Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сорокін та інші проти Росії»:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення проти Росії у справі «Сорокін та інші проти Росії», що стосується непропорційних заходів, вжитих проти осіб, які організовували публічні зібрання або брали в них участь. Суд встановив порушення статті 11 Конвенції, яка гарантує свободу зібрань, через арешти та засудження за адміністративні правопорушення, пов’язані з розгоном цих зібрань. Крім того, Суд виявив інші порушення за різними статтями Конвенції та її Протоколів, на основі своєї усталеної практики, включаючи незаконне позбавлення волі, відсутність неупередженості в адміністративних провадженнях та обмеження свободи вираження поглядів. Суд визначив, що втручання у свободу зібрань заявників не було необхідним у демократичному суспільстві. Суд присудив грошову компенсацію заявникам за моральну шкоду та витрати.
2. **Структура та основні положення:**
Рішення починається з викладення процедури, включаючи походження заяв і повідомлення Російському уряду. Далі представлено факти справи, підсумовуючи скарги заявників щодо непропорційних заходів, вжитих проти них під час публічних зібрань. Правовий аналіз включає об’єднання заяв через їхню схожу тематику та підтверджує юрисдикцію Суду, оскільки події відбулися до того, як Росія перестала бути стороною Конвенції 16 вересня 2022 року.
Рішення стосується ймовірного порушення статті 11 Конвенції, посилаючись на усталену практику щодо свободи зібрань і пропорційності втручання. Він робить висновок, що заходи, вжиті проти заявників, були непропорційними та не були необхідними в демократичному суспільстві, таким чином порушуючи статтю 11. Суд також розглядає інші ймовірні порушення відповідно до усталеної практики, такі як незаконне позбавлення волі та відсутність неупередженості в провадженнях, знаходячи додаткові порушення Конвенції та її Протоколів.
Рішення завершується розглядом решти скарг, констатуючи, що немає необхідності окремо розглядати додаткові скарги за статтями 6 і 13, враховуючи вже зроблені висновки. Насамкінець, воно стосується застосування статті 41 Конвенції, присуджуючи конкретні суми заявникам як компенсацію за моральну шкоду та витрати.
3. **Основні положення для використання:**
Найважливішими положеннями цього рішення є ті, що підтверджують порушення статті 11 щодо свободи зібрань та порушення інших прав на основі усталеної практики Суду. Це рішення підкреслює важливість захисту права на мирні зібрання та забезпечення того, щоб будь-які обмеження були пропорційними та необхідними в демократичному суспільстві. Рішення також висвітлює конкретні питання, такі як незаконне затримання, відсутність неупередженості в адміністративних провадженнях та обмеження свободи вираження поглядів, надаючи основу для майбутніх справ щодо подібних порушень.
Додана таблиця містить детальний перелік заяв, включаючи імена заявників, дати публічних заходів, адміністративні чи кримінальні правопорушення, покарання та суми, присуджені за моральну шкоду та витрати. Ця інформація є вирішальною для розуміння конкретних обставин кожної справи та відповідної компенсації.
**** Це рішення є актуальним для України та українців, оскільки воно стосується порушення основних прав, пов’язаних зі свободою зібрань і справедливим судовим розглядом, які є особливо важливими в контексті поточних проблем із правами людини в регіоні.
