1. Предметом спору є скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок та розірвання договорів оренди землі.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, вказавши, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки належним способом захисту в даному випадку є вимога про визнання відсутнім права оренди, а не скасування державної реєстрації цього права; суди попередніх інстанцій не врахували, що на час розгляду справи ТОВ «Західна агровиробнича компанія» використовує спірні земельні ділянки як орендар за договорами від 02 квітня 2016 року, укладеними між позивачем та ТОВ «Розтоцьке»; право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі додаткових угод до договорів оренди землі, якими, зокрема, замінено орендаря з ТОВ «Розтоцьке» на ТОВ «Західна агровиробнича компанія», змінено строк оренди; оскільки як підставу для розірвання договорів оренди 02 квітня 2016 року позивач посилалась на невиконання ТОВ «Розтоцьке» зобов`язань щодо сплати орендної плати, яке станом на час розгляду справи не є стороною за вказаними договорами оренди, то відсутні підстави для їх розірвання відповідно до пункту д) частини першої статті 141 ЗК України. Суд зазначив, що відступає від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2024 року у справі № 130/8/23 (провадження № 61-6874св24), в якій було зроблено висновок про те, що ефективним способом захисту у випадку реєстрації неукладеного договору оренди є скасування державної реєстрації.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Skip to content
Skip to sidebar
Skip to footer
