Це рішення Загального суду щодо обмежувальних заходів, запроваджених проти Віктора Федоровича Януковича, колишнього Президента України. Янукович оскаржував рішення та регламенти Ради, якими його ім’я було включено та залишено в переліку осіб, щодо яких застосовано санкції за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України. Суд відхилив позов Януковича, підтримавши рішення Ради щодо запровадження та збереження обмежувальних заходів проти нього.
Рішення стосується оскарження Януковичем кількох рішень Ради та імплементаційних регламентів з 2022 по 2024 рік. Ці акти заморозили його кошти та запровадили обмеження на його в’їзд до держав-членів ЄС. Суд розглядає докази, надані Радою на обґрунтування цих заходів, зосереджуючись на тому, чи підтримували або впроваджували дії Януковича політику, яка загрожувала цілісності, суверенітету та незалежності України. Суд оцінює надійність і достовірність доказів, включаючи статті в пресі та офіційні документи, і розглядає, чи допустилася Рада помилки в своїй оцінці.
Рішення суду ґрунтується на висновку про те, що Рада мала достатньо міцну фактичну основу для включення та збереження імені Януковича в списку санкцій. Суд встановив, що Рада правомірно оцінила, що Янукович сприяв дестабілізації України через такі дії, як запит на військове втручання Росії, підтримка проросійських політиків у Криму та добровільне зменшення обороноздатності України. Суд також врахував його причетність до російської операції, спрямованої на заміну Президента України. Суд доходить висновку, що ці дії надали достатні підстави для рішень Ради, відхиливши твердження Януковича про те, що Рада допустилася помилки в оцінці.
