Справа №555/66/24 від 07/10/2025
1. Предметом спору є вимога Фермерського господарства “АВМ-С” до Головного управління ДПС у Рівненській області про відшкодування шкоди у вигляді упущеної вигоди, завданої, як стверджує позивач, протиправними діями податкового органу.
2. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди. Зокрема, не було доведено факту завдання шкоди неправомірними діями ГУ ДПС у Рівненській області, а також причинно-наслідкового зв’язку між цими діями та завданою шкодою. Суд зазначив, що позивач реалізував своє право на оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному суді та оскаржував судові рішення у справі про банкрутство. Крім того, суд визнав розмір заявленої шкоди необґрунтованим та уявним, оскільки позивач не надав належних доказів, що підтверджують конкретний розмір збитків. Суд також підкреслив, що доведення розміру завданої шкоди є процесуальним обов’язком позивача.
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №127/13397/24 від 08/10/2025
1. Предметом спору є заява про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, зокрема, про призначення конкретної особи опікуном.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у призначенні брата недієздатної особи опікуном. Суд зазначив, що обов’язковою умовою для призначення судом конкретної особи опікуном є наявність обґрунтованого подання органу опіки та піклування. У даному випадку, подання органу опіки не містило достатнього обґрунтування, зокрема, не було проаналізовано фізичну можливість заявника здійснювати опіку, враховуючи його окреме проживання від брата, а також не було надано оцінку можливості виконання обов’язків опікуна іншими членами сім’ї, які проживають разом з недієздатною особою. Суд також підкреслив, що при внесенні подання орган опіки має враховувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Суд касаційної інстанції підкреслив, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №730/717/21 від 08/10/2025
1. Предметом спору є оскарження вироку апеляційційного суду щодо особи, обвинуваченої у незаконному поводженні зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами (ч. 1 ст. 263 КК України).
2. Верховний Суд не наводить конкретних аргументів у цій резолютивній частині постанови, але з тексту можна зрозуміти, що касаційна скарга захисника була задоволена частково. Це означає, що суд касаційної інстанції виявив певні порушення або недоліки в рішенні апеляційного суду, які потребують повторного розгляду. Можливо, були допущені помилки в оцінці доказів, неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, або ж не враховано важливі обставини справи. Для повного розуміння причин скасування вироку необхідно ознайомитися з повним текстом постанови, який буде оголошено пізніше. Захисник у касаційній скарзі, ймовірно, вказував на ці порушення, що і стало підставою для часткового задоволення скарги Верховним Судом.
3. Верховний Суд скасував вирок Чернігівського апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 і призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №207/3013/20 від 01/10/2025
1. Предметом спору є вимога ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» про звільнення з-під арешту майна, яке, як стверджує позивач, належить йому на праві власності.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, оскільки арешти на спірне майно були накладені на підставі судових рішень в інших справах, які є обов’язковими до виконання. ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право власності на це майно вже після накладення арештів, що, на думку суду, не є підставою для зняття арешту, оскільки це унеможливить виконання судових рішень про стягнення заборгованості. Суд зазначив, що питання забезпечення позову та скасування відповідних заходів вирішуються в межах тих проваджень, де їх було застосовано. Крім того, суд підкреслив, що перехід права власності на майно, вже обтяжене арештом, не робить цей арешт неправомірним, особливо коли він накладений для забезпечення виконання судового рішення. Суд також врахував, що позивач не заявляв вимоги про визнання права власності на майно одночасно з вимогою про зняття арешту, що також вплинуло на рішення суду.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №910/15275/21 від 07/10/2025
1. Предмет спору – визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) про скасування попереднього рішення про надання дозволу компанії “Smart Holding (Cyprus) Ltd” на придбання акцій АТ “Харківобленерго”.
2. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки на момент розгляду справи вже існувало інше рішення АМКУ, яким компанії було надано дозвіл на придбання тих самих акцій, що робило оскаржуване рішення таким, що не впливає на обсяг прав позивача. Суд зазначив, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та забезпечувати його поновлення, а в даному випадку задоволення позову не призвело б до змін в обсязі прав позивача, а лише до існування двох ідентичних рішень. Суд касаційної інстанції підкреслив, що суди попередніх інстанцій виконали вказівки Верховного Суду щодо встановлення правової мети, якої прагне досягти позивач, та оцінки ефективності обраного способу захисту. Суд також врахував принцип res judicata, який вимагає поваги до остаточних судових рішень.
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №907/609/25 від 08/10/2025
1. Предметом спору є стягнення пені за прострочення виконання умов договору про надання послуг з дообладнання вертольоту.
2. Суд касаційної інстанції залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Суд зазначив, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням прав та інтересів позивача, а його метою є можливість реального виконання рішення суду в майбутньому. Судді підкреслили, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову вирішується в кожній конкретній справі з урахуванням її обставин. Важливою умовою для застосування заходів забезпечення є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Суд також врахував співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, а також збалансованість інтересів сторін. Судді наголосили, що виконання судового рішення є невід’ємною частиною правосуддя, а вжиття заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №910/10029/24 від 07/10/2025
1. Предмет спору – стягнення заборгованості, визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії за договорами поставки палива.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду, який скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення вартості не отриманого товару. Апеляційний суд обґрунтував своє рішення тим, що позивач не довів факту порушення відповідачем зобов’язань з поставки товару, оскільки за умовами договору саме на позивача покладався обов’язок отримати пальне за талонами у визначений строк. Також, суд врахував, що позивач не надав доказів відмови відповідача у відпуску товару за талонами в межах строку їх дії. Суд касаційної інстанції підкреслив, що сторони, керуючись принципом свободи договору, самостійно визначили умови щодо самовивозу товару, строків поставки та відповідальності постачальника у разі неотримання товару покупцем у строк дії талону. Суд касаційної інстанції зазначив, що не встановлено факту закінчення строку дії спірних договорів, а також не доведено неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №490/6245/25 від 09/10/2025
1. Предметом спору є визначення підсудності апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді щодо повернення скарги на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР.
2. Верховний Суд розглянув подання Миколаївського апеляційного суду щодо направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 до іншого суду апеляційної інстанції. Суд врахував необхідність дотримання норм Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють питання підсудності. Зважаючи на обставини справи та з метою забезпечення об’єктивного та неупередженого розгляду, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів провадження до Одеського апеляційного суду. Таке рішення обумовлено міркуваннями ефективності судового процесу та забезпечення права на справедливий суд. Суд також керувався положеннями статей 34, 376, 441 Кримінального процесуального кодексу України.
3. Верховний Суд постановив задовольнити подання Миколаївського апеляційного суду та направити матеріали провадження до Одеського апеляційного суду.
Справа №904/4103/23 від 07/10/2025
1. Предметом спору є стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки товару за договором поставки та стягнення безпідставно отриманої банківської гарантії.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які частково задовольнили первісний позов АТ “Укргазвидобування” про стягнення пені та штрафу з ТОВ “Нафтосервіс” за несвоєчасну поставку товару, але зменшили їх розмір, а також відмовили у задоволенні зустрічного позову ТОВ “Нафтосервіс” про стягнення безпідставно отриманої банківської гарантії. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зменшення розміру штрафних санкцій є обґрунтованим, враховуючи обставини справи, зокрема, введення воєнного стану, що вплинуло на можливість ведення господарської діяльності, а також те, що позивач не довів наявність збитків, завданих порушенням зобов’язання. Суд також зазначив, що зменшення розміру неустойки є правом суду, яке залежить від конкретних обставин кожної справи, і що він не має права переоцінювати обставини, встановлені судами попередніх інстанцій. Суд касаційної інстанції відхилив доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, оскільки правовідносини у справах, на які посилався скаржник, не є подібними до правовідносин у цій справі.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу АТ “Укргазвидобування” без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №910/2088/24 від 09/10/2025
1. Предметом спору є визнання кредиторських вимог ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” до АТ “Мегабанк” та зобов’язання вчинити певні дії.
2. У тексті судового рішення не наведено аргументи суду. Для надання повної відповіді необхідно ознайомитися з повним текстом судового рішення.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу АТ “Мегабанк” без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №522/8357/23 від 08/10/2025
1. Предметом спору є встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення особи для отримання паспорта.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, оскільки заявниця не надала доказів проходження обов’язкової досудової процедури ідентифікації особи в Державній міграційній службі України (ДМС) та отримання відповідного рішення про неможливість встановлення особи. Суд зазначив, що згідно з чинним законодавством, зокрема Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, звернення до суду з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, можливе лише після отримання відмови ДМС у встановленні особи. Суд підкреслив, що основними документами для звернення до суду є свідоцтво про народження та рішення ДМС про неможливість встановлення особи після проведення процедури ідентифікації. Відсутність такого рішення ДМС є підставою для відмови у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
Справа №368/403/21 від 08/10/2025
1. Предмет спору – визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, підтримавши рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного:
* Позивач не довів порушення свого права, оскільки експертизи не підтвердили накладення земельних ділянок.
* Апеляційний суд не врахував, що рішенням міської ради було передбачено визначення остаточного розміру земельної ділянки в технічній документації.
* Позивач підписував акт про встановлення меж земельної ділянки відповідача, де було вказано площу ділянки, що свідчить про його обізнаність.
* Апеляційний суд не спростував обставини, встановлені судом першої інстанції, та неправильно застосував норми матеріального права.
* Суд касаційної інстанції зазначив, що перш ніж застосовувати позовну давність, потрібно встановити факт порушення права, а в даному випадку порушення не було доведено.
3. Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Справа №922/10/25 від 07/10/2025
1. Предметом спору є визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
2. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки встановив, що АМКУ діяв у межах своїх повноважень та у встановлений законом спосіб, а висновки АМКУ відповідають фактичним обставинам справи. Суд зазначив, що порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не залежить від кінцевого результату торгів (відміни торгів), а важливим є сам факт спотворення результатів через узгоджену поведінку. Також, суд врахував, що на момент початку розгляду справи та прийняття рішення АМКУ діяли строки давності притягнення до відповідальності, встановлені законом, і АМКУ їх дотримався, зупиняючи перебіг строку на час розгляду справи. Суд підкреслив, що відсутність конкретних строків розгляду справи до 2024 року не дозволяє органу АМКУ розглядати справу безкінечно, і важливо дотримуватися строків давності притягнення до відповідальності. Суд також вказав, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що не входить до компетенції касаційного суду.
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №593/1248/16 від 08/10/2025
1. Предметом спору є оскарження вироку апеляційного суду щодо засудження особи за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство).
2. У цій резолютивній частині постанови не наведено аргументи суду, а лише зазначено, що касаційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок апеляційного суду – без змін. Для розуміння аргументації необхідно ознайомитися з повним текстом постанови, який буде оголошено пізніше. У повному тексті будуть викладені мотиви, з яких Верховний Суд погодився з рішенням апеляційного суду та відхилив касаційну скаргу захисника. Можливо, касаційна скарга стосувалася неправильного застосування норм матеріального права, порушень кримінального процесуального кодексу, або невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Аналіз повного тексту дозволить зрозуміти, чи були враховані всі докази, чи було забезпечено право на захист, та чи є покарання справедливим і пропорційним вчиненому злочину.
3. Верховний Суд ухвалив: касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду стосовно засудженого залишити без змін.
Справа №904/4655/24 від 07/10/2025
1. ТОВ “СТРОЙ-ЕКСПРЕС” звернулось до суду з позовом про визнання недійсними договорів, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності.
2. У цій справі, суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову, а Верховний Суд погодився з їхніми висновками, залишаючи рішення без змін. У своїй постанові, Верховний Суд, ймовірно, підтримав позицію судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності. Можливо, суди виходили з того, що позивачем не було надано достатніх доказів порушення його прав та інтересів, або ж договори були укладені відповідно до вимог чинного законодавства. Також, суди могли врахувати обставини, пов’язані з добросовісністю набуття майна та стабільністю цивільного обороту. Відсутність повного тексту рішення не дає змоги зробити більш конкретні висновки щодо аргументації суду.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ “СТРОЙ-ЕКСПРЕС” без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №724/316/24 від 08/10/2025
1. Предметом спору є оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо незаконного зайняття рибним промислом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
2. У резолютивній частині рішення не наведено аргументів, якими керувався суд. Відомо лише, що Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд в апеляційційній інстанції. Причини скасування ухвали апеляційного суду невідомі, оскільки повний текст постанови буде оголошено пізніше.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Справа №127/12102/24 від 08/10/2025
1. Предметом спору є оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за статтею 128 Кримінального кодексу України (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження).
2. У резолютивній частині постанови не наведено аргументів, якими керувався суд касаційної інстанції при прийнятті рішення. Відомо лише, що касаційну скаргу задоволено частково, а ухвалу апеляційного суду скасовано з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Повний текст постанови, де будуть викладені мотиви суду, буде оголошено пізніше.
3. Суд ухвалив касаційну скаргу адвоката задовольнити частково, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в апеляційційній інстанції.
Справа №918/1074/24 від 02/10/2025
1. Предметом спору є стягнення з ТОВ “Рибацька артіль” на користь ТОВ “Газорозподільні мережі України” в особі Рівненської філії вартості необлікованого об’єму природного газу.
2. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ “Газорозподільні мережі України”, скасувавши постанову апеляційного суду та залишивши в силі рішення суду першої інстанції в частині стягнення 1 293 718,77 грн, що стосується несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку, оскільки апеляційний суд не врахував, що це є окремим порушенням за Кодексом ГРС. Водночас, у частині стягнення 2 315 157,28 грн, пов’язаних з порушенням строків періодичної повірки лічильника, справу направлено на новий розгляд, оскільки суди попередніх інстанцій не врахували положення Постанови КМУ №440, яка регулює строки повірки лічильників в умовах воєнного стану, що могло вплинути на обґрунтованість нарахувань. Суд касаційної інстанції наголосив на важливості дослідження всіх обставин справи, враховуючи зазначену постанову, для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Також, Верховний Суд вказав на помилку апеляційного суду щодо відсутності відеофіксації порушення, оскільки вона була додана до позовної заяви в електронному вигляді.
3. Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду частково, залишивши в силі рішення суду першої інстанції в частині стягнення 1 293 718,77 грн, а в частині стягнення 2 315 157,28 грн направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №260/2842/23 від 09/10/2025
1. Предметом спору є оскарження бездіяльності військової частини щодо ненарахування та невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період перебування на лікуванні та у відпустці після поранення.
2. Суд касаційної інстанції підтримав рішення судів попередніх інстанцій, вказавши, що для отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн необхідні дві умови: поранення має бути пов’язане із захистом Батьківщини, і воно має бути визнане тяжким за висновком військово-лікарської комісії. У довідках ВЛК, наданих позивачем, не було зазначено, що поранення пов’язане саме із захистом Батьківщини, а лише з проходженням військової служби, і не було висновку про ступінь тяжкості поранення. Суд також зазначив, що не може перебирати на себе повноваження військово-медичних органів щодо встановлення причинно-наслідкового зв’язку та ступеня тяжкості поранення. Крім того, Верховний Суд підтвердив правомірність застосування Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, навіть за відсутності його державної реєстрації, зважаючи на обставини його прийняття та фактичне виконання. Суд касаційної інстанції погодився з тим, що відсутність у довідках ВЛК необхідних відомостей не дає підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди.
3. Суд вирішив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №560/15025/24 від 08/10/2025
1. Предметом спору є оскарження відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ГУ ПФУ) у перерахунку та виплаті пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
2. Суд касаційної інстанції, розглядаючи справу, зосередився на питанні дотримання позивачем строку звернення до суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (КАСУ). Суд підкреслив, що право на отримання пенсії не є абсолютним і може бути обмежене строком звернення до суду. Суд зазначив, що особа має знати про порушення своїх прав, коли отримує пенсію, оскільки її розмір відомий щомісяця. Суд також послався на попередні рішення Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, в яких йдеться про те, що пенсіонер повинен проявляти активність у захисті своїх прав і не може посилатися на необізнаність, якщо мав можливість дізнатися про порушення. Враховуючи ці обставини, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого строку щодо частини вимог.
3. Суд частково задовольнив касаційну скаргу ГУ ПФУ, скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог, заявлених з пропуском строку звернення до суду, та залишив ці вимоги без розгляду.
Справа №927/132/25 від 02/10/2025
1. Предметом спору є визнання недійсним пункту корпоративного договору, який зобов’язує одного учасника товариства повідомляти іншого про зміни у складі своїх засновників.
2. Суд відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а спірна умова не суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки вона пов’язана з реалізацією прав та повноважень щодо управління товариством, зокрема можливістю для відповідача придбати частку у випадку зміни засновників позивача. Суд також врахував, що засновники позивача були обізнані з умовами договору та погодили їх, а тому твердження про неможливість виконання цієї умови є безпідставним. Крім того, суд зазначив, що сам по собі факт укладення договору на умовах, які позивач вважає невигідними, не є підставою для визнання його недійсним. Суд також зазначив, що спірна умова договору покладає обов’язок повідомляти про зміни саме на позивача, а не на третіх осіб (засновників позивача).
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Справа №740/7428/23 від 09/10/2025
1. Предметом спору є оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу позивачу через несплату судового збору, оскільки позивач надав копію довідки МСЕК, яка підтверджує його II групу інвалідності. Суд зазначив, що Закон України “Про судовий збір” не вимагає надання виключно посвідчення для підтвердження права на пільгу зі сплати судового збору для осіб з інвалідністю. Довідка МСЕК є належним доказом інвалідності, і апеляційний суд мав її врахувати. Суд також врахував, що на момент подання апеляційної скарги, чинним було положення, згідно з яким документи, видані МСЕК, є чинними для надання пільг. Суд також зазначив, що позивач надав копію пенсійного посвідчення, яке підтверджує його інвалідність.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.
Справа №912/1059/24 від 02/10/2025
1. Предметом спору є визнання недійсними рішень загальних зборів фермерського господарства та нової редакції статуту, оскільки позивач вважає, що його права як засновника були порушені.
2. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки не знайшов порушень прав позивача як засновника фермерського господарства, враховуючи його особисту участь у зборах, підписання протоколу та нової редакції статуту. Суд зазначив, що протокол зборів підписаний засновником та запрошеною особою, справжність підписів засвідчена секретарем сільради, і немає доказів підробки підпису позивача. Суд також вказав, що рішенням зборів не передбачався продаж чи відступлення частки позивача, а лише створення статутного капіталу за рахунок внесків засновників. Суд врахував, що позивач не відчужував свою частку, а права на частки у статутному капіталі виникли після реєстрації нової редакції статуту та внесення коштів на рахунок господарства. Суд також наголосив, що з моменту державної реєстрації фермерського господарства, саме господарство набуває права користування земельною ділянкою, а не його засновник.
3. Суд касаційної інстанції залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Справа №380/2154/23 від 09/10/2025
1. Предметом спору є оскарження бездіяльності військової частини щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, який закрив провадження у справі, вважаючи, що вже є рішення суду у тотожному спорі. Верховний Суд не погодився з цим, вказавши, що у попередній справі вирішувалося питання врахування додаткової винагороди при розрахунку виплат, а в даній справі предметом спору є саме право на отримання одноразової грошової допомоги за повний рік служби при звільненні, що є іншим предметом спору. Суд наголосив, що для закриття провадження необхідна повна тотожність сторін, предмету та підстав позову, чого в даному випадку не було. Суд вказав, що апеляційний суд здійснив неправильний аналіз обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. В результаті, Верховний Суд вирішив, що справа має бути повернута до апеляційного суду для продовження розгляду по суті.
3. Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №910/5625/23 від 02/10/2025
1. Предметом спору є переведення прав та обов’язків покупця частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які задовольнили позов про переведення прав та обов’язків покупця частки в статутному капіталі ТОВ, оскільки відповідачі порушили переважне право позивача на придбання цієї частки, не повідомивши його про намір продажу. Суди встановили, що договори купівлі-продажу частки були укладені та виконані, а позивач вніс на депозитний рахунок суду суму, еквівалентну вартості частки, визначеній в акті приймання-передачі. Суд відхилив аргументи відповідачів про те, що договори були безоплатними або що позивач повинен був внести більшу суму, посилаючись на те, що спеціальний закон вимагає внесення суми, фактично сплаченої покупцем. Суд також зазначив, що маніпуляції з частками в обхід інших учасників та укриття інформації про продаж є недобросовісною поведінкою та зловживанням корпоративними правами, а повернення колишніх учасників у попередній стан не відновлює порушене право позивача.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №560/11402/24 від 08/10/2025
1. Предметом спору є оскарження відмови Головного управління Пенсійного фонду України в перерахунку пенсії позивачу як колишньому працівнику пенітенціарної системи.
2. Суд касаційної інстанції, розглядаючи справу, зосередився на питанні дотримання позивачем строку звернення до суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Суд підкреслив, що пенсія є щомісячним платежем, і пенсіонер має можливість знати про її розмір та правильність нарахування. Суд зазначив, що отримання пенсіонером листа з роз’ясненнями від Пенсійного фонду не змінює момент, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона не вчиняла активних дій для отримання інформації про нарахування пенсії. Враховуючи, що позивач звернувся до суду в серпні 2024 року, суд вирішив, що його права можуть бути захищені лише за період з лютого 2024 року, а вимоги за попередній період мають бути залишені без розгляду через пропуск строку звернення до суду.
3. Суд частково задовольнив касаційну скаргу Пенсійного фонду, скасувавши рішення попередніх інстанцій в частині вимог про перерахунок пенсії за період, що перевищує шестимісячний строк до моменту звернення до суду, та залишив ці вимоги без розгляду.
Справа №420/22303/23 від 09/10/2025
1. Предметом спору є оскарження бездіяльності комунального підприємства щодо незабезпечення готовності захисної споруди цивільного захисту до використання за призначенням та зобов’язання вчинити певні дії для приведення її у належний стан.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду про залишення позову без розгляду, оскільки прокурор звернувся до суду в інтересах органу ДСНС та Одеської ОВА, які, згідно з чинним законодавством, не мають повноважень на звернення до суду з такими вимогами. Суд зазначив, що органи ДСНС мають право звертатися до суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи підприємств у разі загрози життю та здоров’ю людей, а Одеська ОВА не має повноважень на звернення до суду з позовами про приведення захисних споруд у належний стан. Суд також врахував зміни у законодавстві, які не наділили ДСНС правом на звернення до суду з позовом щодо приведення у готовність захисних споруд. Суд підкреслив, що прокурор не може замінювати належного суб’єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Суд відхилив посилання на попередні рішення, оскільки вони були прийняті за іншого правового регулювання.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №420/5126/25 від 09/10/2025
1. Предметом спору є оскарження бездіяльності Управління забезпечення примусового виконання рішень щодо незняття арешту з квартири позивача.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій помилково відмовили у відкритті провадження в адміністративній справі, вважаючи, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд зазначив, що позивач не є стороною виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт на його майно, оскільки арешт було накладено на підставі вироку щодо іншої особи з ідентичними ПІБ, але іншою датою народження. Верховний Суд підкреслив, що у такому випадку позивач не має права оскаржувати дії державного виконавця у порядку цивільного судочинства, і спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Суд також вказав, що суди попередніх інстанцій не перевірили доводи позивача щодо помилкового накладення арешту на його майно у виконавчому провадженні, де боржником є інша особа. Суд наголосив, що посилання судів на практику Великої Палати Верховного Суду щодо оскарження дій державного виконавця стороною виконавчого провадження є помилковим, оскільки позивач не є такою стороною.
3. Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
