1. Предметом спору є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь колишнього поліцейського.
2. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення середнього заробітку, передбаченого статтею 117 КЗпП України, у зв’язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні позивача. Водночас, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно розрахували середньоденне грошове забезпечення позивача, оскільки врахували додаткову винагороду, яка не підлягає врахуванню при обчисленні середнього заробітку відповідно до Порядку № 100. Суд також врахував зміни до статті 117 КЗпП України, внесені Законом № 2352-IX, які обмежують період виплати середнього заробітку шістьма місяцями, але не вимагають застосування принципу співмірності суми відшкодування до суми затриманих виплат. **** Суд відступив від попереднього висновку щодо застосування статті 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, зазначивши, що критерії співмірності, які раніше застосовувалися, більше не є актуальними через обмеження періоду виплати середнього заробітку.
3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, змінивши рішення апеляційного суду в частині суми стягнення, зменшивши її до 91 553,66 грн, виходячи з правильного розрахунку середнього заробітку без урахування додаткової винагороди.
