незалежним органом.
* **Відповідні та достатні підстави:** Суд наголошує, що національні органи влади повинні надати “відповідні та достатні” підстави для обґрунтування обмеження доступу до інформації. Загальної відмови без пояснення, чому кожну частину інформації необхідно зберігати в таємниці, недостатньо.
Це рішення підкреслює важливість прозорості та доступу до інформації, навіть у таких чутливих сферах, як національна безпека. Воно роз’яснює зобов’язання держав обґрунтовувати обмеження свободи вираження поглядів і забезпечувати, щоб національні суди проводили змістовний перегляд таких обмежень.
СПРАВА “КОСМАЦЬКА ПРОТИ УКРАЇНИ”
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Космацька проти України”:
1. **Суть рішення:**
Справа стосується заявниці з України, яка втратила право власності на земельну ділянку, придбану нею у приватних осіб, після того, як прокурор успішно домігся її повернення державі. ЄСПЛ встановив, що Україна порушила статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції (захист власності). Суд поставив під сумнів законність рішень національних судів, зокрема щодо застосування строку позовної давності та правових підстав для повернення землі. Він також встановив, що заявниця зазнала непропорційного тягаря, оскільки не отримала жодної компенсації за втрату землі. Суд зобов’язав Україну відновити право власності заявниці на землю або надати еквівалентну компенсацію.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Коротко представляє справу, зазначаючи, що вона стосується втрати заявницею землі через судові рішення про її повернення державі.
* **Факти:** Детально описує хронологію подій, включаючи первинний розподіл землі Бородянською районною державною адміністрацією фізичним особам, придбання заявницею землі та подальші судові оскарження, ініційовані прокурором. Згадуються також пов’язані факти, такі як інші судові провадження за участю заявниці та інших земельних ділянок.
* **Відповідна правова база:** Викладає відповідні українські закони, включаючи Конституцію, Цивільний кодекс та Земельний кодекс, які стосуються прав власності, визнання правочинів недійсними та права власності на землю. Згадуються також зміни 2025 року до Цивільного кодексу, спрямовані на захист добросовісних власників.
* **Право:** Цей розділ містить юридичне обґрунтування та висновки ЄСПЛ.
* **Заявлене порушення статті 1 Протоколу № 1:** Детально описує скаргу заявниці на те, що її позбавлення власності було незаконним і непропорційним.
* **Прийнятність:** Розглядає аргумент Уряду про те, що заявниця не вичерпала національні засоби захисту, який Суд відхиляє.
* **Суть:** Оцінює, чи було втручання у право власності заявниці законним, чи переслідувало воно суспільний інтерес і чи було пропорційним. Суд висловлює серйозні сумніви щодо законності втручання, зокрема щодо застосування строку позовної давності та правової підстави, використаної національними судами. Він також встановлює, що заявниця зазнала непропорційного тягаря, оскільки не отримала жодної компенсації.
* **Застосування статей 41 та 46:** Обговорює справедливу сатисфакцію (компенсацію) та виконання рішення. Суд зобов’язує Україну відновити право власності заявниці на землю або надати еквівалентну компенсацію.
3. **Основні положення для використання:**
* **Порушення права власності:** Основним висновком є те, що Україна порушила статтю 1 Протоколу № 1, позбавивши заявницю її власності без справедливої компенсації.
* **Сумніви щодо законності:** Суд висловив значні занепокоєння щодо тлумачення та застосування українського законодавства національними судами, зокрема щодо строку позовної давності та підстав для визнання недійсним права власності заявниці.
* **Непропорційний тягар:** Суд наголосив, що заявниця зазнала непропорційного тягаря, оскільки втратила землю, не отримавши жодної компенсації.
* **Вимога щодо реституції або компенсації:** Суд зобов’язав Україну або відновити право власності заявниці на землю, або надати грошову компенсацію чи порівнянне майно.
* **Важливість “належного управління”:** Рішення підкреслює принцип “належного управління”, стверджуючи, що держава повинна нести ризик власних помилок і не виправляти їх за рахунок осіб, які діяли добросовісно.
**** Це рішення може мати наслідки для аналогічних справ в Україні, де особи втратили майно через порушення в процесах приватизації або розподілу землі. Воно підкреслює важливість забезпечення того, щоб будь-яке позбавлення власності було законним, переслідувало законну мету та було пропорційним, включаючи надання справедливої компенсації.
СПРАВА ОРТЕГА ОРТЕГА ПРОТИ ІСПАНІЇ
Ось аналіз рішення у справі “Ортега Ортега проти Іспанії”:
1. **Суть рішення:** Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Іспанія не забезпечила належного захисту працівниці від помсти після того, як вона успішно подала до суду на свого роботодавця за дискримінацію в оплаті праці за ознакою статі. Працівницю, яка очолювала фінансовий відділ, було звільнено за розголошення інформації про заробітну плату для підтвердження її позову про дискримінацію. ЄСПЛ постановив, що іспанські суди не збалансували належним чином право працівниці на недискримінацію з правом роботодавця на конфіденційність і захист даних, порушивши статтю 14 (дискримінація) у поєднанні зі статтею 8 (право на приватне життя) Європейської конвенції з прав людини. Суд наголосив, що держави мають позитивне зобов’язання захищати осіб від репресій, коли вони подають скарги на дискримінацію.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Визначає, що справа зосереджена на неспроможності національних судів захистити від помсти після звільнення заявниці.
* **Факти:** Детально описує історію працевлаштування заявниці, позов про дискримінацію та подальше звільнення. Викладає аргументи, висунуті як заявницею, так і компанією у національних судах.
* **Відповідна правова база та практика:** Містить огляд іспанських законів і правил щодо рівного ставлення, захисту даних і права на захист від помсти. Також містить посилання на відповідні міжнародні закони та договори.
* **Право:**
* **Імовірне порушення статті 14 у поєднанні зі статтею 8:** Цей розділ становить основу аналізу Суду.
* **Прийнятність:** Розглядає заперечення уряду щодо застосовності статті 8 та вичерпання внутрішніх засобів захисту, зрештою визнаючи заяву прийнятною.
* **Суть справи:** Оцінює подання сторін та оцінку Суду, включаючи загальні принципи та застосування цих принципів до справи. Суд доходить висновку, що Іспанія не виконала своїх позитивних зобов’язань щодо забезпечення ефективного захисту від дискримінації.
* **Застосування статті 41 Конвенції:** Обговорює справедливу сатисфакцію, відхиляючи вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, але присуджуючи 12 000 євро за моральну шкоду.
* **Резолютивна частина:** Оголошує заяву прийнятною, постановляє, що було порушення статті 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 8 Конвенції, та постановляє виплатити 12 000 євро за відшкодування моральної шкоди.
3. **Основні положення для використання:**
* **Позитивне зобов’язання:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким держави мають позитивне зобов’язання забезпечувати ефективний захист від помсти з боку роботодавців після подання скарг на дискримінацію, особливо тих, що ґрунтуються на статі.
* **Збалансування конкуруючих прав:** При оцінці справ про звільнення у відповідь національні суди повинні ретельно збалансовувати право працівника на недискримінацію та доступ до правосуддя з правами та обов’язками роботодавця, такими як захист даних і конфіденційність.
* **Контекстуальний аналіз:** Суди повинні враховувати ширший контекст позову про дискримінацію, включаючи історію конфлікту, мету розголошення приватної інформації та суворість дисциплінарного стягнення.
* **Недосконалий підхід:** ЄСПЛ встановив, що підхід національних судів був недосконалим, оскільки він не враховував належним чином вплив звільнення на захист заявниці від дискримінації, мету розголошення приватної інформації та суворість дисциплінарного стягнення.
Це рішення підкреслює важливість захисту працівників, які подають скарги на дискримінацію, та надає вказівки щодо того, як національні суди повинні розглядати справи, пов’язані з імовірною помстою.
СПРАВА ЯКЛОВА ТА ІНШІ ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі Яклова та інші проти Чеської Республіки:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Чеська Республіка не змогла належним чином розглянути обставини смерті чоловіка, Б.Й., який помер від переохолодження після виходу з лікарні, де він був добровільним пацієнтом. Суд постановив, що розгляд національними судами позову заявників про відшкодування збитків був недостатнім, зокрема вказавши на те, що суди належним чином не врахували ключові докази та аргументи, пов’язані з можливою недбалістю лікарні. ЄСПЛ наголосив, що національному провадженню не вистачало необхідної ретельності та оперативності, що вимагається статтею 2 Європейської конвенції з прав людини, яка захищає право на життя. Суд підкреслив недоліки в оцінці національними судами превентивних обов’язків та внутрішніх правил лікарні, що зрештою підірвало ефективність провадження. Як наслідок, ЄСПЛ дійшов висновку, що було порушено процесуальний аспект статті 2 Конвенції.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Задає тон, висвітлюючи основну увагу справи на розгляді національними судами цивільного позову заявників про відшкодування збитків після смерті Б.Й.
* **Факти:** Надає детальний звіт про події, що призвели до смерті Б.Й., включаючи його госпіталізацію, зникнення, подальше розслідування та провадження про відшкодування збитків, ініційоване заявниками.
* **Відповідна правова база та практика:** Цитує відповідні статті Цивільного кодексу Чехії та практику національних судів щодо особистої свободи та примусової госпіталізації до психіатричних лікарень.
* **Оскаржуване порушення статті 2 Конвенції:** Зазначає, що скарги заявників підпадають під дію статті 2, яка захищає право на життя.
* **Прийнятність:** Розглядає аргумент уряду про те, що внутрішні засоби захисту не були вичерпані, який Суд відхиляє.
* **Суть справи:** Цей розділ становить основу рішення. У ньому детально викладено подання обох сторін, викладено загальні принципи, що стосуються позитивних зобов’язань держав у закладах охорони здоров’я, та застосовує ці принципи до конкретних фактів справи. Суд вважає, що національні суди не змогли належним чином розглянути ключові питання та докази, що підірвало здатність провадження забезпечити належне виконання відповідної законодавчої бази.
* **Оскаржуване порушення статті 13 Конвенції:** Розглядає скаргу заявників на те, що національне провадження не було ефективним засобом захисту, але Суд вважає, що ці питання охоплюються процесуальною частиною статті 2.
* **Застосування статті 41 Конвенції:** Обговорює справедливу сатисфакцію, присуджуючи заявникам компенсацію за нематеріальну шкоду та витрати.
* **Резолютивна частина:** Офіційно заявляє про прийнятність скарги за статтею 2, стверджує, що було порушення статті 2, та визначає розмір компенсації, яку має виплатити Чеська Республіка.
* **Частково окрема думка судді Сергідеса:** Висловлює незгоду з думкою більшості про те, що питання за статтею 13 охоплюються статтею 2, стверджуючи, що стаття 13 гарантує окреме право на ефективний засіб захисту.
3. **Основні положення для використання:**
* **Процесуальні зобов’язання за статтею 2:** Рішення підкреслює важливість процесуальних зобов’язань держав за статтею 2 Конвенції у справах про ймовірну медичну недбалість. Воно наголошує на необхідності ретельного, незалежного та оперативного розслідування обставин смерті пацієнта.
* **Оцінка доказів:** Суд підкреслює, що національні суди повинні належним чином розглядати всі відповідні докази та аргументи, представлені сторонами, особливо коли ці питання мають вирішальне значення для вирішення спору.
* **Експертні висновки:** Рішення підкреслює необхідність того, щоб експертні висновки були всебічними та враховували конкретні обставини справи, а не покладалися виключно на медичні записи.
* **Розумна оперативність:** Суд повторює, що провадження у справах про медичну недбалість має бути завершено протягом розумного строку для забезпечення безпеки користувачів медичних послуг.
* **Ефективність внутрішніх засобів захисту:** Частково окрема думка судді Сергідеса підкреслює важливість статті 13 Конвенції, яка гарантує право на ефективний засіб захисту у разі порушення прав, передбачених Конвенцією, на національному рівні.
Це рішення слугує нагадуванням про важливість процесуальної справедливості та ретельності у справах, пов’язаних із можливою медичною недбалістю, і підкреслює зобов’язання держави захищати право на життя за допомогою ефективних правових та судових механізмів.
СПРАВА “COOPERATIVA DE CONSTRUCŢIE A LOCUINŢELOR NR. 162 ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА”
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі Cooperativa de Construcţie a Locuinţelor nr. 162 проти Республіки Молдова:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Республіка Молдова порушила статтю 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд. Справа стосувалася житлового кооперативу, якому було відмовлено в можливості подавати позови про стягнення заборгованості у внутрішніх судах, оскільки він не міг сплатити необхідні судові збори через арешт його банківського рахунку. Молдовські суди відмовилися надати кооперативу звільнення від цих зборів, не провівши належної оцінки його фінансового становища. ЄСПЛ постановив, що ця відмова порушила право кооперативу на доступ до суду.
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається з викладу передісторії справи, включаючи скарги компанії-заявника та аргументи уряду.
* Далі детально описуються факти, зокрема спроби заявника подати цивільні позови щодо несплачених комунальних послуг та відмова внутрішніх судів розглядати ці позови через несплачені судові збори.
* ЄСПЛ оцінює, чи можна компанію-заявника все ще вважати “жертвою” відповідно до статті 34 Конвенції, незважаючи на спроби уряду відновити внутрішнє провадження. Суд дійшов висновку, що компанія-заявник все ще може стверджувати, що є жертвою.
* Потім Суд розглядає передбачуване порушення статті 6 § 1, посилаючись на встановлені принципи щодо права на доступ до суду та допустимість судових зборів.
* У рішенні наголошується, що, хоча судові збори самі по собі не є порушенням, відмови у звільненні від них повинні ґрунтуватися на відповідних та достатніх підставах.
* ЄСПЛ доходить висновку, що молдовські суди не провели індивідуальної оцінки фінансового становища компанії-заявника, тим самим порушивши її право на доступ до суду.
* Насамкінець, у рішенні розглядається застосування статті 41 Конвенції, що стосується справедливої сатисфакції. Суд відхиляє вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, але присуджує компенсацію за моральну шкоду та витрати і видатки.
3. **Основні положення для використання:**
* **Право на доступ до суду:** Рішення підсилює принцип, згідно з яким, хоча судові збори є допустимими, їх не можна застосовувати таким чином, щоб фактично блокувати доступ до правосуддя, особливо для тих, хто має доведені фінансові труднощі.
* **Індивідуальна оцінка:** Суди повинні проводити ретельну та індивідуальну оцінку фінансового становища заявника при розгляді клопотань про звільнення від сплати зборів. Безумовна відмова без урахування конкретних обставин є порушенням статті 6 § 1.
* **Пропорційність:** Рішення підкреслює важливість пропорційності. Навіть якщо судові збори самі по собі не є надмірними, їх застосування може стати непропорційним, якщо вони покладають надмірний тягар на заявника, перешкоджаючи йому в здійсненні законної юридичної вимоги.
Це рішення слугує нагадуванням державам про те, що право на доступ до суду є основним правом і що процесуальні норми, такі як судові збори, не повинні застосовуватися таким чином, щоб підривати це право, особливо для вразливих суб’єктів.
СПРАВА ГУТЮМ ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА
Ось аналіз рішення у справі Гутюм проти Республіки Молдова:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини встановив, що Молдова не провела належного розслідування тверджень про жорстоке поводження з паном Гутюмом з боку приватних осіб, зокрема щодо нападу сім’ї. Суд наголосив на недоліках початкового розслідування, припиненні провадження щодо двох з імовірних злочинців без достатнього обґрунтування та надмірно м’якому вироку, винесеному одній особі, яку було засуджено. Суд підкреслив, що влада не провела ретельного розслідування, і що винесений вирок підірвав стримуючий ефект судової системи в запобіганні жорстокому поводженню. Отже, Суд постановив, що Молдова порушила статтю 3 Європейської конвенції з прав людини, яка забороняє катування та нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження. Заявник не подав вимогу про справедливу сатисфакцію у встановлений Судом строк, але Суд зазначив, що відповідно до чинного внутрішнього законодавства заявник має право вимагати поновлення провадження у внутрішній справі на підставі цього рішення, зокрема, щодо його цивільного позову про відшкодування завданої шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет справи:** Визначає основне питання як невиконання молдовською владою своїх позитивних зобов’язань за статтею 3 Конвенції, а саме неналежне розслідування жорстокого поводження із заявником з боку приватних осіб.
* **Факти справи:** Деталізує інцидент, коли заявника нібито побили Р. П. та його сім’я після суперечки щодо оплати виконаної роботи. Він включає суперечливі свідчення заявника, обвинувачених та свідка, а також медичні звіти, що документують травми заявника.
* **Відповідне внутрішнє законодавство:** Цитує статтю 152 Кримінального кодексу Молдови, яка визначає покарання за спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як вчинені однією особою, так і кількома особами.
* **Оцінка Суду:**
* **Передбачуване порушення статті 3:** Зазначає, що Суд розглядатиме скаргу з точки зору дотримання владою статті 3 Конвенції.
* **Загальні принципи:** Посилається на встановлені принципи щодо позитивних зобов’язань влади за статтею 3 проводити розслідування тверджень про жорстоке поводження з боку приватних осіб.
* **Застосування до справи:** Критикує владу за затримку початку розслідування, неспроможність забезпечити якісні судово-медичні докази та необґрунтоване рішення припинити розслідування щодо двох обвинувачених. Він також зазначає неспроможність судів належним чином переглянути рішення прокурора та надмірно м’який вирок, винесений засудженій особі.
* **Застосування статті 41:** Зазначає, що заявник не подав вимогу про справедливу сатисфакцію у встановлений Судом строк.
* **Резолютивна частина:** Оголошує заяву прийнятною та констатує факт порушення статті 3 Конвенції.
3. **Основні положення для використання:**
* **Позитивні зобов’язання за статтею 3:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким держави мають позитивне зобов’язання проводити ретельне та ефективне розслідування тверджень про жорстоке поводження, навіть якщо злочинці є приватними особами.
* **Перевірка рішень про розслідування:** Суд наголошує на тому, що рішення про припинення розслідування повинні бути обґрунтованими та підкріпленими доказами. Органи влади не можуть покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки.
* **М’якість у винесенні вироків:** Рішення підкреслює, що національні суди не повинні дозволяти, щоб серйозні напади залишалися безкарними, або накладати надмірно м’які санкції, які підривають стримуючий ефект судової системи.
* **Залучення жертви:** Рішення підкреслює важливість інформування жертв і їх залучення до процесу розслідування.
СПРАВА “ІНСТИТУТ З ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ S.A. проти РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА”
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі “Інститут з проєктування автомобільних доріг S.A. проти Республіки Молдова”:
1. **Суть рішення:**
Справа стосується молдовської компанії, яка стверджувала про порушення її прав через непослідовні судові рішення щодо примусового стягнення заборгованості по заробітній платі, що належала її колишнім працівникам. Компанія стверджувала, що суперечливі рішення національних судів щодо строку позовної давності для примусового стягнення боргу порушили принцип правової визначеності та її право на майно. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що молдовські суди не надали достатнього обґрунтування для скасування попередніх остаточних рішень, що підірвало правову визначеність та порушило права компанії відповідно до статті 6 § 1 Конвенції (право на справедливий судовий розгляд) та статті 1 Протоколу № 1 (захист власності).
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається з викладу фактів справи, включаючи початковий спір, різні судові провадження та аргументи компанії-заявника та уряду Молдови.
* Далі розглядаються попередні заперечення уряду щодо статусу заявника як жертви та зловживання правом на подання заяви, відхиляючи обидва.
* Суд переходить до оцінки суті скарг за статтею 6 § 1 Конвенції та статтею 1 Протоколу № 1, посилаючись на усталені принципи правової визначеності та обґрунтування рішень.
* ЄСПЛ наголошує, що не входить до його компетенції визначати правильне тлумачення національного законодавства, а оцінювати, чи були розбіжні тлумачення досягнуті та застосовані у спосіб, сумісний з принципом правової визначеності.
* Рішення робить висновок, що відсутність належного обґрунтування суперечливих судових результатів підірвала правову визначеність та призвела до порушення права компанії-заявника на мирне володіння своїм майном.
* Насамкінець, Суд зазначає, що немає необхідності розглядати скаргу за статтею 13 Конвенції, і не присуджує жодної суми справедливої сатисфакції, оскільки компанія-заявник не подала відповідної вимоги.
3. **Основні положення для використання:**
* Рішення підкреслює важливість принципу правової визначеності в цивільному провадженні, вимагаючи, щоб різні рішення одного й того ж правового питання були переконливо обґрунтовані національними судами.
* Підкреслюється, що ненадання належного обґрунтування для скасування попередніх остаточних рішень може підірвати правову визначеність та порушити право на справедливий судовий розгляд.
* Рішення підтверджує, що непослідовні судові рішення з одного й того ж питання, без достатнього обґрунтування, можуть призвести до порушення права на мирне володіння майном.
* Рішення може бути використане як посилання у справах, що стосуються суперечливих судових рішень, відсутності обґрунтування та порушень правової визначеності, особливо в контексті проваджень щодо примусового виконання та майнових прав.
СПРАВА “РОМАНЮК ПРОТИ УКРАЇНИ”
Ось розбір рішення у справі “Романюк проти України”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення Україною статті 2 Європейської конвенції з прав людини, яка захищає право на життя. Справа стосувалася неефективного розслідування смерті сина заявників, який помер під час проходження військової служби. Суд встановив, що внутрішні розслідування обставин його смерті були неналежними, їм бракувало оперативності, належного залучення сім’ї та ретельної оцінки всіх потенційних причин і тих, хто потенційно несе відповідальність. Незважаючи на численні розслідування та судові накази про повторне відкриття справи, значні недоліки зберігалися, що змусило Суд дійти висновку, що Україна не виконала свій обов’язок провести ефективне розслідування. У результаті Суд присудив заявникам 12 000 євро відшкодування моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Визначає основу, окреслюючи зосередженість справи на ефективності розслідування смерті сина під час військової служби.
* **Предмет спору:** Детально описує фактичні обставини, включаючи військову службу сина, обставини його смерті на високовольтній електричній підстанції та подальші внутрішні та кримінальні розслідування.
* **Внутрішнє розслідування:** Описує початкові запити, проведені військовою частиною, які встановили, що смерть сина настала внаслідок ураження електричним струмом під час спроби викрасти кольорові метали, а також відзначає порушення внутрішніх правил командуванням.
* **Кримінальні розслідування:** Окреслює два окремі кримінальні розслідування: одне щодо можливого вбивства сина заявників, а інше щодо нібито недбалого ставлення командування до військової служби. Обидва розслідування неодноразово закривалися та відкривалися знову через виявлені недоліки.
* **Оцінка Суду:** Цей розділ містить юридичне обґрунтування.
* Він підтверджує обов’язок держави згідно зі статтею 2 провести ефективне розслідування, коли існують підозрілі обставини смерті.
* Він визначає недоліки у внутрішніх розслідуваннях, включаючи неналежне залучення заявників, неодноразові накази про повторне відкриття розслідувань через недостатні заходи та неадекватну оцінку звинувачень проти командування.
* Він робить висновок, що внутрішні розслідування не відповідають критеріям ефективності згідно зі статтею 2.
* **Застосування статті 41:** Розглядає вимогу заявників щодо відшкодування збитків і присуджує їм 12 000 євро за моральну шкоду.
3. **Основні положення для використання:**
* **Акцент на обов’язку розслідування:** Рішення підкреслює обов’язок держави проводити ретельні та ефективні розслідування смертей, особливо за обставин, які викликають підозру або пов’язані з потенційною недбалістю.
* **Елементи ефективного розслідування:** У рішенні висвітлюються ключові компоненти ефективного розслідування, включаючи оперативність, незалежність, залучення сім’ї та адекватність слідчих заходів.
* **Критика незавершених розслідувань:** Критика Судом української влади за нездатність усунути виявлені недоліки, нехтування залученням заявників та неадекватну оцінку звинувачень служить нагадуванням про важливість всебічних та неупереджених розслідувань.
* **Моральна шкода:** Присудження відшкодування збитків визнає емоційний стрес, якого зазнали заявники через неефективне розслідування смерті їхнього сина.
**** Це рішення є особливо актуальним для України, оскільки воно підкреслює необхідність удосконалення слідчих процесів у країні, особливо у справах, пов’язаних зі смертю під час військової служби або потенційною недбалістю командування. Воно також наголошує на важливості залучення сімей жертв до розслідувань та врахування їхніх занепокоєнь.
