1. Предметом спору є правомірність дій відповідача щодо визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання у довідці про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії.
2. Суд касаційної інстанції розглянув питання про те, чи правомірно відповідач зазначив у довідці про грошове забезпечення позивача, військового пенсіонера, розмір доплати за науковий ступінь та вчене звання відповідно до Постанови КМУ № 704, а не на підставі Закону України “Про вищу освіту”, як наполягав позивач. Суд зазначив, що Закон “Про вищу освіту” регулює відносини у сфері надання освітніх послуг та визначає доплати для науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, тоді як позивач є пенсіонером Збройних Сил України, і його соціальний захист регулюється іншими нормативно-правовими актами, зокрема Постановою КМУ № 704 та Порядком № 260. Суд підкреслив, що ці акти містять спеціальні норми щодо соціального захисту військовослужбовців, і саме вони повинні застосовуватися при визначенні розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання для перерахунку пенсії. Суд також вказав, що нормативно-правові акти, на які посилається кожна із сторін, регулюють різні за своєю правовою природою та суб’єктним складом правовідносини.
3. Суд вирішив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін, підтвердивши правомірність дій відповідача.
: Суд відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 380/24050/21, та сформулював новий висновок, згідно з яким розмір доплат за науковий ступінь та вчене звання, що враховується при перерахунку пенсій, визначається виключно на підставі спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють питання соціального забезпечення військовослужбовців, зокрема, відповідно до положень Постанови КМУ №704 та Порядку № 260, без застосування положень частини другої статті 59 Закону №1556-VII.
