1. Предметом спору є оскарження дій Вищої ради правосуддя (ВРП) щодо обмеження виплати винагороди члену ВРП у період з 18.04.2020 по 27.08.2020 на підставі статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
2. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки винагорода судді та винагорода члена ВРП мають різну правову природу: перша є гарантією незалежності суду, а друга пов’язана з повноваженнями ВРП із забезпечення функціонування судової влади; обмеження виплати винагороди членам ВРП у спірний період було здійснено на підставі чинного на той час закону, який ВРП зобов’язана була виконувати; ВРП не виплачує суддівську винагороду, тому не може спиратися на статтю 130 Конституції України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у частині визначення розміру винагороди члену ВРП; посилання позивача на практику Верховного Суду щодо виплати недоотриманої суддівської винагороди є нерелевантним, оскільки стосується інших правовідносин; Суд також зазначив, що строк звернення позивача до суду не обмежений, оскільки спір виник у зв’язку з виплатою винагороди за період до 19.07.2022, і до цих правовідносин застосовуються положення статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до цієї дати, яка не обмежує строк звернення до суду у справах про стягнення заробітної плати. Суд зазначив, що він застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №990/234/23, яка вирішувала подібний спір.
3. Суд вирішив відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та стягнення коштів.
