1. Предметом спору є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) про визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді, та внесення подання до Вищої ради правосуддя (ВРП) про її звільнення.
2. Суд обґрунтував своє рішення тим, що процедура кваліфікаційного оцінювання судді була завершена рішенням колегії ВККС, яке було підтримане ВРП, що внесла подання Президенту про призначення судді на посаду. Суд наголосив, що ВРП, як конституційний орган, вже оцінила відповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, і її рішення має юридичну силу. Повторне проведення кваліфікаційного оцінювання, на думку суду, не передбачено чинним законодавством та суперечить принципу правової визначеності. Суд також зазначив, що відсутність указу Президента про призначення судді не дає ВККС право продовжувати процедуру оцінювання. Суд підкреслив, що ВРП діяла в межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, і ВККС не має права переоцінювати її рішення. Суд зазначив, що в даному рішенні він відступає від попередньої позиції, яка була в інших рішеннях Верховного Суду.
3. Суд задовольнив позов та скасував рішення ВККС про невідповідність судді займаній посаді.
