1. Предметом спору є визнання недійсними шлюбного договору та договорів дарування, а також визначення частки боржника у спільному майні подружжя, ініційоване приватним виконавцем в інтересах боржника.
2. Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) розглядала питання, чи має виконавець повноваження звертатися до суду в інтересах учасників виконавчого провадження. ВП ВС дійшла висновку, що виконавець має право звертатися до суду з вимогою про визначення частки боржника у спільному майні, якщо між співвласниками виник спір щодо права власності на це майно, але у такому випадку виконавець звертається до суду в інтересах стягувача, а не боржника. ВП ВС зазначила, що якщо позов подано в інтересах боржника, суд повертає позовну заяву або залишає її без розгляду. Суд також відступив від попереднього висновку щодо наслідків виявлення спору про право під час розгляду подання виконавця, вказавши, що в такому разі суд відмовляє в задоволенні подання, а не залишає його без розгляду. Крім того, ВП ВС відступила від висновку об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду щодо неможливості касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції після їх скасування апеляційним судом.
3. Суд вирішив касаційну скаргу приватного виконавця залишити без задоволення, а касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, скасувавши постанову апеляційного суду та залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції.
**** Суд в рішенні зазначає, що він відступає від попередньої позиції, яка була в інших рішеннях Верховного Суду.
