Рішення Суду (четверта палата) від 4 вересня 2025 року. «R» S.A. проти AW «T» sp. z o.o. Запит про попереднє рішення – Верховенство права – Незалежність суддів – Пункт 2 статті 19(1) Договору про Європейський Союз – Ефективний судовий захист у сферах, охоплених правом Союзу – Національне законодавство та судова практика, що забороняють національним судам ставити під сумнів легітимність конституційних судів та органів або встановлювати чи оцінювати законність призначення суддів цих судів чи органів – Перевірка судом нижчої інстанції дотримання судом вищої інстанції вимог щодо гарантії незалежного та неупередженого суду, встановленого законом – Izba Kontroli Nadzwyczajnej i Spraw Publicznych (Палата надзвичайного контролю та публічних справ) Sąd Najwyższy (Верховний суд, Польща) – Орган, який не є незалежним та неупередженим судом, встановленим законом – Пріоритет права ЄС – Можливість визнання судового рішення недійсним. Справа C-225/22.

Це попереднє рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення права ЄС, пов’язаного з верховенством права та незалежністю суддів у Польщі. Справа випливає зі спору між двома компаніями, де Верховний суд Польщі (Sąd Najwyższy), зокрема його Палата надзвичайного контролю та публічних справ (Izba Kontroli Nadzwyczajnej i Spraw Publicznych), скасував остаточне рішення Апеляційного суду в Кракові (Sąd Apelacyjny w Krakowie). Апеляційний суд поставив під сумнів дійсність рішення Верховного суду, враховуючи сумніви щодо незалежності та легітимності суддів у Палаті надзвичайного контролю та публічних справ.

Рішення стосується чотирьох ключових питань щодо тлумачення Договору про Європейський Союз (TEU), Договору про функціонування Європейського Союзу (TFEU) та Хартії основних прав Європейського Союзу в контексті рішень національних судів і законодавства, які обмежують здатність національних судів оцінювати легітимність і незалежність інших судових органів. CJEU просять роз’яснити, чи дозволяє право ЄС національним судам ігнорувати рішення конституційних судів або національні правила, які перешкоджають їм оцінювати законність судових призначень, особливо коли ці призначення можуть поставити під сумнів незалежність і неупередженість судової влади. Рішення підкреслює важливість ефективного судового захисту та пріоритету права ЄС, навіть коли національні закони або рішення конституційного суду суперечать принципам ЄС.

Найважливішими положеннями акту є:
– **Другий підпункт статті 19(1) TEU**, який вимагає від держав-членів надання засобів правового захисту, достатніх для забезпечення ефективного судового захисту у сферах, охоплених правом ЄС.
– **Стаття 47 Хартії основних прав Європейського Союзу**, яка гарантує право на ефективний засіб правового захисту та справедливий судовий розгляд.
– **Принцип пріоритету права ЄС**, який означає, що право ЄС має перевагу над суперечливим національним правом, включаючи конституційні положення.

Суд робить висновок, що право ЄС виключає національне законодавство та практику конституційного суду, які змушують національний суд виконувати рішення вищого суду, якщо національний суд вважає, що судді цього вищого суду не відповідають стандартам незалежності та неупередженості, що вимагаються правом ЄС. Крім того, право ЄС вимагає, щоб рішення судового органу, який не відповідає цим стандартам, вважалося недійсним, особливо коли це впливає на здатність суду нижчої інстанції забезпечити ефективний правовий захист.

Повний текст за посиланням