1. Предметом спору є правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії позивача у січні 2025 року на підставі положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” та постанови Кабінету Міністрів України.
2. Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, наголосив на тому, що пенсійне забезпечення прокурорів регулюється спеціальним законом – Законом України “Про прокуратуру”, який має пріоритет у застосуванні. Суд підкреслив, що зміни до пенсійного забезпечення прокурорів можуть бути внесені лише шляхом внесення змін до цього спеціального закону, а не законом про Державний бюджет або постановою Кабінету Міністрів України. Суд також зазначив, що положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, які обмежують розмір пенсій, суперечать статті 46 Конституції України, яка гарантує право на соціальний захист. Крім того, Верховний Суд послався на практику Конституційного Суду України, який наголошував на неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Суд також врахував, що Кабінет Міністрів України не має права визначати умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, оскільки це є виключною компетенцією Верховної Ради України. **** Суд відступив від попередньої позиції щодо застосування положень Закону про Державний бюджет, якщо вони обмежують права, встановлені спеціальними законами.
3. Суд касаційної інстанції ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позов, визнавши протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії позивача та зобов’язавши виплатити недоплачену суму пенсії за січень 2025 року.
